 Мірошниченко, М. М. Рубрикатор НБУВ: Шифр журнала: Анотація: Описано результати польових досліджень з метою виявлення особливостей споживання основних елементів живлення пшеницею озимою різних сортів вітчизняної та європейської селекції у відмінні за погодними умовами роки, виконаних на сортовипробувальному полігоні (грунт - чорнозем типовий) у Харківській області впродовж 2018 та 2019 рр. Як індикатори взято вміст елементів живлення (N, P, K ) у надземних органах рослин у фази кущіння, цвітіння та повної стиглості. Об'єктами дослідження слугували 4 сорти-національні стандарти та 8 сортів пшениці озимої іноземної селекції. Виявлено, що незалежно від сорту, внаслідок ефекту ростового розбавлення, концентрація N у рослинах зменшується від 3,6 - 4,2 % у фазу кущіння до 1,3 - 1,6 % у фазу цвітіння, PV2DОV5D - від 0,7 - 0,9 % до 0,3 - 0,5 %, КV2DО - від 3,9 - 4,6 % до 1,5 - 2,8 % відповідно. Залежно від умов року відношення РV2DОV5D:N у зерні та соломі може відрізнятися вдвічі, а КV2DО:N у соломі - в 1,3 раза. Сортові відмінності споживання NPK були більш помітними у рік зі сприятливим зволоженням у квітні-травні та стресовими умовами під час достигання зерна. За результатами дворічних випробувань на чорноземі типовому група сортів вітчизняної селекції загалом проявила ознаки меншої потреби у калії, ніж сорти європейської селекції. Констатовано, що за однакового вмісту у грунті NPK накопичення азоту, фосфору та калію в надземній частині рослин пшениці озимої визначається як погодними умовами весняно-літнього періоду, так і сортовими особливостями споживання окремих елементів живлення. Через це, співвідношення вмісту фосфору й азоту та калію й азоту у тканинах рослин, що вегетують, а також у зерні й соломі може варіювати в широких межах. Генетично обумовлена підвищена або знижена потреба окремих сортів щодо елементів живлення може мати сталий характер, а може змінюватися за певних гідротермічних умов у період вегетації. Отже, для надійного визначення потреб окремих сортів пшениці озимої щодо умов живлення дослідження необхідно проводити впродовж не менше 2 - 3 років з різними метеорологічними умовами. !oprip481_H.pft: FILE NOT FOUND! Дод. точки доступу: Звонар, А. М.; Панасенко, Є. В.; Леонов, О. Ю. |