Запропоновано узагальнююче визначення поняття сімейно-побутових тяжких насильницьких злочинів проти особи та наведено їх розгорнуту кримінологічну характеристику із з'ясуванням сучасних тенденцій. Удосконалено теорію стосовно особистості сімейно-побутового насильницького злочинця та по-новому визначено їх типологію, зважаючи на критерій спрямованості поведінки у криміногенному конфлікті. Вперше в Україні проведено класифікацію головних видів віктимної поведінки потерпілих від сімейно-побутових тяжких насильницьких злочинів проти особи, засновану на характері прояву та інтенсивності впливу даної поведінки та прийняття злочинного рішення. Проаналізовано систему детермінант злочинів проти особи із виділенням їх специфіки на макро-, мікро- та індивідуальному рівнях. Розглянуто структуру криміногенного сімейно-побутового конфлікту у випадку умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, орактеризовано специфіку його динаміки, головних причин ескалації, зроблено спробу пояснення злочинного варіанту розв'язання продовжуваного протистояння; проведено класифікацію даних конфліктів на підставі критеріїв годинного виміру, виду учасників зіткнення та ступеня суспільної небезпечності. Розглянуто теорію щодо необхідності визнання одним із головних напрямків спеціально-кримінологічного попередження протидію криміногенним сімейно-побутовим конфліктам. Удосконалено віктимологічний напрямок індивідуального попередження, виходячи із основних видів віктимної поведінки потерпілих від сімейно-побутових вбивств і тяжких тілесних ушкоджень.

  Завантажити