Встановлено, що дезінтегрон-О руйнує оболонку вірусів грипу з усуненням основної частини глікопротеїдів, а отримані за його допомогою субвірусні продукти зберігають нативні властивості та можуть використовуватись для створення противірусних моноклональних антитіл різної специфічності. У дослідах in vitro охарактеризовано властивість катіонного детергента мірамістину інактивувати віруси імунодефіциту людини 1 типу. Зазначено, що мірамістин пригнічує інфекційність позаклітинного вірусу, а також знищує ВІЛ-інфіковані клітини у концентрації 100 мкг/мл і є одним з найбільш активних антисептиків з анти-ВІЛ властивостями. Досліджено вплив амфотерного детергента дезінтегрону-О на ВІЛ-1 інфіковані лімфобластоїдні клітини. Доведено, що дезінтегрон-О поступається мірамістину і не може бути рекомендований для профілактики ВІЛ-інфекції. Зазначено, що присутність у вірусовмісному матеріалі сироватки крові та сорбція ВІЛ-1 на тканину (батист) перешкоджають реалізації віруліцидної дії мірамістину. Проаналізовано концентраційні залежності ефектів. Вперше виявлено дію на ВІЛ-О та ад'ювантні властивості тритерпенових сапонів із кримського плюща Hedera taurica Carr (таурозидів). Розглянуто залежність вказаних характеристик від хімічної будови глікозидів. Встановлено: таурозиди збільшують гуморальну імунну відповідність на глікопротеїди ВІЛ-1,а таурозид I дозозалежно пригнічує репродукцію вірусу. Доведено, що дія ВІЛ-1 та ад'ювантні характеристики мурамілпептидів залежать від конфігурації їх аномерного центру. З'ясовано, що beta-бутил-МДП за імуноад'ювантними властивостями переважає фосфат алюмінію і не активує репродукцію ВІЛ-1 in vitro. Препарат можна віднести до кандидатів на роль безпечного ад'юванту для вакцин проти СНІДу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено скринінг і досліджено перспективні протимікробні речовини серед групи четвертинних фосфонієвих сполук, обгрунтовано доцільність створення на їх основі нових хіміотерапевтичних засобів різнобічної дії. Визначено рівні протимікробної активності та спектр впливу 217-ти нових сполук щодо тест-культур музейних і клітинних штамів мікроорганізмів. За допомогою логіко-структурного аналізу встановлено закономірності зв'язку хімічної структури від протимікробної активності та визначено основні напрямки цілеспрямованого синтезу в ряду четвертинних фосфонієвих солей. У дослідах in vitro з'ясовано швидкість формування стійкості клінічних антибіотикорезистентних штамів золотистих стафілококів до фосфонієвих сполук, вплив pH живильного середовища та вмісту сироватки крові на антимікробну активність досліджених сполук. Вивчено гостру токсичність, кумулятивні ефекти та місцеву подразнювальну дію гетероциклічних фосфонієвих сполук. З використанням двох експериментальних моделей стафілококових інфекцій з'ясовано хіміотерапевтичну ефективність найбільш перспективних сполук.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування генералізованої ентерококової інфекції. Визначено роль ентерококів у виникненні та розвитку даної патології. Наведено мікробіологічну, біохімічну, гістологічну й імунологічну оцінку ефективності використанням комбінації антибактеріальних та імунокоригувальних препаратів. Проаналізовано результати порівняльного вивчення дії антимікробних препаратів як per se, так і в комбінації з імунокоректорами. Експериментально обгрунтовано доцільність застосування амоксиклаву, цефепіму та поліоксидонію або тималіну як засобів терапії генералізованої ентерококової інфекції. Виявлено порушення стану імунної системи, метаболізму, гістогенезу у разі генералізованої ентерококової інфекції. Експериментально доведено, що використання комбінацій амоксиклав + цефепім + поліоксидоній або амоксиклав + цефепім + тималін відновлює імунні, метаболічні та гістологічні процеси в організмі лабораторних тварин. Наведено рекомендації щодо застосування даних схем з метою підвищення ефективності лікування генералізованої ентерококової інфекції.

  Скачати повний текст

Досліджено антисептичну активність, фізико-хімічні властивості та удосканалено застосування нових препаратів для діагностики, профілактики та лікування гострих хірургічних гнійно-запальних захворювань. В роботі приведено результати всебічного порівняльного вивчення декаметоксину, горостену, декасану, етонію, тіонію, трьох препаратів, що містять ядро хіноліну. Визначено спектр протимікробної дії, знезаражуючих властивостей препаратів. Досліджено вплив різних фізіко-хімічних факторів на протимікробну активність 8 антисептиків. Доведено, що стабільність антимікробної активності декаметоксину, горостену, декасану зберігається у промислових зразках лікарських антисептичних засобів в умовах тривалого зберігання. Досліджено селективні властивості антисептиків декаметоксину, етонію, тіонію. Обгрунтовано застосування селективних поживних середовищ для ізоляції, ідентифікації синьо-гнійної палички. Проведено клінічну оцінку лікарського антисептичного засобу декасану у хворих гострими хірургічними гнійно-запальними захворюваннями. Розроблено і впроваджено в медичну практику в Україні лікарські антисептичні засоби декасан, горостен; трафарет для дослідження мікроорганізмів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст