Дисертація присвячена питанням хірургічного лікування 107 хворих з вогнищевою патологією печінки. В експерименті вивчена морфологія репаративних процесів у печінці після виконання резекції. Досліджені в динаміці показники функціонального резерву печінки після використання різних методів резекції. В результаті проведеного аналізу висвітлені вірогідні прогностичні фактори летального кінця після розширених резекцій печінки. Запропоновано малотравматичний комбінований спосіб резекції печінки, спрямований на зменшення об'єму інтраопераційної крововтрати. Розроблено новий спосіб резекції печінки у хворих з механічною жовтяницею пухлинного генезу. Впровадження малотравматичних способів виконання резекції з урахуванням виявлених факторів ризику дозволило, порівняно з традиційними способами, значно покращити результати хірургічного лікування хворих з вогнищевою патологією печінки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено етіопатогенетичний підхід щодо лікування хворих з профузною кровотечею з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка (ВРВСШ) у разі цирозу печінки (ЦП). Наукове дослідження проведено з використанням принципів індивідуалізованого вибору способу рентгенхіругічного втручання на підставі виявлення та корекції порушень гепатоспланхнічного кровообігу у хворих на ЦП. В експерименті на піддослідних тваринах доведено можливість рентгенхірургічного лікування тромбозу ворітної вени у разі ЦП, що є чинником, який обумовлює виникнення кровотечі. Для припинення профузної кровотечі з ВРВСШ розроблено та впроваджено методику формування екстракорпорального портокавального шунта, що забезпечує швидке зниження внутрішньопортального тиску та сприяє досягненню гемостазу. Розроблено й апробовано алгоритм лікувально-діагностичної тактики, що передбачає індивідуалізоване використання рентгенхірургічних методів гемостазу. Проаналізовано результати лікування основної та порівняльної груп хворих. Встановлено, що застосування запропонованого підходу для лікування основної групи хворих сприяє покращанню його результатів у найближчому та віддаленому періодах після операції, зокрема, виявлено зменшення рецидивів кровотечі з 43,5 % до 21 %, а загальної летальності з 71,6 % до 31,5 %.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльне оцінювання ефективності виконання рентгенендоваскулярного хірургічного втручання (РХВ) у поєднанні з трансумбілікальною катетеризацією ворітної вени під час лікування хворих з ускладненнями портальної гіпертензії (ПГ) у разі цирозу печінки. Впроваджено до клінічної практики методику емболізації лівої шлункової вени з трансумбілікального доступу. На підставі результатів вивчення характеру порушень кровотоку в судинах гепатолієнального басейну та ускладнень ПГ визначено показання та послідовність виконання РХВ у разі лікування зазначених хворих. Розроблено нові способи рентгенохірургічного лікування ускладнень ПГ: портокавальне шунтування та спосіб лікування хворих на ПГ, ускладнену кровотечею.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання лікування синдрому портальної гіпертензії, обумовленої цирозом печінки та його ускладнень, з урахуванням патогенетичних механізмів її розвитку. На підставі результатів вивчення особливостей кровотоку, функціонального стану печінки, імунної реактивності за різноманітних видів печінкової недостатності розроблено тактику та головні напрямки лікувальних заходів. Наведено діагностичний та лікувальний алгоритми у разі кровотечі з варикозно-розширених вен стравоходу та шлунку. Запропоновано малоінвазивну методику кровотамування з створенням екстраанатомічного портокавального шунта та контрольованої гіпотонії. Розроблено методику внутрішньопечінкового портокавального шунта з використанням катетера. Здійснено порівняльну оцінку різноманітних методик ендоскопічного гемостазу для лікування портальних кровотеч. Наведено нову методику ендоскопічного гемостазу з використанням НВЧ-випромінювання. Розглянуто індивідуальний підхід щодо лікування хворих даної категорії з урахуванням рівня блоку портального кровотоку. Запропоновано хірургічну тактику з урахуванням стану хворого, ступеня тяжкості операційного ризику. Розроблено підхід щодо лікування хворих залежно від етіологічних особливостей захворювання. На підставі результатів аналізу виявлено перевагу даного комплексного підходу до хворих основної групи ( летальність знизилась на 33,8 %, позитивні результати збільшилися на 6,4 %).

  Скачати повний текст

Вперше визначено кількісні характеристики структурних змін печінки у хворих на цироз в стадії компенсації, які дозволяють більш точно оцінити її функціональні резерви. Розроблено спосіб визначення показань до хірургічного лікування хворих на цироз печінки (ЦП). Встановлено, що стан судин портальної системи та портальної гемодинаміки взаємопов'язаний з характером морфологічних змін у печінці хворих на ЦП. Розроблено новий спосіб визначення показань до їх хірургічного лікування. Доведено, що операція екстраперитонізації правої долі печінки з інтраопераційним лазерним опромінюванням (ЕППДП з ЛО) поліпшує функціональний стан печінки та якість життя, а операція перев'язки лівої шлуночкової артерії та вени, селезінкової артерії (ПЛШАВ, СА) призводить до зниження вираженості ознак ПГ у хворих на ЦП у стадії компенсації. Визначено нові фактори ризику несприятливого виходу оперативного втручання у хворих на ЦП в стадії компенсації. Запропоновано спосіб прогнозування результатів оперативного втручання у стадії компенсації, що дозволяє поліпшити результати хірургічного лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему профілактики та лікування гнійно-запальних ускладнень у разі травматичних пошкоджень печінки у ранньому післяопераційному періоді. Проведено експериментальне дослідження на 140-ка безпородних собаках з метою вивчення впливу шовного матеріалу (ШМ) (вікрилу, дексону, капромеду, кетгуту) на тканину печінки за її травматичного пошкодження. Апробовано запропонований новий метод лікування травм печінки, який передбачає використання методики ВТЕ для запобігання гнійно-запальних ускладнень у дослідженому періоді. За результатами проведених досліджень виявлено, що оптимальним ШМ за травматичних пошкоджень печінки є вікрил. Відзначено, що застосування розробленого способу лікування гнійно-запальних ускладнень дозволило знизити їх кількість у ранньому післяопераційному періоді. Обгрунтовано використання запропонованого методу профілактики та лікування зазначених ускладнень. Завдяки застосуванню даної методики на фоні вікрилового шва, а також електричного поля постійного струму кількість гнійно-запальних ускладнень у цьому періоді знизилась на 13,2 % та скоротився термін перебування хворих у стаціонарі на 3,4 дні.

  Скачати повний текст

З використанням клінічного матеріалу досліджено вплив хірургічних втручань на динаміку запальних змін і моторних порушень верхніх відділів травного каналу у хворих на портальну гіпертензію (ПГ) та доцільність комплексної санаторно-курортної реабілітації таких пацієнтів. Уперше вивчено вплив Hp на виникнення портальної гастропатії у хворих на ПГ та запропоновано методи його ерадикації. Проаналізовано зміни білково-амінокислотного обміну та неврологічного статусу у хворих на ПГ перед та після проведення реабілітаційних заходів. Опрацьовано і впроваджено в практичну медицину систему реабілітаційних заходів у хворих з синдромом ПГ після операції.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни показників центральної та портопечінкової гемодинаміки, ендоскопічні зміни верхніх відділів травного каналу, взаємозв'язок величини печінки з портосистемною гемодинамікою та зв'язок цих змін з портосистемною енцефалопатією перед і після проведених судинно-шунтуючих операцій на підставі клінічного обстеження 82 хворих на цироз печінки з синдромом портальної гіпертензії в стадії "А" та "В" згідно класифікації Чайлда - Туркотта. На великій кількості клінічних спостережень проаналізовано ефективність судинно-шунтуючих операцій у випадку цирозу печінки для профілактики кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу. У 82 % випадків вони забезпечують стійкий гемостатичний ефект і дають добрі та задовільні результати. Виявлено, що незважаючи на функціонуючий шунт, у 37,8 % хворих не спостерігалося повного спадання варикозно розширених вен стравоходу. Встановлено, що портосистемна енцефалопатія є комплексом відносно стабільних нервово-психічних розладів внаслідок погіршення перфузії печінки та включення портосистемних анастомозів, ознакою чого може вважатися спленомегалія та зменшення розмірів печінки. У 70-90 % хворих на цироз печінки виявлено запальні зміни верхніх відділів травного каналу, які частково зменшуються після проведення судинно-шунтуючих операцій, а відсоток моторних у вигляді дуодено-гастрального рефлюксу, навпаки, збільшується.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз даних, одержаних внаслідок лікування 494-х постраждалих з травматичними ушкодженнями печінки й експериментальне моделювання травми печінки. З'ясовано, що у постраждалих з тяжкою травмою печінки спостерігаються незадовільні результати, зумовлені високою частотою ускладнень і значною летальністю. Завдяки використанню розробленої хірургічної тактики на підставі об'єктивної оцінки тяжкості анатомічних ушкоджень печінки тяжкого стану у постраждалих дозволило зменшити кількість ускладнень з 29,2 % до 20,7 %, а післяопераційну летальність - з 17,2 % до 8,4 %, тобто у 1,4 і 2 рази відповідно. Під час вивчення впливу експериментальної травми печінки на ультраструктуру гепатоцитів встановлено можливість прогнозування функціональних розладів печінки у постраждалих. Висвітлено нові підходи для розв'язання наукової проблеми травматичних ушкоджень печінки, що передбачає зниження кількості ускладнень і летальності шляхом покращання хірургічного лікування постраждалих з застосуванням розробленої хірургічної тактики.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання діагностики та хірургічного лікування 122 хворих із первинним гидатидним ехінококозом печінки, серед яких було 88 (72,1 %) мешканців ендемічних регіонів. Діагностику здійснено за допомогою ультразвукового дослідження та комп'ютерної томографії. Паліативні втручання (ехінококектомія) виконано у 68 (55,7 %), радикальні (періцистектомія та резекція печінки) - у 42 (34,5 %), метод пункційних аспірацій під контролем ультразвукового дослідження застосовано у 12 (9,8 %) пацієнтів. Специфічні післяопераційні ускладнення (17,6 %), летальні випадки (2,9 %) та рецидиви захворювання у віддалений час (7,3 %) спостережено лише після паліативних втручань.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано та досліджено експериментальну модель кісти печінки, яка за своїми параметрами максимально відповідає справжній кісті печінки у людини. За умов експерименту доведено ефективність впливу 96 % етилового спирту на епітеліальний шар справжньої кісти. Запропоновано й уніфіковано основні терміни, що використовують в даному розділі мініінвазивної хірургії. Розроблено нові та модифіковано існуючі варіанти черезшкірних доступів залежно від локалізації патологічних утворень, їх розмірів та особливостей нозологічних форм. Встановлено сезонну залежність частоти виявлення первинних піогенних абсцесів печінки. Визначено диференційно-діагностичні ознаки ехінококових моноцист і справжніх кіст печінки. Вперше відзначено етапність змін порожнин справжніх кіст печінки після їх склеротерапії за результатами динамічного ультразвукового дослідження.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання патогенезу, діагностики та хірургічного лікування ускладнень цирозу печінки. Досліджено зміни гепатоспланхнічного кровообігу у випадку цирозу, їх взаємозв'язок з порушенням функцій печінки, портосистемною енцефалопатією, локалізацією та вираженістю варикознорозширених вен. Обгрунтовано чіткі показання до виконання різних оперативних втручань залежно від стану регіонарної гемодинаміки. На підставі результатів досліджень розроблено раціональну тактику хірургічного лікування хворих на цироз печінки, що включає поєднання портодекомпресивних, лімфодренувальних і роз'єднувальних операцій, спрямованого на корекцію ускладнень, стабілізацію перебігу захворювання. Застосування запропонованих методів операції та хірургічної тактики дозволило попередити виникнення та прогресування портосистемної енцефалопатії, портальної гастропатії, отже, істотно поліпшити якість життя хворих. Впровадження розробленої тактики сприяло зменшенню летальності з 24 % (у разі застосування загальноприйнятих способів) до 16,4 %, частоти рецидивів кровотечі - з 30,3 до 12,5 %, портосистемної енцефалопатії - з 48,3 до 21,5 %, збільшенню показників виживання протягом 3 років - з 40 до 53 %.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати хірургічного лікування 304-х хворих на обструктивні захворювання органів панкреатодуоденальної зони, об'єднані до єдиної групи складних патологічних процесів, що обтурують протокові системи термінальних відділів холедоху, підшлункової залози та просвіт дванадцятипалої кишки. Розроблено робочу класифікацію цих захворювань. Розроблено алгоритм прогнозу розвитку післяопераційних ускладнень, який передбачає вибір хірургічної тактики, а також алгоритм діагностики та хірургічного лікування обструктивних захворювань органів панкреатодуоденальної зони з застосуванням розроблених триетапної хіургічної тактики, малоінвазійних і органозберігальних оперативних втручань, програми періопераційної профілактики післяопераційних ускладнень. Впровадження зазначених хірургічних методик та раціональна тактика дозволили скоротити кількість післяопераційних ускладнень від 43,3 % до 24,1 %, значно зменшивши їх тяжкість, а також знизити післяопераційну летальність від 9,9 % до 4,5 %.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженням особливостей застосування лапароскопічної методики, біогемосорбції в лікуванні хворих із механічною жовтяницею доброякісного генезу, що ускладнена гострою печінковою недостатністю (ГПН). Вивчено вплив кріоконсервованих ксеногепатоцитів, окремо та в комбінації з фрагментами ксеноселезінки, на біохімічні, імунологічні показники та тривалість життя щурів після п'яти- і семидобової експериментальної механічної жовтяниці. В експерименті було використано 273 тварини. Висвітлено результати лікування 79 хворих, із них у 62 (79,1%) виявлена ГПН II ст., а у 17 (20,9%) - III ст. Хворим застосовували передопераційну лапароскопічну декомпресію жовчних шляхів, оперативне лікування, післяопераційне екстракорпоральне підключення кріоконсервованих ксеногепатоцитів окремо і в комбінації з фрагментами ксеноселезінки. Розроблена раціональна тактика лікування хворих із механічною жовтяницею доброякісного генезу, ускладненою гострою печінковою недостатністю. Застосування лапароскопічних методик та біогемосорбцій дозволило зменшити кількість ускладнень та летальних наслідків на 17,8% при оперативному лікуванні.

  Скачати повний текст

Запропоновано нові методи лікування хворих з кровотечами із флебектазій стравоходу і шлунка за наявності декомпенсованого цирозу печінки. На підставі вивчення результатів комплексного обстеження та лікування 91-го хворого на цироз печінки, ускладнений асцитичним синдромом та кровотечею з флебектазій стравоходу та шлунка суттєво доповнено та розширено наукову концепцію розвитку поліорганної недостатності у даної категорії хворих. Вперше доведено, що підвищення внутрішньочеревного тиску у хворих з асцитом у разі кровотечі призводить до відносної гіповолемії, що викликає характерні порушення центральної гемодинаміки, зокрема, зниження серцевого індексу і тиску наповнення лівого шлуночка, зростання загального периферійного опору судин, артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. Встановлено, що збільшення внутрішньочеревного тиску призводить до погіршення кровопостачання печінки внаслідок зменшення об'ємної перфузії портопечінкових судин і нижньої порожнистої вени та ниркових вен, що погіршує центральну гемодинаміку та клубочкову фільтрацію. Запропоновано методику лікування асциту методом діаліз-сорбції з реінфузією асцитичної рідини та альбуміновим перитонеальним діалізом за одночасної зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу. Запропоновано мініінвазивну ендоваскулярну методику зупинки кровотечі із варикозно розширених вен шлунка з використанням екстракорпоральних методів лікування асциту. Розроблено й апробовано нову стратегію надання хірургічної допомоги хворим з декомпенсованим цирозом печінки, ускладненим кровотечею з флебектазій стравоходу та шлунка. Показано, що впровадження нових методів хірургічного лікування в клінічну практику сприяє зниженню летальності від кровотеч до 34,1 %, у 26,4 % пацієнтів виявлено відсутність рецидивування асциту протягом 3-х років спостереження, а рецидиву кровотечі - у 57,7 % хворих.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження з метою поліпшення результатів оперативного лікування хворих на цироз печінки (ЦП) на підставі виявлення факторів ризику та прогнозування розвитку печінкової недостатності (ПН) під час вибору методу оперативного втручання. Установлено, що ПН виникає у 33,9 % хворих на ЦП і є причиною смерті у 63,6 % випадків. Ризик її розвитку найбільш високий після шунтувальних операцій, за наявності асциту, поєднання асциту та кровотечі з ВРВ стравоходу та шлунка. Виявлено, що ПН супроводжується гіпопротеїнонемією, гіпоальбумінемією, підвищенням рівнів білірубіну, сечовини, креатиніну, активності ферментів АсАТ, АлАТ, ЛФ, зростанням анемії, лейкоцитозу, лімфопенії. Морфологічні зміни печінки у разі ПН відображають її функціональні резерви, а ризик розвитку ПН є найбільший у разі цирозу C-типу. Зазначено, що зниження печінкового кровотоку, лінійної швидкості портального кровотоку, збільшення діаметрів ворітної та селезінкової вен указують на погіршення функціональних резервів печінки. З'ясовано, що математична оцінка порушень функції печінки на підставі визначення маркерів малої недостатності печінки не дозволяє прогнозувати розвиток ПН, а оцінка тяжкості цирозу за Child-Turcotte-Pugh може бути використана для комплексного прогнозування ПН у хворих на цироз та вибору тактики лікування. Відзначено, що можливим є прогноз ПН, який базується на математичному аналізі клініко-лабораторних, морфологічних та інструментальних показників.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена експериментальному дослідженню фармакологічної ефективності актопротекторів, антиоксидантів і антигіпоксантів при синдромі довготривалого здавлення. Встановлено, що за допомогою вивчених засобів вдається нормалізувати морфофункціональний стан печінки та нирок при крашсиндромі. Найбільш терапевтичний ефект, при цьому, мають актопротектори бемітил і томерзол, а також антиоксидант альфа-токоферол в ліпосомах. Механізм дії актопротекторів полягає, в основному, в нормалізації метаболізму білка, а ліпосомального альфа-токоферолу - реакцій вільнорадикального окиснення і репарації мембран.

  Скачати повний текст

Уперше створено експериментально-біологічну модель тупої травми печінки (ТП). Доведено, що навіть незначна травма у ділянці печінки призводить до суттєвих морфометричних змін в органі. Удосконалено семіотику ТП у перші години після отримання травми та оптимізовано відповідний діагностично-лікувальний алгоритм. Розроблено методологію післяопераційного лікування постраждалих з ТП.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням діагностики та хірургічного лікування цирозу печінки (ЦП). На основі клінічного аналізу 68 хворих вивчені запальні зміни з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ)та порушення моторної функції, які супроводжують ЦП і залежать від ступеню варикозного розширення вен (ВРВ) стравоходу та шлунка, кількості кровотеч з ВРВ в анамнезі, ступеня печінкової недостатності. Ендоскопічна характеристика змін верхніх відділів ШКТ у хворих показала, що у 72% пацієнтів спостерігається езофагіт різного ступеню важкості, у 84% - гастрит. Моторні порушення у вигляді ГЕР спостерігаються у 74%, ДГР - у 17,6% хворих. У 23 (35,4%) хворих після сплено-декомпресивних операцій, не дивлячись на функціонуючий сплено-декомпресивний шутн, ВРВ стравоходу не спадаються. В зв'язку з чим у 2-х хворих на висоті кровотечі, а у 15 - в плановому порядку виконана ендоскопічна склеротерапія ВРВ стравоходу ІІІ ст. Кумулятивний аналіз стабільності хірургічного лікування по трьох основних параметрах - рецидив кровотечі, летальності до 5 років та портосистемної енцефалопатії показав, що задовільний результат лікування спостерігається у 92% хворих.

  Скачати повний текст