На підставі проведеного комплексного психодіагностичного обстеження 150-ти самотніх осіб з аутоагресивною поведінкою визначено їх особистісні відмінності. З'ясовано, що у таких осіб мають місце підвищена ситуаційна особистісна тривожність, схильність до депресивного типу реагування на індивідуально значущі психотравмуючі ситуації, гостре переживання невдач, що призводить до суїцидального ризику. В результаті проведеного порівняльного аналізу аутоагресивної поведінки у самотніх осіб і осіб, що мають сім'ї, виявлено, що у перших вірогідно частіше формувалась справжня суїцидальна поведінка внаслідок неадекватно інтровертованого способу переробки психотравмуючої ситуації. Запропоновано систему психокорекційних заходів, спрямовану на корекцію, профілактику та запобігання реалізації суїцидальних думок і намірів у самотніх осіб, оцінено її ефективність.

  Скачати повний текст

Досліджено нові дані про вплив краніоцеребральної гіпотермії (КЦГ) на психофізіологічні, електрофізіологічні та біохімічні показники у осіб з депресивними розладами різного генезу з аутоагресивною спрямованістю. Показано, що КЦГ призводить до посилення рухливості та сили основних нервових процесів, зниження рівня реактивної тривожності, нормалізації електрогенезу мозку та нормалізації концентрації біогенних регуляторів в крові (серотоніну, дофаміну, адреналіну та норадреналіну). Встановлено, що одним з мозкових механізмів терапевтичних ефектів КЦГ є відновлення церебрального електрогенезу, що відображає особливості формування нового адаптивного системогенезу, в якому пусковим механізмом є гіпокамп. Встановлено предиктори необхідності повторних сеансів КЦГ, які на ЕЕГ виявляються у відсутності пароксизмальної активності на 7-му добу після КЦГ та у домінуванні в електрогенезі мозку неспецифічної активності ретикулярної формації та системи таламуса.

  Скачати повний текст

Виявлено, що депресивні розлади невротичного рівня формуються внаслідок патогенного впливу хронічних чинників психічної травматизації, наявність яких прискорює розвиток клінічно окреслених депресивних станів циклотимічного реєстру. Визначено окремі патопсихологічні механізми депресіогенезу, серед яких визначальну роль мають особистісна характерологічна акцентуація, рівень алекситимічного індексу, стан фрустраційної толерантності особистості. Досліджено клініко-психопатологічні особливості невротичних і циклотимічних депресивних розладів з урахуванням їх клінічної модальності. Доведено ефективність застосування методів короткочасної групової психодинамічно орієнтованої терапії та ароматерапії в комплексному лікуванні депресивних розладів. Визначено особливості динаміки клінічної картини цих розладів та селективну активність симптомів депресивного реєстру під впливом комплексної терапії.

  Скачати повний текст

Визначено частоту (18,5 %) та структуру психологічних розладів і симптомів депресивних епізодів (ДЕ) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з супутньою гіпертонічною хворобою. Перебіг ІХС супроводжується високим рівнем невротизації хворих, негативним станом. Оцінено результати декількох варіантів психологічного тестування та з використанням об'єктивних методів діагностики (за допомогою апаратного нейрофізіологічного тестування) підтверджено наявність психофізіологічних розладів, які посилювались зі збільшенням віку хворих і за умов розвитку коморбідної з ІХС депресії. Вивчено ефективність і безпеку застосування флуоксетину-КМП у комплексній фармакотерапії ІХС. За результатами одержаних даних з'ясовано позитивну динаміку лікування флуоксетином (протягом 6-ти тижнів, 20-ти мг/добу), яка характеризувалась зникненням симптомів ДЕ та покращанням кількості та дози препаратів для базисної терапії, зниженням артеріального тиску. Безпеку флуоксетину доведено клінічною позитивною динамікою, відсутністю негативних впливів на показники електрокардіограми, Холтеровське моніторування, параметри гемодинаміки, лабораторні показники крові та сечі. Установлено, що після комплексного лікування рівень серотоніну у крові хворих на ІХС з коморбідними депресіями збільшувався на 16,43 %, а метаболіту катехоламінів у сечі - знижувався на 52,7 %, що свідчить про позитивну, селективну дію флуоксетину переважно на серотонінову регуляцію.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клініко-психопатологічного, психодіагностичного та нейрофізіологічного дослідження одержано дані щодо синдромальної структури та особливостей патогенетичних механізмів тривожно-депресивних розладів. Вивчено особливості психопатологічних порушень та особистісні особливості даної категорії хворих. Виявлено співвідношення рівнів нейротизму, тривоги та депресії з характером непсихотичних розладів психічної сфери. Встановлено електрофізіологічні кореляти різних форм тривожно-депресивних розладів. За результатами дослідження розроблено систему диференційованої терапії, що включає фармакотерапію та комплекс психотерапевтичних заходів. Доведено високу клінічну ефективність застосування даної системи терапії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано структуру психопатологічних проявів у хворих на депресивні та тривожно-депресивні розлади на основі реалізації комплексного (клініко-психопатологічного, клініко-анамнестичного, психометричного, нейропсихологічного та нейрофізіологічного) підходу. Вдосконалено лікувально-діагностичну допомогу даній категорії хворих. Запропоновано схему диференційованого призначення ноотропних препаратів для додаткової терапії когнітивних порушень за депресивних розладів, а також розроблено метод кількісної кваліфікації ступеня вираженості когнітивних порушень, що дозволяє оцінити функціональний стан правопівкулевих структур головного мозку в процесі терапії.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-психопатологічні особливості хронічних депресій. Обгрунтовано фактори та механізм формування цих станів. На підставі результатів проведених клініко-дескриптивого, психолого-діагностичного, спеціального та анамнестичного досліджень 48-ти осіб з хронічними депресіями та за даними порівняльного аналізу психологічних особливостей цих станів з клінікою 34-х випадків фазних (епізодичних) депресій виділено основні диференційно діагностичні ознаки, які дозволяють вчасно виявляти хроніфікацію депресій. Описано нові клінічні феномени - алексифілію та псевдосуїцидальність, - які є характерними ознаками та предикаторами хронічних депресій. Виявлено суттєві відмінності базових суб'єктивних переживань, які відрізняють хронічні депресії від епізодичних. Обгрунтовано гіпотезу про механізм хроніфікації депресивних розладів у вигляді замкнутого кола взаємної підтримки реактивних, ендогенних і особистісних факторів. Описано патогенний стереотип стосунків хронічних депресивних хворих з лікарями. Запропоновано практичні рекомендації щодо оптимізації терапевтичної співпраці з ними. Виділено та досліджено особистійний фактор як підгрунтя клінічних особливостей і механізму формування хронічних депресій.

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-психопатологічні, особистісні та соціальні закономірності у жінок з тривожно-депресивними розладами, коморбідними з алкогольною залежністю (220 осіб). Виявлено закономірності, характерні для даної коморбідності. Розроблено діагностичні критерії, на підставі яких створено й апробовано алгоритм діагностики. Розроблено схему комплексного лікування, що включає психотерапевтичні та психофармакотерапевтичні методи.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто структуру та особливості ціннісних орієнтацій у осіб з ендогенною депресією. Проаналізовано обумовленість їх поведінки, прояви діяльності та особливості внутрішніх переживань. Обгрунтовано оптимальні методики та розроблено тактику поводження з хворими. На підставі результатів використання запропонованих лікувальних засобів визначено рівень сформованості особистості та ступінь несумісності мотивів і домінуючих цінностей з реаліями життя, а також глибину та наповнення депресії. Встановлено, що за даної патології рівень цінності більшості сфер життєдіяльності залишається збереженим, а їх доступність змінюється. В обстежуваних осіб відзначено характерну відсутність стійкого бажання змінити депресивний стан на активну діяльність. Виявлено найбільш конфліктні сфери ("щасливе сімейне життя", "матеріальне забезпечення", "здоров'я"), на які необхідно звернути увагу під час планування та проведення профілактичних і лікувальних засобів.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клініко-психопатологічного, патопсихологічного, імунологічного й електрофізіологічного дослідження 306 хворих на депресивні розлади виявлено закономірності їх формування та клінічних проявів за умов сучасного патоморфізму. Встановлено, що в етіопатогенезі сучасних депресивних розладів важлива роль належить соціально-психологічним чинникам. Доведено, що сучасні депресивні розлади характеризуються наявністю атипових форм (24 %), основними рисами яких є поліморфізм і ускладнення симптоматики. Визначено провідні ознаки депресивних розладів - домінування тривоги (82,3 %), коморбідність (53,3 %), зміна співвідношення періодичних і циркулярних типів депресії, переважання сомато-вегетативних складових (64,7 %). Вивчено суїцидальну поведінку хворих. Досліджено деякі патопсихологічні, імунологічні та нейрофізіологічні механізми формування різних типів депресій. Розроблено критерії ранньої діагностики сучасних форм депресивних розладів і методи виявлення суїцидальної готовності у хворих на депресію. Наведено принципи організації комплексної психіатричної допомоги даним хворим.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про соціально-демографічні та клініко-психологічні особливості органічних депресивних розладів судинного генезу у пацієнтів пізнього віку. Уточнено роль специфічних для даного вікового періоду психогенних чинників у формуванні депресій. Показано вплив депресивних розладів на особистісні риси та якість життя хворих, розроблено ефективний комплекс лікувальних та реабілітаційних заходів. Обгрунтовано доцільність використання патогенетично обгрунтованих лікувально-реабілітаційних програм, до складу яких включено інтенсивну медикаментозну терапію, фіто- та психотерапію. Експериментально доведено, що впровадження нових способів лікування сприяє зменшенню кількості загострень, подовженню ремісій, зниженню тривалості стаціонарного лікування та поліпшенню якості життя пацієнтів.

  Скачати повний текст

Вперше на основі системного підходу щодо оцінки результатів комплексних клініко-психопатологічних, біохімічних та експериментально-психологічних досліджень суїцидальної поведінки встановлено причинно-наслідковий взаємозв'язок біологічних, соціально-психологічних та клініко-психологічних факторів, що впливають на формування суїцидальної поведінки як гострої реакції на стрес у осіб молодого віку. Виділено істинний, афективний та демонстративний варіанти суїцидальної поведіки, систематизовано патогенетично значущі психотравмуючі фактори її розвитку. Виявлено, що у пацієнтів з суїцидальною поведінкою спостерігається у крові підвищення концентрації серотоніну, зниження рівня мелатоніну та швидкості екскреції адреналіну та норадреналіу у нічний та денний періоди. Запропоновано нові підходи щодо розробки індивідуальних патогенетично обгрунтованих програм корекції, первинної та вторинної профілактики суїцидальної поведінки.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клініко-психопатологічного, психометричного та патопсихологічного дослідження одержано нові дані щодо феноменології суїцидальної поведінки у хворих на депресивні розлади похилого віку (ПВ). Визначено клініко-психопатологічну структуру депресій у осіб ПВ з суїцидальною поведінкою. Проаналізовано ступінь суїцидального ризику у хворих ПВ з клініко-психпатологічною структурої депресій. Виявлено предиктори суїцидальної поведінки та вивчено патопсихологічні механізми її формування у осіб ПВ з депресивними розладами. Обгрунтовано принципи та систему профілактики суїцидальної поведінки даної категорії хворих, яка базується на застосуванні диференційованої фармако- психотерапії, проведенні психоосвітніх заходів з пацієнтами та їх родичами, лікуванні супутньої соматичної та неврологічної патології, залученні до системи соціальної підтримки самотніх і соціально ізольованих пацієнтів, а також застосуванні психотерапії, спрямованої на опрацювання саногенних форм емоційного, когнітивного та поведінкового реагування на суїцидогенні чинники зовнішнього та внутрішнього середовища.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З використанням комплексу клініко-психопатологічних, загальноклінічних, патопсихологічних і статистичних методів вивчено клінічну структуру депресивних розладів у пацієнтів первинної ланки загальномедичної допомоги, особливості цих розладів залежно від виду соматичної патології, ефективність різних терапевтичних підходів до лікування депресивних розладів у цієї групи пацієнтів. Виділено основні види депресивних розладів у амбулаторних соматичних пацієнтів: нозогенію, циклотимію, дистимію та судинну депресію. Відзначено, що їх рання діагностика на базі розроблених рекомендацій сприятиме підвищенню рівня надання комплексної медичної допомоги на догоспітальному етапі, розробці оптимальних комплексів лікувально-профілактичних заходів для попередження медичних і соціальних ускладнень коморбідної депресії, підвищення якості життя цих хворих.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне клінічне і психодіагностичне обстеження хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з порушеннями сексуальної функції. Проведено порівняльне дослідження особливостей емоційних розладів залежно від форми соматичного захворювання. Вивчено клінічну структуру сучасних форм емоційних розладів у хворих на ІХС з порушеннями сексуальної функції, виділено патопсихологічні механізми формування афективної симптоматики. Вперше показано неоднорідність емоційних розладів за формою переважаючих порушень психічної сфери. Встановлено співвідношення тривожної та депресивної симптоматики у структурі сполучених емоційно-афективних розладів і визначено ступінь їх взаємного обтяження. Розкрито роль індивідуально-типологічних особливостей і розладів емоційно-афективної сфери у формуванні клінічної синдромології у хворих на ІХС з порушеннями сексуальної функції. Розроблено концептуальні підходи до побудови патогенетично обгрунтованої системи психотерапевтичної корекції для лікування хворих на ІХС з порушеннями сексуальної функції.

  Скачати повний текст

Здійснено клініко-психопатологічну характеристику непсихотичних афективних розладів у хворих на епілепсію у міжприступний період та розроблено принципи їх профілактики та реабілітації хворих на підставі даних комплексних обстежень 107-ми осіб обох статей віком 18 - 45 років з встановленим діагнозом епілепсія, у яких в інтеріктальному періоді було виявлено афективні розлади. Установлено причинно-наслідковий взаємозв'язок біологічних, соціально-психологічних і клініко-психопатологічних факторів, які провокують розвиток афективних порушень у зазначених хворих. Залежно від етіопатогенетичних факторів виділено варіанти афективних розладів у хворих на епілепсію: нозогенні, психогенні, спричинені прийомом протиепілептичних препаратів. Установлено, що в обстежених хворих наявні депресивні розлади, афективні реакції, дисфорії й обсесивно-фобічні порушення. За цього депресивні розлади містять тужливі, адинамічні, іпохондричні, тривожні компоненти та депресії з деперсоналізаційними порушеннями. Розроблено патогенетично обгрунтовану комплексну систему психотерапевтичної допомоги за афективних розладів у хворих на епілепсію.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано фенотипічні відмінності психоемоційних станів та їх динаміку за умов емоційного стресу та фармакологічних дій. Установлено, що психоемоційний стан досліджених тварин у контролі різний. На підстві порівняння числових значень досліджених показників поведінки виділено групи з різними рівнями тривожності, поведінкової активності та депресивності. Показано, що емоційний стрес специфічним чином модифікує поведінку експериментальних щурів з початковими низькими, середніми та високими поведінковими індексами. З'ясовано що соціальна ізоляція вірогідно частіше у порівнянні з іммобілізацією індукує розвиток депресивно-подібного стану, що має прояв у зниженні рухової та дослідної активності та збільшенні часу іммобілізації в тесті Порсорта. Вперше показано, що вибіркове посилення активності моноамінергічних систем мозку шляхом введення L-триптофану та депренілу у певних випадках збільшує рівень депресивності тварин з початковим високим значенням цього показника. Встановлено, що вибіркова фармакологічна стимуляція моноамінергічних систем має різний, часто протилежний, вплив на рівень тривожності та поведінкової активності щурів. спостережуваних змін. Установлено, що зміни психоемоційного профілю підгруп щурів з низькими, середніми та високими поведінковими індексами на тлі вибіркового фармакологічного посилення або стримування активності моноамінергічних систем мозку збігаються за спрямованістю та вираженням з певними змінами, що виникають на тлі емоційних стресових дій. Це доводить про спільність нейрохімічної природи порушень поведінки, спричинених стресом, що призводять до формування депресивно-подібного стану, та припускає попередній аналіз фенотипічних відмінностей поведінки у разі прогнозування фармакологічних ефектів психотропних препаратів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення диференціальної діагностики тривожних і депресивних розладів, яка кардинально впливає на терапевтичну тактику й прогноз, а також має економічне значення. На основі комплексного аналізу, закономірностей формування, клініко-психопатологічної та феноменологічної структури встановлено зв'язок клініко-психопатологічних даних і даних аналітично орієнтованої діагностики у разі тривожних і депресивних розладів. Розроблено й обгрунтовано метод аналітично орієнтованої диференціальної діагностики та прогнозу тривоги і депресії, що дозволить підвищити якість діагностики й уточнити прогноз цих станів. Оцінено ефективність методу комплексної клініко-психопатологічної та клініко-аналітичної диференціальної діагностики афективних розладів.

  Скачати повний текст