На підставі результатів багаторічного моніторингу агроценозів капусти білоголової уточнено видовий склад і біологічні особливості фітофагів і ентомофагів для східного Лісостепу України. Виявлено закономірності багаторічної динаміки популяцій основних шкідників капусти білоголової та вплив на неї різних чинників, зокрема сонячної активності. Встановлено залежності шкодочинності основних фітофагів капусти білоголової від чисельності популяцій. Вперше розраховано моделі зв'язку сезонного розвитку чотирьох видів шкідників капусти з температурою повітря, а також залежності пошкодження капусти від щільності особин. Уточнено суми ефективних температур і пороги розвитку капустяної совки і ріпного білана. Побудовано фенологічні календарі та номограми для визначення кількості поколінь капустяної молі та капустяної попелиці, що можуть розвиватися на пізніх сортах капусти залежно від температурних умов сезону. Доведено ефективність застосування мікробіологічних і хімічних препаратів, що сприяють зниженню шкодочинності фітофагів капусти білоголової пізньої.

  Скачати повний текст

Вивчено шкідників ріпчастої цибулі у Східному Лісостепу України. Наведено відомості про видовий склад комах цибулевого агроценозу, формування фауни цибулі. Визначено спеціалізовані та неспеціалізовані шкідники цибулі. Досліджено особливості біології та екології спеціалізованих шкідників ріпчастої цибулі. Запропоновано прийоми захисту рослин від шкідників. Викладено дані про фауну цибулі під час зимового зберігання цибулі. Оцінено вплив різних способів зберігання цибулі на фауну безхребетних. Розроблено таблиці для визначення шкідливих видів за польових умов та у зимових сховищах.

  Скачати повний текст

Встановлено поширення та швидкочинність збудників хвороб садивного матеріалу цибулі під час зберігання. Проведено літературний аналіз способів знезараження даного матеріалу та зроблено їх перевірку в лабораторних і польових умов. Вперше розроблено та апробовано передсадивний метод хімічного захисту насінників цибулі за допомогою системно-контактного фугніциду ридоміл голд мц, 68 % з.п., який дає змогу ліквідувати інфекцію усередині цибулини. Вивчено ефективність застосування бакових сумішей системно-контактного фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п. і імуностимулятора "Імуноцитофіт". Виявлено, що завдяки своїй рістстимулюючій та антистресовій дії препарат "Імуноцитофіт" підвищує ефективність дії фунгіциду ридоміл голд мц, 68 % з.п. Запропоновано удосконалену схему захисту насінників цибулі від хвороби. Досліджено фунгітоксичну активність вітчизняного препарату "Скарб", 25 % в.р. стосовно збудників основних хвороб цибулі. Зроблено оцінку районованих і перспективних сортів цибулі. Виділено сортозразки, що виявляли відносну стійкість до збудників пероноспорозу, бактеріозу та фузаріозного в'янення.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні особливості збудника несправжньої борошнистої роси на дині, динаміку розвитку хвороби під впливом умов зовнішнього середовища в Північно-Східному Лісостепу України. Оцінено стійкість проти хвороби рекомендованих для вирощування в Україні сортів дині, розроблено модель короткострокового прогнозу розвитку несправжньої борошнистої роси на рослинах гарбузових. Вперше за умов Лісостепу України встановлено вплив агротехнічних чинників, зокрема схем посіву, касетної технології вирощування та фунгіцидів на обмеження шкодочинності хвороби на дині. Обгрунтовано строки застосування фунгіцидів на насіннєвих посівах дині проти несправжньої борошнистої роси.

  Скачати повний текст

Досліджено екологічні та біологічні особливості Alternaria spp. та встановлено їх роль в етіології та патогенезі сухої плямистості томату. Встановлено досить високу пластичність досліджуваного гриба щодо температурного фактора. З'ясовано, що лімітуючим фактором щодо життєвих структур Alternaria spp. є відносна вологість повітря, зокрема, вегетативний ріст грибниці відбувається за 80 - 100 % вологості, а конідіальне спороношення здатне формуватись у межах 60 - 80 %. Встановлено, що зниженню розвитку хвороби сприяє обробка посадок фунгіцидами та використання безрозсадного способу вирощування томатів.

  Скачати повний текст

За умов Північно-східного та Центрального регіонів Лісостепу України визначено склад збудників ранньої сухої плямистості за трьома видами роду Alternaria: Alt. solani, Alt. alternata (Syn.: Alt. ternuis), Alt. ternuissima, а також двох видів роду Slemphylium: St. solani, St. bortyosum. Головне місце у патогенезі належить Alt. solani, друге - St. solani. У міжвегетаційний період виявлено поліморфізм гриба Alt. solani, а саме: наявність у циклу розвитку конідій, мікросклероцій і хламідоспор, які є стійкою формою вегетативного розмноження, здатною переносити несприятливі умови та бути джерелом первинної інфекції хвороби. Апробовано різні способи штучного створення інфекційних фонів, а саме: нанесення інфекції збудників з краплею води та обприскування листків, а також занурення кореневої системи у фільтрат культуральної рідини (ФКР) за сублетальної дози. Найбільш об'єктивну оцінку за стійкістю виявлено у разі варіанта з використанням дії ФКР. За великої кількості зазначених зразків (рослин) у досліді людське око здатне розпізнавати не ступінь ураження, а ступінь розпізнавання ураження, тому виявлення в'янення рослини під дією ФКР є більш адекватною оцінкою, ніж розпізнавання числа плям на уражених листках. Стастатичний аналіз прояву сортової ознаки стійкості з використанням максимального ступеня ураження, коефіцієнта стабільності рівня стійкості, розподілу генотипів за групами стійкості дозволив ефективно добрати перспективні для селекції джерела з середньою стійкістю проти ранньої сухої плямистості.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено біологічні, серологічні та молекулярні властивості вірусу зеленої крапчастої мозаїки огірка (ВЗКМО) з рослин Cucumis sativus тепличних господарств України. Проведено філогенетичний аналіз трьох українських ізолятів ВЗКМО за геном капсидного білка. Показано високу гомологію українських ізолятів ВЗКМО до російського ізоляту МС-1 (96 %) та грецьких ізолятів CR-3 і CR-5 (94 %). Виявлено, що спорідненість українських ізолятів ВЗКМО з нуклеотидними послідовностями інших відомих штамів та ізолятів вірусу є нижчою 90 %. На даній підставі українські ізоляти, а також ізоляти МС-1, CR-3 і CR-5 виділено в окремий штам ВЗКМО. Нуклеотидну послідовність капсидного білка ізоляту N 3 ВЗКМО зареєстровано у світомому генетичному банку даних (GenBank) під номером FJ426406, що дає змогу використовувати її у лабораторіях різних країн для порівняння з нуклеотидними послідовностями інших штамів ВЗКМО. Одержано високоспецифічні поліклональні кролячі антисироватки до ВЗКМО з робочим розведенням 1 : 8000 за титру 1 : 256000, які можна використовувати як діагностикуми у непрямому ІФА для виявлення ВЗКМО на огірках у тепличних господарствах. Встановлено, що джерелом інфекції ВЗКМО у тепличних господарствах України є контамінований вірусом грунт. Зараження ВЗКМО насіннєвим шляхом не зафіксовано, але доведено його імовірність, оскільки серед комерційного насіння огірків зафіксовано багато випадків контамінації ВЗКМО.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено характер дії на рослини квасолі сорту Харківська штамбова різних видів гербіцидів, їх комплексного застосування та строків внесення. Визначено ступінь пригнічення гербіцидами основних груп бур'янів. Встановлено закономірності впливу заходів регулювання забур'яненості посіву на умови вирощування та урожайність штамбового сорту квасолі, структуру та якісні показники урожаю. Досліджено особливості росту рослин квасолі за різних способів розміщення їх за площею та виявлено найбільш раціональні способи посіву. Наведено економічну та енергетичну оцінку розроблених заходів вирощування штамбових сортів квасолі для умов лівобережного Лісостепу України. Розроблено оптимальні способи посіву та раціональну інтегровану систему захисту посівів квасолі від бур'янів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що основною хворобою цибулі ріпчастої в період вегетації є пероноспороз, а під час зберігання - шийкова гниль. Для Лівобережного Лісостепу України вперше розроблено короткостроковий прогноз появи хвороби, який використано в процесі вдосконалення системи захисту цибулі від несправжньої борошнистої роси. З використанням результатів багаторічного моніторингу розроблено модель довгострокового прогнозу поширення пероноспорозу на насінниках цибулі. Виділено стійкі зразки пероноспорозу та шийкової гнилі, підібрано батьківські форми, які використовуються в селекційному процесі. Розроблено систему захисту культури від хвороб у цьому регіоні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено біологічному обгрунтуванню шляхів та методів зменшення втрат моркви від гнилей у період зберігання. Вивчено еколого-біологічні особливості, поширення та шкідливість білої, сірої, чорної гнилей та фомозу під час зберігання. Встановлено оптимальні температури, поживні середовища та їх кислотність з метою розвитку Sclerotinia sclerotiorum de Bary, Botrytis cinerea Pers., Alternaria radicina M.D.et E. і Phoma rostrupii Sacc. Вперше виявлено термінальний тип утворення склероціїв S.sclerotiorum. Доведено, що одним із джерел інфекції білої гнилі є мікроконідії збудника хвороби. Проаналізовано стійкість до комплексу гнилей районованих і перспективних сортів моркви. Простежено тісний взаємозв'язок між стійкістю моркви до гнилей та анатомо-морфологічними ознаками і комплексним вмістом біохімічних сполук. Досліджено фізіолого-біохімічні зміни в корнеплодах моркви в період зберігання стійких та сприйнятливих сортів. Розроблено методику визначення конкурентоспроможності сортів моркви з урахуванням їх урожайності, хімічного складу та стійкості до хвороб у період зберігання. Досліджено ефективність ряду заходів захисту моркви від хвороб.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність застосування регуляторів життєдіяльності комах в екологічно безпечних системах захисту овочевих культур і яблуневого саду. Запропоновано концепцію регуляції життєдіяльності комах та обмеження їх чисельності, яка узагальнює зв'язки між процесами життєдіяльності, системами організму та їх функціями та розкриває теоретичні положення штучної регуляції даних процесів синтетичними феромонами, гормонами, стерилізаторами. Встановлено, що пригнічення запрограмованих процесів ембіогенезу синтетичними регуляторами дає змогу попереджувати появу та розвиток шкідливої стадії, забезпечувати елімінацію окремих видів, оптимізувати винищувальні заходи. Досліджено параметри феромонної комунікації лускокрилих шкідників яблуневого саду і капусти, електрофізіологічні та поведінкові реакції самців на природні та синтетичні феромони, встановлено особливості дії інгібіторів синтезу хітину, ювеноїдів і стерилізаторів на різні стадії розвитку комах. Розроблено феромонний моніторинг лускокрилих шкідників, обгрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Експериментально встановлено можливість обмеження репродуктивної здатності та шкідливості яблуневої плодожерки способом статевої стерилізації. Виявлено високу чутливість комах до інгібіторів синтезу хітину протягом репродуктивного життя імаго, початку постембріонального розвитку і личинок молодшого віку. Вивчено біологічну ефективність інгібіторів синтезу хітину та ювеноїдів проти комплексу лускокрилих шкідників яблуневого саду та капусти і колорадського жука на картоплі,встановлено незначний вплив синтетичних регуляторів на ентомофагів. Удосконалено системи захисту овочевих культур і яблуневого саду, що грунтуються на нових методах моніторингу фітофагів за допомогою феромонних пасток, застосування ефективних та екологічно безпечних для довкілля регуляторів росту, розвитку та розмноження комах, що сприяє зменшенню застосування традиційних інсектицидів та активізує діяльність корисної ентомофауни.

  Скачати повний текст

Вивчено етіологію аскохітозу огірка, визначено поширеність, розвиток, механізм та потенційну шкодочинність даної хвороби, притаманної для умов зимових блокових теплиць і представлену та домінуючу в змішаному фітопатокомплексі. Досліджено форми прояву зазначеної хвороби, зокрема, листкову, стеблову, прикореневу, ураження генеративних органів, які передчасно відмирають і ламаються стебла, розкрито негативний вплив хвороби на кількісні та якісні показники врожаю. Проаналізовано епіфітотійну особливість розвитку хвороби на основі біологічного циклу розвитку ендогенного міцелію, нестатевого пікнідіального Ascochyta cucumeris Fautr. et Roum і статевого плодоношення (Didymella bryoniae (Pass.) Rehm, що формуються епізодично. Розглянуто основне джерело інфекції - уражені рослинні рештки. Доведено, що поширеність і розвиток хвороби залежать від гідротермічного режиму у тепличних спорудах, хімічна дезінфекція рослин та культиваційних споруд і термічне знезараження грунту знижує життєздатність пікнідіального плодоношення збудника аскохітозу на рослинах на 55,3 - 66,6 %. Висвітлено особливості застосування фунгіцидів способами обприскування рослин, унесення їх у тепличний грунт та баковими сумішами з мінеральними добривами, а також виготовлення на їх основі пасти для терапії аскохітозних стеблових некрозів. Визначено напрями боротьби з аскохітозом за допомогою гриба-антагоніста Trichoderma harzianum Rifai способом обприскування рослин огірка та в формі пасти для терапії стеблових некрозів, економічну доцільність застосування фунгіцидів і гриба-антагоніста.

  Скачати повний текст

Досліджено бактеріальні хвороби томату та їх збудники у відкритому та закритому грунті в Україні. Встановлено, що серед бактеріальних хвороб у відкритому грунті домінує чорна бактеріальна плямистість, а у закритому - бактеріальний рак томату та бактеріальне в'янення, яке у теплицях України виявлено вперше. З'ясовано, що виділені з уражених тканин фітопатогенні бактерії за патогенними, морфологічними, фізіологічними, біохімічними властивостями та профілем жирних кислот (ЖК) у клітинах ідентичні з колекційними. Уперше доведено надійність спектра клітинних ЖК для ідентифікації X. campestris pv. vesicatoria, C. michiganensis subep. michiganensis, R. solanacearum. Відзначено стабільність складу ЖК за різних умов культивування, зафіксовано зміну лише співвідношення між ними. Встановлено толерантне взаємовідношення між патогенами in vitro. Виявлено, що патогени чутливі до епіфітних та ендофітних сапротрофів, зокрема, представників роду Bacillus, серед яких виділено перспективні штами для подальшого вивчення їх як пробіотиків. Розширено спектр дії дозволених пестицидів відносно фітопатогенних бактерій. Показано ефективність використання для обмеження росту патогенів досить широко застосованих у рослинництві фунгіцидів (Ефатол, Пенкоцеб, Ридоміл Голд, Чемпіон, Ацидан і Татту), а також біофунгіциду Мікосан В, гербіциду Ураган форте.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості біології розвитку бурякових блішок за умов центрального Лісостепу України, визначено структуру популяцій цих шкідників, їх трофічні зв'язки, шкодочинність. Досліджено біологічну ефективність нових інсектицидів проти бурякових блішок та інших шкідників цукрових буряків. Вперше визначено вплив довгострокового зберігання насіння культури, обробленого новими інсектицидами, на якість посівного матеріалу.

  Скачати повний текст

На підставі результатів проведених досліджень вивчено особливості поширеності, розвитку та шкодочинності кореневих гнилей у зимових блокових теплицях. Установлено зміни фізіолого-біохімічних показників у рослинах огірка, уражених кореневими гнилями. Уточнено видовий склад збудників хвороби. Основними збудниками таких гнилей у зимово-весняній і літньо-осінній культурозмінах є Fusarium oxysporum f. sp cucumerinum J.H. Owen, Fusarium solani (Mart) App. et Wr., Fusarium culmorum (W.G.Sm) Sacc., Fusarium gibbosum App. et Wr., Fusarium moniliforme Sheld. З'ясовано вплив певних технологічних заходів на поширеність і розвиток кореневих гнилей. Виявлено пряму залежність ефективності термічної дезінфекції грунту від експозиції та глибини залягання збудників хвороби. Установлено залежність поширеності та розвитку даних гнилей від субстрату, на якому вирощується культура. Визначено біологічну, господарську й економічну ефективність застосування фунгіцидів, біопрепаратів та регуляторів росту рослини проти кореневих гнилей огірка.

  Скачати повний текст

Досліджено розповсюдження та шкодочинність вірусів печериць за умов довкілля, а також виробництва. Показано нерівномірність розповсюдження патогенів у регіонах Полісся, Лісостепу, Ботанічних садах України та біотехнологічних центрах. Враховано деструкцію органел клітин та зміни у габітусі рослин, які були експериментально інфіковано паличкоподібним вірусом печериць. Розглянуто основні властивості вірусів, які інфікують печерицю двоспарову (Agaricus bisporus (J. Lge) Imbach). За умов біоценозів та штучних екосистем вивчено поширення паличкоподібного патогену, який мав певну серологічну спорідненість із вірусом тютюнової мозаїки. Розроблено систему відбору здорового посівного матеріалу грибів, яка включає ступеневий вірусологічний контроль усього біотехнологічного циклу їх вирощування. На підставі використання діагностику вірусів за методом Ухтерлоні, ІФА, електронномікроскопічний та інші методи проаналізовано локалізацію патогенів у грибах, посівному матеріалі, грунті, а також фекаліях тварин. Доведено, що вірусні хвороби печериць знижують урожай плодових тіл грибів у 1,5 - 3 рази, а їх збудники викликають патологічні зміни міцелію та плодових тіл. Запропоновано ключ-схему для оцінки посівного матеріалу та плодових тіл грибів, що ростуть за умов природних регіонів та вирощуються у штучних екосистемах з урахуванням симптомів хвороб, властивостей вірусів у динаміці росту та розвитку грибів. Розглянуто стійкість до вірусних хвороб різних штамів печериць. На основі властивостей збудників та їх циркуляції в екологічних нішах розроблено комплекс профілактичних заходів боротьби з вірусними інфекціями.

  Скачати повний текст

Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між кількістю відроджених личинок двокрилих фітофагів і гідротермічним коефіцієнтом. Встановлено фактори, що визначають строки вильоту двокрилих з місць зимівлі, проаналізовано динаміку популяції. Визначено шкодочинність комах залежно від чисельності шкідника та фази розвитку рослини, ступінь заселеності та пошкодженості різних сортів овочевих культур. Показано оптимальні умови застосування хемо-хромотропічних пасток для моніторингу двокрилих. Досліджено агротехнічні прийоми, які обмежують заселеність овочевих культур даними комахами. Визначено дію біологічних препаратів на личинки різного віку двокрилих та їх післядію на постлярвальні стадії розвитку. Обгрунтовано комплекс заходів в системі захисту овочевих культур від двокрилих.

  Скачати повний текст