Дисертацію присвячено створенню нових антимікробних лікарських засобів та антимікробних хірургічних шовних і перев'язувальних матеріалів, а також клініко-експериментальній оцінці їх профілактичної та лікувальної ефективності. В дисертації наведено властивості нових протимікробних засобів амосепту, декасану, десептолу, офтадеку, палідеку, їх фізико-хімічні характеристики, хімічну стабільність в процесі тривалого зберігання. В експериментах на моделях гнійно-запальних захворювань доведено високу лікувальну ефективність створених антисептичних лікарських препаратів. Досліджено знезаражуючі властивості розчинів декаметоксину, а також вплив фізичних і клінічних способів знезараження на оптичні властивості полімерних метеріалів,що використовуються в офтальмології для корекції зору. Створені лікарські засоби і антимікробні матеріали впроваджено у промислове виробництво і медичну практику.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено створенню оптимального складу і технології вагінальних супозиторіїв і гелю з метронідазолом і мебетизолом. Досліджені різні групи допоміжних речовин і способи виготовлення вказаних м'яких лікарських форм. Розроблені методики визначення метронідазолу у поєднанні з мебетизолом у супозиторіях, гелях, біологічних рідинах - сироватці крові, вагінальному секреті, слині. Вивчені нешкідливість, специфічна активність розроблених вагінальних супозиторіїв і гелю, а також їх стабільність і протимікробна активність у процесі зберігання. Складені і впроваджені в практику інформаційні листи і рацпропозиції на склад і виготовлення м'яких лікарських форм для комплексної терапії вагінальних інфекційних захворювань.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням індукції інтерферонів I типу. Розроблено новий напрямок штучної стимуляції інтерфероногенезу, який грунтується на концепції направленого конструювання сполук - інтерфероногенів на основі молекулярних комплексів одноланцюгової РНК із синтетичними лігандами. Встановлено, що відповідно до ряду структурних умов, деяким інтеркаляторам притаманна здатність за умов взаємодії з молекулами одноланцюгової РНК утворювати в складі останніх стабільні дволанцюгові ділянки; а також вивчено фізико-хімічні параметри даного процесу. На моделі комплексу дріжджова РНК - тилорон гідрохлорид оцінено інтерфероногенну, противірусну та імуномодулюючу активності, а також рівень токсичності створених індукторів. Запропоновано гіпотезу щодо універсального механізму інтерфероногенезу, ключовим моментом якого є локальна деформація клітинної мембрани.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі пошуку нових протимікробних сполук в рядах азот- і залізовміщуючих гетероциклічних органічних речовин. Досліджено рівні протимікробної активності та спектр впливу щодо стійких до антибіотиків 96 речовин нового синтезу (36 похідних хіноліну та 60 фероценів). За допомогою обчислювального експерименту, розроблених алгоритмів і програм виявлено зв'язки "хімічна структура - протимікробна дія" у рядах хіноліну та визначено подальші шляхи синтезу сполук із заданими властивостями. Вивчено токсичність, ефекти кумуляції, подразнюючу та сенсибілізуючу дії деяких похідних хіноліну та фероцену. Визначено перспективу розробки лікувальних і профілактичних засобів проти дифтерії, лістеріозу, рахнельозу та гнійно-запальних захворювань, обумовлених стійкими до хіміотерапевтичних препаратів збудниками. Розроблено живильні середовища для вилучення і культивування аспорогенних анаеробних мікроорганізмів (пептококів і пептострептококів). Розширено показання клінічного застосування декаметоксину.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему пошуку нових протимікробних сполук у рядах метинових похідних хінолінію. Проаналізовано протимікробну активність і ступінь впливу на стійкі до хіміотерапевтичних засобів форми збудників інфекційних і гнійно-запальних захворювань 92 нових хімічних сполук. Вивчено швидкість формування стійких варіантів метинхінолінів до грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Досліджено токсичність, ефекти кумуляції, подразнювальну й алергізувальну дії найбільш активних сполук. Розроблено математичну модель скринінгу біологічно активних речовин. За допомогою обчислювального експерименту здійснено прогноз активності/неактивності у рядах похідних хінолінію.

  Скачати повний текст

Вивчено мікробіологічні параметри, що визначають синергідну сумісність антимікробних властивостей антисептиків з антибіотиками і сульфаніламідами. Як маркери антисептиків терапевтичного призначення використано декаметоксин, фурацилін, риванол, хлорофіліпт і ектерицид. Встановлено, що оптимальна сумісність між антисептиками, антибіотиками і сульфаніламідами комплексно залежить від різнопланової відповідності механізмів дії порівнюваних препаратів на мікробну клітину, хімічної структури, походження і збіжності спекторів антимікробної активності. Для кожного з антисептиків встановлено синергідні антибіотики і сульфаніламіди, запропоновано для клінічного використання ефективні композиційні склади, мікробіологічно обгрунтовано компонентний склад антисептиків, антибіотиків і сульфаніламідів під час створення комплексних лікарських засобів антиінфекційного призначення.

  Скачати повний текст

Досліджено мофрологічну, фізіологічну та біохімічну гетерогенність аерококів, які представляють основу А-бактерину, розроблено нові пробіотики та методи контролю їх автентичності. Показано відмінності культур аерококів, що мають різне походження, за біохімічними властивостями. Виявлено метаболічний шлях продукції молочної кислоти аерококами через утворення метилгліоксалю. Зазначено декілька біотипів аерококів залежно від оксидазної або редуктазної активності клонів, а також стабільні морфофункціональні мутанти аерококів, які дають гетерогенні ревертанти з різними мофрологічними, біохімічними та фізіологічними ознаками. Розроблено селективно-індикаторні середовища для аерококів, що дозволяють виділити аерококи з контамінованих іншими бактеріями матеріалів, диференціювати їх за біохімічною активністю, дослідити їх біохімічну гетерогенність. Підібрано хіміотерапевтичний комплекс з фармакопейних препаратів "Грамуринетоній", високо антагоністично активний щодо умовно-патогенних і патогенних бактерій, який не інгібує ріст і розмноження аерококів, створюючи для них селективні умови. Розроблено високочутливий лактатоксидазний сенсор для визначення молочної кислоти на базі культур аерококів з підвищеною лактатоксидазною активністю. Удосконалено раціональну схему встановлення автентичності А-бактерину для введення в ФС і ВР виробництва препарату.

  Скачати повний текст

Серед сполук нового синтезу у рядах похідних четвертинних солей акридину та фенантридину виявлено речовини з високим рівнем і перспективним спектром протимікробної активності у відношенні, головним чином, грампозитивних клінічно значимих бактерій та грибів роду Candida, прийнятними параметрами токсичності та низькими показниками швидкості формування резистентних форм мікроорганізмів. Визначено здатність обраних речовин впливати на процеси формування хромосомної резистентності до антибіотиків, елімінації епісомних генетичних детермінант та їх фагову трансдукцію, що відображає певні закономірності впливу на адаптаційний потенціал бактерійних популяцій. Знайдено речовини, здатні суттєво уповільнювати процес формування резистентності до аміноглікозидів у культурі E.coli, потенціювати процеси елімінації плазмідних факторів резистентності та пригнічувати їх фагову трансдукцію.

  Скачати повний текст

Вивчено реакцію алкілування 1H-2-оксо-3-карбетокси-4-гідроксихіноліну етилйодидом за присутності поташу. Встановлено, що основним продуктом даної реакції незалежно від використаного розчинника є 4-етоксипохідне. Зроблено спробу здійснити N-алкілування 1H-2-оксо-3-карбетокси-4-гідроксихіноліну після блокування 4-гідроксигрупи. Показано низьку ефективність 4-O-ацетильної захисної групи. Доведено, що алкілування 1H-2-оксо-3-карбетокси-4-хлорхіноліну алкілгалогенідами нормальної будови з наступною трансформацією 1-алкіл-4-хлорхінолінів у 4-гідроксипохідні може рекомендуватися як препаративний метод одержання складних ефірів 1-алкіл-2-оксо-4-гідроксихінолін-3-карбонових кислот. Вивчено декілька варіантів одержання та здійснено синтез фторзаміщених анілідів і бензиламідів 1-R-2-оксо-4-гідроксихінолін-3-карбонових кислот. Структуру одержаних сполук підтверджено даними елементного аналізу та спектрів ПМР, а в окремих випадках - зустрічним синтезом і ренгеноструктурним аналізом. Проведено мікробіологічний скринінг даних речовин.

  Скачати повний текст

Досліджено мікробіологічні властивості трьох нітронів арилхінолілів і мазей з декаміном, декаметоксином, етонієм, мірамістином. Встановлено, що протимікробна дія антисептичних препаратів залежить від несприятиливих фізичних, хімічних, біологічних умов. Виявлено особливості формування резистентних варіантів стафілококів та ешерихій. Розроблено методики якісного та кількісного визначення стабільності та складових компонентів мазі "Палісепт". В експерименті та клініці встановлено особливості перебігу стафілококових уражень шкіри після місцевих аплікацій палісепту. Доведено доцільність клінічного застосування антисептичного засобу "Палісепт" під час мікробних уражень шкіри.

  Скачати повний текст

Досліджено антимікробну здатність кислих амінокислот з глюкогенними властивостями. Доведено, що рацемати та стереохімічні D-ізомери аспарагінової та глютамінової амінокислот відрізняються широким спектром помірно вираженої мікробоцидної активності щодо чутливих та антибіотикостійких штамів грампозитивних бактерій. Розроблено новий антисептик "Аспарцид", який відрізняється значною лікувально-профілактичною активністю у разі експериментальної локалізованої та генералізованої інфекції, яка етіологічно відтворена грампозитивними та грамнегативними мікроорганізмами з вираженими піогенними властивостями.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено вплив фторхінолонів на систему прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу зародкових клітин в'юна Misgurnus fossilis L. Установлено, що цей вплив протягом ембріогенезу реалізується на мембранному рівні, а саме, через активування інтенсивності вільнорадикальних реакцій та зміну ензиматичної активності антиоксидантної системи. Виявлено, що ступінь впливу антибіотиків залежить не тільки від концентрації препаратів у середовищі інкубації, а й від стадії розвитку зародків та структури самого фторхінолону, що визначає його фізико-хімічні властивості. За допомогою методу електронної мікроскопії показано, що вплив бороцину у концентрації 0,001 % і флюміквілу у концентрації 0,01 % призводить до затримки розвитку та появи різних аномалій у личинок в'юна. Уперше з'ясовано, що вплив досліджених фторхінолонів активізує процеси пероксидації ліпідів. Визначено, що іони кальцію активують процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у зародках в'юна, а іони магнію, навпаки, знижують їх активність на початкових стадіях дроблення бластомерів. З'ясовано, що іони кальцію посилюють активуючий вплив бороцину та флюміквілу на процеси ПОЛ, а іони магнію - нівелюють його.

  Скачати повний текст

Вперше на штамах мікроорганізмів з природною і набутою стійкістю до антимікробних препаратів визначено ступінь впливу декаметоксину, ципрофлоксацину, офлоксацину, левофлоксацину та визначено їх антимікробні властивості залежно від різних негативних умов. Виявлено залежність досліджуваних препаратів від мікробного навантаження, вмісту білків, різного pH поживного середовища. Наведено дані про вплив антимікробних засобів на адгезивну здатність збудників бактеріальних інфекцій. Експериментально вивчено особливості формування резистентності мікроорганізмів за дії антисептиків і фторхінолонів. Вивчено вплив поєднаного застосування декаметоксину в комбінації з ципрофлоксацином в організмі тварин з гострою стафілококовою інфекцією. Доведено синергійну дію суббактеріостатичних доз декаметоксину та ципрофлоксацину.

  Скачати повний текст

Уперше теоретично та експериментально обгрунтовано склад та технологію нового комплексного лікарського препарату з антимікробними та імуномодулюючими властивостями на основі біологічно активних речовин біомаси великої бджолиної вогнівки та лікарської рослинної сировини, а також вивчено фізико-хімічні властивості, якісний склад та кількісний вміст основних діючих біологічно-активних речовин одержаного препарату. Встановлено, що розроблений комплексний препарат "Мелофіт" у визначенні притаманних фармакологічних властивостей поєднує широкий спектр антимікробної активності на грампозитивні та грамнегативні бактерії, мікобактерії туберкульозу та патогенні гриби. Вияви антимікробних властивостей суміщаються з імуностимулюючим впливом на системи неспецифічної резистентності та імунореактивності. Експериментально обгрунтовано доцільність використання комплексного препарату "Мелофіт" як імуномодулятора під час специфічної профілактики туберкульозу вакциною БЦЖ.

  Скачати повний текст

Розроблено новий антимікробний лікарський препарат "Антифунгін". Наведено дані щодо антимікробної активності антифунгіну (АНФ), хлорнітрофенолу (НФ), нової синтетичної сполуки нітрону N - арилхінолілазометину (НАХ-4), декаметоксину (ДК), декаміну (ДМ), мірамістину (МР), одержані внаслідок проведених мікробіологічного, фізико-хімічного, фармацевтичного, фізіологічного досліджень на 152-х музейних, свіжевиділених штамах мікроорганізмів. Установлено протимікробний спектр нових антисептичних лікарських засобів. Вивчено особливості формування резистентності до антисептиків у стафілококів, кандид. Формування стійкості у мікроорганізмів до АНФ, ДМ, НАХ-4, ДК, НФ розглянуто як їх універсальний захисний механізм. З'ясовано, що антибіотикорезистентні штами стафілокока зберігають високу чутливість до АНФ та інших антисептиків. За результатами дослідження фізико-хімічної стабільності, протимікробної активності 5-ти серій АНФ показано, що препарат протягом тривалого часу добре зберігає специфічну дію стосовно стафілокока. У дослідах на тваринах не виявлено шкірно-подразнювальну, токсичну дію на організм АНФ, НФ, ДМ. За тривалих дослідів не виявлено змін вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів, лейкоцитарної формули периферичної крові, а також патоморфологічних змін шкіри, внутрішніх паренхіматозних органів. Відзначено, що застосування АНФ у 480-ти хворих забезпечило одужання пацієнтів з висівкоподібним лишаєм, епідермофітією, мікроспорією, кандидамікозом, стрептостафілодерміями.

  Скачати повний текст

Для декаметоксин-, мірамістин- та етонійселективного електродів синтезовано нові елекродоактивні речовини та встановлено їх склад. З використанням синтезованих електродоактивних речовин розроблено різні мембранні композиції для іоноселективних електродів. Як компонент мембранної композиції замість активованого вугілля вперше використано препарат колоїдного срібла - "Коларгол". З'ясовано, що його використання призводить до зниження дрейфу потенціалу та зменшення часу встановлення рівноважного потенціалу електродів. За результатами досліджень виявлено оптимальний склад мембранних композицій для розроблених наноселективних електродів, здійснено дослідження найважливіших валідаційних характеристик для розроблених методів потенціометричного аналізу, згідно з якими проведено аналіз деяких лікарських форм з похибкою, що не перевищує вимог нормативно-аналітичної документації. На основі мембранних композицій розроблено твердоконстантні декаметоксинселективний, мірамістинселективний й етонійселективний електроди.

  Скачати повний текст

Проведено скринінг і досліджено перспективні протимікробні речовини серед групи четвертинних фосфонієвих сполук, обгрунтовано доцільність створення на їх основі нових хіміотерапевтичних засобів різнобічної дії. Визначено рівні протимікробної активності та спектр впливу 217-ти нових сполук щодо тест-культур музейних і клітинних штамів мікроорганізмів. За допомогою логіко-структурного аналізу встановлено закономірності зв'язку хімічної структури від протимікробної активності та визначено основні напрямки цілеспрямованого синтезу в ряду четвертинних фосфонієвих солей. У дослідах in vitro з'ясовано швидкість формування стійкості клінічних антибіотикорезистентних штамів золотистих стафілококів до фосфонієвих сполук, вплив pH живильного середовища та вмісту сироватки крові на антимікробну активність досліджених сполук. Вивчено гостру токсичність, кумулятивні ефекти та місцеву подразнювальну дію гетероциклічних фосфонієвих сполук. З використанням двох експериментальних моделей стафілококових інфекцій з'ясовано хіміотерапевтичну ефективність найбільш перспективних сполук.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено мікробіологічне дослідження нових антисептичних препаратів: "Декаметоксин", "Офтадек", "Ціделон", "Норфлоксацин", "Аурісан", "Отосан", "Ріносепт". Експериментально обгрунтовано доцільність їх застосування у поєднанні з гентаміцином. Наведено результати вивчення чутливості бактерій до антибіотиків,а також швидкості формування резистентності госпітальних ізолятів стафілококу та ешерихій до лікарських антисептичних препаратів. Визначено вплив концентрацій водневих іонів і різного мікробного навантаження на властивості лікарських антимікробних препаратів. Експериментально встановлено вплив антисептичних препаратів на адгезивну здатність стафілококів, а також на гістологічну структуру тканин органа зору, печінки, серця, нирок тварин. Показано перспективність застосування декаметоксину, офтадеку, ціделону, норфлоксацину, аурісану, отосану, ріносепту для лікування та профілактики гнійно-запальних захворювань.

  Скачати повний текст

На експериментально-теоретичному рівні мікробіологічно обгрунтовано доцільність векторного створення та клінічного використання комплексних антисептичних препаратів з вихідною здатністю попереджати формування мультирезистентності до антибіотиків та елімінувати у стійких штамів R-плазмід. Серед маркерів використано риванол, хлорофіліпт та ектерицид. На моделях завідомо чутливих штамів підтверджено антиселективні властивості даних препаратів та їх здатність відновлювати в антибіотикорезистентних штамів вихідні рівні чутливості. Визначено параметри синергідної сумісності між хлорофіліптом, риванолом та ектерицидом у комплексному антимікробному ефекті, на базі яких розроблено технології створення комлексної антисептичної фармакосоми та мазі. Хіміотерапевтично підтверджено лікувально-профілактичну ефективність антисептичної фармакосоми за стафілококової септикопіємії та опікової хвороби лабораторних тварин. Визначено переваги розробленої мазі за локалізованої гнійно-некротичної інфекції білих мишей у порівнянні з левоміколем.

  Скачати повний текст