Проаналізовано результати досліджень 150-ти хворих на гострий холецистит. Встановлено, що клініка гострого холециститу супроводжується вираженим поліморфізмом, причому загальноприйняті індикатори загального процесу не співпадають з зареєстрованими патологічними змінами. З метою об'єктивного прогнозування перебігу захворювання проведено комплексні дослідження, у тому числі вивчення субфракційного складу сироватки крові, стану імунної системи, показників перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи, глубокі зміни яких супроводжують перебіг гострого холециститу. Доведено, що використання лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) має менш негативний вплив на стан гомеостазу у порівнянні з традиційною. Виявлено, що у разі збільшення тривалості оперативного втручання у ході ЛХЕ стан показників гомеостазу наближається до зафіксованих після традиційної холецистектомії (ТХЕ), що необхідно враховувати за можливої конверсії. Доведено ефективність застосування лазерної кореляційної спектрометрії як експрес методу діагностики ступеня деструкції жовчного міхура та післяопераційного моніторингу. На підставі результатів дослідження обгрунтовано доцільність застосування у післяопераційному періоді у хворих після ТХЕ та ЛХЕ більш 90 хв. коригувальної медикаментозної терапії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему профілактики та лікування гнійно-запальних ускладнень у разі травматичних пошкоджень печінки у ранньому післяопераційному періоді. Проведено експериментальне дослідження на 140-ка безпородних собаках з метою вивчення впливу шовного матеріалу (ШМ) (вікрилу, дексону, капромеду, кетгуту) на тканину печінки за її травматичного пошкодження. Апробовано запропонований новий метод лікування травм печінки, який передбачає використання методики ВТЕ для запобігання гнійно-запальних ускладнень у дослідженому періоді. За результатами проведених досліджень виявлено, що оптимальним ШМ за травматичних пошкоджень печінки є вікрил. Відзначено, що застосування розробленого способу лікування гнійно-запальних ускладнень дозволило знизити їх кількість у ранньому післяопераційному періоді. Обгрунтовано використання запропонованого методу профілактики та лікування зазначених ускладнень. Завдяки застосуванню даної методики на фоні вікрилового шва, а також електричного поля постійного струму кількість гнійно-запальних ускладнень у цьому періоді знизилась на 13,2 % та скоротився термін перебування хворих у стаціонарі на 3,4 дні.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням хірургічного лікування 107 хворих з вогнищевою патологією печінки. В експерименті вивчена морфологія репаративних процесів у печінці після виконання резекції. Досліджені в динаміці показники функціонального резерву печінки після використання різних методів резекції. В результаті проведеного аналізу висвітлені вірогідні прогностичні фактори летального кінця після розширених резекцій печінки. Запропоновано малотравматичний комбінований спосіб резекції печінки, спрямований на зменшення об'єму інтраопераційної крововтрати. Розроблено новий спосіб резекції печінки у хворих з механічною жовтяницею пухлинного генезу. Впровадження малотравматичних способів виконання резекції з урахуванням виявлених факторів ризику дозволило, порівняно з традиційними способами, значно покращити результати хірургічного лікування хворих з вогнищевою патологією печінки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі поліпшення результатів хірургічного лікування жовчно-кам'яної хвороби (ЖКХ). На основі значного за обсягом клінічного матеріалу вивчена частота поєднання патології органів езофагогастродуоденальної зони (ЕГДЗ) з ЖКХ. Детально розглянуті особливості клінічного перебігу захворювання у таких хворих, на основі чого запропоновано комплекс діагностичних заходів. За допомогою сучасних методів дослідження виявлені патологічні зміни органів ЕГДЗ при ЖКХ. Розроблені методи реабілітації хворих після холецистектомії. Розроблена хірургічна тактика у хворих з поєднаною патологією органів ЕГДЗ при гострому та хронічному холециститі.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення метаболічних порушень у пацієнтів з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом, виокремлено ознаки трьох основних варіантів перебігу синдрому ендогенної інтоксикації - компенсований, субкомпенсований, декомпенсований. У хворих з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом, рівень ендогенної інтоксикації залежить від рівня білірубінемії й активності процесів ПОЛ. Вперше в порівняльному аспекті вивчено ефективність інфузійної терапії та плазмаферезу в ролі передопераційної підготовки в декомпенсованій стадії ендотоксикозу у хворих з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом. Проведено оцінювання критеріїв ефективності плазмаферезу у хворих з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом, на підставі чого розроблено показання та визначено протипоказання до застосування методу. Вивчення динаміки клінічних і лабораторних проявів синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на механічну жовтяницю дозволило визначити оптимальні терміни включення плазмаферезу до комплексу лікувальних заходів, інтенсивність і об'єм плазмаферезу, характер плазмозаміщення, виявити можливі ускладнення, запропонувати заходи щодо їх запобігання та корекції. Доведено високу ефективність і доцільність застосування плазмаферезу в комплексному лікуванні хворих з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом у разі використання ендоскопічної папілосфінктеротомії, черезшкірних черезпечінкових ендобіліарних втручань для корекції біліарної гіпертензії.

  Скачати повний текст

Вивчено частоту, характер і причини ускладнень лапароскопічної холецистектомії за умов гострого холециститу. Розроблено заходи їх профілактики. Математичною формулою обгрунтовано залежність розміру рани, достатньої для видалення з черевної порожнини жовчного міхура, від товщини його стінки та найбільшого діаметра поперечного перерізу органу. Встановлено новий спосіб лапароскопічної холецистектомії. Застосування в клінічній практиці даного способу холецистектомії, порівняно з американським способом, забезпечує скорочення тривалості операції та зменшення кількості інтра- та післяопераційних ускладнень.

  Скачати повний текст

Розроблено способи визначення показань і лікування рецидивного холедохолітіазу. Визначено оптимальній вибір хірургічної тактики й адекватного оперативного втручання. Доведено, що застосування мініінвазивних технологій дозволяє усунути доброякісний рестеноз великого сосочка дванадцятипалої кишки у більшості хворих, а декомпресія біліарного тракту, як першого етапу підготовки хворих до радикальної операції у разі обтурації злоякісного походження, значно покращує результати хірургічного лікування та часто є остаточним втручанням. Випадків летальності не зафіксовано, знижено кількість післяопераційних ускладнень з 22 % до 5,9 %, скорочено тривалість перебування хворих у стаціонарі в 4,3 раза в порівнянні з групою хворих після відкритих операцій.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання діагностики та хірургічного лікування хворих з гнійними ускладненнями калькульозного холециститу. Вивчено спектр жирних кислот сироватки крові у хворих калькульозним холециститом та його ускладненнями методом газової хроматографії. Виявлено виражені зміни співвідношення жирних кислот сироватки крові у разі розвитку гнійного холангіту та перивезикальних абсцесів. Визначено динаміку показників імунологічної реактивності у хворих з гнійними ускладненнями калькульозного холециститу за різних видів хірургічного лікування: лапаротомній та лапароскопічній холецистектомії. Запропоновано новий неінвазивний метод діагностики гнійного холангіту, що підвищує точність його діагностики перед оперативним втручанням. Розроблено спосіб профілактики та лікування післяопераційних гнійно-запальних ускладнень у разі хірургічних втручань в гепатобіліарній зоні.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему поліпшення безпосередніх і віддалених результатів хірургічного лікування хворих на обтураційну жовтяницю калькульозного та пухлинного генезу з застосуванням мініінвазійних технологій. На підставі аналізу результатів клінічного та лабораторного моніторингу хворих сформульовано теорію патогенезу синдрому біліарної декомпресії й опрацьовано діагностично-лікувальний алгоритм, який визначає обсяг перед- та інтраопераційного обстеження, вибір оптимальної хірургічної тактики, адекватного операційного втручання та медикаментозних засобів для профілактики та лікування постдекомпресійних дисфункцій печінки у хворих на обтураційні жовтяниці. Досліджено вплив малоінвазійних способів жовчовиведення на функціональний стан жовчних шляхів, судинного русла та тканини печінки. Установлено, що на відміну від відкритих декомпресійних операцій, ендоскопічне стенозування жовчних проток за обтураційних жовтяниць пухлинного генезу спричинює значно менші прояви дисфунції печінки у післяопераційному періоді. Дозоване дренування жовчних шляхів, тимчасова артеріалізація портального кровопостачання, застосування берлітіону зменшує прояви постдекомпресійної дисфункції печінки. Внаслідок реалізації розробленої комплексної хірургічної тактики знизилась частота ускладнень на 6 % та післяопераційна летальність - з 21 % до 12 %.

  Скачати повний текст

Визначено основні фактори ризику, причини, види та механізми пошкодження жовчних проток під час виконання відкритої та лапароскопічної холецистектомії. Встановлено значення топографоанатомічних варіантів з'єднання міхурової протоки з загальною печінковою у патогенезі пошкодження проток під час виконання холецистектомії. Доведено, що внаслідок електричного опіку виникає перфорація стінки протоки у найближчі 3 доби після операції або формується посттравматична рубцева структура. Висвітлено значення ішемії протоки як однієї з основних причин формування стриктури. Вивчено клітинні та гуморальні показники системного та місцевого імунітету гепатобіліарної системи у разі пошкодження жовчних проток. Досліджено специфічні особливості пошкодження проток під час виконання лапароскопічної холецистектомії. На підставі багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу визначено найбільш вагомі фактори, що впливають на результат хірургічного втручання. Розроблено комплексний підхід до лікування хворих з травмою жовчних проток. Відзначено, що операцією вибору за повного пошкодження жовчної протоки є висока гепатикоєюностомія, яка у 94,6 % спостережень забезпечує хороший та задовільний віддалений результат. Запропоновано комплексну систему заходів до- та інтраопераційної профілактики пошкодження жовчних проток під час виконання лапароскопічної холецистектомії, яка дозволила істотно зменшити частоту пошкодження жовчних проток (до 0,13 %).

  Скачати повний текст

Вперше з'ясовано особливості виявів ендотеліальної дисфункції до- та після проведення лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів з хронічним калькульозним холециститом у поєднанні з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок, а також впливу пневмоперитонеуму на кровообіг у венах нижніх кінцівок і згортальну систему крові у даної групи хворих. Вивчено перебіг процесів вільнорадикального окиснення й ендогенну інтоксикацію організму, а також стан плазматичних мембран гепатоцитів в до- та післяопераційному періодах у хворих з поєднаною патологією: варикозом вен нижніх кінцівок і хронічним калькульозним холециститом. Показано, що в запобіганні розвитку післяопераційних тромбозів за виконання лапароскопічних холецистектомій, слід приділяти увагу пацієнтам з супутньою варикозною хворобою вен нижніх кінцівок і хворим, у яких вона відсутня, залежно від ступеня розвитку ендотеліальної дисфункції.

  Скачати повний текст

Встановлено, що прогресування механічної жовтяниці (МЖ) після оперативних втручань на жовчних шляхах важких хворих призводить до змін не тільки в печінці, але й в інших органах з розвитком поліорганної недостатності, яка супроводжується високою (від 7,2 до 53 %) летальністю. Наведено результати обстеження та лікування 128 хворих на МЖ непухлинного генезу, для лікування частини яких застосувано стандартні методи, а інших проліковано з використанням методики визначення вмісту інтерлейкіну-8, а також циркулюючих імунних комплексів, лімфоцитотоксичності. На підставі результатів клінічних, біохімічних та імунологічних досліджень визначено критерії ризику розвитку поліорганної недостатності в передопераційному періоді, який дозволяє на ранній стадії захворювання прогнозувати розвиток поліорганної недостатності та використовувати більш раціональну хірургічну тактику. Доведено, що для хворих на МЖ з більш високим ризиком поліорганної недостатності найбільш раціональною є двохетапна тактика із застосуванням жовчної декомпресії та основної радикальної операції, за необхідністю - біосорбції з використанням кріоконсервованих ксеногепатоцитів та ксеноселезінки. Зазначено, що розроблений підхід сприявавв зниженню кількості післяопераційних ускладнень з 12,2 % до 6,5 % і скороченню летальності з 9,8 % до 4,3 %.

  Скачати повний текст

Виявлено нові патогенетичні закономірності розвитку ускладнень за механічної жовтяниці, зокрема, гострого гнійного холангіту (ГГХ) та поліорганної недостатності (ПН). Установлено, що імунореактивність хворих на обтураційний холестаз без ознак цих захворювань відрізняють збережені показники клітинної та гуморальної ланок імунітету на фоні порушень фагоцитарної активності нейтрофілів. Ускладнення механічної жовтяниці (ГГХ, ПН) відбуваються за змін імунореактивності, які у переважній більшості спостережень характеризуються як вторинні структурно-функціональні імунодефіцити з порушенням фагоцитарної активності нейтрофілів. Визначено, що імунологічні показники є детермінантами перебігу механічної жовтяниці. Показано, що велике значення для розвитку ГГХ та ПН має перебудова гепатоспланхнічної гемодинаміки, важливими складовими якої є зниження об'ємного кровотоку ворітної вени та верхньої брижової артерії. Запропоновано спосіб прогнозування поліорганної недостатності та визначено чотири ступені ризику її розвитку у хворих на обтураційний холеаз.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальні питання лікувальної та хірургічної тактики у хворих з гострим та хронічним калькульозним холециститом. Проаналізовано результати обстеження та лікування 1 503-х хворих з різними формами холелітіазу. Проведено комплексне вивчення причин і частоти конверсій під час виконання лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) у хворих з гострим та хронічним калькульозним холециститом, запропоновано раціональні профілактичні заходи. Розроблено концепцію активно-індивідуальної тактики у хворих з гострим холециститом на основі врахування часу від моменту захворювання до операції. Встановлено, що після перенесеного гострого холециститу протягом 4 - 5-ти тижнів спостреігається пік щільного інфільтративно-злукового запального зрощення жовчного міхура з оточуючими тканинами, що з часом, через 5 - 6 і більше тижнів від початку захворювання, еволюціонує у м'які площинні злукові з'єднання. Обгрунтовано, що у плановій хірургії холелітіазу з метою мінімізації випадків конверсії необхідно враховувати даний терміну та зіставляти його з результатами ультразвукового дослідження. Вперше розроблено критерії прогнозованої конверсії, що дозволяє заздалегідь передбачити можливість переходу до відкритої лапаротомії, вид якої (мінімальна або традиційна) визначається характером критичної ситуації, що виникає під час виконання ЛХЕ. Встановлено, що використання мінімального правобічного трансректального лапаротомного доступу максимально допомагає виділенню шийки жовчного міхура, міхурових протоки й артерії, а також зовнішньому дренуванню холедоха, а за ступенем травматичності та ефективності практично не поступається лапароскопічному способу.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано ефективні методи профілактики та лікування післяопераційного холедохолітіазу. Розроблено методику діагностування та проведено порівняльне дослідження сучасних способів лікування даної патології. Створено алгоритм обстеження пацієнтів з підозрою на післяопераційний холедохолітіаз та уніфіковано показання щодо застосування різних видів традиційних і малоінвазивних втручань. Розроблено комплекс практичних рекомендацій для профілактики рецидивного холедохолітіазу після відкритої та лапароскопічної холецистектомії. Встановлено причини невдалих спроб малоінвазивного усунення післяопераційного холедохолітіазу й обгрунтовано алгоритм вибору оптимальної хірургічної тактики лікування даної патології. Розроблено новий спосіб зовнішнього дренування загальної жовчної протоки та підпечінкового простору та оригінальну методику лікування резидуального холедохолітіазу, пріоритетність яких підтверджено патентами. З метою зменшення кількості післяопераційних ускладнень та покращання результатів лікування створено й апробовано схему профілактики післяопераційного холедохолітіазу. Експериментально підтвреджено ефективність запропонованих методів лікування та профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

Виявлено, що за процесу розвитку печінкової недостатності (ПН) у разі механічної жовтяниці (МЖ) відбувається зниження напруги кисню у тканині печінки, змінюється активність дегідрогена та знижується вміст внутрішньоклітинного глікогену у нейтрофільних гранулоцитах крові, зменшується вміст загальних ліпідів у мембранах еритроцитів та їх нагромадження у плазмі крові. Експериментально на моделі МЖ обгрунтовано застосування перфторана й озонованого ізотонічного розчину натрію хлориду як засобів патогенетичної терапії ПН за умов МЖ. Установлено, що застосування перфторана або озонованого ізотонічного розчину натрію хлориду перешкоджають розвитку гіпоксії тканини печінки у разі МЖ. Розроблено малоінвазивний спосіб ехоконтрольованої черезшкірної пункційної параумбілікальної холангіостомії, який дозволяє зменшити післяопераційні ускладнення. Проведено клінічну оцінку застосування перфторана озонованого ізотонічного розчину натрію хлориду як патогенетично обгрунтованих лікарських препаратів з метою профілактики та лікування ПН у хворих на МЖ.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання лікування гострого холециститу за допомогою відеолапароскопічної хірургії. Уточнено показання та протипоказання до неї. Обстежено 441 хворого. Встановлено, що надання хірургічної допомоги пацієнтам з ускладненими формами гострого холециститу з використанням лапароскопічної хірургії повинно будуватись на засадах активної хірургічної тактики. Запропоновано тактику першочергового лапароскопічного видалення основного джерела запального процесу та забезпечення адекватної деривації жовчі. Корекція виявлених під час операції супутніх уражень жовчної протоки проводиться в холодному періоді. У випадку діагностики патології позапечінкових жовчних шляхів перевага віддається інтраопераційній лапароскопічній холангіографії. Відсоток конверсій на сьогоднішній день може бути одним з непрямих критеріїв якості лікувально-діагностичного процесу за умов використання малоінвазивних методик. Лапароскопічна холецистектомія є методом вибору хірургічного лікування гострого холециститу. Впровадження основних результатів роботи в медичну практику знизило післяопераційну летальність у 10 разів, кількість післяопераційних ускладнень - у 7,3 разів, а середній ліжко-день - у 5,3 разів на відміну від традиційних методів.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни електричної функції міокарда, показники скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка. Встановлено виражену тахікардію, депресію та елевацію сегмента ST, аритмії, а також пригнічення скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка. Розроблено комплексну методику щодо прогнозу серцево-судинних ускладнень, встановлено критерії для застосування певної хірургічної тактики та методів холецистектомії для зменшення частоти та виразності серцево-судинних ускладнень у післяопераційному періоді. Показано, що найбільш оптимальним методом хірургічного лікування у хворих із суб- та компенсованою функцією серцево-судинної системи у випадку неускладненого холецеститу є лапароскопічна холецистектомія з тиском карбоксиперитонеуму 8 - 11 мм рт. ст., лапаротомна холецистектомія за допомогою малого доступу. Визначено групу хворих, яким необхідна підготовка метопрололом (0,05 г per os) до рентгенендоскопічних втручань на великому дуденальному сосочку для попередження кардінальних ускладнень з приводу їх проведення. Встановлено, що наявність лише синдрому ранньої реполяризації шлуночків не може стримувати хірургічну активність.

  Скачати повний текст

Удосконалено методи діагностування та лікування резидуального та рецидивного холангіолітіазу (ХЛ). Установлено, що у резидуальних конкрементах наявний високий вміст холестерину, а рецидивних - кон'югатів білірубіну. Зазначено, що основними методами діагностування досліджених хвороб є ультразвукова діагностика та рентгеноконтрастні методи дослідження жовчних проток. Виведено дискримінантну функцію, яка дозволяє діагностувати резидуальний ХЛ з вірогідністю 85,7 %, а рецидивний - 93,3 %. Описано рентгенологічний симптом холангіту, за якого наявна "складчастість" слизової оболонки холедоха. Використання ендоскопічних транспапілярних втручань є методом вибору за умов лікування резидуального та рецидивного ХЛ. За наявності крупних конкрементів, які неможливо видалити ендоскопічно, назобіліарне дренування дозволяє завершити холедохолітотомію "глухим швом" гепатикохоледоха. Використання розроблених способів діагностування та хірургічного лікування резидуального та рецидивного холангіолітіазу з застосуванням малоінвазивних технологій дозволило знизити післяопераційні ускладнення з 20,4 % до 12,5 %, післяопераційну летальність - з 2,0 % до 0,0 %.

  Скачати повний текст