ВА863053
   Ващенко, Володимир Володимирович.
Малі есхатології великих постатей модерну: психогенеалогія "останніх часів" Ф. Ніцше, З. Фройда, М. Грушевського [Text] !Otitkn.pft: FILE NOT FOUND! !oizd.pft: FILE NOT FOUND! !ospec.pft: FILE NOT FOUND! !ovixd.pft: FILE NOT FOUND! !ofizxar_H.pft: FILE NOT FOUND! !Oprim_H.pft: FILE NOT FOUND! !Oisbncnk_H.pft: FILE NOT FOUND! !oant_H.pft: FILE NOT FOUND! !opri451_H.pft: FILE NOT FOUND! !Opris488_H.pft: FILE NOT FOUND!

Рубрикатор НБУВ:
 Ю21 
УДК:
Тематичні рубрики:


Анотація: Психоісторик Володимир Ващенко досліджує спільні стратегії конструювання інтелектуальних та медичних біографій трьох знакових представників доби Модерну - Ф Ніцше (1844 - 1900), 3. Фройда (1856 - 1939) та М. Грушевського (1866 - 1934), які радикально переформатували чинне поле європейської гуманітаристики у критичних пунктах філософії, психології та історієписання. Цей радикальний модерністський "гуманітарний проект" було реалізовано ними на межі століть (з 1882 до 1904 рр.) у просторі специфічної релігійності - т. зв "малих есхагологій" - п'янкого вибухового "коктейлю" з "уламків" традиційних сакральних гранд-наративів, "наукових" теорій XIX ст і болючих сюжетів власного екзистенційного досвіду пережитих смертей близьких. Спільний кумулятивний заряд "«малих есхатологій" приводився у дію текстами "нових одкровень" епохи Fіп-dе-Sіесle й підривав традиційну "патріархатну ідеологію". Поява текстів "нових одкровень" трьох знакових персонажів цієї книги виростала з їх персональної кризи - "креативної хворо", пов'язаної з трансгенераційною травмою - тугою за втраченим батьком й не завершеною "роботою скорбот". За абстрактною "смертю Бога""«Отця і Сина") у Ф Ніцше, "вбивством батька сином" ("едіповим комплексом") у 3. Фройда чи бунтом проти "історії як різновиду батьківської генеалогії" (родини Романових) у М. Грушевського стояли трагічні родинні "смертельні історії" з їх фатальними датами і хронологіями "Прив'язка" до цих дат і складала "нумеролегію" "останніх часів" "малих есхатологій" німецького філософа, австрійського психолога й українського історика. Спираючись на теоретичні досягнення у галузі психогенеалогії, насамперед, концепти "синдрому предків" та "ювілейних реакцій" - вивчаються механізми «числової прив’язки", "фіксації" та програмування "останніх часів" (метафізичних та біографічних) трьох великих постатей Модерну. !oprip481_H.pft: FILE NOT FOUND!

Дод. точки доступу:
Ніцше, Фрідріх Вільгельм (1844–1900) (про нього); Фройд, Зиґмунд (1856 - 1939) (про нього); Грушевський, Михайло Сергійович (український історик, політичний діяч ; 1866–1934) (про нього)

Видання зберігається у :