Дисертацію присвячено синтезу та дослідженню будови, фотохімічних і спектрально-люмінесцентних властивостей нових органічних азидів, похідних ксантону і флуорану з метою використання їх в матеріалах для запису інформації. Досліджена фотоініційована полімеризація метилметакрилату в присутності синтезованих азидів в розчині і масі, методом дилатометрії вивчена кінетика процесу, визначені молекулярні маси продуктів полімеризації. Виявлено ефект "темнової" полімеризації після припинення опромінення. Досліджені азиди можуть бути використані як фотоотверджувачі в фотополімеризаційних композиціях на основі олігоефіракрилатів, як фотоініціатори радикальної полімеризації метилметакрилату, що дають полімер з досить високим значенням ступеня полімеризації, але невисоким виходом, причому процес можна проводити в темряві після попереднього опромінення зразка. При застосуванні синтезованих азидів як світлочутливих компонент були розроблені композиції і одержані зразки фотографічних матеріалів для везикулярного і люмінесцентного процесів запису інформації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню реакційної здатності, кількісних співвідношень структура - біологічна активність та використанню похідних N-фенілантранілової кислоти та акридину, які широко застосовуються в сучасній медицині. Їх реактивність оцінювалась за кислотно-основними рівновагами, кінетикою реакцій одержання та метаболізму. З застосуванням багатофакторного кореляційного аналізу створені адекватні математичні моделі залежності біологічної активності сполук від їх структури. Результати роботи закладають теоретичний фундамент та методичну базу молекулярного дизайну і оптимізації синтезів ефективних лікарських препаратів цих класів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено синтезу модифікованих аналогів природних 3-феноксихромонів та 4-фенілкумаринів з резорциновою, флороглюциновою, пірогалольною та орциновою орієнтацією гідроксигруп. З метою отримання нових фізіологічно активних сполук на основі 3-феноксихромонів та неофлавонів, вивчення їх хімічних властивостей було проведено реакції ацилювання, алкілювання та арилювання за фенольним гідроксилом, електрофільного заміщення в ядро (реакція Манніха), реакції за участю карбонільної групи хромонового циклу, добудови дигідрооксазинового та фуранового циклу за відповідним положенням кумаринової системи, а також синтезовано різноманітні за будовою амінокислотні і пептидні похідні 3-фенокси-хромонів та неофлавонів.

  Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу нових 4-незаміщених 3-ціанопіридин-2(1Н)-тіонів на базі взаємодії електрофільних олефінів (етоксиметилен-похідних диетилового естеру малонової кислоти, ацетилацетону, трифтортеноїлацетону, трифторбензоїлацетону та ацетаніліду) з ціанотіоацетамідом, вивчено будову та властивості продуктів реакції. Виявлено особливості перебігу даних реакцій у присутності N-метилморфоліну, вивчено алкілування отриманих піридинтіонів за атомом сірки, синтез тієно[2,3-b]піридинів і бромідів 2,3-дигідротіазоло[3,2-a]піридинію. Продемонстровано деякі препаративні можливості вперше отриманого 5-бромацетил-6-метил-2-метилтіо-3-ціанопіридину.

  Скачати повний текст

Досліджено координаційно-хімічні властивості піридинізоксазолідинів. Вивчено процеси комплексоутворення в системах, що містять Pd(II), Pt(II), Zn(II), Cu(II), Ir(II) та 3,5-дизаміщені піридинізоксазолідини. Встановлено, що даний клас органічних сполук може виявляти амполідентатні властивості та, залежно від природи центрального атома, здатний координуватись монодатно та бідентатно (N,N- і N,O- координації). Вперше одержано комплекси з координованими гетероатомами ізоксазолідинового циклу. Визначено основні типи комплексів, утоворених у досліджених системах. Синтезовані сполуки охарактеризовано методами ІЧ-, електронної, 1М- і 2М-ЯМР спектроскопій. Будову 2-х органічних і 7 координаційних сполук встановлено за допомогою повного рентгеноструктурного аналізу. Доведено, що в досліджених системах процес комплексоутворення може призводити до утворення кристалів різних типів зі співвідношенням між цис- і транс-діастереомерами. Синтезовані координаційні сполуки застосовано для розділення сумішей діастереомерів піридинізоксазолідинів.

  Скачати повний текст

Досліджено комплексоутворення іонів лантанідів з похідними хінолонкарбонової кислоти. Встановлено оптимальні умови люмінесценції комплексних сполук Eu(III) та Tb(III) з хінолонкарбоновими кислотами. Знайдено залежність спектрально-люмінесцентних характеристик комплексів від величини pH, природи розчинника, присутності поверхнево-активних речовин. Визначено механізм дії аніонних поверхево - активних речовин на досліджені комплекси. Розраховано константи іонізації кислот і стійкості комплексних сполук. Доведено можливість використання в якості нових проявних реагентів у імунофлуоресцентному аналізі окремих похідних хінолонкарбонової кислоти. Запропоновано експресний тест - метод для визначення ципрофлоксацину і норфлоксацину та високочутливі методики визначення хінолонкарбонових кислот у сечі та плазмі крові без попереднього вилучення препарату.

  Скачати повний текст

Одержані сполуки є потенційними синтонами для одержання спіроциклічних ізохінолінів. Досліджено взаємодію циклоалкілованих бромонітрилів з первинними амінами, біофункціональними амінами бензенового та гетероциклічних рядів, з похідними гідразину. Продуктами реакції є відповідні спірани, в яких тетрагідропіранове кільце спіросполучене за 4-ма, а циклопектанові - за 1-м положенням з ядрами ізохоліну та конденсованих ізохолінів з вузловим атомом азоту. Розроблено методи синтезу похідних 14-ти невідомих раніше складних поліядерних гетероциклічних систем.

  Скачати повний текст

Одержано нові іонохромні поліметинові сполуки: основи ціанінових барвників хінолінового ряду з фрагментом 2-оксиметилпіридину, основи барвників ряду 1,10-фенантроліну та його структурного аналога - піроло[3,2-h]хіноліну, а також ряд мероціанінів на основі ядра 8-гідроксихіноліну, заміщеного хромоформом по п'ятому або сьомому положенню. Досліджено вплив солей важких та перехідних металів на спектрально-люмінесцентні властивості одержаних сполук. Показано, що іонохромні та іонофлуорохромні ефекти, що проявляються за умов одержання основ ціанінових барвників, сумірні з ефектами іонохромних основ поліметинових барвників інших відомих типів. Зазначено, що найбільші іонохромні ефекти спостерігаються у випадку мероціанінів - похідних 8-гідроксихіноліну, заміщеного хромофором по п'ятому положенню з кінцевими гетероциклічними групами низької основності. В ряді випадків максимум поглинання мероціаніну за умов дії солей металів зсувається батохромно в ближню інфрачервону область. Розроблено новий препаративно зручний спосіб одержання 3-арил(стирил)імідазо[1,5-a]піридинів. Вперше одержано ряд ціанінових барвників - похідних цієї гетероциклічної системи.

  Скачати повний текст

Синтезовано систематичні ряди 3-(N-метилбензімідазоліл-2)- і 3-(безотіазоліл-2)-2-імінохроменів і кумаринів, а також їх солей, 2-феніліміно-3-(безімідазоліл-2)хроменів і ряд продуктів конденсації 3-(бензімідазоліл-2)-2-імінохроменів з ароматичними альдегідами (3-діетиламіно-7H-бензо[4,5]імідазо[1,2-c]хромено[3,2-e]піримідину є внутрішньомолекулярний перенос електрона з діалкіланілінового на 3-бензімідазолілкумариновий фрагмент. Досліджено кислотно-основні рівноваги синтезованих сполук у водно-спиртовому середовищі. Встановлено, що швидкість реакції гідролізу солей 2-аміно-3-(бензазоліл-2)-1-бензопірилію залежить від природи замісника в положенні 3 і збільшується в ряду N-метилбензімідазол, бензотіазол. Показано можливість розширення діапазону стійкості похідних імінохромену шляхом зниження основності іміногрупи внаслідок направленої модифікації структури цих молекул. Виявлено та кількісно охарактеризовано таутомерію 3-(N-метилбензімідазоліл-2)- і 3-(бензотіазоліл-2)-7-гідроксіімінохроменів. Виявлено реакції фотодисоціації катіонів 7-гідрокси-2-7-гідроксіімінохроменів, а також фотодисоціації катіонів 7-гідрокси-2-аміно-бензопірилію і 2-(7-гідроксикумариніл-3)-N-метилбензімідазолію.

  Скачати повний текст

На основі 3-гідроксихромонів (3ГХ) створено нову генерацію двосмугових флуоресцентних зондів, які функціонують за принципом внутрішньомолекулярного фотопереносу протону. У порівнянні з усіма відомими 3ГХ нові сполуки характеризуються найбільш довгохвильовим поглинанням і емісією та рекордними квантовими виходами. Показано шляхи направленої регуляції двосмугової емсії 3ГХ. Похідні 3ГХ запропоновано як багатофункціональні зонди для вивчення одночасно декількох параметрів мікрооточення: полярності, електронної поляризованості та протонодонорності. Показано шляхи направленої регуляції чутливості зондів до певного діапазону полярності. Стеричне екранування 4-карбонілу в 3ГХ забезпечує виключення ефекту протонодонорності середовища, що є новою методологією в створенні селективних зондів полярності. На підставі результатів випробувань у обернених міцелах показано, що 3ГХ зонди мають рекордну чутливість до змін параметрів мікрогетерогенного середовища. На основі 3ГХ розроблено нові мембранні зонди з певною локалізацією у ліпідному бішарі, залежно від якої вони мають різну чутливість до поверхневого заряду та структурної неоднорідності гідрофобної області мембрани.

  Скачати повний текст

З'ясовано регіоселективність взаємодії заміщених кумаринів з арендіазонієвими солями: у всіх випадках арилювання відбувається у положення 3 кумарину. Установлено, що 4,5-бензофуран-2-карбонова кислота арилюється хлоридами арендіазонію у положення 3 фуранового циклу. Запропоновано методи одержання 2-функціонально заміщених 3-арилкумаринів - 3-арил-2H-2-хроментіонів, оксимів, моно- і дизаміщених гідразонів, тіосемікарбазонів, 4-тіазолідинонів, а також 6-арилазо- і 6-азометинових барвників. Уперше одержано тетрафлуороборат o-феніленбісдіазонію. Здійснено квантово-хімічні розрахунки електронної будови та енергій електронних переходів у наближеннях ППП і АМІ та встановлено закономірності впливу електронної будови на спектральні характеристики синтезованих сполук.

  Скачати повний текст

Розроблено препаративні підходи щодо синтезу за реакцією нуклеофільного вінільного заміщення ряду нових похідних 4-незаміщених 2-сульфанілпіридинів, що містять в третьому положенні етоксикарбонільну, карбамоїльну, арилкарбамоїльну або нітрильну групи, а також їх ациклічних аналогів. Виявлено особливості перебігу вказаної реакції залежно від реагентів та каталізаторів. На основі одержаних продуктів синтезовано нові алкілсульфанілпіридини, етил-4-(4-феніл-1,3-тіазол-2-іл)-2,4-диціанобут-2-еноат, тієно[2,3-b]піридини, піридо[2,3-d]піримідини та 7-феніл-2H,7H-11-тіа-2,4,7,9,10-пентаазабензо[b]флуорен-1,6-діон. Визначено деякі синтетичні можливості одержаних алкілсульфанілпіридинів.

  Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу нових похідних 1,2-дигідрохінолін-2-ону й анельованих структур на їх основі - 1,2,4-триазоло[a]-, 1,2,3-триазоло[b]- та імідазо[b]хінолінів, вивчено їх будову, хімічні властивості та біологічну дію. Розроблено методи одержання 3,4,6-тризаміщених 1,2-дигідрохінолін-2-онів, їх 2-хлоро-, 2-меркапто-, 2-гідразино-, 2,3-діамінопохідних і хінолінів з анельованими ядрами азолів на їх основі. Показано, що у разі обробки похідних 5-R-2-хлорацетиламінобензофенонів амінами та "неорганічними" нуклеофілами утворюються 3,4,6-тризаміщені 1,2-дигідрохінолін-2-они, що є зручним методом синтезу 3-амінохінолінів, заміщених за аміногрупою. З'ясовано, що за умов нагрівання розчинів 2-(6-R-3-нітро-4-феніл-хінолін-2-іл-сульфаніл)-1-фенілетанонів у середовищі ДМФА реалізується нова реакція: у результаті екструзії атома сірки та перегрупування замісника утворюються 2-(6-R-3-нітро-4-феніл-1H-хінолін-2-іліден)-1-фенілетанони. За результатами PASS і QSAR аналізів визначено потенційні області практичного використання одержаних сполук для пошуку у їх ряді нових фізіологічно активних речовин. протисудомну й антибактеріальну активність 3,4,6-тризаміщених похідних 1,2-дигідрохінолін-2-ону й анельованих структур на їх основі.

  Скачати повний текст

Вивчено проблеми синтезу та хімічні властивості конденсованих похідних бензофуро[2,3-c]-, бензотієно[2,3-c]-, бензоселенофено[2,3-c]пірилію та піридину. Здійснено систематичні дослідження реакцій солей бензофуро[2,3-c]-, бензотієно[2,3-c]пірилію з нуклеофільними реагентами та показано, що для них є характерними реакції трансформації пірилієвого циклу, властиві моноциклічним солям пірилію та солям бензо[c]пірилію. бензофуро[2,3-c]-, бензотієно[2,3-c]піридинів, дибензофуранів і дибензотіофенів 5H-[2,3]-бензотієно[2,3-e]діазепінів. Уперше детально вивчено реакції електрофільного заміщення у ряді бензофоро[2,3-c]-, бензотієно[2,3-c]піридину. Показано, що у ряді бензофуро[2,3-c]піридину ці реакції відбуваються винятково за шостим розташуванням бензольного кільця, а якщо це розташування блоковане замісником, то утворюється продукт заміщення за атомом C₍₈₎. Внаслідок трансформації оксогрупи в 1-оксо-3,3,6-триметил-1,2,3,4-тетрагідробензофуро-, бензотієно- і бензоселенофено[2,3-c]хінолінах у реакціях з гідразингідратом, гідроксиламіном, боргідридом й азидом натрію одержано нові похідні бензофуро[2,3-c]-, бензотієно[2,3-c]хінолінів і піридо[2,3-e]азепін-2-онів. Досліджено особливості перетворення оксимів 4-арил-5-оксо-2,7,7-триметил-5,6,7,8-тетрагідрохінолінів за умов реакції Бекмана.

  Скачати повний текст

Синтезовано ряд ізофлавонів, їх аналогів, а також ізомерних їм 7-гідрокси- та 6-гідрокси-3-арилкумаринів. Досліджено реакції за участю фенольних гідроксильних груп 3-арилбензопіронів, електрофільного та нуклеофільного заміщення. Вивчено можливість введення амінної функції в ряду 3-арилбензопіронів. Уперше запропоновано та встановлено межі застосування методу прямого амінування 3-арилбензопіронового циклу шляхом заміни фенольного гідроксилу на ариламіногрупу. Вивчено реакцію амінометилювання у ряду аналогів природних ізофлавоноїдів. Удосконалено умови рециклізації ізофлавоноїдів, що містять електронодонорні групи, під дію амідинів і запропоновано умови регіоселективної взаємодії ізофлавоноїдів з гідроксиламіном. Досліджено особливості структури природних ізофлавонів та їх аналогів за методом спектроскопії ядерно-магнітного резонансу. За результатом біологічного скринінгу деяких синтезованих ізофлавоноїдів виявлено сполуки з антикоагулянтною, високою жовчогінною та гіполіпідемічною активністю.

  Скачати повний текст

Розроблено нові методи синтезу похідних спінацеаміну - потенційно біологічно активних сполук. Встановлено, що каталітичне (Pd / C) гідрування похідних 4-фенілспінацеаміну за нормальних умов призводить до розриву зв'язку С(4) - N(5) й утворення 5-бензилзаміщених гістаміну та гістидину. Доведено, що в ряду похідних 4-фенілспінацеаміну можливе успішне використання елементної сірки як дегідридного засобу. Показано, що в процесі дегідрування похідних 4-фенілспінацеаміну за допомогою сірки відбувається окиснювальне декарбоксилювання.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід до синтезу 5,6-дигідропірид-2-онів, який базується на взаємодії зазначених "пуш-пульних" єнамінів з 1-хлоралкіл-ізоціанатами. Знайдено, що N-бензил-3-ціано-1,4-дигідропіридин селективно вступає в реакції електрофільного заміщення тільки з обмеженим колом високоактивних електрофільних агентів.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємодію лантаноїдних зсувальних реагентів (ЛЗР) з похідними флавоноїдів, за якої виникають різні аномалії, а саме: розширення сигналів, зумовлені обмінними процесами; незвичний вплив введення замісників; зміна основної конформації молекули за впливу ЛЗР; нестандартний напрямок магнітної осі комплексу. Завдяки цьому для конформаційного та конфігураційного дослідження слід застосовувати зсуваючі реагенти на основі ітербію, а для вивчення асоціативної динаміки молекул - ЛЗР на основі європію. За умов взаємодії різних ЛЗР з тозилатами хромон-3-ілтіазолію утворюються ізоструктурні комплекси, що свідчить про відсутність ефекту хелатування. Установлено будову адукту, знайдено переважну конформацію хромонового фрагмента відносно тіазольного кільця та показано можливість вивчення атропоізомерії у сполуках такого типу.

  Скачати повний текст

Досліджено питання синтезу гідразиновмісних моно- та біс-похідних акридину, антрацену та флуорену, ДНК-зв'язувальних властивостей та вивчено противірусну й інтерфероніндуючу активність цих сполук. Удосконалено методи одержання 9-хлоро- і 9-метоксіакридину. Для синтезу моно- і біс-похідних акридиннілгідразину показано переваги використання 9-метоксіакридину. Одержано ряд акридиніл-9-акрилгідразинів і показано можливість окиснення дією діетилазодикарбоксилату або киснем повітря силікагелю. Для вперше синтезованих аміноацетилгідразонів акридону, 9-формілакридину та 9-формілантрацену показано здатність інтекалювати в ДНК. Запропоновано спосіб одержання естерів амінокислот, ацильованих піридинкарбоновими кислотами у двофазному середовищі. Синтезовано нові лекситропсиноподібні дигідразиди та їх біс-акридин-, біс-антрацен- та біс- флуоренопохідні, вивчено їх нуклеотипні властивості. Показано, що сполука з лінкером та 1 інтеркалятором проявляє властивості комбілексину, а сполуки з 2-ма хромофорами є бісінтерлексинами. Розроблено метод первинного відбору нуклеотопних препаратів у тесті інгібування полімеразної ланцюгової реакції та підтверджено висновок стосовно біфункціонального зв'язування комбілексину та трифункціональне - бісінтерлексинів. Показано, що наявність у сполуки інтеркалюючих властивостей дозволяє прогнозувати її високу противірусну й інтерфероніндукуючу активності.

  Скачати повний текст