Дисертація містить теоретичні розробки та практичні рекомендації з оптимізації психофармакотерапії антидепресантами. Досліджені питання адекватної оцінки клінічних проявів у хворих на депресивні розлади у динаміці фармакотерапії амітриптиліном і флуоксетіном, виявлені специфічні клінічні та нейрофізіологічні оцінкові критерії. Описані імовірні клініко-нейрофізіологічні моделі для хворих на депресію з різним ступенем та швидкістю редукції клінічної симптоматики у відповідь на курсове призначення антидепресантів та надані рекомендації для підвищення ефективності тимоаналептичної терапії. Результати дослідження є основою для індивідуалізації лікувальних заходів, створення прогностичних систем і реабілітаційних програм та дозволяють оптимізувати фармакотерапію антидепресантами.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клініко-психопатологічного, патопсихологічного, імунологічного й електрофізіологічного дослідження 306 хворих на депресивні розлади виявлено закономірності їх формування та клінічних проявів за умов сучасного патоморфізму. Встановлено, що в етіопатогенезі сучасних депресивних розладів важлива роль належить соціально-психологічним чинникам. Доведено, що сучасні депресивні розлади характеризуються наявністю атипових форм (24 %), основними рисами яких є поліморфізм і ускладнення симптоматики. Визначено провідні ознаки депресивних розладів - домінування тривоги (82,3 %), коморбідність (53,3 %), зміна співвідношення періодичних і циркулярних типів депресії, переважання сомато-вегетативних складових (64,7 %). Вивчено суїцидальну поведінку хворих. Досліджено деякі патопсихологічні, імунологічні та нейрофізіологічні механізми формування різних типів депресій. Розроблено критерії ранньої діагностики сучасних форм депресивних розладів і методи виявлення суїцидальної готовності у хворих на депресію. Наведено принципи організації комплексної психіатричної допомоги даним хворим.

  Скачати повний текст

З використанням комплексу клініко-психопатологічних, загальноклінічних, патопсихологічних і статистичних методів вивчено клінічну структуру депресивних розладів у пацієнтів первинної ланки загальномедичної допомоги, особливості цих розладів залежно від виду соматичної патології, ефективність різних терапевтичних підходів до лікування депресивних розладів у цієї групи пацієнтів. Виділено основні види депресивних розладів у амбулаторних соматичних пацієнтів: нозогенію, циклотимію, дистимію та судинну депресію. Відзначено, що їх рання діагностика на базі розроблених рекомендацій сприятиме підвищенню рівня надання комплексної медичної допомоги на догоспітальному етапі, розробці оптимальних комплексів лікувально-профілактичних заходів для попередження медичних і соціальних ускладнень коморбідної депресії, підвищення якості життя цих хворих.

  Скачати повний текст

Виявлено, що депресивні розлади невротичного рівня формуються внаслідок патогенного впливу хронічних чинників психічної травматизації, наявність яких прискорює розвиток клінічно окреслених депресивних станів циклотимічного реєстру. Визначено окремі патопсихологічні механізми депресіогенезу, серед яких визначальну роль мають особистісна характерологічна акцентуація, рівень алекситимічного індексу, стан фрустраційної толерантності особистості. Досліджено клініко-психопатологічні особливості невротичних і циклотимічних депресивних розладів з урахуванням їх клінічної модальності. Доведено ефективність застосування методів короткочасної групової психодинамічно орієнтованої терапії та ароматерапії в комплексному лікуванні депресивних розладів. Визначено особливості динаміки клінічної картини цих розладів та селективну активність симптомів депресивного реєстру під впливом комплексної терапії.

  Скачати повний текст

Вперше на основі системного підходу щодо оцінки результатів комплексних клініко-психопатологічних, біохімічних та експериментально-психологічних досліджень суїцидальної поведінки встановлено причинно-наслідковий взаємозв'язок біологічних, соціально-психологічних та клініко-психологічних факторів, що впливають на формування суїцидальної поведінки як гострої реакції на стрес у осіб молодого віку. Виділено істинний, афективний та демонстративний варіанти суїцидальної поведіки, систематизовано патогенетично значущі психотравмуючі фактори її розвитку. Виявлено, що у пацієнтів з суїцидальною поведінкою спостерігається у крові підвищення концентрації серотоніну, зниження рівня мелатоніну та швидкості екскреції адреналіну та норадреналіу у нічний та денний періоди. Запропоновано нові підходи щодо розробки індивідуальних патогенетично обгрунтованих програм корекції, первинної та вторинної профілактики суїцидальної поведінки.

  Скачати повний текст

Розглянуто структуру та особливості ціннісних орієнтацій у осіб з ендогенною депресією. Проаналізовано обумовленість їх поведінки, прояви діяльності та особливості внутрішніх переживань. Обгрунтовано оптимальні методики та розроблено тактику поводження з хворими. На підставі результатів використання запропонованих лікувальних засобів визначено рівень сформованості особистості та ступінь несумісності мотивів і домінуючих цінностей з реаліями життя, а також глибину та наповнення депресії. Встановлено, що за даної патології рівень цінності більшості сфер життєдіяльності залишається збереженим, а їх доступність змінюється. В обстежуваних осіб відзначено характерну відсутність стійкого бажання змінити депресивний стан на активну діяльність. Виявлено найбільш конфліктні сфери ("щасливе сімейне життя", "матеріальне забезпечення", "здоров'я"), на які необхідно звернути увагу під час планування та проведення профілактичних і лікувальних засобів.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику та розроблено оптимальні підходи до диференційованої психофармакотерапії депресивних розладів у чоловіків літнього віку з використанням антидепресантів останніх поколінь. Виявлено три основні клінічні варіанти органічного депресивного розладу у цих чоловіків: загальмований (37,9 %), ажитований (16,4 %), тривожний (45,7 %). У всіх хворих виявлено значну соматичну обтяженість та високий рівень особистісної тривожності. Установлено діагностичні можливості стандартних оціночних шкал для виявлення органічного депресивного розладу у пацієнтів літнього віку. Доведено, що за показником переносимості найбільш сприятливими для дослідженої категорії хворих є антидепресанти класу селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну та селективних інгібіторів зворотного захвату норадреналіну.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення диференціальної діагностики тривожних і депресивних розладів, яка кардинально впливає на терапевтичну тактику й прогноз, а також має економічне значення. На основі комплексного аналізу, закономірностей формування, клініко-психопатологічної та феноменологічної структури встановлено зв'язок клініко-психопатологічних даних і даних аналітично орієнтованої діагностики у разі тривожних і депресивних розладів. Розроблено й обгрунтовано метод аналітично орієнтованої диференціальної діагностики та прогнозу тривоги і депресії, що дозволить підвищити якість діагностики й уточнити прогноз цих станів. Оцінено ефективність методу комплексної клініко-психопатологічної та клініко-аналітичної диференціальної діагностики афективних розладів.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клініко-психопатологічного, психодіагностичного та нейрофізіологічного дослідження одержано дані щодо синдромальної структури та особливостей патогенетичних механізмів тривожно-депресивних розладів. Вивчено особливості психопатологічних порушень та особистісні особливості даної категорії хворих. Виявлено співвідношення рівнів нейротизму, тривоги та депресії з характером непсихотичних розладів психічної сфери. Встановлено електрофізіологічні кореляти різних форм тривожно-депресивних розладів. За результатами дослідження розроблено систему диференційованої терапії, що включає фармакотерапію та комплекс психотерапевтичних заходів. Доведено високу клінічну ефективність застосування даної системи терапії.

  Скачати повний текст

Установлено й описано взаємозв'язки між клініко-етологічними особивостями та сексуальними дисфункціями у жінок з невротичними й ендогенними депресіями. Наведено теоретичне обгрунтування та нові вирішення завдань діагностики та диференційної діагностики ефективних розладів у жінок, поєднаних з сексуальними дисфункціями на базі комплексного підходу, за якого є доцільним застосування психопатологічного та психодіагностичного методів, а також клініко-етологічну діагностики та системно-структурного аналізів сексуального здоров'я. Розроблено диференеційні терапевтично-реабілітаційні підходи для жінок з афективними розладами, поєднані з сексуальними дисфункціями, які передбачають використання індивідуалізованих психофармакологічних і психотерапевтичних програм, проведення корекції сексуальних порушень пари з урахуванням клініко-етологічних характеристик. Ефективність реабілітаційної програми підтверджено результатами клініко-катамнестичних досліджень: якістю та тривалістю ремісії та високими показниками реадаптації пацієнток.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено клініко-психопатологічну характеристику непсихотичних афективних розладів у хворих на епілепсію у міжприступний період та розроблено принципи їх профілактики та реабілітації хворих на підставі даних комплексних обстежень 107-ми осіб обох статей віком 18 - 45 років з встановленим діагнозом епілепсія, у яких в інтеріктальному періоді було виявлено афективні розлади. Установлено причинно-наслідковий взаємозв'язок біологічних, соціально-психологічних і клініко-психопатологічних факторів, які провокують розвиток афективних порушень у зазначених хворих. Залежно від етіопатогенетичних факторів виділено варіанти афективних розладів у хворих на епілепсію: нозогенні, психогенні, спричинені прийомом протиепілептичних препаратів. Установлено, що в обстежених хворих наявні депресивні розлади, афективні реакції, дисфорії й обсесивно-фобічні порушення. За цього депресивні розлади містять тужливі, адинамічні, іпохондричні, тривожні компоненти та депресії з деперсоналізаційними порушеннями. Розроблено патогенетично обгрунтовану комплексну систему психотерапевтичної допомоги за афективних розладів у хворих на епілепсію.

  Скачати повний текст

Проведено епідеміологічне дослідження суїцидальної поведінки у загальній популяції Полтавської області за період 1957 - 2004 рр. Досліджено особливості впливу цирканнуальної ритміки та геліогеофізичних факторів на частоту самогубств і суїцидальних спроб, переглянуто та уточнено роль соціально-демографічних і біологічних факторів у формуванні та реалізації суїцидальної поведінки. На підставі комплексного вивчення поведінки 123-х пацієнтів, які здійснили суїцидальну спробу та знаходились на обстеженні та лікуванні в психіатричному стаціонарі, визначено клініко-психопатологічні, психологічні та біоритмологічні особливості суїцидальної поведінки. Встановлено наявність десинхронізації вегетативних функцій у обстежених, питому вагу певних циркадіанних типів залежно від провідного психопатологічного синдрому, ступеня серйозності суїцидальної спроби, психологічних характеристик пацієнтів. Визначено критерії суїцидального ризику та суїцидального рецидиву, на підставі яких розроблено систему корекції та профілактики суїцидальної поведінки з урахуванням індивідуального біоритмологічного статусу та сезонності.

  Скачати повний текст

Визначено частоту (18,5 %) та структуру психологічних розладів і симптомів депресивних епізодів (ДЕ) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з супутньою гіпертонічною хворобою. Перебіг ІХС супроводжується високим рівнем невротизації хворих, негативним станом. Оцінено результати декількох варіантів психологічного тестування та з використанням об'єктивних методів діагностики (за допомогою апаратного нейрофізіологічного тестування) підтверджено наявність психофізіологічних розладів, які посилювались зі збільшенням віку хворих і за умов розвитку коморбідної з ІХС депресії. Вивчено ефективність і безпеку застосування флуоксетину-КМП у комплексній фармакотерапії ІХС. За результатами одержаних даних з'ясовано позитивну динаміку лікування флуоксетином (протягом 6-ти тижнів, 20-ти мг/добу), яка характеризувалась зникненням симптомів ДЕ та покращанням кількості та дози препаратів для базисної терапії, зниженням артеріального тиску. Безпеку флуоксетину доведено клінічною позитивною динамікою, відсутністю негативних впливів на показники електрокардіограми, Холтеровське моніторування, параметри гемодинаміки, лабораторні показники крові та сечі. Установлено, що після комплексного лікування рівень серотоніну у крові хворих на ІХС з коморбідними депресіями збільшувався на 16,43 %, а метаболіту катехоламінів у сечі - знижувався на 52,7 %, що свідчить про позитивну, селективну дію флуоксетину переважно на серотонінову регуляцію.

  Скачати повний текст

Проведено епідеміологічне дослідження захворюваності на маніакальні розлади у Полтавській області за період 1967 - 2000 рр. Вивчено особливості впливу циркануальної ритміки та геологеофізичних факторів на частоту виникнення та загострень маніакальних розладів. Проаналізовано значущість соціально-демографічних і біологічних факторів у формуванні та перебігу зазначеної афективної патології. На підставі результатів комплексного дослідження 117-ти хворих з маніакальною симптоматикою, які знаходились на обстеженні та лікуванні у психіатричному стаціонарі, визначено клініко-психопатологічні, патопсихологічні та біоритмологічні особливості хворих на манії. Установлено наявність десинхронізації вегетативних функцій у обстежених, питому вагу певних циркадіанних типів залежно від клініко-синдромальної форми манії, етіології, патопсихологічних характеристик пацієнтів. Розроблено систему лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію та запобігання загострень маніакальних розладів, з використанням препаратів вальпроєвої кислоти на засадах хронотерапії та хронопрофілактики.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про соціально-демографічні та клініко-психологічні особливості органічних депресивних розладів судинного генезу у пацієнтів пізнього віку. Уточнено роль специфічних для даного вікового періоду психогенних чинників у формуванні депресій. Показано вплив депресивних розладів на особистісні риси та якість життя хворих, розроблено ефективний комплекс лікувальних та реабілітаційних заходів. Обгрунтовано доцільність використання патогенетично обгрунтованих лікувально-реабілітаційних програм, до складу яких включено інтенсивну медикаментозну терапію, фіто- та психотерапію. Експериментально доведено, що впровадження нових способів лікування сприяє зменшенню кількості загострень, подовженню ремісій, зниженню тривалості стаціонарного лікування та поліпшенню якості життя пацієнтів.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу та прогностичного оцінювання клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей жінок з депресивними розладами (ДР) на тлі інволюції науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено у практику охорони здоров'я систему їх психокорекції. Установлено, що у клінічній структурі ДР у жінок інволюційного віку превалюючими є афективні розлади настрою, а саме: легкий і помірний депресивний епізод та рекурентний депресивний розлад. Загальним радикалом клінічної картини ДР на тлі інволюції є астенія у поєднанні з гіпотимією, анергією, стеностопатичними та тривожними проявами. Визначено 4 головні клінічні варіанти перебігу ДР у жінок на тлі інволюції: астено-гіпотимічний (40,0 %), тривожний (31,7 %), сенесто-іпохондричний (8,3 %). На підставі здійсненого багатовимірного статистичного аналізу визначено особливості взаємозв'язків вікових, медико-соціальних і анамнестичних характеристик виникнення ДР впродовж інволюційного періоду. Розроблено статистичні моделі, що дозволяють передбачити ступінь імовірності виникнення й особливості клінічного перебігу ДР у жінок на тлі інволюції, зумовлюючи різний ступінь їх головних клінічних проявів.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення структури та клініко-психопатологічних особливостей формування аутодеструктивної поведінки осіб похилого віку з органічним депресивним розладом (ОДР) удосконалено ранню діагностику та тактику психотерапевтичної та медикаментозної корекції цих патологічних станів. Запропоновано новий підхід, зокрема, розроблено інтегративний комплекс психотерапії та медикаментозного забезпечення (антидепресантами групи СІЗЗС), адаптованих для категорії хворих з ОДР. Ефективність лікувального комплексу підтверджено клініко-катамнестично. Обгрунтовано рекомендації стосовно терапевтичної корекції та профілактики аутоагресії за депресивних розладів на тлі церебрального атеросклерозу за умов психіатричного стаціонару та психоневрологічного диспансеру.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано фенотипічні відмінності психоемоційних станів та їх динаміку за умов емоційного стресу та фармакологічних дій. Установлено, що психоемоційний стан досліджених тварин у контролі різний. На підстві порівняння числових значень досліджених показників поведінки виділено групи з різними рівнями тривожності, поведінкової активності та депресивності. Показано, що емоційний стрес специфічним чином модифікує поведінку експериментальних щурів з початковими низькими, середніми та високими поведінковими індексами. З'ясовано що соціальна ізоляція вірогідно частіше у порівнянні з іммобілізацією індукує розвиток депресивно-подібного стану, що має прояв у зниженні рухової та дослідної активності та збільшенні часу іммобілізації в тесті Порсорта. Вперше показано, що вибіркове посилення активності моноамінергічних систем мозку шляхом введення L-триптофану та депренілу у певних випадках збільшує рівень депресивності тварин з початковим високим значенням цього показника. Встановлено, що вибіркова фармакологічна стимуляція моноамінергічних систем має різний, часто протилежний, вплив на рівень тривожності та поведінкової активності щурів. спостережуваних змін. Установлено, що зміни психоемоційного профілю підгруп щурів з низькими, середніми та високими поведінковими індексами на тлі вибіркового фармакологічного посилення або стримування активності моноамінергічних систем мозку збігаються за спрямованістю та вираженням з певними змінами, що виникають на тлі емоційних стресових дій. Це доводить про спільність нейрохімічної природи порушень поведінки, спричинених стресом, що призводять до формування депресивно-подібного стану, та припускає попередній аналіз фенотипічних відмінностей поведінки у разі прогнозування фармакологічних ефектів психотропних препаратів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст