Досліджено проблему вдосконалення діагностики та лікування хронічних інфекцій сечової системи у жінок репродуктивного віку. Проведено вивчення та порівняльний аналіз особливостей клінічного перебігу, ультрасонографічних і доплерографічних змін, етіологічного спектра, імунологічного стану в жінок даного віку з хронічною інфекцією сечової системи, а також визначено характерні клінічно-параклінічні ознаки, встановлені у разі поєднання хронічної інфекції цієї системи та запалення геніталій. Вивчено особливості перебігу хронічних інфекцій сечової системи в жінок репродуктивного віку, наведено клініко-діагностичні критерії, побудовані за результатами мікробіологічних, імунологічних досліджень (аналізу індивідуальних імунограм), запропоновано проводити лікування за певними етапами (після проведення антибактеріальної терапії) з використанням препарату імуномодулювальної дії "Протефлазід".

  Скачати повний текст

Досліджено питання вивчення імунопатогенезу: змін у клітинній та гуморальній ланках імунітету, неспецифічних факторів захисту, в тому числі інтерферонового статусу, у разі хронічних інфекційних запальних процесів чоловічих статевих органів за наявності хламідійно-бактеріальної, герпетично-бактеріальної та трихомонадно-бактеріальної інфекцій. Завдяки порівняльному статистичному аналізу імунопатологічних змін у випадку хронічного інфекційного простатиту, залежно від варіанта інфікування, одержано нові відомості щодо патогенезу імунних порушень за даної патології. Встановлено, що зміни певних параметрів імунного гомеостазу зумовлені впливом інфекційного фактора, інші показники функціонального стану імунної системи практично не залежать від варіанта інфікування і відображають лише вплив хронічного запального ураження передміхурової залози. Запропоновано нові схеми лікування хронічних простатитів за наявності хламідійно-бактеріальної, герпетично-бактеріальної та трихомонадно-бактеріальної інфекцій із застосуванням імунотропних препаратів у поєднанні з антибактеріальними та противірусними засобами, принципово нові методи місцевого лікування.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення імунних механізмів визначено особливості імунопатогенезу хронічного сечостатевого хламідіозу (ХССХ) та оптимізовано методи його діагностики та прогнозування перебігу. Обгрунтовано шляхи оптимізації лікування хворих з даною патологією з використанням методів імунокорекції. Досліджено частоту розповсюдженості ХССХ. У хворих на ХССХ виявлено активацію гуморальної ланки зі зниженням показників клітинного імунітету. На підставі дослідження цитокінової ланки імунітету обгрунтовано концепцію імунопатогенезу ХССХ. Зокрема, виявлено, що за умов генетично детермінованої високої продукції протизапального цитокіну ІЛ-10 пригнічується функція моноцитів-макрофагів і Т-хелперів I типу, що обумовлює зниження продукції ІЛ-12, необхідного для переходу Т-хелперів нульових у Т-хелпери I типу (ТХI). Проведено in vitro дослідження впливу препаратів "Манакс" і "Мікотон" і показано доцільність їх використання для лікування хворих на ХССХ. Патогенетично обгрунтовано й впроваджено у практику 3-етапне лікування хворих з використанням антибіотиків та імунотропних препаратів (тималіну, мікотону, лаферону, манаксу). За даними клініко-лабораторних показників встановлено, що запропонована методика лікування більш ефективна у порівнянні з традиційною терапією. Запропонований підхід рекомендовано для практичного використання.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості змін NO-залежної активності нейрофілів і моноцитів крові щурів на формування у них фагоцитарного імунодефіциту за наявності глибоких структурних змін цих клітин у разі експериментального хронічного гіперімунокомплексного синдрому. Досліджено хворих на цей синдром за наявності хламідійної інфекції на фоні проявів імунодефіциту за кількісним і функціональним типом. Оцінено прояви імунодефіциту у хворих на хламідійну інфекцію на підставі адаптаційної гуморальної імунної відповіді, взаємопов'язаної з інтенсивністю синтезу специфічних антитіл та їх авідністю. Охарактеризовано внутрішньоклітинні цитокіно-регуляторні механізми T-хелперів I та II типів у хворих на зазначену інфекцію за наявності гіперімунокомплексного синдрому й імунодефіциту.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано підходи до підвищення ефективності лікування хворих на змішану кандидо-герпетичну урогенітальну інфекцію. Наведено дані про клініко-анамнестичні особливості, етіологічні фактори запального процесу, супутню патологію з використанням сучасних методів діагностики у 120-ти жінок, хворих на урогенітальний кандидоз, серед яких у 90-та була діагностована герпесвірусна інфекція. У групі порівняння обстежено 30 хворих тільки на герпесвірусну інфекцію. У динаміці спостереження визначено стан неспецифічних факторів захисту, активності нейтрофілів, показників клітинного та гуморального імунітету, а також рівень фактора некрозу пухлин-alpha, alpha-інтерферону, секреторного імунглобуліну класу A у крові та вагінальному вмісті, диференційовані показання до призначення терапії шляхом порівняльного аналізу клінічних особливостей, перебігу захворювання, етіологічних факторів і стану імунного статусу. Виділено різні рівні клініко-лабораторних порушень у обстежених хворих, відповідно до яких об'єднали хворих на мікст-інфекцію у конкретні клініко-терапевтичні групи. Розроблено методику індивідуалізованої комплексної терапії з диференційованим призначенням специфічних засобів, патогенетичних препаратів, а також місцевих лікарських форм, що дозволило за відсутності ускладнень і небажаних ефектів одержати у дослідній групі хворих на мікст-інфекцію на 30 - 32-й день лікування виразний терапевтичний ефект, зменшити кількість рецидивів герпесвірусної інфекції протягом року у 2,1 раза, а також тривалість з 6,7 до 3,3 днів, досягти клініко-лабораторного одужання від кандидозу у 86,9 % хворих, за цього у 3,2 раза скоротити кількість рецидивів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості патогенезу екскреторно-токсичного безпліддя у чоловіків під час хронічного бактеріального простатиту, трихомоніазу, хламідіозу, бруцельозу. Визначено взаємозв'язок патоспермії з нейрогуморальними та імунними порушеннями, печінковим і нирковим комлексом. Досліджено особливості патогенезу екскреторно-токсичного безпліддя залежно від етіології, що виявляються в різному ступені залучення органів і систем у патологічний процес. Відзначено, що зміни спермограми олігоастенотератозооспермії різної виразності є загальними для даного захворювання. Доведено, що хронічний простатит (бактеріальної, хламідійної, трихомонадної, бруцельозної) етіології призводить до зниження запліднювальної здатності еякуляту у результаті сполученого порушення складових репродуктивної функцій: гепотобіліарної системи, ендокринного статусу та розвитку вторинного імунодефіциту. Розроблено трьохетапне обстеження та лікування хворих на екскреторно-токсичне безпліддя, зокрема, діагностика та припинення запального процесу зі санацією статевих органів, діагностика і корекція всіх складових репродуктивної функції, стимуляція сперматогенезу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість суттєвого підвищення ефективності лікування хворих на реактивні артрити (РеА), поєднані з хронічним урогенітальним хламідіозом, шляхом включення в терапевтичний комплекс нового антихламідійного засобу флуренізиду. Вперше досліджено ефективність флуренізиду в комплексному лікуванні реактивних хламідій-асоційованих артритів, встановлено його виражений антихламідійний ефект, а також позитивний вплив на перебіг суглобового синдрому у хворих на РеА, поєднані з хронічним урогенітальним хламідіозом. Розроблено нову методику лікування РеА, поєднаних з хронічним урогенітальним хламідіозом. Удосконалено методологічний підхід щодо діагностики та лікування даних патологій. Розроблено загальний комплексний показник у балах для оцінки ефективності лікування РеА, поєднаних з хронічним урогенітальним хламідіозом. Розширено спектр показань для нового українського препарату "Флуренізид".

  Скачати повний текст

Вперше в клінічній практиці використано методику визначення ступеня секреторства для дослідження місцевого імунітету. Встановлено зв'язок між типом перебігу інфекції сечостатевих шляхів у чоловіків (ІССШЧ) та їх здатності до хронізації, а також зі ступенем секреторства. Вперше проведено дослідження та з'ясовано природу протективного ефекту секреторства, що полягає в утворенні на поверхні клітин уроепітелію секреторів шару з аглютиногенів, які не дають збудникам ІССШЧ наблизитися до клітин уроепітелію та відтворити запальний процес. Вперше встановлено зв'язок між ступенем секреторства й імунологічною відповіддю пацієнта на інфекційного збудника.

  Скачати повний текст

Установлено особливості поширення хламідіозу, мікоплазмозу та генітального герпесу впродовж 11-ти років у 7-ми західних областях. Уперше визначено території, групи та час ризику, тенденції розвитку епідеміологічного процесу на заході України. Показано, що існуюча система обліку інфекції невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, неадекватно відтворює розвиток епідеміологічного процесу через невідповідність організації лабораторної верифікації цих захворювань. Охарактеризовано виявлені патології та патогени з урахуванням віку та статі населення. Обгрунтовано необхідність введення лабораторного обстеження осіб, що належать до груп ризику. Установлено провідні чинники ризику, що сприяють поширенню зазначених інфекцій. Доведено необхідність залучення профілактичних програм серед населення.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування уросепсису. Науково обгрунтовано можливості використання ендоваскулярного лазерного опромінення крові та енергосорбції у комплексному лікуванні уросепсису. Комбіноване застосування методу у комплексі з традиційною терапією обумовлює на 10 - 12-ту добу значне покращання стану процесів вільного радикального окиснення та збільшення активності антиоксидантної системи, зниження показників циркулюючих імунних комплексів і зростання відсотка завершеності фагоцитозу, покращання функціонального стану печінки та нирок, усуває клінічні прояви уросепсису, призводить до більш повної елімінації патогенної мікрофлори та знижує її вірулентні властивості.

  Скачати повний текст

Проаналізовано статистичні дані щодо поширення хламідійної та мікстхламідійних урогенітальних інфекцій в Одеському та деяких інших регіонах України. Вивчено клініко-епідеміологічні особливості змішаних урогенітальних інфекцій, доведено необхідність їх реєстрації у зв'язку з можливістю значного поширення. Визначено групи ризику в Одеському регіоні, що сприяють поширенню хламідійної інфекції та її асоціацій: комівояжери, безробітні, працівники автомобільного транспорту, сфери харчування. Досліджено патоморфоз клінічного перебігу та особливості імунологічного статусу в хворих на хламідійну та містхламідійну урогенітальні інфекції. Запропоновано комплексну систему заходів для діагностики, лікування та профілактики цих захворювань. Розроблено високоефективний алгоритм обстеження пацієнтів з урогенітальним хламідіозом та його асоціаціями з застосуванням комплексу лабораторних методів. Доведено необхідність серологічного моніторингу з визначенням IgG, IgA, IgM для підтвердження діагностики стадії перебігу захворювання та ефективності лікування. Установлено значення системи фактора некрозу пухлини та його розчинних рецепторів для діагностики характеру враження та оцінки ефективності лікування хронічної урогенітальної патології хламідійної етіології.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльне вивчення поширеності хламідійної інфекції, з'ясовано спектр патології та клініко-епідіміологічні особливості хламідіозу серед різних вікових груп неповнолітніх. Показано залежність виявлення хламідійної інфекції від фаз менструального циклу: у разі циоскопії імовірність виявлення хламідій чітко зростає в лютеіновій фазі та в передменструальний період. Найбільшу величину титру хламідійних антитіл визначено у фолікулярній фазі, а найменшу - у периовулярний період; виявлення хламідійного антигену зростає в периовулярний період і зберігається протягом лютеінової фази. Одержані докази залежності виявлення хламідійної інфекції від фази менструального циклу дали змогу обгрунтувати новий підхід у діагностуванні хламідіозу в дівчат-підлітків та жінок дітородного віку, який передбачає під час проведення діагностичних досліджень враховувати фази фізіологічного менструального циклу, забір матеріалу для досліджень з осередків уражень, використовувати не окремі лабораторні тести, а їх комплекси. Оцінено ефективність та переносимість еритроміцину та макролідів нового покоління (азітроміцину, кларитроміцину, спіроміцину, джозаміцину) під час лікування різних форм хламідійної інфекції у вагітних, що годують грудьми, дітей та підлітків. Аргументовано їх правильне дозування, дотримання режиму прийому, що забезпечує стійкий терапевтичний ефект (95,2 %) макролідних антибіотиків за відсутності побічної дії в цього контингенту хворих. На підставі результатів дослідження обгрунтовано комплекс специфічних заходів щодо профілактики поширення хламідійної інфекції серед дітей і підлітків з урахуванням соціально-психологічних вікових особливостей; створення системи первинної медико-санітарної допомоги цьому контингентові хворих.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності діагностики, лікування та профілактики генітальної герпетичної інфекції з урахуванням особливостей патогенезу, хронічного рецидивного перебігу та чинників ризику розповсюдження захворювання. Установлено достатньо високий рівень і тенденцію щодо зростання захворюваності на рецидивний генітальний герпес (РГГ) серед меншканців Києва. Виявлено, що на РГГ хворіють переважно особи молодого репродуктивного віку. За цього чисельність жінок більша у порівнянні з чоловіками. Визначено, що на частоту та тяжкість загострень РГГ впливають мікстінфекційні ураження сечостатевого тракту, а також певні чинники ризику, зокрема, незастосування бар'єрних контрацептивів під час статевих контактів, переохолодження, нервово-психологічний стрес, вживання алкоголю. Запропоновано раціональну методологію загально клінічного, лабораторного та спеціального обстеження хворих на РГГ, а також контролю ефективності проведеного лікування. Розроблено патогенетично обгрунтовані методи комбінованої терапії РГГ на різних етапах перебігу захворювання. Установлено, що проведення короткочасного курсу противірусної системної терапії препаратом валацикловір з використанням імунопротектора - препарату кагоцел, сприяє суттєвому прискоренню негативації клінічних проявів рецидиву генітального герпесу. Виявлено, що застосування пролонгованого курсу відповідної етіотропної та імунокоригувальної терапії на етапі ремісії захворювання дозволяє зменшити кількість рецидивів і тяжкість їх проявів, а також знижує ризик інфікування статевих партнерів.

  Скачати повний текст

Комплексно обстежено жінок з хронічною рецидивуючою хламідійною інфекцією, установлено поліморфізм клінічної симптоматики та ускладнень заданого захворювання. Установлено порушення продукції найважливіших регуляторів антиген-специфічної імунної відповіді цитокінів IL-2, IL-3, IL24 та IL-6, пригнічення проліферації та зниження функціональної активності Т-хелперів I і II типів у разі хронічного сечостатевого хламідіозу. Показано, що внаслідок зниження рівня IL-2 у 1,52 рази пригнічується продукція цитокінів, проліферація та диференціювання Т-лімфоцитів, цитотоксичність Tcyt-лімфоцитів і диференціювання D-лімфоцитів, мікробоцидна і цитотоксична активність і продукція цитокінів моноцитами, а також порушується біосинтез IgM і IgG B-лімфоцитами. Уперше у комплексі показано підвищення рівнів: IL-6 у 3,35 разів, що свідчить про посилену проліферацію та диференціювання B-лімфоцитів, синтез і секрецію імуноглобулінів та проліферацію і диференціювання цитотоксичних T-лімфоцитів (CD-8); протизапального IL-4 у 1,55 разів, що дозволяє зробити висновок щодо загострення, хронізації гострого запального процесу та його прояву, за цього відзначено, що IL-4 посилює диференціювання TH-0-лімфоцитів у TH-2-клітини, гуморальну імунну відповідь опосередкованою участю TH-2-лімфоцитів, диференціювання цитотоксичних T-лімфоцитів, а також пригнічує звільнення цитокінів з активованих моноцитів і продукцію IL-2 TH-1-лімфоцитами. Зазначено щодо підвищення рівнів IL-3 у 1,33 разів, який може мати вплив на дозрівання T-лімфоцитів, проліферацію та фагоцитарну активність макрофагів. Розроблено оригінальний метод комплексного лікування хворих жінок з хронічною рецидивною сечостатевою хламідійною інфекцією з використанням доксицикліну у поєднанні з вобензимом, гепатопротектором - дарсілом і місцевою терапією за допомогою свічок і метронідазолом.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексний аналіз імунного стану та функціональної активності клітин, що його формують, за хламідіозу, уреа- та мікоплазмозу. Встановлено, що імуноагресивні особливості збудників урогенітальних інфекцій (УІ) суттєво впливають на різні ланки природної резистентності макроорганізму. Доведено недостатність Т-клітинної ланки імунітету, обумовлену пригніченням кількості 3D+ і CD4+ целюлярних елементів і функціональної активності лімфоцитів, що залежить від спектра етіологічних факторів. Продемонстровано домінуючий серед представників мікоплазм імуноагресивний вплив Ureaplasma urealyticum. Вперше у хворих на УІ виявлено імунологічний дисбаланс: підвищену кількість клітин-попередників реалізації антитілоутворення, пригнічення вмісту імуноглобулінів і стану компенсаторних можливостей організму зв'язування антигенів. Доведено дестабілізувальний вплив на фагоцитарну реакцію урогенітальної мікст-інфікованості. Виявлено дискоординацію змін цитокінового профілю у хворих на УІ. Встановлено клініко-імунологічну ефективність сумісного застосування імунотропних засобів спорідненої та, частково, різновекторної дії - циклоферону та ехінацеї композитум.

  Скачати повний текст

Встановлено еколого-епідеміологічні особливості зоонозних та антропонозних хламідіозів у південному регіоні України. Вперше в даному регіоні виявлено широку циркуляцію хламідій C.psittaci, C.trachomatis, C.pneumoniae в популяціях птахів, тварин та людей. Встановлено високу залежність C.psittaci диких птахів та ссавців, визначено етіологічну роль C.psittaci, C.trachomatis, C.pneumoniae за широкого спектру патології у жінок, чоловіків та дітей. Удосконалено специфічну діагностику хламідіозів. Розрозроблено алгоритм діагностики хламідійної інфекції у хворих з різним перебігом інфекційного процесу. Наведено порівняльну характеристику біологічних властивостей регіональних штамів C.trachomatis і C.psittaci. Виявлено нові ензоотичні території з орнітозу, підтверджено високий епізоотичний потенціал природного осередку орнітозу в Чорноморському біосферному заповіднику. Встановлено антропургічний осередок зоонозних хламідіозів на території тваринницького комплексу. Виявлено високу інфікованість хламідіями осіб, що віднесені до "груп епідризику". Зареєстровано широке розповсюдження урогенітальних та екстрагенітальних форм хламідійної інфекції серед хворих з різною патологією, підтверджено можливість формування родинних осередків хламідіозів. Вперше встановлено in vitro антихламідійна активність мірамістину та показано високу ефективність етіопатогенетичного лікування хворих на різні форми хламідіозів у разі місцевого застосування препарату. Розроблено комплекс науково обгрунтованих рекомендацій з удосконалення системи профілактики зоонозних та антропонозних хламідіозів.

  Скачати повний текст

Удосконалено заходи комплексної терапії та попередження розвитку ускладнень і рецидивів сечостатевого трихомоніазу у жінок з урахуванням показників стану піхвового середовища та характеру клінічного перебігу захворювання. Доведено діагностично-прогностичну значимість комбінованого дослідження показників стану загального та місцевого імунітету репродуктивного тракту у хворих на сечостатевий трихомоніаз жінок для своєчасної індивідуалізованої корекції терапевтичних заходів. Розроблено новий патогенетично обгрунтований комплексний метод лікування сечостатевого трихомоніазу у жінок, спрямований на повну ерадикацію збудників запального процесу, нормалізацію загального та місцевого імунного статусу в організмі, відновлення фізіологічної піхвової мікрофлори та нормальне функціонування уражених органів і тканин.

  Скачати повний текст

Удосконалено терапію хворих на тяжкий уросепсис шляхом нормалізації процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та системи антиоксидантного захисту завдяки використанню озонотерапії. Доведено in vitro високу бактеріостатичну дію медичного озону стосовно мікробної флори, що найчастіше спричинює уросепсис. Розроблено методику озонотерапії та визначено оптимальні терапевтичні дози медичного озону у фізіологічному розчині. Установлено високу терапевтичну ефективність озонотерапії у комплексі з антибіотикотерапією у разі гострого стафілококового сепсису у кролів на підставі даних про загальні реакції тварин, окисний гомеостаз і даних морфологічних досліджень. Відзначено, що ступінь тяжкості захворювання залежить від показників системи ПОЛ. Установлено, що розроблений комплексний метод лікування хворих на тяжкий уросепсис з використанням озонотерапії сприяє нормалізації процесів ПОЛ та антиоксидантної системи, що дає змогу стабілізувати стан клітинних мембран та позитивно впливає на гомеостаз.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст