Проведено генетичні, цитогенетичні, біохімічні, технологічні та польові досліди з метою поглибленого вивчення генетичної природи ознаки якості зерна пшениці та можливості їх покращання за рахунок впровадження в селекційний процес генетичної мінливості на рівні хромосомних транслокацій, мутацій, рекомбінатних генотипів, чужорідних генів і трансгенних модифікацій. Виконано картування локусу Gli-B1 на хромосоми 1B пшениці з використанням оригінального телосомічного методу, проведено серію досліжень з картування множинних локусів Gli/Glu пшениці. Охарактеризовано індивідуальні білки за спектром пептидів і первинною N-термінальною послідовністю амінокислот. Проведено широкомасштабні дослідження з інтрогресії з геном пшениці екотичних Gli/Glu-алілів від дикоростучих співродичів пшениці та доведено можливість покращання показників якості борошна пшениці за рахунок генетичної плазми дикоростучих видів. Досліджено основні генетичні системи, які кодують синтез амілолітичних ферментів зерна, синтез крохмалю та контролюють консистенцію зерна пшениці. Створено новий генетичний матеріал для селекційного використання та започатковано нові напрями селекції сортів пшениці екстра високої якості борошна, сортів кондитерського та технічного використання спирто-дистилятного напряму для виробництва біоетанолу. Розроблено та впроваджено в практику селекційно-генетичних досліджень методи електрофоретичного аналізу й екпрес-оцінювання якості борошна генетичного та селекційного матеріалу пшениці.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано перспективні напрями селекції зернових культур за умов зрошення та створено новітній селекційний матеріал з різноманітними утилітарно-важливими показниками. Встановлено закономірності генотипової та модифікаційної мінливості селекційно- та біологічно-важливих ознак зернових культур (пшениці та кукурудзи) за умов зрошення. Удосконалено методи створення оригінального вихідного матеріалу та синтезовано на його основі нові генотипи для умов зрошення південної частини Степу України. Визначено особливості успадкування ознак, які є складовими адаптивного та урожайного потенціалів нових генотипів кукурудзи в послідовних генераціях самозапилення. Створено нові генетичні джерела цінних кількісних ознак, доведено перспективність їх застосування у синтетичній селекції. Удсконалено параметри морфотипу, з використанням яких розроблено моделі гібридів для конкретних агротехнічних умов вирощування. Запропоновано методи експресної ідентифікації генотипу за фенотипом на основі морфологічних ознак. Конкретизовано виробничі та селекційні вимоги щодо гібридів кукурудзи різних груп стиглості, які забезпечують програмовану норму реакції. Результати наукового дослідження впроваджено у селекції, а створені гібриди - у виробництво.

  Скачати повний текст

На підставі експериментальних даних доведено доцільність використання сортів пшениці ярої м'якої різного еколого-географічного походження та впливу на них термічного мутагенного фактора (низьких температур). Для створення нового вихідного матеріалу та сортів пшениці озимої установлено суттєву різницю за рівнем прояву адаптивних і продуктивних ознак у сортів пшениці ярої м'якої залежно від еколого-географічного походження. Це уможливило виділення та відбір серед них джерела окремих і комплексно цінних ознак для обробки термічним мутагеном у створенні вихідного матеріалу з озимим типом розвитку. Це дозволило відбирати новий вихідний матеріал пшениці озимої. Виявлено, що на першому місці за кількістю доборів з озимим типом розвитку рослин були сорти пшениці ярої м'якої американського походження - 52 %, в європейських - 34 %, афро-азійських - 14 %. За дії низьких температур на сорти пшениці ярої м'якої створено соти пшениці озимої м'якої "Зимоярка", "Волошкова", "Багіра", "Вдячна", "Святкова", з яких сорти "Зимоярка" та "Волошкова" занесено до державного реєстру України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено дані, одержані в результаті селективної практики, що дозволило на підставі вивчення генеалогії різноманітного сортименту з Європи, Азії та Америки обгрунтувати стратегію селекційного процесу, здійснити підбір вихідного матеріалу, визначити методи селекції та створити високопродуктивні сорти пшениці м'якої озимої та ярої, а також твердої ярої, адаптованих до умов Лісостепу України. Теоретично обгрунтовано та реалізовано у процесі селекції пшениці за умов Лісостепу України доцільність добору вихідних форм інорайонного походження, зокрема носіїв генів короткостебловості, які у своєму родоводі містять геноплазму сортів МІП або місцевого екотипу. Узагальнено дані про роль материнської плазми та розвинуто методи її використання в адаптивній селекції. Створено нові сорти пшениці, в які введено пшенично-житню транслокацію 1AL/1RS, що сприяло підвищенню у них генетичного потенціалу зернової продуктивності та поліпшенню адаптивності за стійкістю до несприятливих біотичних чинників довкілля.

  Скачати повний текст