Досліджено можливості застосування мікробних препаратів і мікроелементів на посівах сої та встановлено важливу екологічну роль даних засобів у формуванні сталих агроекосистем. Підтверджено здатність біоагентів біопрепаратів адаптуватися до несприятливих умов навколишнього середовища (за pH грунту дослідної ділянки - 5,0 - 5,5). Обгрунтовано можливість їх використання як альтернативної заміни мінеральних добрив і здатність щодо симбіотичної взаємодії з рослинами сої та позитивно впливати на формування високопродуктивних симбіотичних систем за наявності спонтанної інокуляції грунтових популяцій бульбочкових бактерій за умов північної частини Лісостепу України. Показано, що поєднане застосування ризобофіту та альбобактерину підвищує сумарну кількість зафіксованого протягом вегетації сої молекулярного азоту атмосфери з 66 до 47 кг/га, сприяє збільшенню надземної фітомаси рослин на 49 %, площі листової поверхні на 21 %, урожайності зерна на 8 - 11 %, а вмісту протеїну в ньому на 1,7 - 3,3 %. Виявлено позитивний вплив позакореневого внесення мікроелементів на підвищення урожайності зерна, більш вірогідний приріст якої відбувся у разі застосування біопрепаратів. Мікробні препарати комплексної дії рекомендовано використовувати для створення екологічно безпечних технологій вирощування сої.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні властивості фосфатмобілізуючих бактерій і їх вплив на формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. Виділено та відібрано перспективні штами фосфатмобілізуючих бактерій, які запропоновано для виготовлення бактеріальних препаратів комплексної дії. Досліджено здатність виділених бактерій мінералізувати органічні та розчиняти важкорозчинні неорганічні сполуки фосфору. Вивчено залежність фосфатазної активності B.subtilis 5 від температури, pH середовища, стадії розвитку культури, вмісту катіонів деяких металів та неорганічного фосфату. Виявлено стимулюючий вплив на фосфатазну активність B.subtilis 5 природних глинистих мінералів монтморилоніту і палигорськіту, які є компонентами багатьох типів грунтів. У вегетаційних дослідах встановлено, що бактеризація насіння сої штамами Bradyrhizobium japanicum, фосфатмобілізуючими бактеріями роду Bacillus, а також бактеріями роду Azotobacter, супроводжується збільшенням кількості нормально сформованих проростків, а також значним стимулюванням формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. На підставі одержаних результатів відібрано нові мікробні композиції, перспективні для вирощування сої.

  Скачати повний текст

Установлено, що за умов ефективної взаємодії макро- та мікросимбіотиків існує прямий взаємозв'язок між азотфіксацією кореневих бульбочок сої та лектиновою активністю виділених з них білків, що доводить важливу роль гемаглютинувальних білків у функціонуванні симбіотичного апарата. За неефективного симбіозу незначному рівні азотфіксації відповідає низька або така, що знижується в онтогенезі, лектинова активність у больбочках. Уперше показано, що зміна показників інтенсивності фотосинтезу за умов різного забезпечення рослин сої мінеральним і біологічним азотом супроводжується зміною гемаглютинувальної активності білків у листках. З'ясовано, що ефективна робота симбіотичного апарата більшою мірою стимулює інтенсивність фотосинтезу листків сої, ніж внесення в субстрат вирощування рослин повної норми мінерального азоту. На підставі одержаних даних доведено наявність не лише трофічних, але й регуляторних властивостей взаємозв'язків між азотфіксацією та фотосинтезом. Виявлено, що інкубація бульбочокових бактерій з гомологічним лектином позитивно впливає на симбіотичні властивості активного штаму Bradyrhizobium japonnicum 634б, а також фізіологічний стан рослини-хазяїна і, навпаки, виявляє супресорну дію на симбіотичні системи, утворені за участі неактивного штаму ризобій B. japonicum 604б. Уперше показано, що стимулювальний вплив рослинного лектину на симбіотичні властивості ризобій і ефективність симбіозу обмежується кількістю мінерального азоту у середовищі вирощування рослин.

  Скачати повний текст

Узагальнено результати вивчення впливу пониженої температури на ростову реакцію та метаболічні процеси проростків сої. Розглянуто динаміку зміни вмісту речовин у сім'ядолях, а також активності гідролітичних ферментів та дегідрогеназ у сім'ядолях на корінцях. Доведено, що під впливом пониженої температури енергетична напруженість адаптаційних процесів і частка функцій підтримання у холодостійкого сорту нижча, ніж у нехолодостійкого. У холодостійкого сорту у перші години стресу інтенсивніше знижується вміст крохмалю, олії та розчинних цукрів. У нехолодостійкого сорту у значній мірі виражено катаболізм білків, а у холодостійкого - їх синтез. Припущено, що виявлена різниця між сортами за спрямованістю і швидкістю адаптивних процесів обумовлює різну ефективність адаптації проростків вивчених сортів до низької температури.

  Скачати повний текст

Вперше у добовому фотоперіодичному циклі визначено вміст, співвідношення, динаміку денного накопичення та нічного відтікання різних форм вуглеводів, а також активність амілаз, сахаразофосфатсинтази та кислої інвертази у листках колекційних зразків та ізогенних за генами ЕЕ ліній сої з короткоденною і фотоперіодично нейтральною реакцією. Встановлено, що співвідношення водорозчинних цукрів і полісахарадів у фотоперіодичних груп рослин за різної тривалості фотоперіоду практично не відрізняється. Показано, що під впливом короткого фотоперіоду у даних ліній підвищується інтенсивність накопичення водорозчинних цукрів та крохмалю за світловий період і відтікання цукрів та гідроліз крохмалю за темновий період. У фотоперіодично нейтральних ліній за умов короткого дня інтенсивніше накопичуються моноцукри та сахароза, а за умов довгого - у складі крохмалю амілози накопичуються більше, ніж у короткоденних ліній. З'ясовано, що інтенсивність обміну вуглеводів під впливом короткого фотоперіоду зростає у обох груп сої. Доведено, що зростання інтенсивності вуглеводного обміну у фотоперіодично нейтральних рослин сої на короткому фотоперіоді - вагомий чинник забезпечення процесів росту та розвитку достатньою кількістю вуглеводів, що зумовлює їх здатність не сповільнювати перехід до цвітіння за цих умов.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування антиоксидантної глутатіонзалежної ферментної системи і толерантності проростків кукурудзи, сої та гороху за умов дії сульфату і хлориду кадмію, нітрату нікелю. Доведено, що процеси акумуляції кадмію та нікелю коренями відбуваються з більшою інтенсивністю, ніж листками, дія сірчанокислих солей кадмію та нікелю у більшості випадків призводить до посилення акумуляції металів. Відзначено, що акумуляція кадмію викликає збільшення темпів накопичення відновленої форми глутаніону, а нікелю - зменшення. Висвітлено дві тенденції функціонування глутатіонредуктази і глутатіонпероксидази за дії кадмію та нікелю, які обумовлені його вмістом та видоспецифічністю накопичення глутатіону. Виявлено, що розвиток кореневої системи проростків більше пригнічується, ніж надземної, найменша толерантність до дії кадмію характерна для проростків гороху, а найбільша - для кукурудзи, використання нікелю індукує неоднозначні зміни показників стійкості, які залежать від аніону солі, концентрації токсиканту та виду рослин.

  Скачати повний текст

Вивчено розповсюдженість і екологічні особливості бульбочкових бактерій сої у п'яти грунтово-кліматичних зонах України. Установлено, що на території України вид бактерій B. japonicum поширений нерівномірно. Незалежно від грунтово-кліматичних умов розміщення популяцій бульбочкових бактерій сої є локальним і взаємопов'язане з наявністю рослини-живителя. Показано, що найбільш активні за азотфіксувальною здатністю популяції ризобій сої присутні у чорноземних грунтах, багатих на органічну речовину. Зі збільшенням щільності місцевих популяцій у них зростає частка малоактивних штамів. Виявлено, що численні місцеві популяції ризобій сої суттєво обмежують нодулювальну й азотфіксувальну активність інтродукованого штаму B. japonicum 634б. На фоні нечисленних популяцій бульбочкових бактерій сої стандартний штам забезпечує зростання кількості кореневих бульбочок у 1,3 - 10,0 разів та їх нітрогеназної активності - у 1,3 - 2,7 разів. Зазначено, що бульбочкові бактерії сої, виділені з різних екотопів, розрізняються за морфолого-культуральними, фізіолого-біохімічними та симбіотичними властивостями. Уперше серед мікросимбіотиків сої виявлено штами з інтенсивним ростом. З популяцій ризобій чорноземного грунту виділено високоефективний штам бульбочкових бактерій сої КН10, який сприяє покращенню азотного живлення рослин та збільшенню урожаю зерна сої на 2 - 4 ц/га у порівнянні з виробничим штамом B. japonicum 634б.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено вплив ранніх строків сівби та стимуляторів росту на польову схожість і ступінь ураженості хворобами, а також реакцію сортів сої під час формування фотосинтетичного та симбіотичного апарату та продуктивності рослин. Визначено показники економічної та біоенергетичної ефективності технології вирощування сої на насіння за умов центрального Лісостепу України. Найвищу урожайність насіння сортів Київська 27 (27,9 ц/га) і Подільська 1 (30,1 ц/га) одержано внаслідок оптимального строку сівби та застосування вітаваксу 200 ФФ і ДГ-75 на фоні ризоторфіну та молібденовокислого амонію, що більше, відповідно, на 0,4 - 0,8 ц/га та 0,3 - 1,0 ц/га у порівнянні з оптимально-раннім і раннім строками сівби.

  Скачати повний текст