Обгрунтовано можливість підвищення ефективності діагностики туберозного склерозу (ТС) та нейрофіброматозу-1 (НФ-1) шляхом використання магнітно-резонансної томографії (МРТ) для визначення уражень центральної нервової системи (ЦНС). Узагальнено дані літератури, визначено та конкретизовано особливості МРТ-семіотики уражень головного мозку у разі ТС залежно від віку пацієнта. Встановлено, що ураження головного мозку у разі ТС мають вікові особливості. Обгрунтовано необхідність широкого впровадження МРТ в клінічну практику для визначення уражень ЦНС у пацієнтів з підозрою на ТС та НФ-1.

  Скачати повний текст

Подано порівняльну оцінку клініко-лабораторних, функціональних та морфологічних проявів у разі ізольованого туберкульозу нирок, ізольованого хронічного неспецифічного пієлонефриту та поєднаного ураження нирок туберкульозом та пієлонефритом. Крім традиційних методів діагностики використовувались нові методики виявлення мікобактеріурії: засів на нове поживне середовище ВКГ для прискореного виявлення збудника та полімеразна ланцюгова реакція проб сечі. Розроблено допоміжний критерій оцінювання вогнищевої реакції під час проведення підшкірних туберкулінових проб (туберкулін-термографічна проба). Обгрунтовано протипоказання до використання деяких антибактеріальних засобів під час лікування пієлонефриту неясного генезу до виключення туберкульозного ураження нирки. Розроблено алгоритм проведення диференційної діагностики та перелік поетапних заходів з активного виявлення ранніх форм туберкульозу нирки. На підставі статистичної обробки показників розповсюдженості клінічних ознак у пацієнтів різних облікових груп розроблено діагностичні таблиці прогностичних коефіцієнтів, що дозволяють прогнозувати ймовірність туберкульозного ураження нирок.

  Скачати повний текст

Встановлено, що показники першої спинномозкової пункції являються предикторами результату захворювання. Зазначено, що рівень імуносупресії впливає на показники спинномозкової рідини у ВІЛ-позитивних пацієнтів даної групи. Визначено, що найбільш значущою у визначенні результату захворювання є сукупність анамнестичних факторів, зокрема, резистентність до антимікробактеріальних препаратів, своєчасність виявлення захворювання та наявність негативної динаміки за контрольного ренгенологічного та/або об'єктивного обстеження пацієнта в контексті адекватної антимікобактеріальної терапії.

  Скачати повний текст

Під час обстеження 150-ти осіб встановлено, що розвиток гострого запального процесу в черевній порожнині визначається глибокими змінами імунної системи. Про що свідчить нейтрофільний тип гемограми, активація гуморальної та кілерної ланки імунітету на фоні Т-клітинного імунодефіциту, значна активація макрофагально-моноцитарної системи, що проявляється зростанням рівнів інтерлейкінів IL-1?, IL-6, IL-8, туморнекротичного фактор-alpha (TNF-?). Вперше показано, що розвиток хронічного запального процесу в черевній порожнині визначається різноспрямованими змінами імунної системи, такими як лімфоцитарний тип гемограми, Т-клітинний імунодефіцит, активація гуморальної і кілерної ланок імунітету, прояви гіперчутливості I, IV типів, помірна активація макрофагально-моноцитарної системи: підвищений рівень IL-1?, IL-6, IL-8, TNF-?, IL-2, IL-10. Вперше доведено, що профіль секретованих макрофагально-моноцитарною системою цитокінів у обстежених групах хворих визначає тип запального процесу, що дозволяє диференціювати гострий та хронічний запальні процеси. Встановлено, що імунопровокаційна проба Коха загострює патогенетичні вияви хронічного запального процесу, що проявляється зміною цитокінового спектру крові та дозволяє уточнити діагноз абдомінальний туберкульоз.

  Скачати повний текст