Визначено прогностичну значимість нейроендокринних порушень у разі синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), який супроводжується безпліддям, у виникненні остеопенії та остеопорозу, а також важливість діагностичних технологій, насамперед, периферичної денситометрії для доклінічного виявлення системного остеопорозу і мамографії для профілактики патології молочних залоз. На основі математичної моделі визначено клінічні предиктори ефективності гормонального та інших видів лікування у початкових проявах остеопорозу у хворих на ендокринне безпліддя, особливо з урахуванням преморбідного фону та раніше проведеної терапії. Розроблено диференційовані показання для своєчасної профілактики та фармакологічної корекції остеопорозу у хворих з СПКЯ надниркового генезу із функціональною гіперпролактинемією з використанням препаратів кальцію та вітаміна Д, системної ензимотерапії, фітоестрогенів, збалансованої дієти, режиму рухової активності.

  Скачати повний текст

Вперше визначено наявність зв'язку між ураженням слухового аналізатора та розвитком остеопоротичного синдрому, викликаного нефрогенним і декомпенсованим гіперпаратиреозом. Визначено залежність типу та тяжкості ураження слухової функції від тривалості та тяжкості проявів остеопорозу. Вперше встановлено відмінності впливу на функцію слуху хворих з хронічними захворюваннями нирок уремічного та остеопоротичного синдромів. Вивчено рентгенологічні особливості скроневої кістки пацієнтів з розладами слуху, викликаними нефрогенним остеопорозом та у разі остеопорозу, викликаного декомпенсованим гіперпаратиреозом. Удосконалено схему диференційної діагностики ураження слухового апарату пацієнтів з хронічними захворюваннями нирок, що супроводжуються порушеннями стану кісткової тканини. Доведено ефективність комплексного лікування декомпенсованого гіперпаратиреозу на стан слухової функції пацієнтів з приглухуватістю остеопоротичного генезу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та розроблено методику профілактики та лікування вторинного остеопорозу, спрямовану на попередження дегенеративно-дистрофічних змін кісткової тканини, з урахуванням патогенетичних аспектів захворювання. Спостереження проведено за експериментальних умов з застосуванням моделі остеопорозу в щурів. Досліджено стан пацієнтів після резекції проксимального відділу тонкого кишечнику та хворих на хронічний панкреатит (ХП). Отримано нові дані про патофізіологічні механізми формування остеопоротичних змін у хворих з резекцією проксимального відділу тонкого кишечнику та у хворих на ХП з терміном захворювання більше 6 років. Розроблено рекомендації щодо профілактики остеопорозу у вказаних категорій хворих.

  Скачати повний текст

Наведено дані стосовно морфофункціонального стану довгих кісток тварин після оваріектомії та динаміки стану мінеральної щільності кісткової тканини в жінок із посткастраційним синдромом. Установлено зміни структури та мінерального складу довгих кісток самок щурів після видалення яєчників. Доведено, що застосування комплексного препарату кальцію "Сандокал-Д" на фоні помірних динамічних фізичних навантажень має найоптимальніший позитивний вплив на остеометричні, морфометричні, гістологічні, електронномікроскопічні показники та мінеральний склад довгих кісток. Вивчено в динаміці стан мінеральної щільності кісткової тканини в жінок із посткастраційним синдромом за результатами двохфотонної рентгенівської денсиометрії поперекового відділу хребта.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини, кальцій-фосфорного обміну, кісткового метаболізу і гормонального статусу у хворих на ревматоїдний артрит, а також у пацієнтів, що тривало приймали глюкокортикоїди. Сформульовано концепцію розвитку структурно-функціональних порушень кісткової тканини у випадку ревматоїдного артриту та тривалої глюкокортикоїдної терапії; визначено фактори ризику і їх вагомість; досліджено темпи втрат кісткової речовини залежно від віку, особливостей клінічного перебігу ревматоїдного артриту, дози і тривалості глюкортикоїдної терапії; встановлено розповсюдженість переломів кісток. Сформовано уявлення стосовно феноменів ревматоїд-асоційованої остеопенії і глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу. Досліджено порушення кальцій-фосфорного обміну, метаболізм кісткової тканини, дисбаланс статевих гормонів, їх участь у формуванні остеопенічного синдрому і остеопорозу за умов ревматоїдного артриту і тривалої глюкортикоїдної терапії. Розроблено оригінальну технологію застосування протиостеопоротичних препаратів залежно від структурно-функціонального стану кісткової тканини і активності її метаболізму.

  Скачати повний текст

Досліджено питання покращення результатів лікування хворих з ортопедичними проявами периферичного нейрофіброматозу (синоніми - хвороба Реклінгаузена, нейрофіброматоз I типу) (НФ1) шляхом вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини, удосконалення, розробки та провадження сучасних методів діагностики, а також консервативного й оперативного лікування. За результатами дослідження 156-ти хворих з ортопедичними проявами НФ1 одержано дані про частоту виникнення й інформативність діагностичних ознак НФ1, виявлено достовірні та можливі ознаки ураження опорно-рухового апарату, установлено клініко-рентгенологічні особливості захворювання. З'ясовано, що у 113-ти (72,4 %) пацієнтів ортопедичні прояви хвороби Реклінгаузена характеризувалися типовою клініко-рентгенологічною картиною хвороби, а саме: важкою коліотичною деформацією хребта з дисплазією тіл хребців: 26 (16,6 %) хворих, з них III - IV ступеня - 23 (88,5 %) пацієнти, деформаціями, патологічними переломами та несправжніми суглобами кісток, лізисом кісток: 87 (55,7 %) спостережень, 74 (85,0 %) з яких стосуються кісток гомілки. Одержано нові дані про структурно-функціональний стан кісткової тканини у разі НФ1, базуючись на рентген-денситометричних, біохімічних і гістоморфологічних показників. Уперше шляхом скринінгового ультразвукового дослідження периферичних нервів установлено, що таке дослідження, як один з методів променевої діагностики, є інформативним для візуалізації клінічно безсимптомних нейрофібром та шванном, оцінки їх розмірів, топографічного розташування, моніторингу росту. За даними дуплексного ультразвукового дослідження судин і функціональних проб установлено, що "участь" судинного компоненту у формуванні ортопедичних проявів захворювання, а саме - нижніх кінцівок не є провідною, відображає компенсаторну реакцію кровопостачання цих кінцівок у разі їх деформації чи іншого ортопедичного прояву НФ1. Відзначено, що застосування антирезорбентів і нових методик оперативних втручань сприяє досягненню кращих результатів лікування.

  Скачати повний текст

На підставі системного підходу розроблено новий напрямок у вивченні патогенезу остеохондропатії, згідно з яким хвороба є безперервним дипластично-дистрофічним процесом, в основі якого лежить структурна аномалія замикальних тіл хребців. Вперше встановлено ранні клінічні ознаки різних варіантів захворювання, а також вивчено вікову динаміку клінічного перебігу окремих форм остеохондропатії. Визначено ранні рентгенологічні ознаки за різної локалізації; виявлено якісні та кількісні критерії структурних змін хребтових сегментів, а також їх динаміку за даними звичайних рентгенограм і рентгеноконтрастних методів дослідження. На базі отриманих даних розроблено обчислювальні діагностичні таблиці для диференціації ранніх проявів остехондропатії різної локалізації. Визначено і вивчено кількісні критерії, які дозволяють прогнозувати перебіг і наслідки остеохондропатії за різних варіантів структурно-функціональних змін хребтових сегментів.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено зміни мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) осьового скелета та стегнової кістки у хворих на поєднану патологію гастродуоденопанкреатичної зони та печінки (хронічний гастродуоденіт з панкреатитом, хронічний панкреатит на тлі хронічних гепатитів) з використанням методу двофотонної рентгенівської денситометрії. Показано залежність стану кісткової тканини від ступеня остеодефіциту й особливостей клінічного перебігу мікст-патології. Установлено, що вираженість остеодефіциту за хронічних запальних захворювань гастродуоденопанкреатичної зони та печінки є більшою зі збільшенням віку пацієнтів, тривалості захворювання та наявності менопаузи у жінок. Оцінено роль чинників ризику виникнення остеопорозу за умов хронічних запальних захворювань гастродуоденопанкреатичної зони та печінки. Доведено, що зниження МЩКТ корелює зі зростанням показників ендогенної інтоксикації та обміну сполучної тканини у сироватці крові. Запропоновано алгоритм моніторингу (залежно від змін кісткової маси), лікування та профілактики остеодефіциту, доведено їх ефективність і наведено клініко-патогенетичне обгрунтування лікувально-профілактичних заходів з використанням остеотропних препаратів і антирезорбентів. Установлено, що запропоновані методи лікування запобігають подальшим втратам кісткової маси у хворих з остеодефіцитом.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу клініко-лабораторних і денситометричних досліджень вперше встановлено гетерогенність структури стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) за системного червоного вовчаку (СЧВ) та її взаємозв'язок з клінічними характеристиками хворих і особливостями перебігу захворювання, методами лікування, показниками імунної системи та ендогенної інтоксикації. Показано мультифакторну залежність структури остеопенічних та остеопоротичних уражень кісткової тканини у хворих на СЧВ від віку, стану менструальної функції, тривалості захворювання та ступеня його активності, імунного статусу та рівня ендогенної інтоксикації, а також схем призначення глюкокортикостероїдів (ГКС) та їх добових доз.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного вивчення змін оксидантно-протиоксидантного гомеостазу, фібринолітичної та протеолітичної активностей плазми крові, морфофункціонального стану еритроцитів, функціонального стану ендотелію, процесів апоптозу та проліферації, морфологічних змін слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки у разі гастродуоденопатій, індукованих нестероїдними протизапальними препаратами, у хворих на остеоартроз залежно від наявності Helicobacter pylori. Обгрунтовано доцільність застосування ребаміпіду й амлодипіну з метою лікування та профілактики гастродуоденопатій, спричинених нестероїдними протизапальними препаратами, у хворих на остеоартроз.

  Скачати повний текст

Розроблено та впроваджено АРМ "Остеолог" для скринінгу, моніторингу структурно-функціонального стану кісткової тканини в людей різного віку та статі. Створено референтну базу щодо нормативних рентгеностеоденситометричних показників для представників української популяції. Визначено антропометричні показники, які впливають на даний стан, а також з'ясовано "антропометричний портрет" хворого з остеопорозом та його ускладненнями. Запропоновано діагностичний алгоритм оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини та виділення груп ризику щодо остеопорозу з використанням методів рентгеноденситометрії та антропометрії, який є одним з альтернативних варіантів діагностики порушень дослідженого стану кісткової тканини, прогнозування остеопоротичних переломів.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані щодо морфогенезу кісток щурів залежно від функціонального стану вегетативного гомеостазу та за умови дії динамічних і статичних навантажень на організм експериментальних тварин. Встановлено, що за помірних динамічних навантажень у щурів з переважанням симпатичного або врівноваженого впливу обох відділів вегетативної нервової системи відбувається значна стимуляція проліферативної активності клітинних елементів епіфізарних хрящів, збільшення площі поперечного перетину компактного шару діафізу, підвищення рівня мінералізації. Зазначено, що інтенсивні динамічні навантаження пригнічують ріст довгих кісток та обумовлюють деструктивні зміни кісткової тканини. Виявлено, що дані процеси більш виразно проявляються у тварин з переважанням симпатичної нервової системи та у разі врівноважених впливів обох її відділів, ніж у випадку активізації парасимпатичного. Встановлено, що зміни вологості та співвідношення органічної та неорганічної складових довгих кісток, розвиток остеопеній різного ступеня та остеопорозу більш характерні для тварин з вираженою симпатикотонією до початку експерименту. Виявлено вплив вихідного функціонального стану вегетативної нервової системи на адаптаційно-пристосувальні зміни в довгих кістках щурів. Доведено, що тварини з вираженою симпатикотонією та з врівноваженим впливом відділів вегетативної нервової системи у вихідному стані краще переносять помірні динамічні фізичні навантаження, а з вираженою парасимпатикотонією - інтенсивні статичні.

  Скачати повний текст

Розроблено експериментальну модель остеопорозу на фоні андрогенного дефіциту. Визначено основні фактори ризику втрати кісткової тканини (КТ) у чоловіків. Встановлено вікові аспекти стану КТ, гормонального статусу в чоловіків, визначено залежність антропометричних характеристик, особливостей вертебрального больового синдрому та клінічних проявів гіпогонадизму від рівня андрогенів. Розкрито особливості динаміки стану КТ за умов довготривалого спостереження в залежності від віку та рівня чоловічих статевих гормонів. Вивчено ефективність лікарських засобів різних груп у лікуванні клінічних проявів порушення структурно-функціонального стану КТ в чоловіків старших вікових груп.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи оптимізації методів діагностики, профілактики та лікування остеопорозу та його ускладнень у жінок різного віку, хворих на ревматоїдний артрит (РА) з використанням результатів дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини й основних факторів ризику її втрати. Визначно основні фактори ризику втрати кісткової тканини у даного контингенту хворих. Оцінено частоту остеопорозу у жінок різного віку, хворих на РА. Досліджено вікові особливості стану кісткової тканини, проаналізовано зв'язок між її станом і характером перебігу РА. Проаналізовано частоту та структуру остеопоротичних переломів. Визначено особливості динаміки стану кісткової тканини залежно від віку. Вивчено ефективність і безпечність біофосфонатів (препаратів памідронової й алендронової кислот) у лікуванні остеопорозу, профілактиці втрати кісткової тканини у різних ділянках скелета, зменшенні вираженості вертебрального больового синдрому та покращенні якості життя жінок, хворих на РА.

  Скачати повний текст

Удосконалено методи діагностики, профілактики та лікування структурно-функціональних порушень кісткової тканини у жінок з естрогенним дефіцитом у різні вікові періоди. Встановлено, що основний приріст кісткової маси за індексом міцності кісткової тканини спостерігається під час переходу з препубертатної в ранню пубертатну стадію. З'ясовано, що сповільнене статеве дозрівання обумовлює погіршення структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчат у пре- та пубертатному періодах, та може сприяти розвитку системного остеопорозу та його ускладнень у майбутньому. У жінок, в яких спостерігається естрогенний дефіцит у репродуктивному віці та в постменопаузальному періоді, виявлено суттєву втрату кісткової тканини в аксіальному та периферичному скелеті (в репродуктивному періді загальний кортикальний індекс знижується на 12,2 %, індекс міцності - на 18,2 %; у пізньому постменопаузальному періоді - на 21,6 % та 26,5 % відповідно). Обгрунтовано доцільність використання замісної гормональної терапії (естрадіолу) в комбінації з кальцеміном адванс протягом трьох місяців у жінок у репродуктивному періоді з естрогенним дефіцитом, що сприяє достовірному зниженню резорбції кісткової тканини (рівень діоксипіридиноліну знижується на 56,9 %) та збільшенню її формування (рівень остеокальцину підвищується на 22,9 %), а також вираженості вертебрального больового синдрому.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі комплексного клініко-інструментального обстеження хворих на остеоартроз показано високу частоту виникнення асоційованих нестероїдним протизапальними препаратами (НПЗП) ерозивно-виразкових уражень шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК). Підтверджено, що особливістю діагностики таких уражень є низька інформативність клінічних симптомів, та вказано на доцільність проведення ендоскопічного дослідження гастродуоденальної зони незалежно від наявності чинників ризику НПЗП-гастродуоденопатій. З'ясовано, що ендоскопічними особливостями уражень, що виникають в перші дні лікування НПЗП, є переважна локалізація їх у верхніх відділах шлунка, на відміну від характерної локалізації ерозій та виразок, виявлених на третьому тижні лікування, в антральному відділі. Встановлено, що застосування кишковорозчинної або парентеральної форми такого засобу, як диклофенак натрію, ефективно запобігає його ушкоджуючим впливам на слизову оболонку шлунка в початковий період НПЗП-терапії. Показано особливості еволюції гострих ерозій, виявлених в перші дні дослідження, у випадку продовження НПЗП-терапії. Зазначено, що у разі збереження клініко-лабораторних ознак синовіту та необхідності подальшого лікування засобами даної групи найменшу частоту гастродуоденальних ускладнень відзначено за умов застосування комбінації простої таблетованої форми диклофенаку натрію з синтетичним простагладином (Pgh) E1 - мізопростолом, а також застосування ЦОГ-2-селективного НПЗП-мелоксикаму. Додатковою перевагою останнього є краща суб'єктивна переносність. Розроблено спосіб профілактики НПЗП-асоційованих ерозивно-виразкових уражень шлунка та ДПК, який враховує значущість місцевих ушкоджуючих впливів препаратів на початку лікування ним та переважну роль в подальшому системних простагладин-залежних ефектів. Зареєстровано високу частоту Helicobacter pylori-інфікованості хворих на остеоартроз. Доведено, що супутній гелібактеріоз не впливає на суб'єктивну переносність НПЗП і частоту появи гастродуоденальних ерозій та виразок протягом тритижневого курсу лікування даним препаратами, а також не обтяжує їх перебіг у пацієнтів даної категорії. Вперше встановлено несприятливий вплив НПЗП-терапії на організм людей, хворих на гіпереортизолемію. Розвинуто напрямок патогенетично обгрунтованого лікування НПЗП-асоційованих гастродуоденальних виразок мізопростолом. Високу ефективність засобу доведено під час лікування хворих на остеоартроз.

  Скачати повний текст

Вивчено структурно-функціональний стан пародонта й опорного скелета у жінок у різні вікові періоди залежно від функції яєчників. Визначено взаємозв'язок між розвитком захворювань пародонта та станом кісткової системи опорного скелета у жінок у пре- та постменопаузальний періоди. Проведено порівняльний аналіз стану тканини пародонта у жінок репродуктивного віку в дані періоди - залежно від структурно-функціонального стану кісткової системи. Розглянуто клінічні особливості перебігу захворювань пародонта у пре- та постменопаузі. Досліджено стан тканин пародонта та перебіг даної хвороби у жінок, які отримують остеотропну та замісну гормональну терапію. Розроблено схеми профілактично-лікувальних заходів щодо профілактики та лікування генералізованих захворюваннях пародонта у жінок у зазначені періоди.

  Скачати повний текст

Виявлено кореляційний зв'язок між типом післяопераційного гастриту та характером остеопоротичних змін з боку поперекового відділу хребта за даними денситометричного обстеження. Доведено, що наявність хронічного гастриту після резекції шлунка за Більрот-ІІ призводить до розвитку у віддалених термінах остеопенічного синдрому й остеопорозу. Відзначено суттєве зменшення мінеральної щільності кісткової тканини за даними значень абсолютних і відносних показників мінеральної щільності поперекових хребців у пацієнтів, що перенесли резекційні операційні втручання на шлунку у старших вікових групах. Розроблено схеми диференційованого лікування та профілактики структурних змін оперованого шлунка та корекції мінеральної щільності кісткової тканини.

  Скачати повний текст

Досліджено морфологічні особливості реакції кісткової системи та гуморальних рідин (крові, сечі) щурів статевонезрілого, репродуктивного та старечого віку (I, II та III вікових категорій) на вплив мінімальних доз гідрокортизону, терапевтичних доз бісфосфонату "Зомета" та на одночасне призначення обох препаратів. Здійснено комплексне дослідження з використанням методів остеометрії, а також кристалографічного та спектрального аналізів кісткової речовини, параметричних і непараметричних методів статистики. Установлено, що вплив гідрокортизону погіршує стан і уповільнює темпи переважно губчастих структур кісток, зумовлює ознаки підвищеного кісткового обміну та резорбції. Проте у разі нетривалого (протягом 30-ти діб) впливу гідрокортизону більшість показників відновлюється до значень контрольних. Вплив бісфосфонату "Зомета" уповільнює поздовжній ріст кісток, підвищує масу та вміст органічної речовини у кістках переважно плоского типу (кульшова кістка) й активує формування компактної речовини, спричинює ознаки гальмування темпів кісткової перебудови. Призначення обох препаратів призводить до корекції більшості ефектів, спричинених дією гідрокортизону, за допомогою "Зомет". Це відбувається за умов пізніх термінів спостереження, під час початкового етапу домінує дія гідрокортизону.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості росту, будови та формоутворення довгих кісток щурів за умов комбінованої дії іонізуючої радіації, а також солей важких металів. Досліджено структурно-метаболічну характеристику кісток, базуючись на засадах остеометрії, світлової мікроскопії з використанням методів морфометрії та хіміко-аналітичного аналізу. Установлено, що іонізуюче опромінення у дозах 0,1 Гр, 0,2 Гр і 0,3 Гр та навантаження організму солями важких металів за різних комбінацій призводить до змін діафізу та епіфізарної пластиники росту довгих кісток скелета. Виявлено, що ступінь і вираженість цих перетворень залежить від дози радіації та виду солей. Установлено, що застосування ербісолу дає змогу істотно зменшити негативний влив комбінованої дії низьких доз радіації та солей важких металів.

  Скачати повний текст