Вперше на підставі даних ультразвукових і клініко-лабораторних критеріїв розроблено діагностичну схему та шкалу визначення важкості гострого панкреатиту (ГП). Визначено об'єктивні критерії для застосування пролонгованої перидуральної анестезії, антикоагулянтної й антибактеріальної терапії. Розглянуто тактику лікування хворих на ГП біліарного генезу з виділенням форм з переважним ураженням жовчного міхура або патологією протокової системи. Запропоновано об'єктивні критерії, які визначають показання до виконання черезшкірних дренувальних втручань або відкритих лапаротомій у хворих з важкими формами ГП. Удосконалено техніку оперативного втручання та дренування зони деструкції у таких хворих.

  Скачати повний текст

Визначено біохімічні й ангіодермометричні діагностичні маркери спайкоутворення на підставі комплексного аналізу вивчення перебігу спайкової хвороби. З'ясовано, що III та IV типи судинної реактивності з високим ступенем вірогідності свідчать про схильність до патологічного спайкоутворення. Встановлено закономірність між ступенем ішемії парієнтальної та вісцеральної очеревини та вираженістю спайкового процесу. Основним критерієм прогнозування вірогідності утворення патологічного спайкоутворення є стійка ішемія тканин очеревини, яка визначається типом судинної реактивності. З'ясовано, що в динаміці формування спайкового процесу важливу роль відіграє кровопостачання тканин. У зонах ішемії спостерігається трансформація мезенхімальних клітин у фібробласти із зниженою синтетичною функцією. Диструкція сполучної тканини призводить до стимуляції колагеногенезу в зонах ішемії. Внаслідок дизкординації цих процесів виникає спотворений колагеногенез, який реалізується поширеним формуванням спайок.

  Скачати повний текст

Визначено основні фактори, які впливають на виникнення вторинних гнійних ускладнень у хворих з розповсюдженими формами перитоніта. Розроблено індекс вторинних ускладнень з урахуванням визначених факторів їх розвитку, вагомості та взаємозв'язку, який дозволяє з достатньою вірогідністю прогнозувати розвиток вторинних гнійних ускладнень у хворих з розповсюдженими формами перитоніта. Запропоновано спосіб експрес-діагностики якості санації, який дозволяє ефективно оцінювати якість санації черевної порожнини в периопераційний період, має спрощену процедури виконання, надає оцінку якості санації в процесі її виконання, а також є доступним для використання в медичних установах будь-якого рівня, зважаючи на простоту методу та доступність устаткування.

  Скачати повний текст

Розроблено хірургічну тактику й алгоритм вибору оперативного втручання у хворих на рецидивні післяопераційні гастродуоденальні виразки (РПГДВ), удосконалено існуючі, розроблено нові оригінальні методики хірургічного лікування та післяопераційної реабілітвції хворих на ускладнені РПГДВ. Визначено чотири групи причин незадовільних результатів лікування виразкової хвориби, що призвели до виникнення РПГДВ. Експериментально обгрунтовано доцільність використання періартеріальної симпатектомії ДПК для корекції її тонусу.

  Скачати повний текст

Доведено інформативність редоксметрії для оцінювання життєздатності кишки на моделі гострого порушення мезентеріального кровообігу (ГПМК), чутливість та специфічність якої склали, відповідно, 92,8 % та 93,3 %. Інтраопераційне використання редоксметрії у пацієнтів основної групи сприяло запобіганню недостатності міжкишкових анастомозів. Запропоновано діагностично-лікувальну програма з застосуванням моделі експрес-діагностики ГПМК, двохетапного хірургічного лікування, а комплексної корекції післярезекційної ентеральної недостатності дала можливість знизити летальність з 70 до 61 %.

  Скачати повний текст

Визначено ефективність методів профілактики та лікування спайкової хвороби за допомогою внутрішньочеревного введення оригінальної суміші ліцензованих фармакологічних препаратів у комбінації з лапароскопічним адгезіолізисом. Вивчено зміну концентрації гіалуронової кислоти та зв'язаного оксиироліну в сироватці крові як маркерів синтезу та розпаду колагену у пацієнтів зі спайковою хворобою черевної порожнини. Простежено співставлення концентрації гіалуронової кислоти та зв'язаного оксипроліну в сироватці крові із ступенем спайкової хвороби черевної порожнини. Розроблено ефективну методику профілактики та лікування спайкової хвороби.

  Скачати повний текст

Встановлено ефективність розробленого методу санації черевної порожнини у комбінації з імунокорекцією в комплексній післяопераційній терапії шляхом оцінювання клінічного перебігу, показників клітинного та гуморального імунітету, цитокінової мережі й ендогенної інтоксикації у хворих на гострий абдомінальний сепсис (ГАС). Досліджено видовий склад мікрофлори ексудату черевної порожнини у хворих з перитонітом та її чутливість до антибіотиків, проведено визначення мікробної чистоти крові. Встановлено, що у хворих з ГАС включення в комплексне післяопераційне лікування розробленого методу санації черевної порожнини й імунотерапії супроводжується вираженим клінічним ефектом без явищ імуносупресії, сприяє покращенню клінічного перебігу захворювання, меншими відхиленнями від норми показників клітинного та гуморального імунітету й ендогенної інтоксикації. Доведено, що застосування розробленого методу санації черевної порожнини й імунотерапії покращує ефективність лікування та перебіг післяопераційного періоду у хворих на ГАС.

  Скачати повний текст

Розроблено та вдосконалено методи профілактики, діагностики та лікування віддалених наслідків та ускладнень резекції підшлункової залози. Проаналізовано результати обстеження, лікування та спостереження 222-ти хворих, що перенесли різні варіанти резекцій підшлункової залози. На підставі аналізу чутливості та специфічності лабораторних та інструментальних методів досліджень опрацьовано оптимальний діагностичний алгоритм обстеження оперованих пацієнтів, на основі визначення основних патогенетичних ланок постпанкреаторезекційних порушень впроваджено в клінічну практику розроблені методи профілактики та лікування метаболічних ускладнень резекцій підшлункової залози, визначено морфологічні зміни в підшлунковій залозі й інших органах шлунково-кишкового тракту в різні терміни після її резекцій, запропоновано класифікацію постпанкреаторезекційного синдрому.

  Скачати повний текст

Доведено залежність патоморфологічних змін у стінці позапечінкових жовчних проток від показників внутрішньопротокового тиску, діаметра загальної жовчної протоки та рівня білірубінемії. Розроблено приклад для вимірювання тиску в порожнинних органах для визначення рівня біліарної гіпертензії у хворих на холангіт. Розроблено критерії прогнозування зворотності патоморфологічних змін стінки загальної жовчної протоки у хворих на холангіт і запропоновано формулу визначення коефіцієнта прогнозування їх зворотності на передопераційному етапі. Запропоновано градієнт внутрішньопротокового та внутрішньодуоденального тисків для оцінювання ефективності хірургічної корекції біліарної гіпертензії. Доведено ефективність запропонованої оптимізованої програми комплексного лікування хворих на холангіт.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне оцінювання клінічного перебігу порожнинного утворення підшлункової залози (ПУПЗ), результатів комп'ютерної томографії й УЗД, що дозволило відокремити провідні ознаки й оцінити їх значущість у діагностуванні ускладнень. Визначено імунологічні маркери несприятливого перебігу ПУПЗ у разі панкреатиту. Проведено гістохімічне оцінювання мікроструктури стінки ПУПЗ, а також змін навколишньої паренхіми залози залежно від морфологічної форми утворення. На підставі результатів імуногістохімічних досліджень та їх зіставлення з клініко-інструментальними даними, відмежоване вогнище панкреонекрозу було класифіковане як морфологічна форма ПУПЗ з первісно несприятливим перебігом. Розроблено способи прогнозування розвитку ускладнень післяпанкреатичних ПУ з використанням дерева класифікації та прогностичного індексу. Розроблено алгоритми діагностики та вибору програми хірургічного лікування хворих з ПУПЗ у разі панкреатиту та на підставі порівняльного аналізу результатів лікування визначено оптимальні варіанти технологій хірургічної корекції цієї патології.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему підвищення ефективності лікування хворих на розлитий перитоніт шляхом обгрунтування доцільності інтра- та післяопераційних санацій черевної порожнини 0,1 % розчином дезмістину на фоні комплексної антибактеріальної терапії з урахуванням різних критеріїв тяжкості розлитого перитоніту. Вперше показано роль підвищення рівня гістаміну, серотоніну, еластази, фіброногену, молекул середньої маси на фоні зниження концентрації протизапального цитокіну ЕМАП-II в прогресуванні розлитого перитоніту, а найбільш висока концентрація гістаміну та серотоніну в крові визначено у хворих з гнійним перитонітом внаслідок деструкції стінки товстої кишки, еластази - у випадку панкреатогенного перитоніту. Доведено високу ефективність інтра- та післяопераційних санацій черевної порожнини 0,1 % розчином дезмістину у порівнянні з іншими антисептиками у випадку розлитого та дифузного перитоніту на фоні комплексної антибактеріальної терапії, що призводить до зниження ступеня інфікування перитонеального ексудату, зменшення в крові маркерів системного запалення, більш сприятливого перебігу післяопераційного періоду. Показано позитивний вплив такої санації на функціональний стан печінки та нирок у випадку розлитого та дифузного перитоніту.

  Скачати повний текст

Під час обстеження 150-ти осіб встановлено, що розвиток гострого запального процесу в черевній порожнині визначається глибокими змінами імунної системи. Про що свідчить нейтрофільний тип гемограми, активація гуморальної та кілерної ланки імунітету на фоні Т-клітинного імунодефіциту, значна активація макрофагально-моноцитарної системи, що проявляється зростанням рівнів інтерлейкінів IL-1?, IL-6, IL-8, туморнекротичного фактор-alpha (TNF-?). Вперше показано, що розвиток хронічного запального процесу в черевній порожнині визначається різноспрямованими змінами імунної системи, такими як лімфоцитарний тип гемограми, Т-клітинний імунодефіцит, активація гуморальної і кілерної ланок імунітету, прояви гіперчутливості I, IV типів, помірна активація макрофагально-моноцитарної системи: підвищений рівень IL-1?, IL-6, IL-8, TNF-?, IL-2, IL-10. Вперше доведено, що профіль секретованих макрофагально-моноцитарною системою цитокінів у обстежених групах хворих визначає тип запального процесу, що дозволяє диференціювати гострий та хронічний запальні процеси. Встановлено, що імунопровокаційна проба Коха загострює патогенетичні вияви хронічного запального процесу, що проявляється зміною цитокінового спектру крові та дозволяє уточнити діагноз абдомінальний туберкульоз.

  Скачати повний текст

Розроблено ендоскопічну класифікацію локалізації розривів слизової оболонки по відношенню до стравохідно-шлункового з'єднання у відповідності з судинними зонами даної області. Встановлено високу ефективність ендоскопічної ін'єкційної терапії для зупинки кровотечі, високу частоту виникнення її рецидивів, однаково високу ефективність електрохірургічних методів у випадку тривалої кровотечі. Доведено необхідність проведення мініінвазивних ендохірургічних втручань на розривах слизової оболонки у разі ендископічних стигматів F IIA, F IIB з метою зниження частоти рецидивів кровотечі. Визначено оптимальний об'єм діагностично-лікувальної тактики у разі синдрому Меллорі - Вейсса, застосування якої покращило результати лікування хворих за рахунок зменшення кількості діагностичних помилок, частоти виникнення рецидивів кровотечі, тривалості лікування та виключення необхідності оперативних втручань.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру має місце прихована гіповолемія, обумовлена тривалим прийомом кортикостероїдних препаратів і геморагічним синдромом у період проведення консервативної терапії. Діагностичним критерієм її виявлення до операційного втручання є визначення дефіциту об'єму крові, що циркулює. Зазначено, що під час проведення загальної анестезії, внаслідок вазодилатаційного ефекту анестетиків, гіповолемія клінічно маніфестує гемодинамічними розладами. Залежно від ступеня гіповолемії розроблено тактику диференційованого застосування інфузійно-трансфузійних розчинів і деяких видів анестезіологічного забезпечення.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічного перебігу перфоративної, кровоточивої, стенозувальної та пенетрувальної зацибулинної виразки (ЗЦВ). Розроблено метод передопераційної ендобіопсійної діагностики дуоденальної виразки. Вивчено особливості топографії великого сосочка дванадцятипалої кишки (ДПК), розроблено алгоритми інтераопераційної діагностики ЗЦВ ДПК і варіанти вибору хірургічного втручання залежно від виду ускладнення для попередження пошкодження спільної жовчної протоки (СЖП), великого сосочка ДПК, підшлункової залози. Систематизовано відомі прийоми та розроблено спосіб бімануальної компресії печінки для виявлення пошкодження СЖП і великого сосочка ДПК, вивчено клінічні прояви не діагностованого інтраопераційного пошкодження цих органів. Розроблено спосіб внутрішньої декомпресії шлунка та ДПК у разі органозберігальних операцій з приводу ЗЦВ ДПК. Запропоновано способи надворотарної резекції шлунка на відключення ДПК, закриття кукси ДПК у разі низько розміщеної кровоточивої дуоденальної виразки, хірургічного лікування виразкової хвороби, хірургічного лікування низько розміщених кровоточивих виразок ДПК, хірургічного лікування пошкодження великого сосочка ДПК в процесі операцій з приводу кровоточивих постбульбарних дуоденальних виразок.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему покращання результатів хірургічного лікування хворих на деструктивний панкреатит, ускладнений перитонітом. Досліджено провідні ланки патогенезу панкреатогенного перитоніту (ПП), зокрема, джерела та механізми утворення ендотоксинів, шляхи їх розповсюдження, умови та механізми генералізації, роль у даних процесах ферментів підшлункової залози. Доведено, що перитонеосорбція з використанням сорбентів та наведеними антиферментними та антимікробними властивостями - ефективний метод лікування ПП. Розроблено методи перитонеосорбції у хворих на ПП та оцінено ефективність їх використання. Запропоновано алгоритм лікувальної тактики у хворих на ПП. Встановлено, що за результатом застосування нової тактики лікування знижуються показники післяопераційної летальності та ускладнень.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення метаболічних порушень у пацієнтів з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом, виокремлено ознаки трьох основних варіантів перебігу синдрому ендогенної інтоксикації - компенсований, субкомпенсований, декомпенсований. У хворих з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом, рівень ендогенної інтоксикації залежить від рівня білірубінемії й активності процесів ПОЛ. Вперше в порівняльному аспекті вивчено ефективність інфузійної терапії та плазмаферезу в ролі передопераційної підготовки в декомпенсованій стадії ендотоксикозу у хворих з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом. Проведено оцінювання критеріїв ефективності плазмаферезу у хворих з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом, на підставі чого розроблено показання та визначено протипоказання до застосування методу. Вивчення динаміки клінічних і лабораторних проявів синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на механічну жовтяницю дозволило визначити оптимальні терміни включення плазмаферезу до комплексу лікувальних заходів, інтенсивність і об'єм плазмаферезу, характер плазмозаміщення, виявити можливі ускладнення, запропонувати заходи щодо їх запобігання та корекції. Доведено високу ефективність і доцільність застосування плазмаферезу в комплексному лікуванні хворих з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом у разі використання ендоскопічної папілосфінктеротомії, черезшкірних черезпечінкових ендобіліарних втручань для корекції біліарної гіпертензії.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості структури кардіальної патології у хворих на хронічний калькульозний холециститом і метаболічним синдромом (МС) в періопераційному періоді. Вперше встановлено, що для таки хворих ХКХ і МС характерна артеріальна гіпертензія з порушенням добової періодичності, високе гідродинамічне навантаження на органи-мішені з найбільшою вираженістю в пасивний період доби як до, так і після оперативного лікування, що свідчить про підвищений ризик ускладнень з боку серцево-судинної системи. Збільшення відмінностей між показниками варіабельності систолічного та діастолічного артеріального тиску у пацієнтів з метаболічними порушеннями до оперативного втручання може свідчити, що МС є чинником кардіоваскулярного ризику. Порівняльна зміна показника індексу площі у хворих на ХКХ періопераційного періоду виявила його суттєве збільшення у пацієнтів, які хворіють на ХКХ і МС. Вперше визначено, що порушення судинної реактивності, які виявляються у збільшені пікової систолічної швидкості кровотоку, усередненій під час швидкості кровотоку, і підвищені ехогенності комплексу інтима-медіа, реєструються в передопераційному періоді тільки у хворих на ХКХ з супутнім МС. Встановлено, що для хворих на ХКХ з кардіальними порушеннями на відміну від пацієнтів з холецисто-кардіальним синдромом, характерне зниження антикоагулянтної активності крові на тлі пригнічення функціональної активності системи фібринолізу. Виявлено, що моксонідин здійснює сприятливий вплив на добовий профіль систолічного артеріального тиск у хворих на ХКХ з метаболічними змінами.

  Скачати повний текст

Визначено особливості клінічного перебігу виразок проксимального відділу шлунка, ускладнених гострою шлунково-кишковою кровотечею. Розроблено лікувально-діагностичний алгоритм, який дозволяє на підставі аналізу даних ендоскопічного моніторингу впровадити диференційований підхід до вибору хірургічної тактики. Стандартизовано перелік вимог, яким повинні відповідати оперативні втручання, що проводяться у хворих з виразкою проксимального відділу шлунка, ускладненою гострою шлунково-кишковою кровотечею. Розроблено та впроваджено нові органозберігальні методи оперативного лікування. Доведено, що їх застосування зменшує летальність і кількість післяопераційних ускладнень у ранньому та у віддаленому післяопераційному періодах.

  Скачати повний текст