РА450248
Дорогий, Ярослав Юрійович.
Методи підвищення ефективності процесів проектування критичної інформаційної інфраструктури [Text] !Otitkn.pft: FILE NOT FOUND! !oizd.pft: FILE NOT FOUND! !ospec.pft: FILE NOT FOUND! !ovixd.pft: FILE NOT FOUND! !ofizxar_H.pft: FILE NOT FOUND! !Oprim_H.pft: FILE NOT FOUND! !Oisbncnk_H.pft: FILE NOT FOUND! !oant_H.pft: FILE NOT FOUND! !opri451_H.pft: FILE NOT FOUND! !Opris488_H.pft: FILE NOT FOUND!

Рубрикатор НБУВ:
УДК:
 004.72 
Тематичні рубрики:


Анотація: Увагу приділено вдосконаленню процесів вибору й обґрунтування проєктних рішень (ПР) щодо критичної інформаційної інфраструктури (КІІ). Розроблено модель перетворення розширених UML-діаграм, які відображають процес прийняття рішення щодо вибору й обґрунтування архітектури КІІ, в розмічені транзиційні системи, що дозволяє використати в подальшому весь спектр методів та алгоритмів, розроблених для розмічених транзиційних систем, для дослідження проблем, пов'язаних із проєктуванням КІІ. Вперше запропоновано постановку задачі верифікації параметризованих моделей архітектурних рішень КІІ в термінах теорій розмічених транзиційних систем і темпоральної логіки, що дозволяє використати в подальшому весь спектр методів та алгоритмів, розроблених для цих теорій, для верифікації / генерації ПР КІІ. Сформовано метод обґрунтування ПР щодо архітектури КІІ, в якому для порівняння альтернативних ПР запропоновано застосування множини з трьох показників ризику, що враховують досяжність цілей ПР, можливість його імплементації та дотримання вимог щодо критичності, та ентропійного підходу для оцінювання їх взаємного впливу для задачі проєктування КІІ, що дозволяє обрати найкращий варіант ПР й оцінити вплив окремих ПР або елементів на інші ПР щодо архітектури КІІ або на весь дизайн архітектури в цілому. Вперше запропоновано метод структурної оптимізації нейронних мереж прямого поширення, який використовує розширений набір атомарних операцій над нейронною мережею (НМ) і дозволяє одержувати оптимальну для вхідних даних структуру НМ, що значно підвищує можливості адаптаційного вибору моделей НМ для розв'язання задач функціонування КІІ. Розроблено керовану моделлю систему розподілу ресурсів КІІ, яка використовує методи оптимізації структури НМ прямого поширення та навантаження на елементи КІІ, що дозволяє в автоматичному режимі розподіляти ресурси КІІ з метою їх оптимального використання та задоволення потреб сервісів і компонент, що їх використовують. Удосконалено метод представлення й обґрунтування архітектури КІІ на основі розширених UML-діаграм, який, на відміну від відомих, дозволяє фіксувати пропозиції архітектора у процесі прийняття рішення щодо вибору й обґрунтування архітектури КІІ, що спрощує та пришвидшує пошук архітектури КІІ під конкретну задачу, а також дає можливість накопичувати історію проведених міркувань та обґрунтувань при її виборі. Покращено метод оцінки та вибору оптимальної конфігурації компонент КІІ, що використовує Марківський процес прийняття рішень за декількома критеріями пошуку одночасно, який дозволяє оцінити та вибрати оптимальну конфігурацію компонент КІІ відповідно до заданих критеріїв, що полегшує та пришвидшує вибір конкретної конфігурації КІІ під визначені цілі та завдання її проєктування. Вдосконалено метод розподілу ресурсів КІІ на базі генетичного алгоритму з чіткими параметрами, який відрізняється від уже відомих використанням модифікованої фітнес-функції, що надає можливість знайти оптимальне співвідношення між марнуванням ресурсів і забезпеченням сервісів, а також визначити оптимальну схему розподілу ресурсів у центрах обробки даних з урахуванням критичності окремих процесів і сервісів. Розвинуто концепцію проєктування КІІ на базі компенсаційно-декомпенсаційного підходу пошуку архітектурних рішень, яка визначає фреймворк опису архітектури підприємства, відповідні критерії вибору та стратегії їх застосування, метод обґрунтування рішень щодо вибору альтернативних архітектурних рішень при проєктуванні КІІ, що значно підвищує швидкість її проєктування. !oprip481_H.pft: FILE NOT FOUND!

Дод. точки доступу:
Національна академія наук України; Інститут проблем моделювання в енергетиці імені Г. Є. Пухова (Київ)

Видання зберігається у :