Дисертація присвячена питанням хірургічного лікування 107 хворих з вогнищевою патологією печінки. В експерименті вивчена морфологія репаративних процесів у печінці після виконання резекції. Досліджені в динаміці показники функціонального резерву печінки після використання різних методів резекції. В результаті проведеного аналізу висвітлені вірогідні прогностичні фактори летального кінця після розширених резекцій печінки. Запропоновано малотравматичний комбінований спосіб резекції печінки, спрямований на зменшення об'єму інтраопераційної крововтрати. Розроблено новий спосіб резекції печінки у хворих з механічною жовтяницею пухлинного генезу. Впровадження малотравматичних способів виконання резекції з урахуванням виявлених факторів ризику дозволило, порівняно з традиційними способами, значно покращити результати хірургічного лікування хворих з вогнищевою патологією печінки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням діагностики, тактики лікування та вибору способу операції у хворих на гострий холецистит. Виявлено кореляційний зв'язок між ультразвуковою характеристикою стінок жовчного міхура та морфологічними змінами в них, що дозволяє ще до операції прогнозувати форму гострого холециститу. Встановлено, що показання та термін виконання хірургічного втручання при гострому холециститі повинні враховувати клінічні прояви захворювання, ефективність здійснюваної консервативної терапії, а також ультразвукову характеристику стінок жовчного міхура та гепатікохоледоху. Виявлено особливості виконання лапароскопічної холецистектомії у хворих на гострий холецистит, застосування якої сприяло значному зменшенню літальності та кількості післяопераційних ускладнень, що дозволяє вважати її операцією вибору у цієї категорії хворих. Розроблено комплекс заходів, котрі сприяють зниженню частоти ряду ранніх післяопераційних ускладнень.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням лікування гострих гнійних холангітів та холестатичної печінкової недостатності у хворих на жовчокам'яну хворобу в ранньому післяопераційному періоді з використанням різних методик внутрішньотканинного електрофорезу. На основі експериментальних досліджень на собаках надано мікробіологічне обгрунтування позитивної дії електричного поля постійного струму, вивчена закономірність змін питомого електричного опору та рН жовчі. Розроблено та впроваджено в практику нові методи лікування гнійного холангіту та печінкової недостатності. При проведенні аналізу клініко-лабораторних показників дана порівняльна характеристика запропонованих і загальноприйнятих методів лікування.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням діагностики та хірургічного лікування цирозу печінки (ЦП). На основі клінічного аналізу 68 хворих вивчені запальні зміни з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ)та порушення моторної функції, які супроводжують ЦП і залежать від ступеню варикозного розширення вен (ВРВ) стравоходу та шлунка, кількості кровотеч з ВРВ в анамнезі, ступеня печінкової недостатності. Ендоскопічна характеристика змін верхніх відділів ШКТ у хворих показала, що у 72% пацієнтів спостерігається езофагіт різного ступеню важкості, у 84% - гастрит. Моторні порушення у вигляді ГЕР спостерігаються у 74%, ДГР - у 17,6% хворих. У 23 (35,4%) хворих після сплено-декомпресивних операцій, не дивлячись на функціонуючий сплено-декомпресивний шутн, ВРВ стравоходу не спадаються. В зв'язку з чим у 2-х хворих на висоті кровотечі, а у 15 - в плановому порядку виконана ендоскопічна склеротерапія ВРВ стравоходу ІІІ ст. Кумулятивний аналіз стабільності хірургічного лікування по трьох основних параметрах - рецидив кровотечі, летальності до 5 років та портосистемної енцефалопатії показав, що задовільний результат лікування спостерігається у 92% хворих.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена експериментальному дослідженню фармакологічної ефективності актопротекторів, антиоксидантів і антигіпоксантів при синдромі довготривалого здавлення. Встановлено, що за допомогою вивчених засобів вдається нормалізувати морфофункціональний стан печінки та нирок при крашсиндромі. Найбільш терапевтичний ефект, при цьому, мають актопротектори бемітил і томерзол, а також антиоксидант альфа-токоферол в ліпосомах. Механізм дії актопротекторів полягає, в основному, в нормалізації метаболізму білка, а ліпосомального альфа-токоферолу - реакцій вільнорадикального окиснення і репарації мембран.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі поліпшення результатів хірургічного лікування жовчно-кам'яної хвороби (ЖКХ). На основі значного за обсягом клінічного матеріалу вивчена частота поєднання патології органів езофагогастродуоденальної зони (ЕГДЗ) з ЖКХ. Детально розглянуті особливості клінічного перебігу захворювання у таких хворих, на основі чого запропоновано комплекс діагностичних заходів. За допомогою сучасних методів дослідження виявлені патологічні зміни органів ЕГДЗ при ЖКХ. Розроблені методи реабілітації хворих після холецистектомії. Розроблена хірургічна тактика у хворих з поєднаною патологією органів ЕГДЗ при гострому та хронічному холециститі.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженням особливостей застосування лапароскопічної методики, біогемосорбції в лікуванні хворих із механічною жовтяницею доброякісного генезу, що ускладнена гострою печінковою недостатністю (ГПН). Вивчено вплив кріоконсервованих ксеногепатоцитів, окремо та в комбінації з фрагментами ксеноселезінки, на біохімічні, імунологічні показники та тривалість життя щурів після п'яти- і семидобової експериментальної механічної жовтяниці. В експерименті було використано 273 тварини. Висвітлено результати лікування 79 хворих, із них у 62 (79,1%) виявлена ГПН II ст., а у 17 (20,9%) - III ст. Хворим застосовували передопераційну лапароскопічну декомпресію жовчних шляхів, оперативне лікування, післяопераційне екстракорпоральне підключення кріоконсервованих ксеногепатоцитів окремо і в комбінації з фрагментами ксеноселезінки. Розроблена раціональна тактика лікування хворих із механічною жовтяницею доброякісного генезу, ускладненою гострою печінковою недостатністю. Застосування лапароскопічних методик та біогемосорбцій дозволило зменшити кількість ускладнень та летальних наслідків на 17,8% при оперативному лікуванні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням профілактики печінкової недостатності у випадку хірургічного лікування механічної жовтяниці. Встановлено, що обтураційний холестаз супроводжується значними порушеннями гемодинаміки і функції печінки, структурно-просторовою дезорганізацією у мікроциркулярному руслі, глибина і ступінь яких знаходяться у прямій залежності від тривалості механічної жовтяниці, рівня біліарної гіпертензії. Ліквідація холестазу після довготривалої механічної жовтяниці супроводжується у перші дні після операції погіршанням мікроциркуляції, збільшенням ендогенної інтоксикації, поглибленням деструктивних змін у гепатоцитах, що у подальшому потенціює склеротичні процеси, сповільнює відновлення структури і функції печінки. Основною компенсаторною реакцією судинної системи печінки у випадку механічної жовтяниці у перші дні після декомпресії біліарних шляхів є обмеження припливу до органу крові воротною веною та збільшення потоку крові печінковою артерією. Цілеспрямоване застосування дозованого обмеження портального кровоплину у хворих на механічну жовтяницю разом з декомпресією жовчних шляхів сприяє більш ранній і повноцінній нормалізації внутрішньоорганної гемодинаміки, структури і функції печінки у післяопераційному періоді, що запопігаєрозвиткук гострої печінкової недостатності.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни спектрпротеїнограми та кількісного вмісту Ig G, Ig A, Ig M у фракціях сироваткового білка у процесі захворювання і хірургічного лікування 48 хворих з гострим деструктивним холецеститом, 36 - з механічною жовтяницею доброякісного генезу, 20 - механічною жовтяницею злоякісного генезу і 24 - панкреонекрозом. Для якісного і кількісного розшифрування стандартизовано і уніфіковано метод диск-електрофорезу та розроблено комп'ютерний комплекс оптоелектронного аналізу. Запропоновано критерії для діагностики даних захворювань панкреатогепатобіліарної зони, прогнозування розвитку гострої печінкової недостатності у післяопераційному періоді та оцінки ефективності розробленого комплексного хірургічного лікування. Основні результати праці знайшли впроваджено у клінічну практику для діагностики та лікування хірургічної патології панкреатогепатобіліарної зони.

  Скачати повний текст

Показано доцільність використання комплексної медикаментозної терапії (нітрогліцерин, анаприлін) в поєднанні з тампонадою зондом Блекмора або ендоскопічною склеротерапією у разі кровотеч із варикозно розширених вен (ВРВ)стравоходу у хворих на цироз печінки (ЦП). Встановлено, що серед типів центральної гемодинаміки, характерних для хворих на ЦП, контрактильна функція міокарда збережена тільки у разі гіперкінетичного, нормокінетичний тип характеризується явищами прихованої серцевої недостатності, гіпокінетичний - явними ознаками серцевої недостатності. Доведено, що існує прямий кореляційний зв'язок між параметрами системної гемодинаміки і портопечінкового кровообігу, зниження серцевого індексу супроводжується зменшенням величини показників портопечінкового кровообігу. Здійснення ендоскопічної склеротерапії (ЕС) ВРВ стравоходу на фоні медикаментозної корекції портального тиску нітрогліцерином або анаприліном у 84 % випадків сприяє зупинці кровотечі у хворих на ЦП.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання лікування гострого холециститу за допомогою відеолапароскопічної хірургії. Уточнено показання та протипоказання до неї. Обстежено 441 хворого. Встановлено, що надання хірургічної допомоги пацієнтам з ускладненими формами гострого холециститу з використанням лапароскопічної хірургії повинно будуватись на засадах активної хірургічної тактики. Запропоновано тактику першочергового лапароскопічного видалення основного джерела запального процесу та забезпечення адекватної деривації жовчі. Корекція виявлених під час операції супутніх уражень жовчної протоки проводиться в холодному періоді. У випадку діагностики патології позапечінкових жовчних шляхів перевага віддається інтраопераційній лапароскопічній холангіографії. Відсоток конверсій на сьогоднішній день може бути одним з непрямих критеріїв якості лікувально-діагностичного процесу за умов використання малоінвазивних методик. Лапароскопічна холецистектомія є методом вибору хірургічного лікування гострого холециститу. Впровадження основних результатів роботи в медичну практику знизило післяопераційну летальність у 10 разів, кількість післяопераційних ускладнень - у 7,3 разів, а середній ліжко-день - у 5,3 разів на відміну від традиційних методів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено зміни показників центральної та портопечінкової гемодинаміки, ендоскопічні зміни верхніх відділів травного каналу, взаємозв'язок величини печінки з портосистемною гемодинамікою та зв'язок цих змін з портосистемною енцефалопатією перед і після проведених судинно-шунтуючих операцій на підставі клінічного обстеження 82 хворих на цироз печінки з синдромом портальної гіпертензії в стадії "А" та "В" згідно класифікації Чайлда - Туркотта. На великій кількості клінічних спостережень проаналізовано ефективність судинно-шунтуючих операцій у випадку цирозу печінки для профілактики кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу. У 82 % випадків вони забезпечують стійкий гемостатичний ефект і дають добрі та задовільні результати. Виявлено, що незважаючи на функціонуючий шунт, у 37,8 % хворих не спостерігалося повного спадання варикозно розширених вен стравоходу. Встановлено, що портосистемна енцефалопатія є комплексом відносно стабільних нервово-психічних розладів внаслідок погіршення перфузії печінки та включення портосистемних анастомозів, ознакою чого може вважатися спленомегалія та зменшення розмірів печінки. У 70-90 % хворих на цироз печінки виявлено запальні зміни верхніх відділів травного каналу, які частково зменшуються після проведення судинно-шунтуючих операцій, а відсоток моторних у вигляді дуодено-гастрального рефлюксу, навпаки, збільшується.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання комплексного використання малоінвазивних і ендоскопічних методик у лікуванні хворих на холедохолітіаз. Проаналізовано причини незадовільних результатів використання трансабдомінальних втручань, доведено ефективність ендоскопічної папілосфінктеротомії у пацієнтів з цією патологією. На підставі складних фізико-хімічних методик експериментально визначено деструктивну дію високодисперсного кремнезему "Силікс" на види жовчного конкремента. Запропоновано малотравматичну методику комплексного лікування хворих на холедохолітіаз у випадку неефективності ендоскопічної папілосфінктеротомії, яка включає використання екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії з попереднім введенням у гепатикохоледох 3 % водної зависі "Силіксу" як контактної літолітичної терапії.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання запобігання та профілактики ускладнень під час виконання лапароскопічної холецистектомії у хворих на гострий калькульозний холецистит. Проведено аналіз 872 хворих з різноманітними формами гострого калькульозного холециститу, з яких 422 прооперовано лапароскопічним методом і 450 - через лапаротомний доступ. Наведено нові дані про механізм пошкодження жовчних проток і судин під час лапароскопічної холецистектомії. У процесі дослідження виявлено, що пошкодженню гепатікохоледоху сприяють технічні особливості її виконання, зокрема, особливі варіанти тракції жовчного міхура та візуалізації операційного поля на екрані монітора. Описано оригінальні технічні прийоми, що дозволяють запобігти пошкодженню жовчних шляхів у процесі виконання лапароскопічної холецистектомії, знизити частоту післяопераційних ускладнень. На підставі даних лапароскопії визначено діагностичні критерії, що дозволяють своєчасно, до розвитку ускладнень, перейти до відкритої операції. Доведено, що під час виконання лапароскопічного втручання, у хворих з наявністю щільного, запального інфільтрату на ділянці гепатодуоденальної зв'язки та трикутника Кало, який не дозволяє диференціювати судинні та протокові структури, а також у хворих з гострим гангренозним холециститом, деструктивним і некротичним процесами на ділянці шийки жовчного міхура та трикутника Кало, доцільно перейти до відкритої операції. Розроблено методику введення кисню в черевну порожнину, яка дозволяє знизити частоту гнійно-септичних ускладнень у післяопераційному періоді. Обгрунтовано нові підходи до використання лапароскопічної холецистектомії та інтраопераційної холангіографії.Виявлено, що показанням до виконання інтраопераційної холангіографії є ознаки холедохолітіазу: наявність дрібних конкрементів у жовчному міхурі, менших ніж 6 мм; розширення міхурної протоки більше, ніж 7 мм, і розширення діаметра гепатікохоледоху більше, ніж 10 мм або труднощі у виконанні операції за наявності аномалій чи варіантів розташування жовчних шляхів. Отримані дані дозволяють вибирати адекватну хірургічну тактику, спрогнозувати виникнення, клінічний перебіг і профілактику інтра- та післяопераційних ускладнень під час виконання лапароскопічної холецистектомії у хворих на гострий калькульозний холецистит.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання діагностики та хірургічного лікування 122 хворих із первинним гидатидним ехінококозом печінки, серед яких було 88 (72,1 %) мешканців ендемічних регіонів. Діагностику здійснено за допомогою ультразвукового дослідження та комп'ютерної томографії. Паліативні втручання (ехінококектомія) виконано у 68 (55,7 %), радикальні (періцистектомія та резекція печінки) - у 42 (34,5 %), метод пункційних аспірацій під контролем ультразвукового дослідження застосовано у 12 (9,8 %) пацієнтів. Специфічні післяопераційні ускладнення (17,6 %), летальні випадки (2,9 %) та рецидиви захворювання у віддалений час (7,3 %) спостережено лише після паліативних втручань.

  Скачати повний текст