Розглянуто питання оптимізації лікування хворих похилого віку на гострий інфаркт міокарда (ГІМ) з зубцем Q за допомогою корекції найбільш розповсюджених у хворих ускладнень. Проаналізовано використання інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту пролонгованої дії спіраприлу в повній терапевтичній дозі 6 мг/добу в пацієнтів похилого віку без супутньої ниркової та печінкової недостатності. Висвітлено позитивну динаміку показників систолічної функції лівого шлуночка до 28-ї доби лікування з спіраприлом (зменшення кінцево-систолічного індексу на 24,1 % і збільшення фракції викиду на 27 %) за умови використання повної терапевтичної дози препарату у хворих з передньою локалізацією ГІМ.

  Завантажити