Проведено дослідження процесів росту та розвитку рослин озимого жита за умов південної зони України. Вивчено закономірності формування та можливого підвищення врожаю зерна та покращання його якості під впливом мінерального живлення на зрошуваних і неполивних землях. Показано, що найбільш ефективною є розрахункова норма добрив на запланований рівень урожаю без зрошення - 25, а на зрошуваних ділянках - 35 ц/га, яка враховує фактичний вміст елементів живлення у грунті (в середньому за роки досліджень з низькою забезпеченістю рухомим азотом, середнім фосфором і калієм вона становила без зрошення <$Eroman {N sub 74 P sub 10 K sub 0 }>, для зрошення - <$Eroman {N sub 106 P sub 18 K sub 0 }>). Встановлено, що застосування оптимальних розрахункових норм забезпечує максимальну окупність добрив зерном та рівень рентабельності. Відзначено, що практично такі ж параметри врожаю та якості забезпечує застосування без зрошення <$Eroman {N sub 60 P sub 30 K sub 30 }>, а на зрошенні - <$Eroman {N sub 60 P sub 30 K sub 30 ~+~ N sub 30 }>. Показано, що проведення 1-2 вегетаційних поливів зрошувальними нормами залежно від року досліджень від 300 до 700 <$Eroman {м sup 3 "/"га}> підвищує врожайність зерна за вирощування озимого жита без добрив на 5,3 - 6, а за їх внесення - на 6,8 - 13,2 ц/га. Встановлено вплив добрив і зрошення на вміст у зерні білка та важких металів, а також його збір, біологічну цінність, кількість амінокислот, загальних цукрів, золи, кальцію, сирої клітковини та сирого жиру, крохмалю.

  Завантажити