Вперше на підставі результатів проведених гістопатологічних досліджень встановлено неоднакову будову субепітеліальної сполучної тканини шийки матки за її різних передпухлинних станів за показниками оптичної щільності та питомої площі сполучних волокон. Визначено достовірність сучасних діагностичних методів дослідження патологічних процесів епітелію шийки матки на етапі малігнізації, виявлено перевагу нового біофізичного методу діагностики - лазерної поляриметрії. З використанням лазерної поляриметрії вперше проведено порівняння гістопрепаратів фонових, передракових процесів і початкового раку шийки матки та виявлено важливі достовірні відмінності, які можна використовувати як критерій диференціальної діагностики патології шийки матки. Вперше встановлено клінічну ефективність застосування лазерної поляриметрії в диференційному діагностичному алгоритмі доброякісної та злоякісної патології шийки матки.

  Скачати повний текст

Уперше виявлено, що у жінок з фоновими захворюваннями шийки матки, епітеліальними дисплазіями та преінвазивним раком шийки матки існує взаємозв'язок частоти поширення сексуально-трансмісивних інфекцій з їх віком. Одержано нові дані стосовно ролі збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом, у розвитку фонових захворювань, диспластичних процесів і преінвазивної форми раку шийки матки. Виявлено, що проліферативні захворювання шийки матки є не тільки результатом підвищеної клітинної проліферації, але і наслідком резистентності епітеліоцитів до їх запрограмованої загибелі. На підставі результатів вивчення експресії продуктів генів bc1-2 і p-53 доведено їх прогностичну значимість щодо ступеня ризику малігнізації передракової патології ендо- та екзоцервіксу. Визначено роль рецепторів епідермального фактора росту як маркера проліферативної активності клітин у розвитку фонової, передракової патології та раку шийки матки. Досліджено основні сонографічні ознаки та доплерографічні показники судин шийки матки за умов фонових, передракових процесів та у випадку преінвазивного раку шийки матки. Проаналізовано патогномонічні диференційно-діагностичні критерії певних видів дослідженої патології.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що висока проліферативна активність епітелію шийки матки імовірно обумовлена властивостями ВПЛ та неспецифічним запальним процесом, який може бути фактором, що ініціює РШМ. Встановлено, що сполучення інтеграції ВПЛ 16-го типу та зниженого АІ є однією з умов прогресування передраку шийки матки в мікро- та інвазивний рак. Доведено, що наявність інтеграції ВПЛ 16-го типу в геном у хворих з дисплазією I - III ст. і Ca in situ потребує більш радикальних методів лікування, оскільки органозберігальні методи призводять до частого виникнення рецидивів. Виявлено, що використання препаратів інтерферону (в дозах, рекомендованих для лікування ВПЛ інфекції) є ефективним лише для лікування хворих з епісомальною формою ВПЛ. Виявлено, що дані засоби не впливають на ефективність лікування хворих з ВПЛ, інтегрованим в геном клітини.

  Скачати повний текст

З метою підвищення резектабельності пухлини у разі раку шийки матки (РШМ) розроблено ефективні методики передопераційної модифікованої променевої терапії, регіонарної селективної поліхіміотерапії, проведено їх морфологічну та клінічну оцінку. Розроблено методику збереження яєчників на хірургічному етапі комбінованого лікування таких хворих репродуктивного віку з метою запобігання розвитку післякастраційного синдрому. Створено методику хіміопроменевого ад'ювантного лікування у хворих з місцевопоширеними та регіонарно-метастатичними формами РШМ, що знизило частоту віддаленого метастазування. Наведено методику лікування тазових рецидивів раку РШМ шляхом селективної катетеризації артерії, що покращує якість життя хворих. Установлено кореляцію між вмістом фактора росту судин ендотелію (VEGF) у сироватці крові хворих на РШМ з розповсюдженістю пухлинного процесу та його експоненційне зниження після хірургічного видалення пухлини. Розроблено алгоритм комбінованого лікування зазначених хворих.

  Скачати повний текст

Розроблено патогенетично обгрунтовані варіанти органоощадного лікування хворих на початкові форми раку шийки матки (ПФРШМ). Проведено клінічні спостереження 694 хворих з патологією шийки матки у період 1988 - 1998 рр., які розподілялись на 3 групи: основна група - 150 жінок з ПФРШМ (пролікованих за економною програмою), група порівняння А - 178 з ПФРШМ (пролікованих за загальноприйнятою методикою), група порівняння Б - 271 (з передраковими станами шийки матки) та контрольна група - 95 практично здорових жінок. Наведено алгоритм методів дослідження хворих на ПФРШМ, до яких належать загальноприйняті та спеціальні методи, який дозволив поділити хворих на 3 етіо-патогенетичні варіанти: І - з екзогенними етіологічними та супутніми факторами, ІІ - з ендогенними та супутніми факторами, ІІІ - з екзогенними, ендогенними і супутніми факторами, що сприяють розвитку злоякісної трансформації епітелію шийки матки. Запропоновано схеми ад'ювантного патогенетичного лікування хворих на ПФРШМ, які дали можливість проводити аргументоване органоощадне, економно-хірургічне втручання, покращити ефективність лікування, якість життя і зберегти генеративну функцію у молодих жінок. Органоощадне лікування у випадку І етіо-патогенетичного варіанта виконано у 97 % хворих, у разі ІІ та ІІІ - 86,3 % та 83,7 % відповідно.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено закономірності і варіабельність рецидивного процесу раку шийки матки (РШМ) з урахуванням клінічних і морфологічних особливостей первинної пухлини. На підставі клінічних і молекулярно-біологічних досліджень у хворих на РШМ виявлено пряму кореляційну залежність між експресією циклооксигенази-2 (COX-2), фактором росту ендотелію судин (VEGF) і агресивністю перебігу захворювання та виживаністю хворих. Підвищення концентрації антигена плоскоклітинної карциноми (SCCA) у сироватці крові свідчить про ступінь розповсюдженості пухлинного процесу у хворих на РШМ і є показником доклінічного виявлення рецидивів захворювання. Обгрунтовано правомірность використання та доцільність визначення концентрації SCCA у сироватці крові й експресії COX-2 і VEGF у пухлинних клітинах хворих на РШМ як прогностичних факторів перебігу захворювання.

  Скачати повний текст

Встановлено інформативні морфологічні ознаки проліферативної дисплазії, початкового та інвазивного раку шийки матки для оптимізації диференційного діагнозу та прогнозу. Наукове дослідження проведено з застосуванням сучасних оглядових, селективних, морфометричних, гістохімічних та імуногістохімічних (використання антитіл до панцитокератинів, ядерного антигену проліферації (PCNA), віментину, колагену IV типу, CD3, CD4, CD8, CD68, CD31) методів. Проведено обстеження 150-ти хворих з патологією шийки матки. Виявлено, що універсальним інтегральним морфологічним проявом проліферативної дисплазії, карциноми in situ та інвазивної плоскоклітинної карциноми шийки матки є порушення співвідношення сукупності середньогрупових показників - мітотичного індексу, відсотка патологічних форм мітозів, стану базальної мембрани, питомого об'єму судин мікрогемоциркуляторного русла, щільності й характеру розподілу перифокальних клітинних інфільтратів, прогресія яких є прогностично несприятливою ознакою.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему організації скринінгу раку шийки матки (РШМ). Проаналізовано ефективність профілактичних гінекологічних оглядів в Україні. Висвітлено основні недоліки системи проведення ранньої діагностики РШМ. Наведено аргументи щодо здійснення переходу від масових профілактичних оглядів до впровадження організованого скринінгу передпухлинних захворювань і ранніх форм РШМ. Зазначено, що впровадження програми організованого скринінгу РШМ з єдиною системою комп'ютерного моніторингу дало змогу збільшити охоплення жіночого населення скринінгом з 58 % у 2000 р. до 71 % у 2003 р. за практично однакової кількості проведених цитологічних обстежень. За цього охопленість скринінгом неорганізованої частини даного населення збільшилася з 43 % у 1999 р. до 68 % у 2003 р. Показано, що єдина система комп'ютерного моніторингу зі своєчасним та адекватним лікуванням виявленої патології дозволяє змінити структуру дисплазій, зокрема у 1999 р. CIN I становило 6 %, CIN II - 15 %, а через два роки CIN I - 14 %, CIN II - 3 %. За період роботи програми скринінгу РШМ відзначено суттєве зменшення кількості хворих на РШМ у пізніх стадіях: у 1999 р. виявлено 5 хворих у занедбаних стадіях (26 % з числа вперше виявлених), а у 2003 р. не було зареєстровано жодного випадку III чи IV стадії РШМ.

  Скачати повний текст

Вивчено експресію маркерів за диспластичних і неопластичних процесів шийки матки з метою вдосконалення їх гістологічної діагностики. Вивчено інтенсивність процесів проліферації, диференціювання й онкотрансформації за зазначених процесів та вплив на них персистуючої інфекції, зумовленої вірусами папіломи людини. Визначено взаємозв'язок між характером і ступенем виразності диспластичних і неопластичних процесів за рівнем експресії імуногістохімічних маркерів. За результатами комплексного дослідження розроблено категорії оцінки експресії імуногістохімічних маркерів. Визначено чутливість, специфічність, негативне передбачувальне число та позитивне передбачувальне число для використання оцінки експресії кожного маркеру для виявлення диспластичних ушкоджень, наявності генетичного матеріалу вірусів папіломи людини високого канцерогенного ризику та ступеня диференціювання пухлин.

  Скачати повний текст

Надано інтегральну клініко-параклінічну характеристику різних форм ураження шийки матки вірусом папіломи людини та підтверджено його роль у розвитку передпухлинних процесів шийки матки. Встановлено особливості цитоморфологічних, імуноцитогістохімічних та ультраструктурних змін епітелію шийки матки за наявності вірусного інфікування. Визначено, що експресія білка р16 в цервікальному матеріалі у жінок з інфікуванням вірусом папіломи людини свідчить про несприятливий перебіг вірусного ураження та є діагностичним неінвазивним критерієм і маркером ранньої неопластичної трансформації епітелію шийки матки. Вперше наведено особливості ультраструктурної організації органел клітин багатошарового плоского епітелію шийки матки, які проявляються апоптозом, апонекрозом і некрозом, що вносить нові дані про патогенетичні механізми папіломавірусного ушкодження. Вдосконалено та науково обгрунтовано комплекс лікувально-діагностичних заходів під час запальних захворюваннях шийки матки, асоційованих з папіломавірусною інфекцією, у жінок репродуктивного віку з урахуванням кольпоскопічних і цитоморфологічних особливостей та характеру виявленої супутньої генітальної інфекції.

  Скачати повний текст

На підставі кольпоскопічних, цитоморфологічних і ультраструктурних досліджень визначено основні діагностичні критерії інвертованої папіломи шийки матки (ШМ). Доведено етіологічну причетність до їх розвитку вірусу папіломи людини (ВПЛ) типів 16 і 18. Встановлено особливості функціонування імунної системи, стан імунокомплексних клітин, їх здатності до продукції різних медіаторів. Дисбаланс про- й антизапальних цитокінів (зменшення продукції ІЛ-12 та підвищення продукції ІЛ-10) засвідчує активацію Т-хелперів ІІ типу, пригнічення функціональної активності моноцитів, які опосередковано беруть участь у розвитку клітинної імунної відповіді. Розроблено, науково обгрунтовано та впроваджено схему лікування інвертованої папіломи ШМ, яка передбачає використання противірусної, антипроліферативної й імуномоделювальної терапії в поєднанні з електроконізацією залежно від показників імунної та гормональної системи, що дало змогу досягти клінічного ефекту у 94,7 % хворих, знизити частоту рецидивів на 18,2 %.

  Скачати повний текст

Патогенетично обгрунтовано, розроблено та вперше застосовано метод локального опромінювання електромагнітним випромінюванням надвисокочастотного діапазону (ЕВ НВЧ) шийки матки під час комплексного лікування хворих на фонові та передпухлинні захворювання шийки матки (ФЗШМ). Доведено, що ЕМВ НВЧ-діапазону не справляє генотоксичної (ДНК-ушкоджувальної) та мутагенної дії на клітини, що опромінюються, а у разі безпосереднього опромінювання лімфоцитів або моноцитів in vitro впливає на їх функціональну активність як імуномодулятор. Установлено, що найважливішими чинниками підвищення ефективності комплексного лікування зазначених хворих є імунореабілітаційна дія ЕМВ НВЧ-діапазону, а також зниження частоти інфікованості збудниками: вірусами, хламідіями, уреаплазмами, трихомонадами.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості перебігу фонових захворювань шийки матки у разі інфікування збудниками, які передаються статевим шляхом і запропоновано шляхи підвищення ефективності їх лікування. Встановлено точність неінвазивних та інвазивних діагностичних методів. Вивчено зміни в імунній відповіді та захисному бар'єрі слизових оболонок репродуктивного тракту залежно від характеру інфікування. З урахуванням етіологічного чинника та у процесі лікування висвітлено динаміку морфологічних змін слизової оболонки шийки матки. Обгрунтовано показання та диференційоване призначення терапії з застосуванням протефлазіду та циклоферону. Розроблено діагностично-лікувальний алгоритм, використання якого сприяє нормалізації показників загального імунітету та слизових оболонок статевих органів, зменшенню частоти рецидивів фонових захворювань шийки матки, скороченню термінів лікування та його вартості.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічного стану та кольпоскопічної картини шийки матки на тлі генітального інфікування та встановлено спектр захворювань, які передаються статевим шляхом у жінок з папіломавірусною інфекцією. Визначено вірусне навантаження папіломавірусної інфекції та доведено його достовірний вплив на розвиток цервікальних інтраепітеліальних неоплазій. Висвітлено патологічні зміни імунного статусу жінок з патологією шийки матки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість підвищення ефективності лікування хворих на рак шийки матки (РШМ) T1b стадії шляхом застосування комплексу неоад'ювантних терапевтичних заходів - лімфотропної поліхіміотерапії (ПХТ), лаферонотерапії, кріодеструкції пухлин шийки матки за годину до операції. Виявлено, що застосування розробленого комплексу неоад'ювантних терапевтичних заходів в комбінованому лікуванні РШМ сприяє радикалізму хірургічного втручання, що дає змогу скоротити термін передопераційного лікування до 10 - 14 днів та зменшити кількість післяопераційних ускладнень з 47,7 % до 20,0 %, а також провести органозберігаюче лікування зі збереженням яєчників та попередити розвиток післякастраційного синдрому. Встановлено, що лікувальний патоморфоз у пухлинах після проведення запропонованого комплексу передопераційних лікувальних заходів дозволяє досягти достовірної девіталізації пухлини та корелює з клінічним ефектом. Виявлено, що показники 3-річної безрецидивної виживаності у хворих на РШМ з pT1b1-2NoMo (I стадія за FIGO) в досліджуваних групах статистично вірогідно не відрізняються і складають відповідно - 95,2 %,85 % та 94 %. Вперше в онкогінекологічній практиці проведено визначення якості життя хворих на РШМ за європейським опитувальником EORTC QLQ-C30.

  Скачати повний текст

Проведено ретроспективний аналіз медичної документації пацієнток, які прооперовані або готуються до оперативного втручання з приводу гістологічно верифікованого раку шийки матки, а також пацієнток з цервікальними інтраепітеліальними неоплазіями різного ступеня тяжкості. Розглянуто анамнестичні дані, особливості менструальної та репродуктивної функцій, особливості сексуальної поведінки жінок, переваги у методах контрацепції. Розробленоі та впроваджено критерії диференційованого підходу у лікуванні даної категорії хворих. Встановлено, що за виявлення ВО-штамів ВПЛ асоціюється у більшості випадків з тяжкими ураженнями епітелію шийки матки та грубими, інтенсивними кольпоскопічними змінами на шийці матки та навпаки, за виявлення НО-шматами ВПЛ спостерігаються ураження шийки матки легкого ступеня та відмічається ніжність у кольпоскопічних проявах. Досліджено, що термін прогресування у більш тяжку стадію за передпухлинного ураження, що асоціюється з ВО ВПЛ, коротший, на відміну від ЦІН + НО ВПЛ.

  Скачати повний текст

Здійснено обстеження 144-х пацієнток репродуктивного віку з фоновими патологічними процесами шийки матки та хронічними запальними процесами додатків матки. Вивчено взаємозв'язок між етіологією, даними ендоскопічного, морфологічного та ультраструктурного досліджень, а також змінами імунного статусу. Установлено пригнічення місцевого та загального імунітету, а також порушення функціонального стану ектоцервіксу. Установлено, що традиційна терапія не призводить до нормалізації знайдених відхилень. Доведено, що застосування флуронізиду, що має антихламідійну дію та виражений імуномодулювальний ефект, сприяє нормалізації гомеостазу зазначених хворих, зменшенню кількості рецидивів та ускладнень захворювання, а також має нормалізувальний вплив на ультраструктуру клітин у місці захворювання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст