Вперше визначено особливості змін про- та протизапальних цитокінів у разі розвитку дизурії на фоні запального процесу нижніх сечових шляхів в післяопераційному періоді у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ), які полягають в швидкому зниженні активності про- та протизапальних цитокінів у хворих з застосуванням запропонованого лікування. Виявлено, що зростання показників рівня ІЛ-6 та ІЛ-8 в ранньому післяопераційному періоді має прямий кореляційний зв'язок з виникненням гнійно-запальних ускладнень. Вперше доведено можливість використання шкали симптомів гіперактивного сечового міхура для визначення рівня розвитку дизурії в післяопераційному періоді у хворих на ДГПЗ, що підтверджено цистометрією наповнення.

  Скачати повний текст

Уперше сформовано та клінічно обгрунтовано положення, що характеризує метаболічний синдром (МС) як стан, який обумовлює хронічну ішемію, хронічне запалення. Наведено результати ретроспективного аналізу 429-ти історій хвороб чоловіків із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), а також клінічне обстеження 163-х пацієнтів і динамічне спостереження протягом року за 65-ти хворими на ДГПЗ. Виявлено, що ДГПЗ у хворих із МС має морфологічні особливості: більш виражені ознаки атеросклерозу, хронічного неспецифічного запалення, дистрофічні зміни строми. Проведено динамічне спостереження, яке довело прискорені темпи прогресування пізнього гіпогонадизму, збільшення ДГПЗ, погіршення уродинаміки й якості життя у хворих із МС.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі визначення особливостей клініко-уродинамічних характеристик хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ) обгрунтовано тактику малоінвазивного лікування даної патології. Вперше показано доцільність малоінвазивного лікування хворих на ДГПЗ з застосуванням ендоуретральних стентів як альтернативного методу до більш травматичного - цистостомії. Встановлено особливості клінічного перебігу захворювання, а також зміни показників уродинаміки нижніх сечовивідних шляхів після ендоуретрального стенування у порівняльному аспекті з пацієнтами, які знаходились на диспансерному нагляді або одержували консервативне лікування. Вперше за допомогою радіологічних діагностичних критеріїв визначено особливості морфологічної структури та кровопостачання простати за ДГПЗ. Обгрунтовано показання та протипоказання для проведення ендоуретрального стенування у хворих з оперативним ризиком. На підставі радіологічного забезпечення визначено критерії відбору стентів для проведення даної операції. Удосконалено техніку ендоуретрального стенування для кожного хворого залежно від анатомічних особливостей.

  Скачати повний текст

Проаналізовано перебіг різних стадій раку передміхурової залози (РПЗ) у 715-ти пацієнтів, у 663-х хворих РПЗ був ускладнений гострою затримкою сечі (ГЗС). На підставі результатів досліджень визначено, що найбільш оптимальним і науково обгрунтованим терміном застосування уретрального катетера у хворих на РПЗ, ускладнений ГЗС, є три місяці від моменту встановлення. Застосування уретрального катетера більше трьої місяців є недоцільним через низький відсоток (2,31 %) позитивного ефекту, значне збільшення інфекційних ускладнень (удвічі за період з третього до шостого місяця) та зниження якості життя пацієнтів (QOL) на 1 бал. Проаналізовано результати лікування РПЗ, ускладненого ГЗС, проведеного за допомогою трансуретральної резекції передміхурової залози (ТУРП) та її модифікацій. Розроблено показання та протипоказання до застосування різних методів лікування РПЗ, ускладненого ГЗС. Установлено, що застосування ендохірургічного лікування цієї хвороби не впливає на прогресію процесу, підвищення канцерспецифічної смертності. Для визначення ефективності лікування проаналізовано певні уродинамічні показники, здійснено його оцінювання за міжнародною шкалою IPSS, визначено рівень залишкової сечі та зроблено оцінку якості життя (QOL).

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного обстеження та лікування 150-ти пацієнтів із доброякісною гіперплазією простати (ДГП). Встановлено, що проба з ізотонічним водним навантаженням дозволяє діагностувати ранні порушення функціонального стану нирок у разі ДГП. З'ясовано, що за умов операційного стресу відбувається зниження активності всіх ланок фібринолітичної активності крові. Вперше виявлено, що під час трансуретральної резекції (ТУР) простати спостерігається компенсаторна реакція механізмів антиоксидантного захисту, яка проявляється збільшенням активності глутатіонпероксидази та зниженням вмісту глутатіону відновленого. Впроваджено у клінічну практику застосування глутаргіну для корекції ренальної дисфункції у разі оперативного лікування ДГП.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності терапії розладів сексуальної функції у хворих на рак передміхурової залози (РПЗ) на основі визначення їх патогенезу та всіх складових копулятивного циклу. За результатами дослідження 227-ми пацієнтів, хворих на РПЗ, віком від 38-ми до 74-х років у порівняльному аспекті охарактеризовано стан сексуальної функції цих осіб, а також практично здорових чоловіків. Уперше доведено та патогенетично обгрунтовано наявність пригнічуючого впливу методів лікування РПЗ (радикальної простатектомії, гормональної терапії) на сексуальну функцію таких хворих. Установлено, що безпліддя у хворих на РПЗ зумовлено зменшенням концентрації живих сперматозоїдів, зниженням кількості активнорухливих сперматозоїдів і збільшенням відносної кількості їх патологічних форм.

  Скачати повний текст

Наведено результати аналізу комплексного обстеження та лікування 217-ти хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ), ускладнену хронічною затримкою сечі, нейрогенним порушенням функції сечового міхура, уретерогідронефрозом і хронічною нирковою недостатністю, яким було виконане хірургічне втручання. Проаналізовано етапність розвитку анатомо-функціональних і морфологічних змін в органах сечовидільної системи у разі ДГПЗ. Розроблено метод диференційної діагностики мегауретера. Науково обгрунтовано показання щодо резекції мегацисту. Розроблено шляхи вдосконалення хірургічного лікування хворих на ДГПЗ, ускладнену декомпенсованою функцією детрузора та проведено оцінку ефективності відновлення сечовипускання.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено особливості стану гомеостазу залежно від варіанту затримки сечі у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ), ускладнену простатитом, що проявляються в строках появи негативних змін показників гомеостазу та їх інтенсивності. Досліджено реакцію вегетативної нервової системи за хронічної та гострої затримки сечі (ХЗС і ГЗС) у таких хворих. Доведено, що варіабельність серцевого ритму залежить від варіанта затримки сечі і лінійно корелює зі стадією запального процесу у передміхуровій залозі (ПЗ). Обгрунтовано необхідність застосування диференційованого підходу до вибору строків оперативного лікування за ГЗС у хворих на ДГПЗ, ускладнену простатитом, а також терміну й обсягу комплексної терапії у післяопераційному періоді, критеріями якого є стан показників вегетативної нервової системи та гомеостазу. Вперше доведено роль низькоенергетичного лазерного опромінювання (ЛО) ложа видаленої гіперплазованої ПЗ у підвищенні ефективності лікування хворих на ДГПЗ і простатит. Підтверджено наявність запального процесу в ПЗ у хворих на ДГПЗ. Досліджено профілактичні зміни у ПЗ та стінці уретри у хворих на ДГПЗ, ускладнену простатитом, підтверджено їх залежність від ступеня загострення запального процесу в ПЗ.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено відсутність взаємозв'язку між показниками Міжнародної шкали простатичних симптомів, шкали якості життя хворого, максимальної швидкості сечовипускання, кількістю залишкової сечі та функціональним станом нижніх сечовивідних шляхів, що детермінувало необхідність проведення дослідження "тиск - потік" з визначенням тиску детрузора. Вперше встановлено недоцільність використання трансуретральної резекції (ТУР) для лікування хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Обгрунтовано необхідність уродинамічного дослідження "тиск - потік" з визначенням показників тиску детрузора, скоротливої здатності детрузора та уретрального опору у процесі вибору методу лікування функціональних розладів сечовипускання у хворих після ТУР ДГСП.

  Скачати повний текст