|
|
РА454058
Балабан, Микола Степанович.
Львів під час перших двох тижнів німецько-радянської війни (22.06 - 04.07.1941): мікроісторія насильства [Text] !Otitkn.pft: FILE NOT FOUND! !oizd.pft: FILE NOT FOUND! !ospec.pft: FILE NOT FOUND! !ovixd.pft: FILE NOT FOUND! !ofizxar_H.pft: FILE NOT FOUND! !Oprim_H.pft: FILE NOT FOUND! !Oisbncnk_H.pft: FILE NOT FOUND! !oant_H.pft: FILE NOT FOUND! !opri451_H.pft: FILE NOT FOUND! !Opris488_H.pft: FILE NOT FOUND! Рубрикатор НБУВ: УДК: Тематичні рубрики:
Географічні рубрики:
Анотація: Комплексно проаналізовано акти масового насильства у Львові у період від 22 червня до 4 липня 1941 р. Досліджено внутрішню динаміку відносин між національними громадами у Львові, зокрема під час радянської окупації, та визначено її вплив на радикалізацію міської спільноти. Вивчено кореляцію між рівнем насильства, міським простором та динамікою насильства, проаналізовано роль екзогенних та ендогенних факторів у спровокуванні актів масового насильства та встановлено їх взаємозв’язок з подіями. Констатовано, що мікроісторична реконструкція масового насильства у період від 22 червня до 4 липня 1941 р. дозволяє виокремити основні характеристики насильства, які наводимо нижче, та які до певної міри пов'язані між собою простором, часом, факторами, виконавцями, зміною ролей і соціальною значимістю. Зауважено, що усі три наймасштабніші акти масового насильства у Львові під час радянського та німецького панування над містом проходили в умовному чотирикутнику: від в’язниці на початку вулиці Замарстинівської на півночі; у межах початкових відтинків вулиць Янівської та Городоцької на заході; на півдні умовною лінією стали Вулецькі пагорби та вулиця Вітовського; 4. початок вулиці Личаківської на сході. Відзначено, що акти масового насильства у Львові відбувалися у дуже короткий період. Тривалість між ними становили день-два. Для місцевих жителів події відбувалися настільки швидко, що вони не встигали оговтатись чи рефлектувати на те, що трапилось. Радянська армія відступила з міста вночі з 29 на 30 червня, тобто за день до погрому. Саме завдяки "сурогатній віктимізації" через наказ приведення євреїв на примусові роботи до тюрем, німці запустили схему поширення відповідальності за радянські злочини на єврейську громаду, зігравши на поширеному серед львів’ян концепті "юдео-більшовизму". Показано, що спільними для спалаху та динаміки всіх трьох актів масового насильства є мультифакторність. Для жодного з актів насильства не можна виділити єдиного або панівного фактору, який пояснював би причини його початку та перебігу. Натомість можемо вказати на дві групи факторів: екзогенні (політика знищення ворога - ідейного-класового чи культурно-расового, війна та бойові дії безпосередньо в місті, кооптування місцевих мешканців для допомоги у здійсненні насильства) та ендогенні (пов'язані з особливостями відносин між національними громадами Львова, попри економічну, класову та політичну неоднорідність львівського міського середовища, основні лінії напруженості проходили між національними спільнотами Львова: поляками, євреями та українцями). Зазначено, що різниця між Радянським Союзом і Третім Райхом полягала в залученні недержавних гравців. На прикладі насильства першого тижня війни переконуємося, що радянська система всіляко намагалася зберегти монополію на насильство, не дозволяючи жодним позадержавним групам акторів здійснювати насильницькі дії поза інституціями з вертикалі силових органів НКВС, РСЧА. Лише міліція залучала народних дружинників, які могли арештовувати підозрілих осіб чи охороняти об’єкти. Насильство у Львові після приходу німців демонструє їхню готовність обмежено ділитися такою монополією з місцевими групами, як-от Українською народною міліцією чи місцевими мешканцями під час погрому першого липня. За відсутності власної розгалуженої силової інфраструктури у Львові, айнзацкоманди використовували міліцію як початкову ланку в акціях знищення євреїв. !oprip481_H.pft: FILE NOT FOUND!
Дод. точки доступу:
Національна академія наук України; Інститут українознавства імені І. Крип'якевича (Львів)
Видання зберігається у :
|
|