Проаналізовано впливи від вестибулярної, зорової та слухової сенсорних систем на процеси збудження та гальмування пулів мотонейронів m. soleus людини. Доведено, що модульована аферентація взаємодії сенсорних систем на спеціальному рівні регулює активність екстензорних мотонейронів, котрі є кінцевою ланкою у регуляції довільних рухів та підтримки вертикальної пози людини. Досліджено стан мотонейронового пулу m. soleus за допомогою методу Н-рефлексометрії. Виявлено, що активація рецепторів півколових каналів за відкритих очей обстежуваних призводить до зниження амплітуди Н-відповіді екстензорних м'язів нижніх кінцівок людини з проявом двох фаз гальмування в реципрокній взаємодії м'язів. Відзначено, що за одночасної активації вестибулярної, зорової та слухової сенсорних систем - найбільше зниження амплітуди Н-відповіді у середньочастотному діапазоні шумових подразників, зміни рефлекторних взаємодій мотонейронів нижніх кінцівок людини обумовлені спінальними та супраспінальними впливами на інтер- та мотонейрони нижніх кінцівок людини, мають більш виражений ефект.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни спектральної потужності та когерентності електроенцефалограми (ЕЕГ), варіабельності серцевого ритму та характеру суб'єктивного реагування людини у разі сприйняття запахів ефірних олій рослинного походження. Виявлено, що сприйняття людиною одорантів супроводжується змінами функціональної активності головного мозку, за яких відбуваються зміни його електричної активності, характеру діяльності автономної нервової системи та формуються взаємопов'язані з вказаними стимулами суб'єктивні відчуття. Відзначено, що найбільш характерними ознаками одорант-залежних змін електричної активності головного мозку є зниження спектральної потужноті низькочастотних (6 - 10 Гц), збільшення спектральної потужності високочастотних (11 - 25 Гц) компонентів ЕЕГ та зростання рівня когерентності у високочастотній області ЕЕГ. За цього патерни змін просторової синхронізації ЕЕГ дають змогу зробити висновок стосовно можливих процесів взаємодії нюхового аналізатора з неокортикальним представництвом інших аналізаторних систем. Визначено, що характер одорант-залежних змін функціональної активності головного мозку залежить від багатьох факторів, зокрема, статі обстежених осіб, рівня нейротизму та екстра-інтроверсії, індивідуального рівня активації головного мозку, суб'єктивної оцінки ароматів.

  Скачати повний текст

Уперше показано, що різні запахові подразники за їх фонового застосування можуть неоднаково впливати на кількісні та якісні характеристики продуктивності діяльності людини. Експериментально доведено оптимізувальну дію ефірних олій рослинного походження на загальний функціональний стан людського організму. Установлено, що у більшості випадків фонова одоростимуляція обумовлює незначні коливання реактивних психологічних характеристик. Уточнено дані щодо вираженості емоціогенної складової ефектів впливу олфактивних подразників. Уперше показано, що зміни спектрально-потужнісних характеристик електроенцефалограми людини під час сприйняття різних нерелевантних запахових стимулів відбиваються у специфічних проявах, які характерні для конкретного подразника, та загальних, спричинених зміною потоку сенсорної інформації. Установлено, що деякі особливості електрофізіологічних реакцій людини на одоростимуляцію можуть визначатись рівнем її особистісної тривожності. Доведено існування механізмів автоматичної обробки нерелевантної сенсорної інформації у межах нюхового аналізатора людини.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив фонової одоростимуляції ефірних олій лимону та лаванди на нейродинамічні функції, короткочасну пам'ять та функціональну активність головного мозку. Показано, що експозиція запаху ефірної олії лимону здійснює активований вплив на центральну нервову систему, що має прояв у відповідних змінах електричної активності головного мозку та показників нейродинамічних функцій. Завдяки такій активованій дії даний одорант сприяє кращому запам'ятовуванню першо- та другосигнальних подразників. Виявлено, що для ефірної олії лаванди притаманний модулювальний вплив на нейродинамічні функції обстежуваного. За цього характер реагування на одорацію обома досліджуваними оліями залежить також від індивідуально-типологічних особливостей, зокрема, рівня екстраверсії та нейротизму, а також статі. З'ясовано, що в емоційно стійких осіб фонова експозиція ефірної олії лаванди зумовлювала покращення точності короткочасної пам'яті на другосигнальні подразники. Показано нетиповий збуджувальний вплив олії лаванди на інтровертів і осіб з високим рівнем нейротизму. Обидва запахи виявляли більш виражений активований вплив на нейродинамічні процеси та стан функцій уваги в жінок. З'ясовано взаємозв'язок між суб'єктивною оцінкою запаху та станом нейродинамічних функцій.

  Скачати повний текст

Визначено нейродинамічні кореляти, що детермінують особливості сприйняття стимулів різної модальності молодими жінками з яскраво вираженими властивостями темпераменту. З'ясовано, що жінкам з високим рівнем тривожності та нейротизму притаманні висока загальномозкова лабільність, рухливість та інтенсивність збудження, що обумовлюють прискорення початкових етапів світлової адаптації, підвищення слухової та зниження тактильної та пропріоцептивної чутливості. Встановлено, що зміна балансу у напрямі гальмування та зниження фонової активності детермінує уповільнення простих сенсомоторних реакцій і різних етапів адаптації. Доведено, що для жінок з високим рівнем психомоторної активності характерними є висока інтенсивність і низька рухливість збудження, знижена фонова активність і витривалість нервової системи. З'ясовано, що за виключенням пропріоцептивної та тактильної, всі показники чутливості у них кращі, ніж у групи з низькою активністю. Доведено, що агресивні й екстравертовані жінки подібні до активних за високою інтенсивністю та низькою рухливістю збудження, високою рухливістю гальмування та загальномозковою лабільністю, низькою витривалістю нервової системи. Встановлено, що подібність сенсорної сфери виявляється підвищенням абсолютної слухової та зорової чутливості. Доведено, що в агресивних жінок знижені швидкість зорово-моторних реакцій розрізнення, уповільнені початкові етапи світлової адаптації, підвищені термінальні слухові пороги та загалом менші диференційні пороги тактильного та рухового аналізаторів. Виявлено, що в екстравертів знижена ефективність пізніх етапів світлової та темнової адаптації, збільшені диференційні пороги тактильного та рухового аналізаторів. Зроблено висновок, що у різних за темпераментом групах у сприйнятті стимулів різної модальності беруть участь ті ж самі нервові центри, але вихідні рівні їх активації відрізняються та пов'язані з властивостями темпераменту.

  Скачати повний текст

Досліджено електричний відгук на сенсорну дію молекули білка-рецептора типу GPCR у складі одномолекулярного біосенсора. Розроблено й обгрунтовано метод еквівалентних нерегулярних мереж імпедансів для моделювання впливу зміни конформацій на імпеданс молекули білка в складі двотермінального пристрою. У межах методу для двох нюхових рецепторів і родопсину у разі сенсорної активації спрогнозовано таку зміну сигналу, яку можливо детектувати, і з цією метою одержано й охарактеризовано третинні структури нюхових рецепторів. Запропоновано оригінальні прості моделі динаміки переходу молекули білка між конформаціями, які відповідають основному та збудженному станам. Одержано закономірності теплових флуктуацій сигналу нативної конформації молекули родопсину в межах розробленого методу.

  Скачати повний текст