Містяться результати вивчення комбінованої дії соціальних та гігієнічних факторів, обумовлених наслідками аварії. Встановлено закономірність формування соціальної, фізичної та психічної компонент здоров'я населення від соціальних факторів та зв'язки між рівнем соціально-психологічної напруги населення і здатністю адаптуватися до соціоекологічного середовища з врахуванням професійної належності окремих груп, зони радіаційного забруднення. Обгрунтовано концепцію щодо формування захворюваності постраждалого населення, рекомендації для прийняття управлінських рішень.

  Скачати повний текст

Проаналізовано медико-соціальні наслідки аварії на Чорнобильскій АЕС серед сімей ліквідаторів, евакуйованих та переселенців з радіоактивно забруднених територій та обгрунтовано системи реабілітаційно-профілактичних заходів щодо покращання валеологічного ресурсу та поновлення основних соціальних функцій в цих сім'ях. На підставі імітаційного моделювання поведінки соціальних систем визначено інформативність чинників, що впливають на здоров'я постраждалих сімей. Запропоновано прогноз відносно покращання здоров'я та корекції соціально-адаптивних можливостей у даних контингентів. Науково обгрунтовано програму реабілітаційно-профілактичних заходів щодо ліквідації віддалених наслідків впливу радіаційного фактора, основні положення якої увійшли в комплексну регіональну програму оздоровлення та медико-соціальної підтримки осіб, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірності у формуванні здоров'я військовослужбовців, зокрема захворюваності та поширеності хвороб за різними контингентами, віковими групами, класами хвороб та показниками фізичного розвитку. Науково обгрунтовано й розроблено сучасну модель організації та надання амбулаторно-поліклінічної допомоги віськовослужбовцям Збройних сил України на територіальному рівні. З'ясовано їх потребу у зазначеній допомозі відповідно до сучасної моделі її організації та надання на територіальному рівні, а також на певний період з урахуванням конкретних лікарських спеціальностей та рівня амбулаторно-поліклінічної допомоги.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного соціально-гігієнічного дослідження вивчено стан здоров'я різних контингентів дорослого населення, яке потерпіло від аварії на ЧАЕС і мешкає за умов промислово навантаженого регіону та зазнає сполученої дії радіаційного та екологічного чинників. Вивчено стан медико-соціальної допомоги працюючому контингенту потерпілих - працівникам металургійної промисловості, розроблено методику взаємодії медичних і немедичних установ у створенні більш досконалої системи реабілітації зазначених осіб. Розроблено концептуальну модель медико-соціальної та професійної реабілітації постраждалих осіб, які працюють на промислових підприємствах завдяки покращанню взаємодії, спадкоємності та наступності у діяльності медичних установ та немедичних служб. Розроблено методику визначення інтегрального показника обсягу та повноти медичної реабілітації потерпілого населення.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексної характеристики адекватності медичного обслуговування за своєчасністю, місцем, обсягом та якістю надання медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію та асоційовані з нею захворювання. На підставі всебічного аналізу науково обгрунтовано результати імітаційного моделювання комплексу стратегічних підходів, що забезпечують оптимізацію розподілу обсягів медичних послуг між рівнями медичної допомоги та підвищення ефективності охорони здоров'я. Визначено вплив керування медичної допомоги на розподіл обсягів медичних послуг між рівнями медичного обслуговування. Установлено ефективність надання первинній ланці медичної допомоги функцій контрольно-пропускного характеру для керування обсягами послуг, що надаються на вторинному та третинному рівнях медичної допомоги. Доведено доцільність використання методу імітаційного моделювання у разі прийняття стратегічних рішень щодо розвитку системи охорони здоров'я.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано необхідність і можливість посиленого розвитку медико-генетичної допомоги населенню у рамках державної цільової програми "Захист генофонду населення України". Створено концепцію програми. Охарактеризовано демографічні риси репродуктивного потенціалу населення Київської області. Розраховано частоту репродуктивних втрат за рахунок плоду, на 100 зареєстрованих вагітностей, яка за період 1994 - 2003 р. становила 10,79. Відзначено, що за 10 років дослідження спостерігалось поступове зниження показника. Розраховано відносний ризик у районах у порівнянні з населенням області, що дозволило виділити райони, де існує суттєвий резерв для подальшого вдосконалення медичної допомоги. Показано вплив рівня гетерозиготності на можливості відтворення населення. Оцінено ефективність ультразвукового скринінгу вагітних та скринінгу новонароджених на фенілкетонурію та вроджений гіпотиреоз. Визначено чинники ризику вродженої патології, самовільних викиднів та неплідних шлюбів. Показано зниження рівня репродуктивних втрат за рахунок плоду в області (OR=0,73 за ДІ 0,71 - 0,76 у порівнянні даних за 1999 - 2003 рр. і 1994 - 1998 рр.) за умов впровадження цілісної системи профілактики, зокрема, епідеміологічної системи генетичного моніторингу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано принципи організації медико-соціального забезпечення постраждалих (стандартів обстеження, лікувально-профілактичних заходів) та їх правовий супровід на різних етапах ліквідації негативних наслідків, зокрема патоморфологічних, а також досліджень віддалених радіобіологічних, медико-соціальних та експертних проблем, пов'язаних з Чорнобильською катастрофою. Вивчено першоджерела (нормативно-правові акти, методичні розробки, наукові публікації) щодо організації медико-соціального забезпечення на всіх етапах мінімізації негативних наслідків аварії на ЧАЕС. Їх проаналізовано та систематизовано у радіобіологічному аспекті. Проведено клініко-дозиметричне оцінення залучених до обстеження постраждалих. Доведено, що найвагомішим радіобіологічним наслідком щодо потерпілих від аварії на ЧАЕС є індукований патоморфоз захворювань. Визначено його суть і клініко-морфологічні відповідності, а також прогностичні аспекти стосовно найпоширеніших захворювнь постраждалих. Проаналізовано методичні засади розпізнавання патології за наявності чинників Чорнобильської катастрофи. Запропоновано версію принципів відмежування патологічних процесів, індукованих складовими аварії. Досліджено ефективність основних положень чорнобильського законодавства, чинного впродовж післяаварійного періоду й обгрунтовано актуальні медико-соціальні заходи, взаємопов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Сформульовано концепцію медико-соціального забезпечення на етапах ліківідації великомасштабної аварії з урахуванням "чорнобильського досвіду".

  Скачати повний текст

Вивчено вплив стресових станів особистості на виникнення й ускладнення перебігу серцево-судинних захворювань. Обгрунтовано та розроблено концептуальні напрямки оптимізованої системи медичної допомоги кардіологічним хворих зі стресовими станами. Визначено значну поширеність порушення психоемоційного стану кардіологічних хворих у разі гіпертонічної хвороби I ступеня на фоні поступового зростання поширеності основних нозологій хвороб системи кровообігу, особливо серед працездатних осіб. Більш значні порушення психоемоційного стану виявлено у разі ускладненого перебігу серцево-судинних захворювань, до яких призводять комплексна дія психосоціальних чинників. Вивчено стан медичної допомоги кардіологічним хворих і доведено її недосконалість щодо психотерапевтичної допомоги хворим зазначеної категорії. Запропоновано концептуальні напрямки оптимізованої системи медичної допомоги кардіологічним хворим зі стресовими станами, якісно новими елементами якої є алгоритм комплексного спостереження психоемоційного стану кардіологічних хворих з розподілом функціональних взаємозв'язків між лікарями соматичного та психотерапевтичного профілів, а також схема організації комплексної медичної допомоги таким хворим, призначена для лікарів соматичного профілю, зокрема, первинної ланки.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано організаційно-функціональну систему медичного забезпечення населення гірської місцевості у разі топологічних катастроф (за умов катастрофічної повені) на прикладі Закарпатського регіону. З використанням системного підходу досліджено медико-санітарні наслідки катастрофічної повені у Закарпатській області в 2001 р. Обгрунтовано базові принципи організаційних заходів щодо ліквідації медико-санітарних наслідків стихійного лиха. Розроблено та впроваджено у практику охорони здоров'я систему організації медичного забезпчення населення за надзвичайних умов. Досліджено, оцінено та доведено ефективність використання запропонованої організаційно-функціональної системи медичного забезпчення на районному та обласному рівнях управління.

  Скачати повний текст

Розроблено трифакторну концепцію порушення здоров'я сім'ї, на основі якої досліджено стан здоров'я сімей ліквідаторів аварії на ЧАЕС як інтегративний соціобіопсихологічний феномен на засадах системного міждисциплінарного підходу. Виявлено порушення соматичного, психічного та сексуального здоров'я подружжя, невротичні розлади у дітей, порушення адаптивності та функцій сім'ї. Обгрунтовано необхідність установлення функціонального діагнозу кожному члену сім'ї та сімейного діагностичного заключення. Запропоновано діагностичні алгоритми порушення психічного здоров'я, розроблено систему сімейної психотерапевтичної корекції, що дає змогу реабілітації сімей ліквідаторів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання наукового обгрунтування та створення системи забезпечення якості медичної допомоги населенню України. Відзначено, що система заходів щодо гарантії якості медичної допомоги в лікувально-профілактичних установах за сучасних умов розвитку галузі потребує удосконалення. На підставі комплексного соціально-гігієнічного дослідження науково обгрунтовано та розроблено окремі компоненти системи гарантії якості надання медичної допомоги - стандартизацію, ліцензування та акредитацію закладів охорони здоров'я, інформаційні технології для забезпечення ефективного функціонування даних процесів. Здійснено оцінку ефективності впровадження стандартів медичних технологій. Науково обгрунтовано та розроблено систему забезпечення якості медичної допомоги населенню України з використанням ефективних технологій гарантії якості.

  Скачати повний текст

Показано, що впровадження нових і вдосконалення існуючих форм організації медичної допомоги у Збройних Силах України сприяє досягненню ефективного використання кадрових, матеріально-технічних та фінансових ресурсів військових закладів охорони здоров'я. Доведено необхідність переорієнтації терапевтичного лікування, зокрема первинної медико-санітарної допомоги, у ЗС України на сімейну медицину. Апробовано та впроваджено нову функціонально-організаційну структуру Головного військового клінічного госпіталю - Клініку амбулаторно-поліклінічної допомоги й опрацьовано нормативно-правові та організаційні засади її діяльності. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено якісно нову систему етапного лікування "Клініка амбулаторно-поліклінічної допомоги - Головний військовий клінічний госпіталь - Госпіталь доліковування та реабілітації", принципами якої є забезпечення пріоритетності розвитку амбулаторно-поліклінічної допомоги на засадах загальнолікарської практики - сімейної медицини, розширення позастаціонарних форм надання медичної допомоги та профілактичної діяльності. На підставі комплексного медико-соціологічного дослідження науково обгрунтовано окремі компоненти удосконалення амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної медичної допомоги. Розроблено модель консолідованого фінансування військових закладів охорони здоров'я. Визначено складові медичної, економічної та соціальної ефективності впровадження якісно нової системи оптимізації даної допомоги у ЗС України.

  Скачати повний текст

Здійснено цілісний науковий аналіз державної політики, законодавства та розвитку управління системою медичного забезпечення Державної прикордонної служби України в 1991 - 2003 рр. Досліджено еволюцію системи управління охороною здоров'я Державної прикордонної служби України, визначено її сучасний стан та перспективи подальшого розвитку. Обгрунтовано періодизацію, тенденції та закономірності процесу становлення й розвитку системи медичного забезпечення Державної прикордонної служби в незалежній Україні. Зазначено, що за роки незалежності в державі створено якісно нову систему управління забезпеченням медичної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.

  Скачати повний текст