Вивчено особливості клінічної симптоматики, змін показників добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ), варіабельності серцевого ритму у разі артеріальної гіпертензії. Досліджено питання оптимізації антигіпертензивної терапії у перед- і післяопераційному періоді у хворих з грижовими випинаннями різних розмірів. З'ясовано високу поширеність гіпертонічного кризу у пацієнтів після герніопластики обширних вентральних гриж (більше 30 %), що дозволяє вважати їх найбільш частим кардіоваскулярним ускладненням післяопераційного періоду, що зумовлює розвиток серцево-судинної недостатності та інфаркту міокарда. Зміни добового профілю АТ у хворих з грижами великого розміру характеризуються зменшенням ступеня нічного зниження АТ, яке асоціюється з більшою вираженістю інтраабдомінальної гіпертензії, а також переважанням симпатикотонії над парасимпатичною ланкою регуляції автономного балансу діяльності серця більшою мірою, ніж у пацієнтів з малими грижами. Встановлено, що призначення бісопрололу та моксонідину пацієнтам з обширними центральними грижами сприяє покращанню показників ДМАТ з тенденцією до нормалізації добового профілю АТ, зниження тонусу симпатичної та підвищення тонусу парасимпатичної нервової системи більшою мірою, ніж у разі прийому еналаприлу та моксонідину.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність застосування естрадіолу валерату за умов проведення базової фармакотерапії, як передбачає використання небівололу та спіронолактону в жінок, хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) у постменопаузальному періоді. Установлено, що застосування естрадіолу валерату у разі АГ в ланий період у запропонованому дозовому режимі (2 мг/добу) забезпечує більш виражене зниження систолічного та діастолічного тиску, зменшення величин гіпертонічного часового індексу й індексу площ для систолічного та діастолічного артеріального тиску, зниження активності симпато-адреналової та ренін-ангіотензинової системи, відновлення вазодилатуючої функції ендотелію, а також усунення дисліпідемії, зумовленої інсулінорезистентністю. Терапія, яка передбачає застосування естрадіолу валерату, не спричиняє статистично значимі зміни основних клінічних і біохімічних показників крові та не зменшує безпеку традиційної медикаментозної терапії.

  Скачати повний текст

У хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) у пізньому постінфарктному (ПІ) періоді у поєднанні з гіпертонічною хворобою (ГХ) проведено комплексне оцінювання клінічного стану, показників ліпідного спектра, структурно-функціональних показників та процесів ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ), систолічної, діастолічної й ендотеліальної функції залежно від глибини та кількості інфаркту міокарда (ІМ) в анамнезі, наявності хронічної ПІ аневризми серця. Показано відсутність впливу даної терапії на структурно-геометричні показники серця й ендотеліальну функцію у хворих з аневризмою серця. Доведено, що кінцевосистолічний об'єм (КСО) є незалежним предиктором виникнення ускладнень у пізньому ПІ періоді, за наявності якого інші втрачають статистичну значимість. Встановлено, що у разі збільшення КСО на 1 мл ризик розвитку повторних ІМ зростає на 7 %, прогресування ХСН - на 6 %, смертності - на 4 %. Виявлено, що у випадку наростання КСО на 1 мл протягом 2-х років ризик прогресування ХСН зростає на 9 %.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного порівняльного дослідження активності нейрогуморальних факторів регуляції кровообігу та гемодинамічних параметрів у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) за умов жаркого клімату. Установлено, що у здорових та хворих на ГХ осіб, що мешкають в арідній зоні, є наявною виражена диспропорція у співвідношеннях нейрогуморальних факторів. Виявлено, що виснаження активності калікреїн-кінінової системи, яке обумовлене участю її в терморегуляції організму та компенсаторне посилення активності ренін-ангіотензинової системи, є однією з головних причин затяжного перебігу гіпертонічних кризів у літній період року, а також розвитку гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. На підставі одержаних даних розроблено та патогенетично обгрунтовано методичний підхід до лікування ГХ за умов жаркого клімату, визначено оптимальні комбінації антигіпертензивних препаратів.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження перебігу артеріальної гіпертензії (АГ) у жінок з хірургічною менопаузою. Обгрунтовано включення інгібіторів ангіонтензинперетворювального ферменту моексіпрілу до терапії постоваріоектомічного синдрому в жінок з АГ. Встановлено асоціацію з операцією розвитку та погіршання перебігу АГ, яка характеризується гормональним дисбалансом, нейровегетативними порушеннями, підвищенням маси тіла та дисліпопротеїдемією. Супутніми факторами ризику розвитку АГ є спадкова схильність, гестаційне підвищення АТ, ожиріння, відносна гіпертестостеронемія. Встановлено підвищення діастолічного тиску на ЧСС, незалежно від типу циркадного ритму, чистий розвиток типу АТ nondipper. Ехокардіографічні показники свідчать про частий розвиток ексцентричної гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) та зниження систолічної функції лівого шлуночка. Обгрунтовано вибір моексіпрілу та доведено його ефективність для зниження АТ. Показано достовірну регресію ГЛШ за рахунок зменшення товщини стінок, поліпшення геометрії та функції лівого шлуночка. Доведено метаболічну нейтральність і визначено ефективність препарату в зменшенні проявів постоваріоектомічного синдрому.

  Скачати повний текст

Досліджено питання комплексного лікування хворих на гіпертонічну хворобу II стадії за умов перед- та післяопераційного стресів з використанням психотерапевтичних методів корекції психоемоційного стану пацієнтів. Розглянуто експрес-методику психотерапевтичної корекції стану хворих у перед- та післяопераційний періоди. Доведено, що у передопераційний період психіка хворих змінена у зв'язку з посиленням депресії, тривоги, вегетативної лабільності. Дану негативну дію на стан вегетативної нервової та серцево-судинної систем не повною мірою покращують методи передопераційної підготовки хворих. Використання у комплексному лікуванні пацієнтів запропонованих методів психотерапевтичної дії у поєднанні з традиційною медикаментозною терапією дозволило значно поліпшити перебіг перед- та післяопераційного періодів у чоловіків, хворих на гіпертонічну хворобу II стадії.

  Скачати повний текст

Досліджено метаболічні порушення та підходи щодо лікування есенційної гіпертензії у хворих з метаболічними порушеннями з урахуванням клініко-гемодинамічних особливостей. На підставі вивчення чинників, які сприяють розвитку інсулінорезистентності у хворих на есенційну гіпертензію, розроблено заходи щодо корекції метаболічних розладів та оптимізації клінічного перебігу захворювання. На базі сформованої групи хворих проведено детальне клінічне обстеження, інсулінове тестування, глюкозо-толерантний тест із визначенням рівня ендогенного інсуліну, добове моніторування артеріального тиску та ехокардіографії. За даними інсулінового тесту встановлено існування трьох типів кривих чутливості до інсуліну. Встановлено достовірну кореляцію між зменшенням ознак інсулінорезистентності за даними інсулінового тесту та зниженням діастолічного артеріального тиску, що підтверджує участь інсулінорезистентності у формуванні артеріальної гіпертензії. Показано коригуючий вплив гіполіпідемічної терапії у пацієнтів на есенційну гіпертензію з метаболічними порушеннями.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості перебігу артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих з синдромом обструктивного апное сну з метою підвищення ефективності лікування даної патології. Встановлено, що для хворих з синдромом нічного апное характерним є наявність "нічної гіпертонії", яку зафіксовано у 18,3 % випадків, та значне кардіоваскулярне ремоделювання. Доведено, що перебіг АГ й варіабельність серцевого ритму у цих хворих значною мірою залежить від тяжкості обструктивних респіраторних порушень уві сні. Встановлено особливості впливу фозиноприлу та амлодипіну на добову динаміку артеріального тиску та стан церебральної гемодинаміки, доведено доцільність призначення антагоніста кальцію для лікування АГ, асоційованої з синдромом обструктивного апное сну, а інгібітора ангіотензин-перетворювального фермента - для лікування хворих на гіпертонічну хворобу II стадії без обструктивних респіраторних порушень уві сні.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив ремоделювання судин і серця, змін імунної та цитокінової систем на перебіг гіпертонічної хвороби (ГХ), встановлено критерії діагностики індивідуальних механізмів патогенезу, на підставі яких обгрунтовано шляхи корекції лікування захворювання. Визначено критерії діагностики синдрому споживання про- та протиремоделяційних факторів, про- та протизапальних цитокінів, розкрито його значення в прогресуванні й ускладненні перебігу ГХ. Встановлено, що даний синдром характеризується поєднанням дисбалансу цитокінів і різними ступенями ремоделювання загальних сонних, периферичних артерій і серця. Вперше показано стадійність перебігу ремоделяційних і запальних процесів серцево-судинної системи. Виявлено, що початкова стадія ГХ характеризується підвищенням рівня про- та протизапальних цитокінів з мінімальною кількістю уражених артерій і подальшим переважним підвищенням рівня прозапальних, зниженням рівня протизапальних цитокінів, ремоделюванням 3 - 4-х артерій і більше зі стовщенням комплексу інтима-медіа від 1 до 1,29 мм, що прогресує в максимальній кількості артерій на фоні зниження про- та протизапальних цитокінів. Розроблено критерії діагностики різних типів ремоделювання артерій, змін геометрії серця, активації клітинного та гуморального імунітету, цитокінової активності у хворих з ізольованою ГХ і в поєднанні з запальною патологією панкреатобіліарної системи. Встановлено фактори погіршення імунної реактивності, вираженості ремоделювання серця внаслідок поєднання ГХ з запальною патологією панкреатобіліарної системи. Розроблено алгоритми, символьно-комп'ютерно-математичні моделі діагностики ремоделювання серця, імунної дисфункції та їх впливу на перебіг ГХ.

  Скачати повний текст

Наведено нове розв'язання задачі, пов'язаної з оптимізацією діагностики артеріальної гіпертензії (АГ) й інтерпретації змін показників внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих з синдромом обструктивного апное-гіпопное сну (СОАГС) та у разі його сполучення з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) на основі комплексного вивчення показників артеріального тиску (АТ) та ехокардіографічних показників. Визначено зв'язки між станом серцево-судинної системи, порушеннями дихання уві сні та показниками функції зовнішнього дихання. Проведено аналіз клінічного й інструментального обстеження 104-х хворих (50-ти хворих з СОАГС і 54-х хворих з сполученою патологією СОАГС та ХОЗЛ - перехресним синдромом (ПС)) та 10-ти практично здорових осіб. Встановлено, що у пацієнтів з СОАГС частіше виявляється АГ, концентрична гіпертрофія лівого шлуночка (ЛШ), діастолічна дисфункція ЛШ і систолічна легенева гіпертензія у порівнянні з групою контролю, зокрема, у хворих з ПС, АГ та легенева гіпертензія виявлялися достовірно частіше, ніж у здорових осіб та пацієнтів з СОАГС.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та метаболічним синдромом (МС), крім збільшення абсолютного рівня систолічного та пульсового артеріального тиску (АТ), відзначено підвищену варіабельність і збільшення швидкості ранкового підвищення систолічного АТ, зміну циркадного ритму. Одержані дані доводять, що концентричний тип ремоделювання ЛШ частіше зустрічається у жінок з МС. Зазначено, що у хворих з МС і некомпенсованим цукровим діабетом ІІ типу найбільший вплив на збільшення маси міокарда ЛШ надає підвищення рівня нічного систолічного АТ і, як наслідок, зменшення швидкості ранкового підйому систолічного АТ. Визначено вплив МС на погіршення кровотоку та збільшення опору сонних артерій. Встановлено, що відсутність компенсації цукрового діабету призвела до прискореного розвитку ремоделювання й артеросклеротичного ураження великих судин шиї. Доведено взаємозв'язок мікроальбінурії з прогресуванням гіпертрофії ЛШ у хворих на МС.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Доведено доцільність проведення скринінгового обстеження на тиреотропний гормон у жінок з метаболічним синдромом у віковій категорії старше 50-ти років з метою виявлення гіпофункції щитоподібної залози. Досліджено можливість оптимізації гіполіпідемічної терапії, що дозволяє досягти цільових рівнів атерогених ліпідів крові: загального холестерину та холестерину ліпопротеїди низької щільності без підвищення дози статинів, а також шляхи подолання інсулінорезистентності у жінок з метаболічним синдромом і субклінічним гіпотиреозом, за допомогою використання комбінованої терапії, а саме додаткового призначення патогенетично обгрунтованої замісної гормональної терапії зі статинами.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу артеріальної гіпертензії (АГ), церебральної гемодинаміки та стану автономної нервової системи у хворих з патологією екстракраніальних артерій (ЕКА) з метою підвищення ефективності лікування. Установлено, що для хворих з недостатнім кровопостачанням головного мозку характерним є наявність нічної гіпертонії, що спостережено у 22 % випадків, та значне ремоделювання судинної стінки з супутньою дисфункцією ендотелією. З'ясовано, що перебіг АГ та варіабельність серцевого ритму у цих хворих значною мірою залежить від топографічної локалізації стенотичних уражень. Визначено, що функціональний стан автономної нервової системи за наявності патології екстракраніальних артерій порушується у 68,3 % випадків і характеризується зниженням барорефлекторної чутливості, гіпореактивністю всіх відділів автономної нервової системи, вираженою стабілізацією серцевого ритму протягом доби. Відзначено, що вегетативна реактивність у разі гіпертонічної хвороби (ГХ) II ступеня є підвищеною або нормальною. Базуючись на результатах дослідження, виявлено особливості впливу периндоприлу й амлодіпіну на добову динаміку артеріального тиску та стан церебральної гемодинаміки, доведено доцільність призначення антагоніста кальцію для лікування АГ, асоційованої з патологією ЕКА, а периндоприлу - для лікування ГХ II стадії без порушень мозкового кровотоку.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано застосування лозартану та карведілолу у комплексній терапії хворих гіпертонічною хворобою. Виявлено особливості показників системного кровообігу, характеру змін геометрії міокарда та діастолічної функції лівого шлуночка серця, динаміки артеріального тиску та стану добової екскреції катехоламінів, рівня реніну та альдострону за першого та другого ступенів гіпертонічної хвороби. На підставі аналізу даних добового моніторингу артеріального тиску, показників системної гемодинаміки та структурно-функціонального стану лівого шлуночка, змін ренін-ангітензин-альдостеронової та симпатико-адреналової систем встановлено ефективність та розроблено рекомендації щодо диференційного призначення лозартану та карведілолу у комплексному лікуванні гіпертонічної хвороби.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в патогенезі розвитку артеріальної гіпертензії у разі бронхіальної астми значне місце посідають порушення обміну кальцію. Доведено, що рівень іонізованого кальцію в крові зростає у разі бронхіальної астми III та IV ступенів важкості, за неконтрольованого її перебігу, легеневої недостатності, а також у разі поєднання бронхіальної астми з артеріальною гіпертензією. Встановлено, що за гормональнозалежної бронхіальної астми зростає концентрація паратгормону та знижується вміст кортизолу у крові незалежно від рівня артеріального тиску. Доведено, що включення до комплексної терапії бронхіальної астми в поєднанні з артеріальною гіпертензією антагоніста кальцію дилтіазему супроводжується нормалізацією рівня іонізованого кальцію у крові, стійким гіпертензивним ефектом, позитивним впливом на функцію зовнішнього дихання, наявністю контролю над перебігом бронхіальної астми.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці методів диференційного лікування хронічної серцевої недостатності, яка перебігає на фоні гіпертонічної хвороби та симптоматичної ниркової артеріальної гіпертензії, за допомогою капотену, карділу та тіотриазоліну. Проаналізовано особливості застосування капотену, карділу та тіотриазоліну залежно від етіології хронічної серцевої недостатності, гемодинамічних та біохімічних зрушень, які є факторами розвитку та прогресування серцевої недостатності. Вивчено системну динаміку, стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантних факторів, які дозволили виявити характерні гемодинамічні риси хронічної серцевої недостатності, що перебігає на фоні гіпертонічної хвороби та симптоматичної ниркової артеріальної гіпертензії.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність застосування індапамід-ретарду, доксазозину, метформіну на тлі дієтотерапії та дозованих фізичних навантажень у пацієнтів з АГ і підвищеною масою тіла залежно від спадкового анамнезу, особливостей добового моніторингу АТ, ехокардіографії та метаболічних зрушень. Доведено, що проведення добового моніторування АТ в осіб з підвищеною масою тіла має важливе діагностичне значення для виявлення ранніх стадій артеріальної гіпертензії, порушень циркадного ритму, оцінки впливу лікарських препаратів на розвиток і прогресування АГ. Обгрунтовано необхідність дослідження стану ІР у хворих з АГ та підвищеною масою тіла для підбору адекватної патогенетичної терапії, прогнозування подальшого перебігу АГ та запобігання розвитку супутніх метаболічних порушень.

  Скачати повний текст