Дисертацію присвячено питанню радіонуклідної діагностики супратенторіальних гліом головного мозку. В роботі оцінені можливості комплексної сцинтиграфії у діагностиці ступеня анаплазії пухлин на доопераційному етапі. Встановлено, що інтенсивність сцинтиграфічної візуалізації пухлин визначається васкуляризацією новоутворень та рівнем анаплазії пухлинної тканини. Локалізація гліом не впливає на виразність їх сцинтиграфічної візуалізації. Співставлення кількісних показників радіонуклідного та морфометричного досліджень виявили наявність кореляційної залежності між ними. Комплексна сцинтиграфія є більш точною у діагностиці ступеня злоякісності гліом порівняно з комп'ютерною томографією, магнітно-резонансною томографією та ангіографією. Одержані результати доводять високу інформативність радіонуклідного дослідження, яке дає унікальну, тільки йому властиву інформацію про характер новоутворення, що дозволяє більш чітко вибирати лікувальну тактику.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено актуальним питанням комбінованого лікування гліальних пухлин головного мозку з використанням різних видів ад'ювантної моно- та поліхіміотерапії на експериментальному і клінічному матеріалі за допомогою статистичних, клінічних та морфологічних (світлова та електронна мікроскопія) методик досліджень. Серед препаратів, які використовувалися для монохіміотерапевтичного лікування, найвищу антибластичну активність проявили алкілуючі препарати ССNU та хлофіден. Використання циклічної монохіміотерапії показало її вищу антибластичну ефективність у порівнянні з іншими досліджуваними препаратами у режимі монохіміотерапії. Проведені клінічні випробування нових поліхіміотерапевтичних комплексів VDB, VDF показали їх високу ефективність у лікуванні гліальних пухлин мозку різного ступеня анаплазії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі удосконалення хірургічного лікування гліом супратенторіальної локалізації. Вперше на матеріалі 119 випадків комплексно досліджені особливості гліом лобово-скроневої ділянки мозку. Визначені топографічні варіанти нейроектодермальних пухлин цієї ділянки головного мозку та простежені шляхи їх переважного поширення. Вивчено характер взаємовідносин гліальних пухлин різного ступеня злоякісності з шарами стінок магістральних судин. Проведено об'єктивізацію ступеня злоякісності гліом за даними вивчення апоптозу.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування епідермоїдних пухлин задньої черепної ямки. Досліджено клініко-неврологічні, комп'ютерно-томографічні та магнітно-резонансні ознаки даних пухлин, вивчено їх анатомо-топографічні особливості. Виявлено кілька варіантів розповсюдження епідермоїдних пухлин задньої черепної ямки. Встановлено, що важливим чинником для хірургічного лікування даних пухлин є визначення анатомо-топографічних взаємовідносин капсули пухлини з черепними нервами та судинами. За результатами досліджень розроблено методику хірургічного лікування, яка дозволила значно покращити лікування епідермоїдних пухлин. Проаналізовано фактори ризику виникнення післяопераційного асептичного менінгіту та визначено методи його профілактики.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено універсальній реакції - набряк-набухання головного мозку, різні варіанти якого часто виникають при внутрішньочерепних пухлинах, обгрунтуванню та впровадженню у клініку методу екстракорпоральної детоксикації та дегідратації ультрафільтрації крові. Розглянуто недоліки консервативного лікування набряку-набухання мозку в післяопераційний період у нейроонкологічних хворих, що сприяють повільному регресу набряку-набухання мозку та приєднанню гнійно-запальних ускладнень. Обгрунтовано включення у комплекс лікувальних заходів методу ультрафільтрації крові, що прискорює ліквідацію набряку-набухання мозку шляхом виведення зовні внутрішньо-клітинної рідини, зменшує ендогенну інтоксикацію, не викликає порушення гемодинаміки, електролітного та білкового складу крові, явищ гемоконцентрації. Доведено, що показанням до застосування ультрафільтрації крові є значний післяопераційний набряк-набухання мозку, який недостатньо піддається медикаментозній терапії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено удосконалення методики магніторезонансних (МРТ) дослідження структур задньої черепної ямки (ЗЧЯ) з використанням додаткових можливостей та програм, спеціального алгоритму згідно з належністю пухлин до внутрішньо- та позамозкових пухлин, гліом стовбуру мозку і метастазів ЗЧЯ. Розроблено спеціальний алгоритм для диференціальної діагностики пухлин мосто-мозочкового кута, в першу чергу, акустичним невріном, гліом стовбуру та навколостовбурових пухлин ЗЧЯ. За даними МРТ досліджень визначено семіотику різних груп і видів пухлин ЗЧЯ. Досліджено кореляцію форми та контурів пухлин з характером їх росту та ступенем злоякісності. Висвітлено критерії диференціальної діагностики різних груп і видів пухлин ЗЧЯ.

  Скачати повний текст

Отримано результати про участь у канцерогенезі злоякісних асроцитарних гліом біля 1 % генів, що експресуються у головному мозку. Визначено, що чотириразовее зниження кількості РНК зразка астроцитарної пухлини є його нормалізацією із зразком РНК головного мозку людини для адекватного нозерн-аналізу експресії досліджуваних генів. Виділено групи для 203 ідентифікованих генів із відомою функцією, які потенційно задіяні у комплексах процесів неопластичної трансформації астроцитів. Доведено, що активація переважно в гліомах інгібованого у нормі гена Sox-2 може визначати у пухлинах експресію генів, які функціонують лише в проліферованих ембріональних нервових клітинах. Встановлено значно виражену експресію інгібованого у нормі гена HC gp-39 тільки у гліобластомі, для діагностики якої він може використовуватись як молекулярний маркер.

  Скачати повний текст

Досліджено питання диференційованого підходу до хірургічного, консервативного та комбінованого лікування гліальних пухлин супратенторальної локалізації залежно від гістоструктури і локалізації пухлини, віку хворих, тяжкості вихідного стану, наявності порушень ліквоциркуляції, з урахуванням часу пухлинної прогресії. У ході оперативних втручань використовувались сучасні хірургічні технології - кріогенні, лазерні, ультразвукові, мікрохірургічні. Зазначено, що хірургічне лікування доповнювалось антибластичною хіміотерапією та променевою терапією. За умов протипоказань до хірургічного лікування, направленого на видалення пухлини, застосовувались альтернативні методи - паліативні лікворошунтувальні операції або консервативну антибластичну терапію. На підставі проведеного комп'ютерно-статистичного аналізу результатів лікування 1221 хворого встановлено основні прогностично сприятливі та несприятливі фактори, що визначають ризик оперативного втручання та віддалені його результати за показниками тривалості та якості життя хворого після операції. Вперше проаналізовано вплив поєднання різних прогностично значущих факторів на найближчий та віддалений прогноз на підставі підрахунку суми прогностичних коефіцієнтів. Розроблено алгоритм дифенційованого лікування гліом супратенторіальної локалізації, який дав можливість знизити частоту летальних випадків протягом останніх 10 років на 8 % і поліпшити віддалені результати лікування.

  Скачати повний текст

Встановлено, що за гліальних пухлин відбуваються різноспрямовані - супресивні, стимулювальні та проапоптичні - зміни в клітинах імунної системи. Вперше встановлено, що за "швидкого" перебігу гліобластоми з коротким періодом клінічних проявів зміни в імунній системі виявляються лише в зменшенні кількості NK-клітин та активованих лімфоцитів, що дозволяє віднести їх до ранніх ознак наявності в організмі гліального пухлинного процесу.

  Скачати повний текст

Розроблено метод лазерної термодеструкції (ЛТД) з застосуванням неперервного та імпульсного режимів генерації випромінювання АІГ-неодимового лазеру (довжина хвилі 1,06 мкм). Експериментально в зоні термодеструкції встановлено формування зон коагуляційного некрозу, некробіозу і перицелюлярного набряку. Вивчено розподіл температурних полів за різних режимів ЛТД. Диференційовані способи ЛТД включають термодеструкцію зон пухлинної інфільтрації післяопераційного ложа, ЛТД часток пухлини з поширенням медіанно та у функціонально важливі зони мозку, а також селективну ЛТД гіперваскуляризованих пухлин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему поліпшення якості лікування хворих з гліальними пухлинами супратенторіальної локалізації на підставі комплекскного вивчення патогенезу перифокальної зони, її клінічних, морфологічних, біохімічних та імунологічних характеристик. Описано методи дослідження, зокрема, клінічний, магнітно-резонансну томографію, нейрогістологічні методики, біохімічні методи з вивченням тканинного дихання і енергостатусу, імунологічні дослідження з визначенням популяційного і субпопуляційного складу лімфоцитів, вивченням їх проліферативної активності, фактора некрозу пухлини, alfa-інтерферону та гликолітичного ферменту нейроспецифічної енолази. Проведено клініко-магнітно-резонасну томографію-зіставлення. Встановлено залежність розмірів перифокальної зони та внутрішньочерепного тиску, висвітлено тактику медикаментозного та хірургічного лікування за різної поширеності перифокальної зони. Проаналізовано результати досліджень гліом головного мозку у взаємозв'язку їх магнітно-резонансно томографічних характеристик, структурних, локалізаційних особливостей з клінічними проявами та застосуванням обгрунтованого медикаментозного і хірургічного лікування. Відзначено, що велика перифокальна зона на фоні значного підвищення внутрішньочерепного тиску та клінічних ознак дослокації є вкрай несприятливою ознакою (летальність досягає 93 %).

  Скачати повний текст

Вперше виділено клініко-анатомічні варіанти росту гліом лобово-скроневої локалізації, на підставі яких обгрунтовано вибір хірургічного доступу й оптимізовано методологію їх видалення. Удосконалено хірургічні доступи у процесі видалення гліом лобово-скроневої локалізації з урахуванням їх топографії, напрямку росту та взаємозв'язків з суміжними анатомічними утвореннями. Оптимізовано диференційовані підходи щодо раціонального застосування сучасних мікрохірургічних, ультразвукових, лазерних і кріогенних технологій у процесі видалення гліом лобово-скроневої локалізації. Розроблено методологію мікрохірургічного, лазерного, ультразвукового, кріогенного видалення гліом лобово-скроневої локалізації з урахуванням гістоструктури пухлини, ступеня васкуляризації, особливостей взаємовпливу прилеглих мозкових структур і магістральних гілок середньої мозкової артерії. Встановлено ефективність розроблених методів хірургічного лікування гліоми лобово-скроневої локалізації.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено частоту дислокаційних ускладнень за хірургічного лікування хворих з гіомами півкуль великого мозку та визначено їх роль у структурі післяопераційної летальності. З'ясовано основні причини та патофізіологічні механіми розвитку дислокацій мозку. Установлено основні патогенетичні типи цих дислокацій: латеральний, аксіальний, змішаний, що формуються на доопераційному етапі залежно від локалізації пухлини, об'ємних характеристик патологічного вогнища. Доведено, що поглиблення та трансформація латерального типу дислокації у більш небезпечні - змішаний і аксіальний, мають пряму залежність від радикальності проведеної операції та об'єму внутрішньої декомпресії у разі виникнення післяопераційних гемодинамічних, набрякових і ліквородинамічних ускладнень. Визначено прогностичну цінність окремих факторів та їх сполучень, що впливають на ризик розвитку післяопераційних дислокаційних ускладнень на передопераційному етапі: локалізації, ступеня анаплазії пухлини, ступеня застійних явищ на очному дні, статусу хворого до операції та сумарного об'єму патологічного вогнища; на інтраопераційному етапі, рівня напруження твердої мозкової оболонки, радикальності операції, об'єму внутрішньої декомпресії, загальної крововтрати, методики забезпечення гемостазу, ступеня реляпсу мозку після операції, характеру дренування післяопераційної рани; на післяопераційному етапі: часу відновлення та рівня свідомості, показників температури тіла у найгострішому та гострому післяопераційному періодах. Показано можливість прогнозування виникнення дислокаційних ускладнень за результатами суми несприятливих прогностичних коефіцієнтів у кожного конкретного хворого.

  Скачати повний текст

Установлено клініко-гістобіологічні особливості метастатичних пухлин головного мозку та здійснено прогноз у хворих з верифікованим та без верифікованого первинного джерела пухлини. Визначено основні патогноманічні симптоми метастатичних пухлин головного мозку за даними комп'ютерної томографії та магнітно-резонансно-терапевтичного дослідження. Уперше з застосуванням сучасних клінічних і параклінічних методів комплексно вивчено чинники, що визначають найближчі та віддалені результати хірургічного лікування зазначених хворих. Виявлено основні прогностично значимі фактори ризику цього лікування та причини летальних випадків у ранньому післяопераційному періоді. Установлено прогностичну цінність сполучень факторів: віку, статі, гістоструктури та локалізації первинної пухлини, кількості метастатичних пухлин у головному мозку, стану хворого та системного пухлинного процесу за результатами багатофакторного аналізу. Розроблено алгоритм диференційованого лікування метастатичних пухлин головного мозку залежно від вихідного стану хворого та поширення первинної пухлини на підставі визначення основних прогностичних груп хворих.

  Скачати повний текст

Досліджено цитогенетичний ефект в лімфоцитах периферичної крові хворих на гліоми головного мозку за тестуючої дії in vitro модельних мутагенів мітоміцину С та диметоату. Визначено статистично достовірне підвищення частоти аберацій хромосом, рівня анеуплоїдних та мультиаберантних клітин у соматичних немалігнізованих клітинах (лімфоцитах периферичної крові) у хворих на гліальні пухлини. Виявлено зростання показників залежно від ступеня злоякісності пухлини. Доведено різницю в чутливості лімфоцитів периферичної крові обстежених осіб до дії мітоміцину С та диметоату. Відзначено, що рівень аберацій хромосом, індукований мітоміцином, найнижчий в групі хворих на злоякісні гліоми, а рівень аберацій хромосом, індукований диметоатом - однаковий у всіх пацієнтів. Проаналізовано залежність частоти аберацій хромосом в лімфоцитах периферичної крові від сумарного вмісту хлорорганічних пестицидів у крові, позитивний кореляційний зв'язок між вмістом хлорорганічних пестицидів у крові пацієнтів, які не мали професійного контакту з пестицидами, та кількістю мультиаберантних клітин у лімфоцитах периферичної крові у хворих на загальну соматичну патологію без новоутворень та у хворих на злоякісні гліоми головного мозку.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості мікротопографії пухлин ділянки задніх відділів III шлуночка. Систематизовано клінічні синдроми пухлин зазначеної локалізації, найбільш важливими з яких визначено гіпертензійно-гідроцефальний синдром, стовбурову симптоматику та мозочкові порушення. Установлено, що симптом паралітичного поширення зіниці слід визначити як патогномонічний симптом для пухлин задніх відділів III шлуночка. Виявлено, що клінічна картина захворювання не дозволяє робити висновки відносно розмірів пухлини. Відзначено, що у доопераційному діагностичному комплексі мають бути застосовані комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія. Показано, що результати вивчення макро- та мікротопографічних особливостей пухлин дозволяють оптмізувати оперативні доступи, що були застосовані для видалення пухлин. Розроблено показання та протипоказання до хірургічного лікування хворих з пухлинами ділянки задніх відділів III шлуночка.

  Скачати повний текст

Установлено наявність лікувального патоморфозу у тканині гліальної пухлини, обумовленого поєднаним впливом випромінювання вуглекислотноо та АІГ-неодимового лазерів. Запропоновано методи хірургічного видалення гліом головного мозку з диференційованим застосуванням вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів за ізольованого й поєднаного режимів. Розроблено алгоритм, що оптимізує технологію лазерного видалення гліом півкуль великого мозку з застосуванням високоенергетичних лазерів. Розв'язано питання раціонального застосування лазерного випромінювання залежно від структурних характеристик, ступеня васкуляризації, топографії, напрямку росту гліом і залучення у пухлинний процес суміжних мозкових утворень. Уперше розроблено методи поєднаного одночасного та послідовного інтраопераційного впливу випромінюванням вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів на пухлинну тканину за хірургічного лікування гліом головного мозку. Установлено ефективність застосування сучасних лазерних технологій у разі видалення гліом півкуль головного мозку.

  Скачати повний текст

Вивчено діагностичні можливості комплексного використання магніто-резонансної томографії (МРТ) та ангіографії (МРА) у виявленні захворювань судин головного мозку. Показано їх роль і місце в діагностичному алгоритмі обстеження хворих з судинною патологією головного мозку. Розроблено методики постобробки МР ангіограм з використанням алгоритму проекції максимальної інтенсивності (MIP - maximum intensite projection) та мультипланарної реконструкції (MPR), що дозволяє істотно поліпшити якість діагностики. Визначено роль застосування контрастуючих агентів у МР ангіографіографії та можливості її застосування за різних видів захворювань головного мозку. Показано, що використання розроблених підходів дає можливість значно скоротити терміни обстеження хворих з судинною патологією головного мозку та точно встановити діагноз на етапі амбулаторного діагностичного процесу, що зумовлює кращий прогноз перебігу судинних захворювань головного мозку. На підставі одержаних даних МРТ та МРА рекомендовано використовувати як об'єктивні методи визначення ефективності проведеного лікування.

  Скачати повний текст