Досліджено вплив дії гною та мінеральних добрив, глибини оранки, строків посіву і ширини міжрядь на агрофізичні властивості грунту, водний та поживний режими посіву тим'яна звичайного, його урожайність, якість сировини, показники економічної та біоенергетичної ефективності вирощування цієї культури за умов зрошення. Встановлено, що застосування сумісного внесення гною та мінеральних добрив з глибиною оранки 28 - 30 см покращує водний і поживний режими грунту, забезпечує ефективну боротьбу з бур'янами і найвищу врожайність та якість сировини культури. Впроваджено посів тим'яна звичайного з шириною міжрядь 70 см під час посіву під зиму та ранньою весною. Наведено ресурсоощадну технологію вирощування тим'яна звичайного.

  Скачати повний текст

Наведено циклічну схему онтогенезу та вегетаційного періоду коріандру. Виявлено стійкість рослин коріандру до несприятливих умов зимово-весняного періоду вегетації за різних строків осіннього та весняного висіву. Встановлено період найбільш інтенсивного нагромадження речовин у плодах, що є основою для визначення оптимальних строків і способів збирання урожаю. Визначено оптимальні строки та дози застосування стимулятора росту "Емістим С" за умов вирощування коріандру. Удосконалено методику визначення посівних властивостей насіння коріандру та встановлено характер нагромадження ефірної олії в плодах залежно від строків сівби та збирання урожаю, умов зволоження. Проведено економічне оцінювання даних елементів технології вирощування насіння коріандру, які показали високий доход, рівень рентабельності та знайшли практичне застосування в господарствах Криму та Хмельниччини.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання росту та розвитку, біохімічні та господарсько-цінні ознаки чебрецю звичайного, полину лимонного, лавандину, лофанта анісового, котячої м'яти лимонної за умов степової зони півдня України. За результатами досліджень встановлено, що дані рослини за умов Херсонщини проходять всі фази розвитку, за винятком плодоношення полину лимонного в окремі роки. Встановлено, що чебрець звичайний, лофант анісовий, котяча м'ята лимонна добре розмножуються насінням, полин лимонний і лавандин - вегетативним способом. Визначено продуктивність, урожайність і масову частку ефірної олії. Досліджено динаміку накопичення ефірної олії за фазами розвитку рослин. Максимальний вміст ефірної олії у чебреці та лавандині в кінці цвітіння - відповідно 0,61 % і 2,80 % від сирої маси, у лофанті та котячій м'яті лимонній у фазу масового цвітіння - 0,43 % і 0,34 % від сирої маси, полині на початку бутонізації - 0,70 % від сирої маси. Вивчено динаміку накопичення ефірної олії в рослинах протягом доби, динаміку біосинтезу компонентів за фазами розвитку, а також фази розвитку рослин, за яких якість олії є найкращою. З'ясовано терміни збирання врожаю інтродуцентів за умов Херсонщини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше для ряду нових перспективних і раніше створених сортів м'яти вітчизняної селекції (Сімферопольська 200, Заграва, Українська перцева, Двохукісна, Прилуцька 6) виявлено особливості морфогенетичних реакцій в культурі вегетативних органів in vitro та розроблено біотехнологічні прийоми клонального мікророзмноження на базі культури ізольованих меристем, листкових і стеблових експлантів. Виявлено залежність типу мікророзмноження від генотипу, сезонності відбору, типу та розміру експланта, а також складу живильного середовища. Експериментально показано, що протягом одного циклу вирощування культури на первинному живильному середовищі можливе одержання повноцінних рослин-регенерантів м'яти з ізольованих меристем шляхом індукції множинного пагоноутворення та ризогенезу in vitro. Розроблено спосіб прямої регенерації рослин в культурі листкових експлантів м'яти. Встановлено, що під час культивування in vitro стеблових експлантів реалізація морфогенезу та регенерація рослин відбувається непрямим шляхом, а саме через утворення первинного калюсу. Оптимізовано умови одержання калюсних культур з експлантів вегетативних органів. Вивчено морфологічні та цитологічні особливості калюсних культур, показано високий рівень гетерогенності калюсних клітин за морфологією і вмістом ДНК в інтерфазних ядрах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто залежність виходу й укорінюваності зелених і однорічних здерев'янілих живців від умов вирощування маточних рослин. Заготовлювати зелені живці слід з апікальної і медіальної, а однорічні здерев'янілі - з базальної частин пагона. Оптимальна довжина зелених і однорічних здерев'янілих живців, що забезпечує найбільш високу їх укорінюваність (до 60 %) - 12 см. Оптимальна схема розміщення живців у субстраті для вкорінення 5x5 см. Підвищенню укорінюваності живців (до 70 %) сприяє застосування регулятора росту - препарату корневін. Оптимальним строком заготівлі зелених живців полину таврійського, що забезпечує високий (80 - 90 %) вихід саджанців 1 - 2-го класів, є червень-липень, а однорічних здерев'янілих - квітень. Коефіцієнт розмноження за використання зелених живців віком від 1-го до 4-х років становлює - 1:11 - 1:123. За укорінення однорічних здерев'янілих живців коефіцієнт розмноження становить - 1:4 - 1:10. Розроблено технологічні схеми вегетативного розмноження полину таврійського.

  Скачати повний текст

Виявлено та досліджено особливості гормональної регуляції в культурі ізольованих меристем і розроблено методику клонального мікророзмноження перспективних сортів та селекційних зразків троянди ефіроолійної. Показано можливість мікророзмноження на основі сполучення ембріокультури з множинним пагоноутворенням in vitro. Оптимізовано умови одержання калюсних культур з стеблових та листкових сегментів троянди ефіроолійної, подано їх цитологічну характеристику. Показано, що калюсним культурам властива гетерогенність за клітинним складом, обумовлена наявністю клітин меристемного та паренхімного типів, запасливих клітин, а також елементів судинної системи.

  Скачати повний текст