Одержано нові дані про принципи часової організації клітинних процесів у період дроблення зародків холоднокровних тварин. Вперше у порівняльному плані проаналізовано часові залежості між змінами біоелекричних і метаболічних процесів на стадії дроблення зародків в'юна та шпорцевої жаби. Установлено подібність часових залежностей зазначених процесів у ранньому ембріогенезі тварин різних систематичних груп та її незалежність від типу дроблення та побудови зародків цих тварин. Виявлено достовірні часові причинно-наслідкові зв'язки між динамікою біоелектричних характеристик та інтенсивністю енергетичного метаболізму, зокрема - їх зв'язок з динамікою вмісту серотоніну в зародках в'юна у період дроблення. Уперше з'ясовано особливості часових залежностей між біоелектричними та метаболічними процесами за дії екстремальних чинників на ранній ембріогенез в'юна та запропоновано критерії оцінки динаміки біоелектричних і метаболічних показників за нормальних умов розвитку та у випадку дії негативних чинників.

  Скачати повний текст

Досліджено харчові взаємовідносини найбільш чисельних споживачів зоопланктону Каховського водосховища - тюльки та товстолобів (білих, строкатих та їх гібридів). Визначено рівень використання планктофагами біопродукційного потенціалу зоопланктону водойми. Простежено динаміку основних біологічних характеристик, чисельності й іхтіомаси тюльки та різних видів товстолобів. Доведено, що запаси тюльки Каховського водосховища експлуатуються дуже неефективно. Встановлено, що частка промислових уловів не перевищує 5,9 % від загальної іхтіомаси, що є одним з чинників збільшення трофічного навантаження на зоопланктон. Виявлено, що у разі сталого зниження чисельності товстолобів їх іхтіомаса збільшується внаслідок зменшення обсягів інтродукції та неповного використання старших вікових груп вселенців, а у структурі стада зростає частка гібридних товстолобів. З'ясовано, що основне перетинання спектрів живлення тюльки та товстолобів припадає на фітопланктон і детрит. Виявлено, що за зоопланктоном спільними об'єктами були гіллястовусі ракоподібні, особливо зі строкатими та гібридними товстолобами. З'ясовано, що накопичення у водосховищі значної кількості інтродуцентів старшого віку обумовлює виникнення ситуації, коли частка спожитого сумісно з тюлькою зоопланктону досягає рівня 94,9 - 96,2 % від його загальної продукції, що призвело до значного зниження рівня розвитку зоопланктону у 2004 р. Запропоновано напрями раціонального використання біопродукційного потенціалу зоопланктону Каховського водосховища, основними з яких є збільшення обсягів зариблення з відповідною оптимізацією видового складу інтродукованої молоді шляхом виключення гібридних особин. Доведено, що обов'язковою умовою впровадження даних заходів є регулювання чисельності тюльки методом меліоративних відловів у поєднанні з інтенсивним промисловим вилученням старших вікових груп вселених товстолобів.

  Скачати повний текст

Установлено, що концентрація кожного з металів, яка є близькою до його природного вмісту, викликає в крові коропа суперкомпенсаторні зміни стану антиоксидантних факторів. За вищих концентрацій металів спостерігаються індивідуальні особливості дії кожного з них. Здатність активувати прооксидантні процеси зменшується серед досліджуваних металів у ряді мідь - цинк - свинець - марганець. Для дії міді та цинку характерне зменшення активності СОД еритроцитів і збільшення вмісту церулоплазміну в плазмі. За впливу марганцю та свинцю найбільш виражені зміни стану гемових білків. Дія суміші металів за комплексом ознак найбільш подібна до дії свинцю.

  Скачати повний текст

За умов експериментальної гіпоксії вивчено кисневозв'язувальні властивості гемоглобіну та морфометричні характеристики циркулювальної еритроцитарної маси чорноморських риб, що живуть у гіпоксичних акваторіях Чорного моря. Показано, що кров стійких до гіпоксії видів (бичка-кругляка, скорпени) має водночас високу спорідненість до кисню та підвищену чутливість до pH (ефект Бора). За методом диск-електрофорезу в ПААГі досліджено гетерогенну систему гемоглобіну риб, стійких до гіпоксії. Виявлено компонент, якому притаманні водночас висока спорідненість до кисню та вираженість ефектів Бора та Рута. Показано, що його вміст у крові істотно підвищується за умов зовнішнього дефіциту кисню, що призводить до змін кисневозв'язувальних характеристик крові у цілому. Відзначено, що гемоглобін риб може легко переходити в окиснений стан (мет-форма) за умов природного процесу оксигенації крові, а також за умов гіпотермії. Водночас відбувається зниження стійкості еритроцитів до осмотичного шоку. Описано феномен росту обсягу ядер і збільшення ядерно-плазмових відносин у зрілих еритроцитах риб за умов зовнішнього дефіциту кисню.

  Скачати повний текст

Досліджено хімічний склад печінки, червоних і білих м'язів, а також гонад самців і самок чорноморського калкана. Доведено, що вміст тотальних ліпідів у печінці, червоних і білих м'язах нетипово низький. Виявлено високу метаболічну активність печінки та червоних м'язів калкана та функціональну спорідненість тканин. Описано жирнокислотний склад тріацилгліцеринів і фосфоліпідів тканин калкана, що характеризуються високим вмістом поліненасичених жирних кислот і, насамперед, докозагексаєнової кислоти. Встановлено, що печінка та червоні м'язи самців калкана, що дозрівають, функціонально більш пов'язані з гондалами, ніж білі м'язи. Виявлено статеві розходження в хімічному складі тканин самців і самок калкана. Розглянуто динаміку основних енерговмісних речовин у печінці, м'язових тканинах, гонадах самців і самок калкана перед, під час і після нересту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено особливості трансформації сполук азоту в штучних системах культивування гідробіонтів, розкрито роль даних процесів у структурі взаємовідносин організмів з водним середовищем. Встановлено основні закономірності формування якості водного середовища у системах культивування безхребетних (Moina macrocopa Straus, Cladocera) та риб (Cyprinus carpio L.) під впливом продуктів метаболізму та кормового навантаження. Показано провідну роль кормового навантаження у визначенні характеру біотичних процесів у середовищі, обумовлену надходженням до системи значної кількості біодосяжної органічної речовини, що призводить до інтенсивного розвитку гетеротрофних бактерій і негативно впливає на кисневий режим середовища та процеси нітрифікації. Виявлено прискорення процесів трансформації сполук азоту під впливом M. macrocopa та C. carpio в результаті підвищення активності мінералізації органічної речовини. Встановлено, що загальна спрямованість процесів, яка визначається гетеротрофною мікрофлорою, не змінюється. Визначено найбільш сприятливі якісні характеристики водного середовища для росту та розвитку досліджуваних гідробіонтів (для C. carpio - етап стабілізації процесів амоніфікації та нітритоутворення; для M. macrocopa - етап амоніфікації - першої фази нітрифікації). Доведено, що виявлені особливості трансформації сполук азоту у водному середовищі та їх взаємозв'язок з процесами росту та розвитку безхребетних і риб мають важливе значення для розуміння механізмів функціонування штучних систем культивування. Наведено рекомендації щодо їх використання для розробки способів оптимізації умов життєдіяльності об'єктів вирощування та підвищення продуктивності систем.

  Скачати повний текст

Вивчено сучасний стан рибного населення басейну річки Рось. Виявлено 33 види риб для басейну Росі, 8 з яких адвентивні (інтродуценти та саморозселенці). Встановлено, що кількість чужорідних видів протягом ста років поступово зросла за умов зменшення кількості аборигенних видів у таких екологічних групах, як придонні, реофіли, одноразово-нерестуючі. Виявлено збільшення числа видів, що проявляють активну турботу про потомство. На підставі аналізу даних перетворення встановлено, що найвагомішим фактором антропогенного навантаження на іхтіофауну Росі є гідробудівництво, а саме: зарегулювання стоку. Доведено, що найбільшим видовим різноманіттям в басейні характеризуються нижня та середня течія Росі, верхня течія та крупні притоки (Роська, Роставиця, Росава) нараховують менше видів риб. З'ясовано, що невеликі притоки верхньої Росі (Горіхова, Коса, верхів'я Кам'янки) мають найменшу кількість видів. На підставі порівняння п'яти аборигенних видів з басейну Росі та Дніпра виявлено відмінність ряду пластичних і меристичних ознак, що свідчить про наявність локальних популяцій риб басейну Росі. У 17-ти видів риб встановлено невеликі відхилення у будові, в основному в бічній лінії та плавцях. Доведено, що аборигенне рибне населення басейну Росі потребує більшої охорони, насамперед за рахунок збереження біотопів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше з використанням методу молекулярно-генетичного аналізу здійснено дослідження диплоїдно-поліплоїдного комплексу щипівок за змістом: генетичне маркування, цитометричний аналіз та детальна морфологічна характеристика. Уперше для України, на підставі даних одномірної та багатомірної статистики у порівнянні за морфологічними ознаками диплоїдних та поліплоїдних особин виділено сукупності діагностичних ознак зовнішньої морфології, що є необхідні для визначення щипівок досліджених регіонів. Проаналізовано колекцію зоологічного музею ННПМ НАНУ, на базі якої для родини Cobitidae охарактеризовано динаміку становлення комплексу щипівок України у часі. Уперше для фауни України виявлено міжвидові гібриди C. taenia-S. aurata і C. taenia-C. velanoleuca - нового виду для іхтіофауни України.

  Скачати повний текст

Досліджено видові, статеві, вікові і сезонні особливості антиоксидантної (АО) ферментної системи та вмісту продуктів окислення білків крові деяких чорноморських риб, а також вплив комплексного забруднення морських акваторій на дані параметри з метою використання їх в якості біомаркерів для характеристики гідробіонтів та їх середовища. Виявлено видові особливості активності АО ферментів і рівня окислювальної модифікації білків (ОМБ) крові риб. Показано, що з віком відбувається зниження АО ферментної активності та підвищення рівня ОМБ крові риб. Встановлено, що досліджені параметри підвладні сезонним коливанням, які характеризуються збільшенням у теплу пору року (за винятком активності пероксидазів. Проаналізовано, що на стан АО ферментної системи крові істотний вплив здійснює зараженість риб паразитами. Виявлено залежність між вмістом токсичних елементів у тканинах риб і активністю АО ферментів крові риб. Встановлено, що активність АО ферментів та рівень ОМБ крові адекватно відображають стан риб, у зв'язку з чим їх можна рекомендувати в якості біомаркерів у екотоксикологічних дослідженнях.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив різних концентрацій сполук селену та сірки у водному середовищі на активність антиоксидантної системи в різних тканинах і органах коропів одно- та дворічного віку. Вперше встановлено збільшення вмісту селену, зменшення вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та підвищення активності глутатіонпероксидази, каталази та супероксиддисмутази в досліджуваних тканинах і органах коропів в процесі зростання рівня селену у воді. Зазначено, що в тканинах і органах дворічок коропів за підвищення рівня сполук селену у воді змінюється вміст ряду макро- та мікроелементів. Доведено, що підвищення рівня сульфітів у воді призводить до зменьшення вмісту продуктів ПОЛ, підвищення активності глутатіонпероксидази та зниження активності каталази та супероксиддисмутази в тканинах і органах коропів одно- та дворічного віку.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості структурно-функціональної організації іхтіоценозу Дністровського водосховища за умов комплексного господарського використання водойми. Установлено, що внаслідок гідротехнічного будівництва та сольового забруднення з іхтіофауни ділянки Дністра, що розташована біля Дністровського водосховища, зникло 10 видів риб, однак з'явились 7 нових видів, 3 з яких є небажаними вселенцями. Відзначено, що частка фітофілів складає 70 % від загальної кількості особин, літофілів - 15 - 20 %, решта належить індиферентним щодо нерестового субстрату видам. Охарактеризовано особливості мінливості зовнішньої та внутрішньої будови риб (на прикладі ляща та плітки) за умов Дністровського водосховища. Висвітлено популяції структури ляща та плітки у даній водоймі. Виявлено, що в останні роки промислові улови характеризуються низькою якістю - у переважній більшості дозволених дрібновічкових сітних знаряддях лову частка малорозмірного прилову складає 75 - 85 %, що значно перевищує дозволені норми. Спостережено, що знизився показник уловистості усередненої сітки контрольного порядку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено, що механізми детоксикаційної функції МТ пов'язані з акумуляцією надлишку металу-токсиканту ними та їх олігомерними формами. Установлено, що МТ проявляють видову специфічність за здатністю до детоксикації міді та марганцю відповідно до належності до Zn- (МТ коропа), або Zn, Cu- (МТ беззубки) типу. Виявлено, що для дії цинку характерною є відносно висока стабільність функції МТ, свинець не акумулюється МТ. Визначено, що виснаження функції МТ призводить до специфічних проявів токсичності металів. Запропоновано критерії для оцінки ступеня та специфіки ураження організму металами: визначення типу МТ, інтегрального показника антиоксидантного захисту, співвідношення вмісту білкових і небілкових тіолів, кореляційний аналіз ультрафіолетових спектрів МТ.

  Скачати повний текст

Розроблено заходи з відтворення нового об'єкта товарного осетрівництва, північноамериканського інтродуцента - веслоноса (Polyodon spathula (Walb)) за умов ставових господарств України, укомплектованих засобами для заводського відтворення риб. Визначено умови штучного одержання потомства веслоноса з використанням уперше дозрілих самок десяти- та одинадцятирічного віку, вирощених в ставах. Зроблено рибоводно-біологічну характеристику плідників. Вивчено особливості підрощування личинок веслоноса за заводських умов та вирощування цьоголіток за умов звичайних коропових ставів у полікультурі з традиційними об'єктами ставової аквакультури. Досліджено особливості росту та живлення інтродуцента на першому році життя. Розроблено рибогосподарське обгрунтування та визначено перспективи введення веслоноса в аквакультуру України.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз параметрів внутрішньомолекулярної структури головних і мінорних фракцій гемоглобінів окремих представників класу ссавців і риб, що характеризують рівень гідрофобності та щільності упакування білкових макромолекул. Встановлено рівень продуктів окислювальної модифікації в головних фракціях гемоглобінів досліджених видів хребетних, стійкість головних фракцій гемоглобінів до окислювальної модифікації за умов її ініціації in vitro. Виявлено зв'язок окислювальної модифікації гемоглобінів з характером їх внутрішньомолекулярної структури. Здійснено порівняльний аналіз стану процесів пероксидації ліпідів у плазмі крові, мембранах і гемолізаті еритроцитів окремих представників пойкілотермних і гомойотермних хребетних. Досліджено стан антиоксидантної системи в гемолізаті еритроцитів. Наведено порівняльну оцінку окремих показників обміну глюкози в еритроцитах представників класу ссавців і класу риб. Встановлено зв'язок обміну глюкози з перекисним окисленням ліпідів в еритроцитах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше проведено комплексне дослідження особливостей макро- та мікроскопічної будови печінки хрящових і кісткових риб. З'ясовано топографоанатомічні особливості печінки кісткових риб, визначено показники макроморфометрії та гістометрії структур печінки хрящових і кісткових риб, цито-каріометричні показники їх гепатоцитів. Встановлено наявість гепатопанкреасу в окремих представників кісткових риб (коропа, строкатого товстолобика, білого амура, йоржа, судака) та відсутність гепатопанкреасу у представників хрящових риб (катрана) та хрящових геноїдів (стерляді, веслоноса). Встановлено характерні відмінності взаєморозташування тканин печінки та підшлункової залози у гепатопанкреатичних риб.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості білкового, вуглеводного й енергетичного обміну у тканинах коропа за дії різних концентрацій дизпалива та сирої нафти водного середовища. Показано, що величини показників, які характеризують білковий (загальний білок, активність АлАТ і АсАТ), вуглеводний (вміст глікогену, пірувату та лактату) й енергетичний (активність сукцинатдегідрогененази, цитохромоксидази і вміст аденілових нуклеотидів) обмін у тканинах коропа залежать від виду нафтопродуктів, їх концентрацій у воді. Вперше з'ясовано, що енергозабезпечення процесів адаптації риб до змін концентрацій нафтопродуктів водного середовища здійснюється різними шляхами: гліколітичним, чи за рахунок посиленого функціонування циклу трикарбонових кислот. На підставі величин досліджуваних показників зроблено оцінку адаптивної спроможності риб до різних концентрацій нафтопродуктів у водному середовищі та їх виду.

  Скачати повний текст