Досліджено особливості впливу кровопускань та сеансів еритроцитаферезу на частоту скарг, дані об'єктивного статусу, периферичну кров, артеріальний тиск і функціональний стан міокарда у пацієнтів зі справжньою поліцитемією (СП) в еритремічній стадії. Встановлено високу частоту серцево-судинної патології за СП в еритремічній стадії, яка проявляється переважно гіпертрофічною хворобою, плетиоричною артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця та серцевою недостатністю. З'ясовано, що ексфузії крові поліпшують клінічну симптоматику СП в еритремічній стадії, зокрема зменшується загальна слабкість, стомлюваність, головний біль, запаморочення, гіперемія шкіри та слизових оболонок, розміри селезінки та печінки. Виявлено та математично доведено, що у разі проведення еритроцитаферезу зниження гематокриту до нормативних значень відбувається на 9 діб раніше та триває на 90 днів довше, ніж у разі використання кровопускань. Констатовано зменшення адгезивної та агрегаційної здатності тромбоцитів та концентрації фібриногену у крові після кровопускань та після еритроцитаферезу. Виявлено, що під час проведення ексфузії крові з використанням тиклопідину агрегаційна здатність тромбоцитів з аденозиндифосфатом зменшується більш істотно, ніж у разі застосування ацетилсаліцилової кислоти. Встановлено позитивний вплив ексфузії крові на клінічний перебіг СП в еритремічній стадії. З'ясовано, що еритроцитаферез більш ефективно знижує кількість еритроцитів, концентрацію гемоглобіну, величину гематокриту, артеріальний тиск і більш суттєво поліпшує функціональний стан міокрада у пацієнтів з СП, ніж кровопускання. Встановлено, що частота тромбогеморагічних ускладнень за його застосування зменшується у 7 разів, а побічні ефекти виникають у 6 разів рідше, ніж під час кровопускань. Розроблено показання щодо проведення кровопускань та еритроцитаферезу у пацієнтів з СП залежно від величини гематокриту, концентрації гемоглобіну, а також кількості еритроцитів у периферичній крові та наявності артеріальної гіпертензії.

  Завантажити