Розроблено способи визначення показань і лікування рецидивного холедохолітіазу. Визначено оптимальній вибір хірургічної тактики й адекватного оперативного втручання. Доведено, що застосування мініінвазивних технологій дозволяє усунути доброякісний рестеноз великого сосочка дванадцятипалої кишки у більшості хворих, а декомпресія біліарного тракту, як першого етапу підготовки хворих до радикальної операції у разі обтурації злоякісного походження, значно покращує результати хірургічного лікування та часто є остаточним втручанням. Випадків летальності не зафіксовано, знижено кількість післяопераційних ускладнень з 22 % до 5,9 %, скорочено тривалість перебування хворих у стаціонарі в 4,3 раза в порівнянні з групою хворих після відкритих операцій.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення метаболічних порушень у пацієнтів з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом, виокремлено ознаки трьох основних варіантів перебігу синдрому ендогенної інтоксикації - компенсований, субкомпенсований, декомпенсований. У хворих з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом, рівень ендогенної інтоксикації залежить від рівня білірубінемії й активності процесів ПОЛ. Вперше в порівняльному аспекті вивчено ефективність інфузійної терапії та плазмаферезу в ролі передопераційної підготовки в декомпенсованій стадії ендотоксикозу у хворих з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом. Проведено оцінювання критеріїв ефективності плазмаферезу у хворих з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом, на підставі чого розроблено показання та визначено протипоказання до застосування методу. Вивчення динаміки клінічних і лабораторних проявів синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на механічну жовтяницю дозволило визначити оптимальні терміни включення плазмаферезу до комплексу лікувальних заходів, інтенсивність і об'єм плазмаферезу, характер плазмозаміщення, виявити можливі ускладнення, запропонувати заходи щодо їх запобігання та корекції. Доведено високу ефективність і доцільність застосування плазмаферезу в комплексному лікуванні хворих з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом у разі використання ендоскопічної папілосфінктеротомії, черезшкірних черезпечінкових ендобіліарних втручань для корекції біліарної гіпертензії.

  Скачати повний текст

Запропоновано підвищення ефективності комплексного лікування гнійно-запальних ускладнень (ГЗУ) жовчокам'яної хвороби. Встановлено, що регіонарне внутрішньоартеріальне введення лікарської речовини, що попередньо включалась в автологічні еритроцитарні тіні, призводить до максимального нагромадження останньої в стінці жовчного міхура та загальної жовчної протоки, уражених гнійно-запальним процесом. Розроблено новий спосіб регіонарної внутрішньоартеріальної антибіотикотерапії з використанням автологічних еритроцитарних тіней у разі комплексного лікування ГЗУ жовчокам'яної хвороби. Доведено клінічну ефективність запропонованого методу під час лікування хворих на флегмонозний та гангренозний калькульозні холецистити, гострий гнійний холангіт.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано ефективні методи профілактики та лікування післяопераційного холедохолітіазу. Розроблено методику діагностування та проведено порівняльне дослідження сучасних способів лікування даної патології. Створено алгоритм обстеження пацієнтів з підозрою на післяопераційний холедохолітіаз та уніфіковано показання щодо застосування різних видів традиційних і малоінвазивних втручань. Розроблено комплекс практичних рекомендацій для профілактики рецидивного холедохолітіазу після відкритої та лапароскопічної холецистектомії. Встановлено причини невдалих спроб малоінвазивного усунення післяопераційного холедохолітіазу й обгрунтовано алгоритм вибору оптимальної хірургічної тактики лікування даної патології. Розроблено новий спосіб зовнішнього дренування загальної жовчної протоки та підпечінкового простору та оригінальну методику лікування резидуального холедохолітіазу, пріоритетність яких підтверджено патентами. З метою зменшення кількості післяопераційних ускладнень та покращання результатів лікування створено й апробовано схему профілактики післяопераційного холедохолітіазу. Експериментально підтвреджено ефективність запропонованих методів лікування та профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі клінічного обстеження та узагальнення безпосередніх результатів дослідження змін параметрів центральної гемдинаміки, дихальної системи на етапах лапароскопічної холецистектомії, порівняльного аналізу ефективності використання міорелаксантів різних груп зроблено спробу систематизувати основні зміни, що відбуваються в серцево-судинній та дихальній системах на етапах лапароскопічної холецистектомії з метою своєчасного виявлення та попередження ускладнень, які виникають під час та у ранньому післяопераційному періоді. Надано рекомендації щодо вибору оптимальних видів та доз м'язових релаксантів для анестезіологічного забезпечення оперативних втручань з використанням карбоперітонеуму та доцільності використання моніторингу нервово-м'язової провідності. Розроблено алгоритм анестезіологічного забезпечення оперативних втручань з використанням ендовідеохірургічної техніки, що дає змогу зменшити частоту післяопераційних ускладнень.

  Скачати повний текст

Розв'язано наукову задачу стосовно покращання результатів хірургічного лікування хворих на гострий (ГКХ) і хронічний калькульозний холецистит (ХКХ), ускладнений холедохолітіазом. Удосконалено методи діагностики та вибору мініінвазивних хірургічних втручань. На підставі вивчення анамнестичних даних, клінічного, лабораторного, черезшкірного ультразвукового досліджень (ЧУЗД) у таких хворих визначено критерії підвищеної ймовірності холедохолітіазу, які дозволяють установити показання до проведення ендоскопічної ультрасонографії, що утричі забезпечило підвищення діагностування каменів загальної жовчної протоки (ЗЖП). Доведено, що ендоскопічна ультрасонографія має значні переваги у порівнянні з ЧУЗД. Точність діагностики конкрементів гепатикохоледоха становить 97,2 %, а за даними ЧУЗД - 28,8 % і не залежить від форми холециститу, діаметрів ЗЖП та конкремента. Розроблено алгоритм діагностування холедохолітіазу у хворих на ГКХ і ХКХ. Проведено порівняння двохетапного методу видалення конкрементів з ЗЖП - ендоскопічної папілотомії (ЕПСТ) з наступною лапароскопічною холецистектомією (ЛХЕ) чи ЛХЕ з післяопераційною ЕПСТ - з одноетапним видаленням конкрементів ЗЖП через міхурову протоку або холедохотомічний отвір під час ЛХЕ та показано, що більш перспективним є одноетапне мініінвазивне втручання. За даного виду втручань зберігається функція великого сосочка дванадцятипалої кишки, відсутній ризик ускладнень ЕПСТ, які мали місце у 9,8 % хворих за двохетапного методу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати обстеження та лікування 1 420-ти хворих на холедохолітіаз (ХЛ) (798-ми осіб - у 2002 - 2004 рр. (перша група), 712-ти осіб - у 2005 - 2007 рр. (друга група)). Розроблено поетапний діагностичний алгоритм, з застосуванням якого визначено ступінь складності ендоскопічної санації жовчних протоків і здійснено диференційований вибір лікувальної тактики з пріоритетом ендоскопічних транспапілярних втручань і впровадженням методів літотрипсії.

  Скачати повний текст

Розроблено диференційовані методи раннього відновлювального лікування хворих після холецистектомії з приводу жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ) з урахуванням характера та ступеня порушень у гастродуоденальній системі, а також особливостей вуглеводного обміну з метою підвищення ефективності терапії. На підставі результатів комплексного клінічного, лабораторного та інструментального обстеження хворих, визначення специфіки клінічного перебігу раннього відновлювального періоду, стану гепатопанкреатобіліарної та гастродуоденальної систем, прихованих порушень вуглеводного обміну, виявленого взаємозв'язку між важкістю уражень гастродуоденальної системи та порушеннями вуглеводного обміну розроблено диференційовані комплекси лікування з використанням фізіотерапевтичних методів. Досліджено безпосередні й віддалені результати лікування хворих після холецистектомії та доведено, що застосування запропонованих комплексів на етапі ранньої санаторно-курортної реабілітації залежно від характеру та ступеня патологічного процесу у гепатопанкеатобіліарній і гастродуоденальній системах, підшлункової залози та прихованих порушень вуглеводного обміну сприяє значному підвищенню ефективності лікування та запобігає розвитку стійких післяхолецистектомічних розладів і формуванню цукрового діабету II типу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вирішено одну з актуальних проблем хірургічної гастроентерології - лікування ускладнених форм жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ) у хворих похилого та старечого віку (ПСВ) з пріоритетним застосуванням малоінвазійних методів хірургічного лікування та комплексним підходом щодо профілактики тромбоемболічних ускладнень з використанням рентгенендоваскулярних технологій. На підставі результатів аналізу клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження розроблено хірургічну тактику у випадку ускладених форм ЖКХ у хворих ПСВ з пріоритетним виконанням етапних мінівазійних операційних втручань. Зазначено, що у разі холедохолітіазу з гострим панкреатитом, холангітом, жовтяницею та великому операційному ризику запропоновано виконання ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатикографії та папілосфінктеротомії з видаленням конкрементів, після повного їх видалення - лапароскопічної холецистектомії, а якщо залишились конкременти - класичної ревізії ЗЖП. Встановлено, що у випадку холедохолітіазу без жовтяниці рекомендується застосовувати лапароскопічну інтераопераційну холангіографію - лапароскопічну холецистектомію та літоекстракцію; якщо залишені камені - післяопераційну ендоскопічну папілосфінктеротомію, видалення конкрементів - якщо цього недостатньо - класичну ревізію ЗЖП. Вперше запропоновано та впроваджено комплексний підхід стосовно профілактики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів ПСВ хворих на ускладнені форми ЖКХ з використанням рентгенендоваскулярних технологій, застосовано тимчасовий кава-фільтр-тромбоекстрактор, поряд з ним вітчизняний кава-фільтр "ОСОТ" з можливістю, у разі потреби, видалення або постійної імплантації. Встановлено, що "ОСОТ" має високу здатність затримувати емболи, простий в імплантуванні та надійний у фіксації у просвіті нижньої порожнистої вени. Обгрунтовано доцільність застосування методів еферентної терапії, зокрема, гемокарбоперфузії, плазмафорезу та гемодіалізу, а також імунокорекції пацієнтів ПСВ, хворих на ускладнені форми ЖКХ. Доведено ефективність шкали АРАСНЕ ІІ для оцінки тяжкості стану та прогнозу ризику летального наслідку у разі ускладнених форм ЖКХ серед пацієнтів ПСВ. Зазначено, що даний підхід дозволив зменшити кількість післяопераційних ускладнень від 24,1 % до 9,7 %, а післяопераційну летальність - від 10,2 % до 1,2 %.

  Скачати повний текст

Вирішено проблему поліпшення результатів лікування непухлинної патології дистального відділу загальної жовчної протоки (ЗЖП) та великого сосочка дванадцятипалої кишки (ВСДК). Проведено оцінку комплексного обстеження 140 хворих з непухлинною патологією дистального відділу холедоха та ВСДК з використанням клініко-лабораторних та інструментальних методів. Удосконалено діагностику і визначено тактику хірургічного лікування фіксованих конкрементів та стенозів дистального відділу ЗЖП і ВСДК. Проаналізовано лапаротомні та сучасні малоінвазивні комбіновані методи корекції непухлинної патології дистальних відділів позапечінкових жовчних шляхів. Відпрацьовано комплекс практичних рекомендацій для профілактики незадовільних результатів лікування хворих. Доведено недоцільність оперативних втручань на нормальному фізіологічному ВСДК у разі патології холедоха. У випадку відсутності патології сосочка, особливо в людей молодого віку за наявності поодиноких камінців холедоха, рекомендовано лапароскопічне та відкрите оперативне втручання на загальній жовчній протоці (холедохотомія), пріоритетно у лапароскопічному варіанті операції. Виконано холедохолітотомію, у результаті якої операцію завершено зовнішнім дренуванням гепатохоледоха через куксу міхурової протоки з зашиванням холедохотомного отвору.

  Скачати повний текст

Запропоновано раціональну програму діагностики і лікування непрохідності жовчних протоків на тлі жовчокам'яної хвороби (ЖКХ). Стандартний комплекс інструментальних методів обстеження (ультразвукове сканування (УЗС), дуоденофіброскопія (ДФС), ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПБ)) доповнено методами "діагностичної" ендоскопічної папілосфінктеротомії(ЕПСТ), електротермометрії жовчних протоків, холангіоманометрії та бактеріологічного дослідження жовчі. Виявлено, що алгоритм послідовного застосування зазначених інструментальних методів діагностики забезпечує підвищення з 82,3 % до 96,7 % точності доопераційної діагностики патології жовчних протоків. Розроблено спосіб холангіоманометрії, що підвищує якість диференціальної діагностики стенозу і спазму великого дуоденального соска (ВДС). Ендоскопічні маніпуляції на першому етапі лікування (ЕПСТ, назобіліарне дренування (НБД), холедохолітоекстракція) удосконалено стосовно нестандартних ситуацій. Встановлено, що застосування модифікованого назобіліарного дренажу дозволяє поліпшити адекватну місцеву терапію гнійного холангіту і механічної жовтяниці з 80 % до 97,5 %, застосування способу канюляційної папілосфінктеротомії за керованим провідником за умови розташування ВДС у парапапілярному дивертикулі дозволяє збільшити частоту успішних маніпуляцій у таких ситуаціях з 62,5 % до 87,5 %. Зроблено висновок, що раціональна тактика двоетапного малоінвазивного лікування ЖКХ, ускладненої непрохідністю жовчних протоків, поєднуючи ендоскопічні лікувальні маніпуляції на першому етапі та лапароскопічну холецистектомію на другому етапі, дозволяє істотно поліпшити результати лікування хворих з даною патологією: частота ускладнень знизилася з 22,9 % до 15,4 %; летальність знизилась з 4,2 % до 1,2 %; середні терміни лікування скоротилися з 21,4 до 14,8 доби; частота повторних операцій зменшилася з 14,6 % до 7,1 %.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного обстеження визначено співвідношення постваготомічних та пострезекційних ускладнень, пов'язаних з ураженням жовчовивідної системи. Розглянуто характер моторно-евакуаторних змін жовчного міхура та встановлено чіткий кореляційний взаємозв'язок між гіпотонічно-гіпокінетичними розладами, ступенем вираженості запальних, дегенеративно-дистрофічних та атрофічних процесів у слизовій оболонці шлунку і дванадцятипалої кишки та розвитком холелітіазу. Досліджено основні біохімічні зміни жовчі у хворих після оперативних втручань на шлунку та дванадцятипалій кишці, що призводить до пігментного холелітіазу. Визначено, що морфофункціональні зміни печінки у хворих з післяоперативним холелітіазом мають ознаки неспецифічного реактивного гепатиту. Встановлено фактори ризику та особливості патогенезу пігментного холелітіазу після оперативних втручань на шлунку та дванадцятипалій кишці.

  Скачати повний текст

Розроблено алгоритм діагностики та вибору оптимальної хірургічної тактики у разі холелітіазу. Показано, що одномоментна холедохолітоекстракція доцільна у випадках великих розмірів конкрементів і неефективності ендоскопічної папілосфінктеротомії. Найбільш технічно складним варіантом у разі лапароскопічної холецистектомії у хворих з ускладненими формами холелітіазу є перивезікальний інфільтрат і абсцес. Застосування лапароскопічних способів операцій у разі холедохолітіазу характеризується більш низьким ступенем травматичності порівняно з відкритими операціями. Доведено, що використання мініінвазивних хірургічних методик у лікуванні хворих на холедохолітіаз дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень з 10,4 % до 4,8 % та скоротити період післяопераційної реабілітації та підвищити показники якості життя порівняно з групою хворих після відкритих операцій.

  Скачати повний текст

Досліджено обмін ліпідів у хворих із рубцевою стриктурою жовчних протоків печінки. Висвітлено вплив засобу операції на стан перетравлення та всмоктування ліпідів, на основі дослідження мономерів обміну ліпідів, показників основного обміну і гомеостазу. Встановлено, що порушення перетравлення та всмоктування ліпідів відбувається за змішаним типом. Визначено характерні риси трансформації порушення перетравлення й всмоктування жирів у ранньому й віддаленому післяопераційних періодах залежно від типу відновлення пасажу жовчі в шлунково-кишковий тракт. Розроблено провідні напрямки порушення перетравлення та всмоктування жирів залежно від способу реконструктивної операції у разі рубцевої структури позапечінкових жовчних шляхів.

  Скачати повний текст

Зазначено, що 25 - 30 % хворих, що надходять до хірургічного стаціонару, мають поєднані хірургічні захворювання. Доцільність стимульованих операцій у вигляді поєднаних патологій загальновизнана. Виконання симультанних операцій з поєднанням патології жовчного міхура та внутрішніх жіночих статевих органів обмежується травматичністю лапаротомії. Проаналізовано результати симультанних операцій на жовчних шляхах і органах малого таза жінки, виконаних у 161 хворої з застосуванням лапароскопічної техніки. У 121 хворої основним захворюванням була жовчнокам'яна хвороба, у 40 - захворювання матки та придатків. Запропоновано оригінальну класифікацію технічної складності операцій, яка обумовлює показання та протипоказання до симультанного втручання. Розроблено спосіб операцій, що характеризується трансвагінальним вилученням макропрепаратів. З використанням методу кардіоінтервалометрії показано, що травматичність симультанної лапароскопічної операції не перевищує травматичність операції, здійсненої з приводу одного з захворювань. Встановлено, що ризик ускладнень після симультанних операцій такий самий, як після операцій, обмежених холецистектомією або на органах малого таза, симультанні операції виключають ризик післяопераційних ускладнень, пов'язаних з поєднаною патологією, дозволяють уникнути повторних операцій.

  Скачати повний текст

Визначено ефективність і доцільність, показання та протипоказання, оптимальні терміни виконання оперативних втручань з використанням малоінвазивних технологій у хворих на ускладнені форми жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ) (обтураційні форми ЖКХ, гнійно-запальні екстраміхурові ускладнення, холедохолітіаз, синдром Міріззі та гострий біліарний панкреатит). Уперше експериментально у порівняльному аспекті вивчено ступінь ушкоджувальної дії, монополярної електрокоагуляції й кріовпливу на гістоморфологічну й ультраструктурну будову печінки та доведено можливість використання кріовпливу на ложе жовчного міхура з метою гемо- та жовчостазу, стимуляції регенерації слизової електротермопошкодження паренхіми печінки й ефективність кріодеструкції слизової оболонки задньої стінки жовчного міхура у разі лапароскопічної холецистектомії. Показано можливість виконання стимультанних операцій у хворих на ускладнені форми ЖКХ з супутньою патологією органів черевної порожнини й розроблено нові лапароскопічні способи лікування супутньої патології. Визначено показання й терміни конверсії у разі виконання лапароскопічної холецистектомії, з'ясовано ефективність релапароскопії у діагностиці та лікуванні післяопераційних ускладнень.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання комплексного використання малоінвазивних і ендоскопічних методик у лікуванні хворих на холедохолітіаз. Проаналізовано причини незадовільних результатів використання трансабдомінальних втручань, доведено ефективність ендоскопічної папілосфінктеротомії у пацієнтів з цією патологією. На підставі складних фізико-хімічних методик експериментально визначено деструктивну дію високодисперсного кремнезему "Силікс" на види жовчного конкремента. Запропоновано малотравматичну методику комплексного лікування хворих на холедохолітіаз у випадку неефективності ендоскопічної папілосфінктеротомії, яка включає використання екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії з попереднім введенням у гепатикохоледох 3 % водної зависі "Силіксу" як контактної літолітичної терапії.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано патогенетичні підходи до хірургічного лікування жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ), зокрема, у разі неускладненого перебігу поодинокого холецистолітіазу (ПХЛ). Обгрунтовано способи мініінвазивної холецистолітотомії у разі ПХЛ у поєднанні з післяопераційною корекцією превалюючих ланок патогенезу ЖКХ. Досліджено деякі патогенетичні ланки розвитку ПХЛ залежно від моторно-евакуаторної функції жовчного міхура (ЖМ), стану жовчоутворення та рівня холецистокініну сироватки крові (ХЦК). Встановлено, що у хворих на ПХЛ однією з причин коменеутворення є підвищення літогенних властивостей жовчі та гіпотонія ЖМ внаслідок недостатнього рівня ХЦК. Розроблено критерії відбору хворих для виконання мініінвазивної ХЛТ, запропоновано конкретні терміни та методи післяопераційної профілактики каменеутворення.

  Скачати повний текст