Вперше проведено зіставлення антиангінальної й антигіпертензивної дії рацемічного амлодипіну, його лівообертального стереозімеру та лерканідипіну у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) і порівняльне оцінювання їх впливу на показники си- та діастолітичної функції та ремоделювання лівого шлуночка серця й екстракраніальних судин. Виявлено асоціативні зв'язки між якістю життя пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС і змінами добового профілю артеріального тиску. Запропоновано бальну оцінку значущості параметрів, що дозволяє виділити вже на початковому етапі спостереження групи з ймовірними результатами лікування та провести відповідну корекцію антигіпертензивної терапії.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми особливостей впливу тривалої антигіпертензивної терапії препаратами першої лінії на асоційовані з артеріальною гіпертензією (АГ) порушення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) та ліпідного обміну у жінок в постменопаузі. Визначено особливості порушень МЩКТ у хворих на есенціальну АГ на різних стадіях і ступенях АГ залежно від тривалості АГ, віку та статі, а також незалежні предиктори зниження МЩКТ у пацієнток з есенціальною АГ у постменопаузі.

  Скачати повний текст

Досліджено питання оптимізації діагностики гіпертензивного серця та удосконалення оцінки розладу регуляції кровообігу за артеріальної гіпертензії (АГ) з урахуванням наявності метаболічного синдрому. Показано, що для пацієнтів з концентричною гіпертрофією забезпечення кровообігу відбувається на фоні високого рівня артеріального тиску (АТ), за цього параметри гемодинаміки суттєво не відрізняються від відповідних показників у пацієнтів з нормальною геометрією лівого шлуночка (ЛШ). У хворих з ексцентричною гіпертрофією ЛШ виявлено збільшення кінцеводіастолічної внутрішньоміокардіальної напруги та ударного об'єму, а у пацієнтів з концентричним ремоделюванням ЛШ - високий загальний периферичний судинний опір. З'ясовано, що компоненти метаболічного синдрому, зокрема, абдомінальне ожиріння та гіперсулінемія, суттєво впливають на ремолювання міокарда ЛШ у разі АГ. Доведено перспективність застосування оцінки змін показників варіабельності серцевого ритму в ортостатичній пробі як скринінг-тесту для виявлення осіб з несприятливим профілем ризику (наявністю гіпертрофії ЛШ, метаболічного синдрому, стабільно високого АТ та недостатнього його зниження вночі за даними добового моніторування) у разі АГ.

  Скачати повний текст

Вперше описано клініко-патогенетичні особливості ремоделювання судинного русла у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) зі змінами мозкового та периферійного кровоплину у разі застосування лізиноприлу у поєднанні з глутаргіном. Виявлено позитивний вплив даних препаратів на оптимізацію периферійного та мозкового кровоплину у хворих на АГ і зменшення ризику розвитку ускладеннь АГ. Вперше у поєднанні з антигіпертензивними препаратами першої лінії застосовано глутаргін. Вивчено його вплив на процеси ремоделюваня судинної стінки та проаналізовано ефективність антигіпертензивної терапії у хворих на АГ. Доведено, що застосування глутаргіну для лікування хворих на АГ сприяє корекції гіперліпідемії та проявів гіперагрегаційного синдрому. Визначено рівень нітритів і нітратів у хворих на АГ і доведено доцільність використання комбінації лізиноприлу та глутаргіну для корекції дисфункції ендотелію у даної категорії пацієнтів.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості змін гормональних факторів (рівня кортизолу, естрадіолу, тестостерону), активності ренін-ангіотензин-альдостеронової та симпатикоадреналової систем. Проаналізовано стан ендотелійзалежних факторів системи гемостазу та фібринолізу у порівнянні з "офісними" показниками артеріального тиску та кровообігу. Досліджено функціональний стан міокарда лівого шлуночка у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою I і II ступеня. Визначено особливості змін вмісту кортизолу, естрадіолу, тестостерону, активності ренін-ангіотензин-альдостеронової та симпатико-адреналової систем залежно від додатково проведеної операції оваріоектомії. На підставі аналізу даних артеріального тиску доведено, що додаткова операція оваріоектомії істотно погіршує перебіг гіпертонічної хвороби. Визначено роль ендотелійзалежних факторів системи гемостазу та фібринолізу у прогресуванні гіпертонічної хвороби, проаналізовано їх зв'язок з рівнем підвищення артеріального тиску та характером змін нейрогуморальних факторів. Оцінено перспективу відновлення антикоагулянтного та фібринолітичного потенціалу плазми крові у разі застосування ноліпрелу та моксонідину. Зроблено висновок, що у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою вибір антигіпертензивної терапії необхідно здійснювати залежно від додатково проведеної операції оваріоектомії. Обгрунтовано доцільність використання моксонідину як препарату вибору у хворих з додатково проведеною операцією оваріоектомії, а у групі пацієнтів, яким дана операція не проводилась - комбінації периндоприлу й індапаміду (ноліпрелу).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему діагностики та лікування хворих на вазоренальну гіпертензію. Вперше вивчено механізм формування гіпертензії у разі стенозу ниркової артерії на основі морфологічних змін, характеру дисфункції ренін-ангіотензин-альдостеронової та простагландинової систем. Визначено характер семіотики вазоренальної гіпертензії, що дозволило запропонувати клініко-діагностичні критерії, побудовані на результатах дослідження клініко-лабораторних, морфо-функціональних проявів захворювання та розробити методи лікування на підставі етапності, комплексності та індивідуального вибору методу. Виділено фактори ризику даної патології та запропоновано метод прогнозування розвитку захворювання. Надано оцінку існуючим методам діагностики вазоренальної гіпертензії, що дозволило розробити власний підхід у лікуванні та виявленні даного захворювання, поліпшити результати лікування.

  Скачати повний текст

Установлено закономірності змін рівнів маркерів функції ендотелію та запалення у молодих осіб з обтяженою спадковістю (ОС) щодо артеріальної гіпертензії (АГ). Запропоновано шляхи корекції дисфункції ендотелію (ДЕ) та запалення, а саме: використання препарату "Омега-3-поліненасичених жирних кислот" (ПНЖК) та фолієвої кислоти за умов антигіпертензивної терапії. У молодих осіб з ОС щодо АГ виявлено порушення функції ендотелію (зниження ендотелійзалежної вазодилятації плечової артерії (ПА), підвищення вмісту у крові розчинних молекул адгезії судинних клітин-1, активності фактора Віллєбрана та мікроальбумінурії), що переважають у порівнянні з проявами запалення. Установлено, що молоді особи з АГ мають виразнішу дисфункцію ендотелію (ДЕ), а також підвищення вмісту у крові C-реактивного білка інтерлейкіну-6 та L-селектину. Установлено тісний кореляційний зв'язок показників добового моніторування артеріального тиску та ехо-кардіограми з вмістом гомоцистеїну у крові. Виявлено, що хворим на АГ зрілого віку властиві гіпергомоцистеїнемія, суттєві прояви ДЕ і системного запалення. Показано, що хворі на АГ з високим серцево-судинним ризиком і метаболічним синдромом характеризуються значним підвищенням у крові маркерів функції ендотелію та запалення, гомоцистеїну, вираженою мікроальбумінурією. Наведено нові можливості корекції ДЕ та запалення у хворих на АГ шляхом використання за умов традиційної терапії омега-3 ПНЖК та фолієвої кислоти.

  Скачати повний текст

Визначено інтенсивність фізичного навантаження у процесі реабілітаційних заходів, їх індивідуалізацію (особливо у випадку кількох інтеркурентних захворювань), оцінено ефективність реабілітації. Запропоновано як критерій толерантності до фізичного навантаження та можливості індивідуалізації, оцінки ефективності фізичної реабілітації використовувати рівень соматичного здоров'я. Зазначено, що рівень здоров'я є критерієм планування та контролю процесу фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу комплексу факторів після аварії на Чорнобильській АЕС. Розроблено алгоритм фізичної реабілітації з урахуванням кількісних показників здоров'я.

  Скачати повний текст

Узагальнено результати досліджень щодо впливу різних видів лазерного випромінювання на адаптаційні можливості хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) в сполученні з ішемічною хворобою серця за санаторно-курортних умов. Доведено, що низькоінтенсивне лазерне випромінювання (НІЛВ) викликає інтенсифікацію компенсаторно-пристосовних реакцій на всіх рівнях біологічної організації. Визначено, що під дією НІЛВ у сполученні з фізичними факторами змінюється рівень функціонального стану організму, розширюєтться діапазон генофенотипічних властивостей адаптації, вдосконалюються адаптивні компенсаторні реакції. Обгрунтовано новий напрямок спряженого застосування НІЛВ - гідро- та бальнеолазерна терапія. За результатами дослідження сформульовано наукову концепцію коригувальної дії НІЛВ на гомеостаз хворих на АГ.

  Скачати повний текст

Розроблено алгоритм діагностики та тактики диференційованої медикаментозної корекції судинних уражень у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) й артеріальну гіпертензію (АГ). Досліджено взаємозв'язок сонографічної картини уражень черевного відділу аорти з характером кардіологічної патології, лабораторними маркерами дисліпідемічного й імунно-запального синдромів. Статинова терапія доцільна у пацієнтів IV групи, а у осіб V сонографічної групи її ефективність потребує подальшого вивчення.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему оптимізації діагностики та лікування гіпертонічної хвороби за наявності супутньої стабільної стенокардії. Вивчено зміни проліферативної, антикоагулянтної та фібринолітичної функції ендотелію, особливості ураження лівого шлуночка (ЛШ) та сонних артерій шляхом диференційованого застосування блокатора кальцієвих каналів лерканідипіну та beta-блокатора бісопрололу. Установлено, що лерканідипін має переваги у порівнянні з бісопрололом: більш ефективно покращує антикоагулянтний потенціал ендотелію, підвищує рівень фактора ангіогенезу та спричиняє зворотний розвиток атеросклеротичних уражень сонних артерій. Зазначено, що бісопрололу притаманний виразніший ефект стосовно ремоделювання ЛШ і підсилення фібринолітичної активності ендотелію.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему оптимізації діагностики метаболічних порушень та їх корекції за артеріальної гіпертензії (АГ) та ожиріння на підставі дослідження послідовних рівнів функціонування адренергічної системи - на рівні перебудови стану адренорецепторів тромбоцитів і вторинного клітинного месенджера, характеру секреції лептину й інсуліну, змін у ліпідному, вуглеводному обмінах. Визначено роль цих чинників у формуванні ремоделювання міокарда. Виявлено особливості молекулярних механізмів реактивності адренорецепторів тромбоцитів у хворих на АГ залежно від рівня індексу маси тіла, різних типів ремоделювання лівого шлуночка. Доведено, що розвиток стану інсулінорезисцентності та гіперлептинемії є не тільки у хворих на АГ з супутнім ожирінням, а й у хворих на АГ з нормальною вагою. Виявлено взаємозв'язки між показниками адренорецепції тромбоцитів, рівнем лептину, індексом НОМА, антропометричними даними, ліпідним спектром, рівнем АТ, частотою виявлення метаболічного синдрому у хворих на АГ.

  Скачати повний текст

З використанням оригінальної методики вперше досліджено реакцію самофотостимуляції ритмічним світлом у щурів. Проведено порівняльний аналіз ефектів впливу ритмічної фотостимуляції та самофотостимуляції, а також особливостей реакції самофостимуляції в інтактних щурів та щурів з емоційною гіпертензією. Вперше показано, що вплив ритмічним світлом у діапазоні біопотенціалів мозку спрямовано змінює функціональну активність структур лімбіко-неокортикальної системи мозку та гемодинаміку щурів. Вперше описано характер електрогенезу неокортексу, гіпоталамусу, гіпокампу, мигдалеподібного комплексу мозку щурів піж примусовим і саморегульованим імпульсним фотовпливом у ритмі біопотенціалів мозку (4,6 і 9 Гц). Вперше виявлено вплив ритмічної фотостимуляції на формування позитивних і негативних емоційних реакцій, а також рівень артеріального тиску та електрокардіографічні показання. Показано, що диференційовані ефекти даних впливів залежать від методу фотодії (ритмічної фотостимуляціії та фотостимуляції), частоти, ритмічного світла й вихідного стану емоціогенних структур мозку контрольних щурів та щурів з емоційною гіпертензією. Експериментально доведено, що в процесі самофотостимуляції відбувається регулююча активація структурно-функціональних резервів мозку, яка спрямована на подолання стійкого патологічного стану, що призводить до відновлення фізіологічної активності з нормалізацією гемодинаміки.

  Скачати повний текст

Розроблено критерії ранньої діагностики змін структурно-функціонального стану міокарда у хворих на есенціальну гіпертензію (ЕГ). Обстежено 120 призовників чоловічої статі віком від 17 до 25 років. Серед них 57 пацієнтів з ЕГ I стадії, 11 - з ЕГ II стадії; 32 пацієнти - з нейроциркуляторною дистонією (НЦД) за гіпертензивним типом, у яких спостерігалося транзиторне підвищення рівня артеріального тиску (АТ) до 140/90 мм рт. ст. і вище, а також 20 здорових осіб без вказівок на підвищення АТ, клінічних та ехокардіографічних ознак структурної патології серця. Усім обстежуваним проведено комплексне ехокардіографічне та допплерехокардіографічне дослідження діастолічної та систолічної функції лівого шлуночка (ЛШ), яке виконувалось до і під час проби з ізометричним навантаженням, а також пробу з динамічним фізичним навантаженням на велоергометрі. Встановлено, що у разі ЕГ I стадії у пацієнтів молодого віку зменшується частка раннього діастолічного наповнення ЛШ, зростає тривалість часу сповільнення першого піку та періоду ізоволюмічного розслаблення ЛШ. Формування порушень розслаблення ЛШ починається вже під час НЦД. Основним фактором формування структурних змін міокарда у хворих з ранніми стадіями ЕГ є стійке підвищення рівня АТ. Зміни структурно-функціонального стану серця на ранніх стадіях ЕГ супроводжуються погіршанням фізичної працездатності та толерантності до динамічного фізичного навантаження. Розроблено індекси диференціальної діагностики ЕГ I стадії та НЦД за гіпертензивним типом молодшого віку, які враховують допплерехокардіографічні показники діастолічної функції серця, параметри толерантності до фізичного навантаження, а також зміни діастолічного наповнення ЛШ і систолічної функції серця під час проби з ізометричним навантаженням.

  Скачати повний текст

Встановлено основні закономірності характеру змін ендотеліальних вазоактивних факторів і порушень периферичної гемодинаміки на різних етапах у осіб з гіпертонічною хворобою. Доведено наявність тісного взаємозв'язку між ступенем активації ендотеліальних вазоактивних факторів і вираженістю гемодинамічних порушень. Виявлено нормалізуючу дію антагоніста рецепторів ангіотензину II - ірбесартану на показники ендотеліальної функції, тонус периферичних судин і системний артеріальний тиск.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності діагностики дисфункції гіпертензивного серця та терапії хворих на гіпертонічну хворобу інгібітором ангіотензинперетворюючим ферментом (АПФ) еналаприлом малєату шляхом оцінки його комплексного впливу на структурно-функціональні особливості міокарда та активність метаболічних і нейрогуморальних процесів у пацієнтів із різним клінічним перебігом захворювання. Проаналізовано паралелі між метаболічними змінами та процесами гіпертензивного ремоделювання міокарда, а також виявлено біохімічні маркери дисфункції та структурної перебудови міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу. Визначено метаболічні ефекти еналаприлу на підставі його впливу на перекисне окислення ліпідів та досліджено активність біоенергетичних процесів, внаслідок чого обгрунтовано доцільність використання інгібіторів АПФ як препаратів патогенетичної терапії з метаболічно спрямованою дією. Наведено клінічні, гемодинамічні та біохімічні критерії прогнозування та оцінки ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню структурних змін міокарда, процесів ремоделювання, внутрішньосерцевої гемодинаміки та соматометричних особливостей у хворих на гіпертонічну хворобу різних стадій. Побудовані математичні моделі і отримані соматометричні належні ехокардіографічні показники більш точні та інформативні, ніж нормативні здорових людей. Вираженість процесів ремоделювання серця залежить від стадії гіпертонічної хвороби.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічної симптоматики, змін показників добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ), варіабельності серцевого ритму у разі артеріальної гіпертензії. Досліджено питання оптимізації антигіпертензивної терапії у перед- і післяопераційному періоді у хворих з грижовими випинаннями різних розмірів. З'ясовано високу поширеність гіпертонічного кризу у пацієнтів після герніопластики обширних вентральних гриж (більше 30 %), що дозволяє вважати їх найбільш частим кардіоваскулярним ускладненням післяопераційного періоду, що зумовлює розвиток серцево-судинної недостатності та інфаркту міокарда. Зміни добового профілю АТ у хворих з грижами великого розміру характеризуються зменшенням ступеня нічного зниження АТ, яке асоціюється з більшою вираженістю інтраабдомінальної гіпертензії, а також переважанням симпатикотонії над парасимпатичною ланкою регуляції автономного балансу діяльності серця більшою мірою, ніж у пацієнтів з малими грижами. Встановлено, що призначення бісопрололу та моксонідину пацієнтам з обширними центральними грижами сприяє покращанню показників ДМАТ з тенденцією до нормалізації добового профілю АТ, зниження тонусу симпатичної та підвищення тонусу парасимпатичної нервової системи більшою мірою, ніж у разі прийому еналаприлу та моксонідину.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості ультраструктурних змін у капілярах міокарда лівого шлуночка серця щурів з спонтанною артеріальною й артеріальною гіпертензією, що розвинулась на фоні вродженого гіпотиреозу в віковому аспекті. Вперше проведено порівняльний ультраструктурний аналіз характеру та спрямованості змін у цих капілярах щурів у динаміці розитку зазначених захворювань. Встановлено доцільність використання препарату метаболічної дії тіотриазоліну в комплексі з гіпотензивним препаратом біпрололом під час лікування спадково індукованої стресом артеріальної гіпертензії. Розроблено теоретичне підгрунтя та висвітлено відновлювальний ефект у структурній організації кровоносних капілярів міокарда з одночасним застосуванням L-тироксину з кальцитоніном у замісній терапії вродженого гіпотиреозу.

  Скачати повний текст