Здійснено системний аналіз концепту Європа в українському мовознавстві та журналістикознавстві. Вперше досліджено його когнітивно-лінгвістичні аспекти на підставі вивчення мовних засобів творення, виокремлених з наукових і газетно-публіцистичних текстів європейської тематики, а також колективного досвіду, зафіксованого в словникових статтях. Висвітлено еволюцію та зміст концепту Європа в українському науково-публіцистичному дискурсі, виявлено етапи його активного творення. Встановлено, що від середини XIX ст. до початку відновлення незалежності України процес формування даного концепту відбувався у межах контрастного поля Європа - Азія, Схід - Захід. Визначено основні напрямки його розвитку в роки української незалежності. Досліджено та охарактеризовано три періоди активації європейської тематики у вітчизняній пресі: 1991 - 1995, 1995 - 1998, 1998 - 2003 рр. Виявлено перспективотворчий потенціал концепту Європа та обгрунтовано конкретні напрями його реалізації в українському дискурсі. Праналізовано та узагальнено сучасне осмислення концепту Європа та простежено динаміку його функціонування у пресі та вітчизняному мовному просторі. З'ясовано семантичне поле й обгрунтовано закономірності мовотворчого процесу з використанням досліджуваного концепту. Визначено асоціативні межі метафоричного образу Європи та його аксіологічні ознаки. На матеріалі словників української мови виявлено динаміку лексеми й особливості вживання в сучасному мас-медійному просторі, виявлено її потужний словотвірний потенціал. Доведено, що концепт Європа як складова публічного дискурсу є засобом і свідченням національної інтерпретації світу та об'єктом ментальної географії.

  Завантажити