Вперше проведено комплексне порівняльне оцінювання морфобіологічних показників стада ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області за умов зростаючого промислового навантаження. Одержано нові дані щодо статево-вікового складу стада ляща, його репродуктивного й іхтіопатологічного стану, якості рибопродукції. Встановлено факт міжвидової симпатричної гібридизації в межах естуарної гідроекосистеми. Вдосконалено положення щодо оптимізації промислової експлуатації сировинних ресурсів естуарної гідроекосистеми за рахунок регулювання промислового навантаження, запровадження системи іхтіологічного моніторингу з використанням геоінформаційної системи, яку вперше створено для Дніпровсько-Бузької гирлової області.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості структурної організації м'язів тулуба коропа лускатого, мікроструктури поверхневого та глибокого латеральних м'язів у осетра російського, веслоноса, форелі райдужної, щуки звичайної, коропа лускатого, товстолобика строкатого, амура білого, сома та судака звичайних. Вперше проведено порівняльне оцінювання змін м'язової тканини у поверхневому та глибокому латеральних м'язах з збільшенням віку коропа. Досліджено відмінності організації м'язових волокон поверхневого латерального м'яза в окремих видів кісткових риб. Уперше подано характеристику розподілу жирової тканини у поверхневому латеральному м'язі окремих видів хрящових ганоїдів у порівнянні з костистими рибами. Уперше у вітчизняному рибництві проаналізовано структурну організацію червоних і білих м'язів у представників іхтіофауни, що можуть здійснювати тривалі міграції, у порівнянні з туводними рибами водойм Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Встановлено основні закономірності формування природної кормової бази та іхтіофауни р. Іршава, розроблено стратегію відновлення її різноманіття в малому гірському водотоці. Зазначено, що іхтіофауна ріки нараховує 38 видів риб і міног (у т.ч. шість занесених до Червоної Книги України) з 13-ти родин, що становить 62 % видового складу та 81 % родини іхтіофауни річок Закарпаття. Проведено районування р. Іршава за морфололгічними, фізико-геологічними, гідрологічними, гідрохімічними характеристиками, якістю води, різноманіттям водоростей, безхребетних та іхтіофауни на дві ділянки: гірську та рівнинну. Проаналізовано основні загрози іхтіофауні р. Іршава, які формуються антропогенними та біологічними чинниками. Встановлено, що рибопродуктивність річки становить 9,4 - 16, 4 кг/га х рік. Вперше розроблено та впроваджено стратегію охорони та збереження раритетної іхтіофауни Карпат та доведено, що за сучасних умов найбільш дієвим методом її відновлення є штучне відтворення та випуск у гірські водотоки форелі струмкової.

  Скачати повний текст

Уперше проведено комплексне дослідження особливостей макро- та мікроскопічної будови печінки хрящових і кісткових риб. З'ясовано топографоанатомічні особливості печінки кісткових риб, визначено показники макроморфометрії та гістометрії структур печінки хрящових і кісткових риб, цито-каріометричні показники їх гепатоцитів. Встановлено наявість гепатопанкреасу в окремих представників кісткових риб (коропа, строкатого товстолобика, білого амура, йоржа, судака) та відсутність гепатопанкреасу у представників хрящових риб (катрана) та хрящових геноїдів (стерляді, веслоноса). Встановлено характерні відмінності взаєморозташування тканин печінки та підшлункової залози у гепатопанкреатичних риб.

  Скачати повний текст

Визначено важливість Стир-Горинського рибовідтворювального комплексу, в якому виявлено 29 з 36-ти видів риб, відзначених у регіоні в 1950-х рр. Різновікові популяції характерні для 13-ти видів, зокрема, для восьми промислово цінних, 16 видів зустрічаються як поодинокі екземпляри у гирлах pp. Стир, Горинь, Случ, Barbus barbus boristhenicus, Lota lota і Carassius carassius з Червоної книги України, 7 видів у відловах відсутні - Lamperta mariae, Albusnoides bipunctatus rossicus, Pelecus cultratus, Leuciscus leuciscus, Phoxinus phoxinus, Nemacheilus barbatulus, Gobitius taenia та з'явилось шести видів-вселенців, зокрема, Percottus glehni. Визначено реабілітацію та заповідання "природних локалітетів", які сприяють відтворенню іхтіофауни та формуванню промислових стад, з обов'язковою регламентацією скидання промислових і меліоративних стоків. Запропоновано розрахункову формулу й опрацьовано концепцію стійкості водних систем за формування іхтіоценозу. Розроблено рекомендації щодо стабілізації іхтіоекологічної ситуації у регіоні, визначено пріоритетність стратегій реабілітації-програми міn. та мах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено аналіз сучасної еколого-токсикологічної ситуації у водосховищі на підставі визначення забруднення важкими металами води, донних відкладень та риб промислових видів. З'ясовано, що вміст важких металів в організмі різних видів риб залежить від характеру їх харчування, біотопу та фізіологічного стану. Проведено екологічну індикацію стану хижих і мирних риб шляхом вивчення біохімічних механізмів їх адаптації. Визначено, що найбільш токсичними для хижих риб є кадмій, залізо, свинець, нікель, ртуть, а на мирних риб значний вплив спричиняють додатково марганець, цинк і мідь. Встановлено, що мирні риби зазнають більшого токсичного впливу у порівнянні з хижими, та перебувають під потужним техногенно-хімічним пресом.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено видові, статеві, вікові і сезонні особливості антиоксидантної (АО) ферментної системи та вмісту продуктів окислення білків крові деяких чорноморських риб, а також вплив комплексного забруднення морських акваторій на дані параметри з метою використання їх в якості біомаркерів для характеристики гідробіонтів та їх середовища. Виявлено видові особливості активності АО ферментів і рівня окислювальної модифікації білків (ОМБ) крові риб. Показано, що з віком відбувається зниження АО ферментної активності та підвищення рівня ОМБ крові риб. Встановлено, що досліджені параметри підвладні сезонним коливанням, які характеризуються збільшенням у теплу пору року (за винятком активності пероксидазів. Проаналізовано, що на стан АО ферментної системи крові істотний вплив здійснює зараженість риб паразитами. Виявлено залежність між вмістом токсичних елементів у тканинах риб і активністю АО ферментів крові риб. Встановлено, що активність АО ферментів та рівень ОМБ крові адекватно відображають стан риб, у зв'язку з чим їх можна рекомендувати в якості біомаркерів у екотоксикологічних дослідженнях.

  Скачати повний текст

Виявлено залежність ступеня інгібувального впливу авермектинів від стадії розвитку зародка, структури авермектину та чутливості ензиму до дії антипаразитарних речовин. Результати інгібування АТФаз значною мірою підтверджено на підставі змін трансмембранного потенціалу, ультраструктури бластомерів і морфології зародків і личинок. Виявлено певні пошкодження органел, а саме: гіпертрофію, набряк каналів гранулярного ендоплазматичного ретикулуму та агранулярного ендоплазматичного ретикулуму, збільшення лізосом і травних вакуоль, руйнування ПМ, що призводить до метаболічнмх порушень і розвитку некрозу в бластомерах, який спричиняє загибель зародків. Установлено можливі причини виникнення токсичних ефектів, зумовлених дією авермектинів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив різних концентрацій сполук селену та сірки у водному середовищі на активність антиоксидантної системи в різних тканинах і органах коропів одно- та дворічного віку. Вперше встановлено збільшення вмісту селену, зменшення вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та підвищення активності глутатіонпероксидази, каталази та супероксиддисмутази в досліджуваних тканинах і органах коропів в процесі зростання рівня селену у воді. Зазначено, що в тканинах і органах дворічок коропів за підвищення рівня сполук селену у воді змінюється вміст ряду макро- та мікроелементів. Доведено, що підвищення рівня сульфітів у воді призводить до зменьшення вмісту продуктів ПОЛ, підвищення активності глутатіонпероксидази та зниження активності каталази та супероксиддисмутази в тканинах і органах коропів одно- та дворічного віку.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості білкового, вуглеводного й енергетичного обміну у тканинах коропа за дії різних концентрацій дизпалива та сирої нафти водного середовища. Показано, що величини показників, які характеризують білковий (загальний білок, активність АлАТ і АсАТ), вуглеводний (вміст глікогену, пірувату та лактату) й енергетичний (активність сукцинатдегідрогененази, цитохромоксидази і вміст аденілових нуклеотидів) обмін у тканинах коропа залежать від виду нафтопродуктів, їх концентрацій у воді. Вперше з'ясовано, що енергозабезпечення процесів адаптації риб до змін концентрацій нафтопродуктів водного середовища здійснюється різними шляхами: гліколітичним, чи за рахунок посиленого функціонування циклу трикарбонових кислот. На підставі величин досліджуваних показників зроблено оцінку адаптивної спроможності риб до різних концентрацій нафтопродуктів у водному середовищі та їх виду.

  Скачати повний текст

Розглянуто можливості застосування демографічних підходів, заснованих на віртуально-популяційному аналізі (ВПА), для оцінки чисельності і стану запасів основних промислових видів риб дніпровських водосховищ на прикладі ляща, плітки та плоскирки Кременчуцького водосховища, а також ляща та плітки Канівського водосховища. Проаналізовано ряд методик визначення параметрів рівняння росту Берталанфі, природної та промислової смертності. Визначено чисельність та біомасу промислового стада даних видів риб за допомогою ВПА, когортного аналізу Поупа та псевдокогортного аналізу. На підставі моделі типу Томпсона і Бела, яка показує, наскільки раціонально ведеться промисел даних видів, змодельовано улови на одиницю поповнення. Розглянуто фактори, які впливають на динаміку чисельності ляща та плітки дніпровських водосховищ. Зазначено, що промислові стада ляща Кременчуцького та Канівського водосховищ експлуатуються раціонально, в той час як плітка знаходиться в стані "перелову". Основним фактором, що впливає на динаміку чисельності даних видів риб є інтенсивність промислу.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності дії N-оксиду 2,6-диметилпіридину за широкого діапазону його концентрацій у воді на життєздатність, біохімічні та цитологічні показники риб коропа (Cyprinus carpio L.) і білого товстолоба (Hypophtalmichthys molitrix Val.) на різних етапах онтогенезу. Виявлено, що ступінь токсичності N-оксиду похідного піридину залежить від концентрації у воді та тривалості впливу на організм, а також вікової чутливості ембріонів, личинок, цьоголіток риб. З'ясовано, що найбільш чутливими до дії препарату "Івін" є личинки коропа та білого товстолоба, менш чутливими - цьоголітки риб, найбільш витривалою - їх ікра. Виявлено, що за 24-х годинної експозиції летальні концентрації N-оксид 2,6-диметилпіридин становлять для ікри коропа 5 610,6 мг/л, для білого товстолоба - 645,2 мг/л, для їх личинок відповідно 81,9 і 67,9 мг/л, а цьоголіток коропа - 613,2 мг/л. Встановлено позитивну дію препарату "Івін" (N-оксид 2,6-диметилпіридин) за дії концентрацій 0,01 - 0,1 мг/л на процеси ембріонального розвитку ембріонів білого товстолоба, а за дії концентрацій 0,001 мг/л - коропа, зокрема, зафіксовано підвищення (на 6,5 - 15 %) життєздатності ікри на стадії вилуплення личинки, що пояснюється фунгіцидними властивостями препарату. Доведено, що відносно висока концентрація (100 мг/л) препарату викликає зупинку розвитку ікри риб внаслідок утворення генетично дефективних клітин з аномально великими ядрами. З'ясовано, що утворення даних клітин викликає порушення нормального перебігу диференціювання тканини на стадії закінчення гаструляції. Доведено, що підвищення концентрацій N-оксиду похідного піридину у воді викликає зниження вмісту нуклеїнових кислот і загального білка в тканинах риб. Виявлено різну чутливість організму личинок і цьоголіток риб до підгострої та хронічної дії препарату. За підгострої дії N-оксиду похідного піридину на організм риб зафіксовано значні енергетичні затрати на адаптаційні процеси, які обумовлюють підвищення процесів катаболізму над процесами анаболізму. Вперше досліджено цитотоксичний вплив N-оксиду 2,6-диметилпіридину на генетичний апарат клітин ембріонів риб. За хронічної токсичної дії N-оксиду похідного піридину виявлено зниження співвідношення РНК/ДНК зі зростанням вмісту препарату у воді. Зроблено висновок, що довготривала дія препарату призводить до послаблення метаболічних процесів у тканинах личинок, зокрема, порушень певних процесів нуклеїнового обміну та біосинтетичних процесів.

  Скачати повний текст

У порівняльному аспекті досліджено стан системи гепатотоксичності та гострофазної відповіді в гепатоцитах коропа та рака за дії на організм іонів Cu, Zn, Mn, Pb, їх суміші та фенолу в екологічно реальних (0,1 ГДК) і (в коропа) двох сублетальних концентраціях (2 ГДК і 5 ГДК) протягом 14-ти діб. На підставі окремих характеристик та їх інтегрального аналізу (індексу антиоксидантного стану, принципового Компонентного аналізу, ANOVA) показано, що дія 0,1 ГДК чинників спричиняють помітні й однотипні зміни антистресорних систем, СК - специфічні до природи чинника зміни, а 5 ГДК - найменші відмінності від контролю. Антистресорні системи гепатоцитів рака чутливіші до дії іонів металів, ніж коропа, але більш толерантні до дії фенолу. 0,1 ГДК спричиняє зменшення активності супероксиддисмутази, ЗЗЗ і збільшення вмісту глутатіону у більшості груп. Гострофазна відповідь має прояв у гепатоцитах за дії екологічно реальних концентрацій токсикантів, вищі концентрації її не спричиняють.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто сучасний видовий склад та співвідношення компонентів іхтіофауни за чисельністю природних гідроекосистем Центрально-Подільського Придністров'я. Вивчено розподіл на групи іхтіофауни річкових гідроекосистем. Охарактеризовано представників інтродукованого інвазивного компонента іхтіофауни: ротана, чебачка амурського та колючку триголкову, які адаптувалися до гідрологічних умов водойм-реципієнтів. Висвітлено сучасний стан забезпеченості нерестовищами та зимувальними ямами. Встановлено ступінь схожості угруповань за коефіцієнтом Серенсона та показник типовості іхтіофауни за багатством. Показано залежність строків та екологічних особливостей нересту основних аборигенних видів риб від абіотичних факторів. Проаналізовано вплив основних антропогенних факторів: аматорського та спортивного рибальства, браконьєрства, рибогосподарського комплексу, забруднення стоками. Запропоновано заходи охорони та раціонального використання рибних запасів у річкових гідроекосистемах регіону.

  Скачати повний текст

Визначено особливості трансформації сполук азоту в штучних системах культивування гідробіонтів, розкрито роль даних процесів у структурі взаємовідносин організмів з водним середовищем. Встановлено основні закономірності формування якості водного середовища у системах культивування безхребетних (Moina macrocopa Straus, Cladocera) та риб (Cyprinus carpio L.) під впливом продуктів метаболізму та кормового навантаження. Показано провідну роль кормового навантаження у визначенні характеру біотичних процесів у середовищі, обумовлену надходженням до системи значної кількості біодосяжної органічної речовини, що призводить до інтенсивного розвитку гетеротрофних бактерій і негативно впливає на кисневий режим середовища та процеси нітрифікації. Виявлено прискорення процесів трансформації сполук азоту під впливом M. macrocopa та C. carpio в результаті підвищення активності мінералізації органічної речовини. Встановлено, що загальна спрямованість процесів, яка визначається гетеротрофною мікрофлорою, не змінюється. Визначено найбільш сприятливі якісні характеристики водного середовища для росту та розвитку досліджуваних гідробіонтів (для C. carpio - етап стабілізації процесів амоніфікації та нітритоутворення; для M. macrocopa - етап амоніфікації - першої фази нітрифікації). Доведено, що виявлені особливості трансформації сполук азоту у водному середовищі та їх взаємозв'язок з процесами росту та розвитку безхребетних і риб мають важливе значення для розуміння механізмів функціонування штучних систем культивування. Наведено рекомендації щодо їх використання для розробки способів оптимізації умов життєдіяльності об'єктів вирощування та підвищення продуктивності систем.

  Скачати повний текст