Вивчено вміст глікогену та його динаміку у тілі мідій Одеської затоки. Доведено, що вміст глікогену у тілі мідій з марікультурних колекторів у 1,8 рази вищий, ніж у мідій природних субстратів. З'ясовано, що він вірогідно зменшувався з верхньої частини колектора - 4,58 %, до нижньої - 2,68 % сирої маси. Виявлено, що вміст глікогену у зовнішніх частинах друзи вищий, ніж у внутрішніх у 1,6 - 1,8 рази. За результатами вивчення максимального вмісту глікогену у тілі мідій за літнього періоду (червень - липень) установлено, що цей вміст значно нижчий в Одеській затоці, ніж у мідій з Кримського регіону (2,98 та в 5,20 - 5,70 % сирої маси відповідно). Виявлено різницю максимальних рівнів вмісту глікогену на п'яти прибережних станціях з різним рівнем водообміну. Цей рівень послідовно зменшується від станції з вільним водообміном - 4,9 % до станції з обмеженим рівнем водобміну - 2,1 % сирої маси. Під час дослідження різних органів мідій установлено, що максимальний вміст глікогену у гонадах, а мінімальний - у зябрах. Визначено, що найбільшого рівня вміст глікогену становить на стадії статевого спокою у гонадах - 5,15 %, у гепатопанкреасі - 1,91 %, у зябрах - 1,79 % сирої маси. Мінімум цього компонента відзначено на стадії вимету в усіх органах. Сумарних ліпідів виявлено найбільше у гепатопанкреасі. В усіх органах вміст сумарних ліпідів максимальний у період дозрівання статевих продуктів на переднерестовій стадії: у гепатопанкреасі - 2,47 %, у гонадах - 1,53 % та у зябрах - 0,92 % сирої маси. Мінімум цього вмісту виявлено в усіх органах у період вимету статевих продуктів. Установлено можливість використання вмісту глікогену та сумарних ліпідів, а також супутніх показників (вмісту сирої та сухої речовини, вологи та морфо-функціональних індексів) як індикаторів стану молюсків на різних стадіях репродуктивного циклу та за різних умов мешкання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено аутекологічне дослідження впливу на живлення ставковиків абіотичних чинників антропогенного (іони важких металів водного середовища) та біотичного (трематодна інвазія молюсків) походження. Як тест-функцію використано основні трофологічні показники цих тварин. Проаналізовано якісний склад кормової грудочки у 10-ти видів ставковиків роду Lymnaea, встановлено його залежність від типу водойми та сезонну мінливість. Експериментально виявлено, що слабка трематодна інвазія не викликає змін кількісних трофологічних показників ставковиків, помірна інвазія в усіх випадках супроводжується зростанням більшості з них, а важка - обумовлює раптове зниження у порівнянні з неінвазованими тваринами. На підставі вивчення результатів екотоксикологічних досліжень встановлено, що найбільш негативно впливають на процеси живлення і травлення ставковиків іони кадмію, які спричиняють виникнення фази депресії за різних концентрацій даної речовини (0,5 ГДКр - 3 ГДКр). З'ясовано, що іони хрому (III) є менш токсичними та супроводжують розвиток у молюсків фази підвищення активності (за дії 0,5 ГДКр - 2 ГДКр), якщо даний показник становить 3 ГДКр починається фаза депресії. Доведено, що іони цинку за концентрацій 0,5 ГДКр - 3 ГДКр стимулюють життєву активність ставковиків. Встановлено, що слабка трематодна інвазія не впливає на патологічний процес отруєння молюсків іонами важких металів, помірна та важка - поглиблюють його.

  Скачати повний текст

Установлено, що сульфат міді для ставковика озерного є сполукою сильно токсичною, а хлорид цинку та нітрат свинцю - помірно токсичними. На початкових етапах отруєння адаптація до умов токсичного середовища відбувається за рахунок змін у етології тварин. Майже одночасно з ними реєструються швидкі фізіологічні захисно-пристосувальні реакції. У подальшому починають переважати патологічні зрушення, що призводять до летальних наслідків. Визначено, що іони важких металів викликають у ставковика суттєві дегенеративно-некротичні зрушення. Установлено, що витримування його у воді з цими токсикантами призводить до відторгнення та злущення епітеліального шару деструкції підстилаючих його тканин, дегенерації сполучної тканини травної та статевої залоз, а потім і їх структурних елементів (ацинусів). Зроблено висновок, що компенсація негативних впливів токсикантів на ставковика досягається завдяки підвищенню на початкових етапах його отруєння ефективності засвоєння їжі та інтенсивності дихання. За незначної інтенсивності інвазії вплив паразитів майже непомітний, але середній її рівень, як і генеральне ураження суттєво пригнічують життєдіяльність організму.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З'ясовано видовий склад родин, особливості поширення кожного з видів у межах згаданої території та опрацьовано для них екологічні спектри. Проаналізовано вплив абіотичних факторів середовища (температури, швидкості течії, глибини, субстрату, гозового режиму, активної реакції середовища, окислюваності, мінералізації води) на поширення молюсків у водотоках та водоймах. Виявлено якісний склад трематодофауни молюсків Melanopsidae, Lithoglyphidae, Bithyniidae. Досліджено вплив віку жителів і сезонних змін умов середовища на зараженість молюсків даними гельмінтами.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний еколого-фауністичний аналіз угруповань прісноводних молюсків у природних та антропогенних гідротопах басейну верхів'я Дністра. Розроблено коротку екологічну характеристику 56-ти видів, які зафіксовано на дослідженій території. Охарактеризовано біотопний розподіл прісноводних молюсків, залежність їх популяцій та угруповань від абіотичних чинників: температури, швидкості течії, характеру донних відкладів, глибини водойм, прозорості та кислотності водного середовища. Досліджено сезонну динаміку щільності заселення гідротопів та особливості розмірно-вікової структури популяцій у гідротопах різного типу. Визначено личинкові форми 29-ти видів трематод з шістьма систематичними групами. На підставі одержаних даних проаналізовано можливу роль гідротопів різного типу в розповсюдженні гельмінтозних інфекцій. Досліджено вікову сприйнятливість молюсків щодо трематодної інвазії. Проаналізовано особливості формування прісноводних малакокомплексів у антропогенних водоймах. Досліджено вміст іонів важких металів у водному середовищі, черепашках і м'якому тілі Lymnaea stagnalis і Planorbis planorbis. З'ясовано можливості біоінликаційного використання даних видів молюсків.

  Скачати повний текст

З урахуванням основних принципів екологічної фізіології, популяційної біології та концепції біокосних систем удосконалено біологічні засади розведення марикультури молюсків у Чорному морі. Вперше наведено характеристику адаптивних реакцій на найважливіші екологічні фактори, визначено ефективність росту та співвідношення між пластичним, енергетичним і генеративним обміном у мідії в онтогенезі. Виявлено кількісні закономірності процесів колонізації та динаміки чисельності популяцій мідій на різних типах штучних субстратів. Описано ефект щільності та феномен самозріджування молюсків. З'ясовано роль даних чинників у формуванні популяційних параметрів мідій. Наведено кількісні залежності між продукцією, елімінацією та стаціонарною біомасою мідій на різних типах колекторів. Обгрунтовано положення про мідієвий колектор як біокосну систему, на структуру та функції якої суттєво впливає архітектоніка штучного субстрату. Визначено ефективність трансформації речовини та енергії у популяціях культивованих мідій та роль великомасштабної марикультури у вторинному забрудненні екосистеми шельфової зони моря. Одержано нові дані щодо різних аспектів функціональної екології тихоокеанської устриці, інтродукованої в Чорне море. Висвітлено питання керування ранніми стадіями онтогенезу - одержання зрілих статевих клітин і біоенергетики личинкового розвитку устриць. Визначено добові раціони та режими личинок до стадії метаморфозу за штучних умов. Виявлено екологічні закономірності росту та співвідношення енергетичних витрат на продукцію та метаболізм даного виду у процесі вирощування в різних акваторіях Чорного моря.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад трематод черевоногих молюсків водойм Північного Приазов'я. Виявлено 45 видів трематод, з яких 42 у молюсків регіону реєструються вперше. Список відомих для цього регіону трематод доповнено 38-ма видами. Трематоди Amblosoma exile (Pojmanska, 1972), Leucochloridiomorpha lutea (Baer, 1827) і Holostephanus dubinini (Vojtek et Vojtkova, 1966) є новими для території України. Для знайдених видів трематод наведено оригінальні морфологічні описи та рисунки. Вперше для 15-ти видів вказано молюски-проміжні хазяї на території України, розширено їх коло для 21-го виду трематод. Розроблено оригінальні таблиці для визначення 24-х видів церкарій прісноводних молюсків регіону. Видову належність семи видів трематод підтверджено експериментально. Проаналізовано прояви специфічності трематод до різних груп молюсків-хазаїв.

  Скачати повний текст

Оптимізовано умови живлення личинок устриці Crassostrea gigas і мідії Mytilus galloprovinciallis у разі їх вирощування в розпліднику. Виявлено трофічні потреби личинок мідій та устриць. Вперше в розпліднику апробовані елементи біотехніки масового культивування мікроводоростей - корму для личинок мідій та устриць, у проточному та нагромаджувальному режимах. Визначено швидкість росту та динаміку нагромадження урожаю мікроводоростей залежно від фази росту та умов культивування. Вперше досліджено процес нагромадження каротиноїдів личинками устриць і показано їх трансформацію устричним спатом. Вперше складено харчові раціони для личинок устриць і мідій залежно від стадій розвитку з урахуванням кількісного й якісного складу мікроводоростей.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного вивчення морфології, анатомії, структури популяцій, екології, фенотипової мінливості та біології розмноження молюсків роду Helix у кримській частині їх ареалів. Показано, що поширення видів молюсків у Криму лімітується кліматичними чинниками та наявністю відповідних біотопів. Уточнено видові діагнози. Виявлено особливості будови статевої системи, які виключають можливість міжвидової гібридизації між H. albescens і H. lucorum, як передбачалося раніше. Показано, що мінливість розмірів і пропорцій черепашки, фенетична структура популяцій видів H. albescens і H. lucorum обумовлені географічними, кліматичними та біотопічними чинниками. Проаналізовано сезонні явища у житті H. albescens, виявлено особливості й оптимальні умови розмноження. Визначено характер зростання молоді цього виду. Установлено, що просторова структура природних популяцій H. albescens має агрегований характер. Зазначено, що сезонна динаміка розмірно-вікової структури популяцій H. albescens найбільшою мірою визначається кліматичними та біотопічними умовами. На підставі одержаних даних про поширення, чисельність і біологію розмноження H. albescens і H. lucorum taurica розроблено рекомендації стосовно їх раціонального використання та охорони в Криму.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено еколого-фізіологічних особливостей популяцій 8 видів двостулкових молюсків у водоймі-охолоджувачі; вивчено біотопічний розподіл видів, сезонну та багаторічної динаміки біомаси їх поселень; проаналізовано розмірну, вікову та статеву структури поселень, морфологічну мінливість, інтенсивність фільтрації зависів та їх седиментації в осадию.

  Скачати повний текст

Вперше наведено системну оцінку функціональної активності металотіонеїнів молюска Anodonta cygnea L. за дії стресорних чинників. Визначено розподіл міді, цинку та кадмію між МТ та іншими тканинними мішенями залежно від умов існування молюска та доведено індикативний характер даних характеристик. Виявлено індукцію ізоформи МТ-2 за дії екологічно реальної концентрації іонів міді на організм та за переселення в нові умови існування. Доведено пригнічення здатності металотіонеїнів зв'язувати важкі метали на тлі оксидативного стресу за перебування молюсків за умов комплексного природного забруднення. Вперше запропоновано використання співвідношення кількості цинку та міді в складі металотіонеїнів для характеристики їх молекулярних форм у двостулкового молюска. Встановлено, що комплекс ознак оксидативного стресу - утворення продуктів окисної деструкції ліпідів і білків, ступінь окиснення глютатіону на тлі пригнічення супероксиддисмутазної та каталазної активностей є адекватними характеристиками впливу несприятливих умов існування на організм молюска.

  Скачати повний текст

Вперше наведено системну оцінку функціональної активності металотіонеїнів молюска Anodonta cygnea L. за дії стресорних чинників. Визначено розподіл міді, цинку та кадмію між МТ та іншими тканинними мішенями залежно від умов існування молюска та доведено індикативний характер даних характеристик. Виявлено індукцію ізоформи МТ-2 за дії екологічно реальної концентрації іонів міді на організм та за переселення в нові умови існування. Доведено пригнічення здатності металотіонеїнів зв'язувати важкі метали на тлі оксидативного стресу за перебування молюсків за умов комплексного природного забруднення. Вперше запропоновано використання співвідношення кількості цинку та міді в складі металотіонеїнів для характеристики їх молекулярних форм у двостулкового молюска. Встановлено, що комплекс ознак оксидативного стресу - утворення продуктів окисної деструкції ліпідів і білків, ступінь окиснення глютатіону на тлі пригнічення супероксиддисмутазної та каталазної активностей є адекватними характеристиками впливу несприятливих умов існування на організм молюска.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що видовий склад родини Cardiidae у Понто-Каспійському регіоні налічує 40 рецентних видів (з яких у фауні України - 19 видів), 9 - з підродини Cardiinae (4 роди), 31 вид - з підродини Lymnocardiinae (2 роди, 5 підродів). Наведено монографічний опис 24-х досліджуваних видів новими, уточненими діагнозами. За будовою м'якого тіла у 18-ти видів (зокрема, 8-ми видів з Каспію) виявлено нові діагностичні ознаки (кількість і розміщення папіл сифонів, структуру ктенідіїв, лабіальних пальмп, шлунка), складено оригінальні ключі. Визначено особливості міжпопуляційної мінливості конхологічних ознак. Виявлено приуроченість 19-ти видів до типів грунтів. Доведено, що глибина закопування у грунт впливає на мінливість семи ознак. Виявлено, що кількість видів Середземноморського зоогеографічного комплексу в Азово-Чорноморському басейні становить 47,4 %, в Каспії - 8 %, а частка Понто-каспійського зоогеографічного комплексу у даних басейнах становить 52,6 % та 92 % відповідно.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст