Досліджено стан мікрофлори піхви, клінічний перебіг, стан специфічного та неспецифічного імунітету, ендокринного статусу у жінок з хронічними запальними процесами геніталій трихомонадно-хламідійної етіології, зокрема, з неплідністю. Встановлено, що за хронічної трихомонадно-хламідійної інфекції спостерігаються різні типи мікробіоценозу піхви. Вивчено взаємозв'язок між типом мікробіоценозу, клінічними проявами та функціональним станом імунної та ендокринної систем, розроблено алгоритм відповідності типу мікробіоценозу вираженості анатомічних та функціональних змін геніталій, імунної та гормональної систем. Запропоновано, обгрунтовано та впроваджено раціональну поетапну комплексну терапію залежно від типу мікробіоценозу. Наведено порівняльну характеристику гормональних та імунологічних показників до та після проведеного лікування за розробленими схемами. Встановлено, що їх застосування сприяє підвищенню відсотка клінічної та етіологічної виліковності та відновленню репродуктивної функції.

  Скачати повний текст

Виявлено головні патогенетичні чинники, що призводять до розитку безплідності в жінок з цитомегаловірусною інфекцією (ЦМВІ). Визначено вплив цитомегаловірусу (ЦМВ) на рівень неспецифічного імунологічного захисту організму, ендокринну функцію яєчників, гіпофіза у інфертильних жінок. Досліджено зміни фолікулогенезу, анатомічний стан і функціональну активність маткових труб, лапароскопічну картину маткових труб, особливості ураження матки і яєчників, ступінь вираження спайкового процесу у випадку ЦМВІ. Встановлено, що ступінь виразності патологічних змін зростає пропорційно тривалості безплідності. Зазначено, що традиційний метод лікування ЦМВІ левамізолом за схемою Фарбера недостатньо ефективний як у клінічному відношенні, так і за здатністю нормалізувати імунні й ендокринні порушення. Запропоновано комплексне етіопатогенетичне лікування ЦМВІ, що враховує клінічний перебіг захворювання, локалізацію ЦМВІ, ступінь активності процесу та включає специфічну і неспецифічну імунокоригувальну, антиоксидантну, мембраностабілізувальну й загальнозміцнювальну терапію та фізіотерапію. Зроблено висновок, що використання запропонованого комплексного алгоритму обстеження інфертильних жінок з ЦМВІ та комплексного етіопатогенетичного лікування ЦМВІ забезпечує досягнення стійкого терапевтичного ефекту і значного поліпшення показників відновлення репродуктивної функції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зменшення частоти порушень репродуктивного здоров'я жінок з хірургічною урогенітальною інфекцією на підставі результатів вивчення у них клініко-мікробіологічних, імунологічних й ендокринологічних змін. Удосконалено та впроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів і передгравідарної підготовки. Описано особливості репродуктивного здоров'я жінок з хронічною урогенітальною інфекцією. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти його порушень, починаючи з відновлення репродуктивної функції з подальшим переходом на передгравідарну підготовку, враховуючи факт, що основою акушерських і перинатальних ускладнень жінок цієї групи є високий ризик інтрамінального інфікування. Суттєве підвищення частоти відновлення репродуктивної функції на тлі зниження рівня акушерських і перинатальних ускладнень є підставою для впровадження запропонованої методики в практичну охорону здоров'я.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження встановлено особливості акушерської та перинатальної патології за наявності у вагітних сифілітичної та хламідійної інфекції у "чистому" та в поєднаному варіанті. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень на підставі використання вільпрофена та хофітола за розробленою схемою, що дозволило знизити частоту перинатальної смертності та захворюваності у вагітних з поєднаною сифілітичною та хламідійною інфекціями.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зниження частоти патології продуктивної системи у жінок з урогенітальним мікоплазмозом (УГМ) на підставі вивчення клініко-імунологічних і мікробіологічних особливостей, а також досконалення лікувально-профілактичних заходів. Вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу УГМ та урогенітального уреаплазмозу (УГУ) в жінок репродуктивного віку залежно від мікробіологічної характеристики збудника. Надано оцінку стану системного та місцевого імунітету у пацієнток з УГМ і УГУ з урахуванням варіанта антибактеріальної та імуномодулювальної терапії. Уточнено певні аспекти патогенезу мікоплазменної інфекції в жінок, що обумовлюють механізми резистентності, персистенції збудника, прогресування захворювання, тканних пошкоджень, приєднання нозокоміальних інфекцій. Удосконалено методику лікувально-профілактичних заходів за умов УГМ, застосування яких не призводило до позитивного ефекту після лікування з використанням антибактеріальних та імуномодулювальних препаратів. Запропоновано методи контролю за ефективністю етіотропної терапії за використання основних параметрів місцевого імунітету.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення імунних механізмів визначено особливості імунопатогенезу хронічного сечостатевого хламідіозу (ХССХ) та оптимізовано методи його діагностики та прогнозування перебігу. Обгрунтовано шляхи оптимізації лікування хворих з даною патологією з використанням методів імунокорекції. Досліджено частоту розповсюдженості ХССХ. У хворих на ХССХ виявлено активацію гуморальної ланки зі зниженням показників клітинного імунітету. На підставі дослідження цитокінової ланки імунітету обгрунтовано концепцію імунопатогенезу ХССХ. Зокрема, виявлено, що за умов генетично детермінованої високої продукції протизапального цитокіну ІЛ-10 пригнічується функція моноцитів-макрофагів і Т-хелперів I типу, що обумовлює зниження продукції ІЛ-12, необхідного для переходу Т-хелперів нульових у Т-хелпери I типу (ТХI). Проведено in vitro дослідження впливу препаратів "Манакс" і "Мікотон" і показано доцільність їх використання для лікування хворих на ХССХ. Патогенетично обгрунтовано й впроваджено у практику 3-етапне лікування хворих з використанням антибіотиків та імунотропних препаратів (тималіну, мікотону, лаферону, манаксу). За даними клініко-лабораторних показників встановлено, що запропонована методика лікування більш ефективна у порівнянні з традиційною терапією. Запропонований підхід рекомендовано для практичного використання.

  Скачати повний текст

Означено провідні збудники хронічного рецидивного циститу у жінок. Охарактеризовано мікробіоценози екологічної ніші сечостатевої системи у пацієнтів. Вилучено та всебічно охарактеризовано 456 ізоляторів мікробів, вегетуючих в нижніх відділах сечовивідної системи. Доведено виражену гетерогенність провідних збудників цистіту за критеріями біологічних властивостей та чутливості до протимікробних засобів. Проведено клініко-імунологічні паралелі у жінок, хворих на хронічний рецидивний цистит, в залежності від віку та впровадження перебігу хвороби.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості змін NO-залежної активності нейрофілів і моноцитів крові щурів на формування у них фагоцитарного імунодефіциту за наявності глибоких структурних змін цих клітин у разі експериментального хронічного гіперімунокомплексного синдрому. Досліджено хворих на цей синдром за наявності хламідійної інфекції на фоні проявів імунодефіциту за кількісним і функціональним типом. Оцінено прояви імунодефіциту у хворих на хламідійну інфекцію на підставі адаптаційної гуморальної імунної відповіді, взаємопов'язаної з інтенсивністю синтезу специфічних антитіл та їх авідністю. Охарактеризовано внутрішньоклітинні цитокіно-регуляторні механізми T-хелперів I та II типів у хворих на зазначену інфекцію за наявності гіперімунокомплексного синдрому й імунодефіциту.

  Скачати повний текст

Визначено роль самостійної та поєднаної хламідійно-вірусної інфекції у розвитку перинатальної патології. Уточнено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, кардіотокографічними, доплерометричними, ендикринологічними, імунологічними та вірусологічними змінами у жінок з хламідійною інфекцією, що зустрічається самостійно та в поєднанні. Встановлено зв'язок між функціональними та морфологічними змінами фетоплацентарного комплексу після загальноприйнятої та запропонованої методик лікування хламідійно-вірусної інфекції. Розроблено та впроваджено методику індивідуального прогнозування акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з хламідійно-вірусною інфекцією на підставі використання нейросіткової комп'ютерної програми з використанням клінічних, імунологічних, ехографічних, ендокринологічних і мікробіологічних даних.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено клініко-лабораторне дослідження ефективності лікування різними протигерпетичними препаратами рецидивуючого генітального герпесу (РГГ) та РГГ в асоціації з мікоплазменною та уреаплазменною інфекціями. Підтверджено наявність патогенетичного зв'язку розвитку РГГ зі змінами імунологічного статусу організму жінок та порушеннями імунологічної реактивності. Показано, що застосування сучасних протигерпетичних препаратів (ватрекса, циклоферона, полівалентної герпетичної вакцини, мазі "Герпевір - КМП") забезпечує високий клінічний ефект у разі лікування РГГ, але спричинює побічні дії: нудоту, головний біль, діарею, алергоподібні реакції. Установлено, що протефлазід за запропонованою схемою усуває дисбаланс між гуморальною та клітинною ланками імунітету, що є наявний внаслідок РГГ, знижує частоту рецидивів на 19 %, нормалізує мікробіоценоз піхви, вдвічі прискорює реепітелізацію у разі герпетичних ендоцервіцитів, зменшує психоемоційну напругу і не спричинює побічні явища. Виявлено позитивний клінічний ефект протефлазіду стосовно мікс-інфекції. Обгрунтовано доцільність та переваги застосування у комплексній терапії протефлазіду для лікування РГГ в асоціації з мікоплазменною й уреаплазменною інфекціями.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості патогенезу екскреторно-токсичного безпліддя у чоловіків під час хронічного бактеріального простатиту, трихомоніазу, хламідіозу, бруцельозу. Визначено взаємозв'язок патоспермії з нейрогуморальними та імунними порушеннями, печінковим і нирковим комлексом. Досліджено особливості патогенезу екскреторно-токсичного безпліддя залежно від етіології, що виявляються в різному ступені залучення органів і систем у патологічний процес. Відзначено, що зміни спермограми олігоастенотератозооспермії різної виразності є загальними для даного захворювання. Доведено, що хронічний простатит (бактеріальної, хламідійної, трихомонадної, бруцельозної) етіології призводить до зниження запліднювальної здатності еякуляту у результаті сполученого порушення складових репродуктивної функцій: гепотобіліарної системи, ендокринного статусу та розвитку вторинного імунодефіциту. Розроблено трьохетапне обстеження та лікування хворих на екскреторно-токсичне безпліддя, зокрема, діагностика та припинення запального процесу зі санацією статевих органів, діагностика і корекція всіх складових репродуктивної функції, стимуляція сперматогенезу.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано оригінальний спосіб лікування неспицифічного бактеріального та кандидозного вульвовагінітів, який дозволяє досягти ефективної ерадикації й елімінації патогенної та умовно-патогенної мікрофлори. Обгрунтовано вибір фотосенсибілізатора, діапазон довжин хвиль некогерентного світлового випромінювання видимого спектра й експозицію впливу. Доведено, що метод фотодинамічної терапії має переваги у порівнянні з традиційною терапією, дозволяє уникнути формуванню мультирезистентних штамів мікроорганізмів, сприяє стимуляції факторів клітинної та гуморальної ланки локального та системного імунітету.

  Скачати повний текст

Установлено особливості поширення хламідіозу, мікоплазмозу та генітального герпесу впродовж 11-ти років у 7-ми західних областях. Уперше визначено території, групи та час ризику, тенденції розвитку епідеміологічного процесу на заході України. Показано, що існуюча система обліку інфекції невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, неадекватно відтворює розвиток епідеміологічного процесу через невідповідність організації лабораторної верифікації цих захворювань. Охарактеризовано виявлені патології та патогени з урахуванням віку та статі населення. Обгрунтовано необхідність введення лабораторного обстеження осіб, що належать до груп ризику. Установлено провідні чинники ризику, що сприяють поширенню зазначених інфекцій. Доведено необхідність залучення профілактичних програм серед населення.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічного стану та кольпоскопічної картини шийки матки на тлі генітального інфікування та встановлено спектр захворювань, які передаються статевим шляхом у жінок з папіломавірусною інфекцією. Визначено вірусне навантаження папіломавірусної інфекції та доведено його достовірний вплив на розвиток цервікальних інтраепітеліальних неоплазій. Висвітлено патологічні зміни імунного статусу жінок з патологією шийки матки.

  Скачати повний текст

Дано оцінку впливу урогенітальної інфекції обох статевих партнерів на формування ускладнень гестаційного процесу та розвиток перинатальної патології. Розроблено метод диференційованої санації подружжя в різні періоди вагітності з подальшою реабілітацією біоценозу шлунково-кишкового тракту й урогенітальних органів за використання еубіотиків для зняття побічної дії антибіотиків і відновлення нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту та статевих шляхів. Розроблено алгоритм діагностики урогенітальних інфекцій в подружній парі та створено програму санації партнерів в різні терміни вагітності з урахуванням трансформації мікробіоценозу, що відбувається на фоні лікування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано статистичні дані щодо поширення хламідійної та мікстхламідійних урогенітальних інфекцій в Одеському та деяких інших регіонах України. Вивчено клініко-епідеміологічні особливості змішаних урогенітальних інфекцій, доведено необхідність їх реєстрації у зв'язку з можливістю значного поширення. Визначено групи ризику в Одеському регіоні, що сприяють поширенню хламідійної інфекції та її асоціацій: комівояжери, безробітні, працівники автомобільного транспорту, сфери харчування. Досліджено патоморфоз клінічного перебігу та особливості імунологічного статусу в хворих на хламідійну та містхламідійну урогенітальні інфекції. Запропоновано комплексну систему заходів для діагностики, лікування та профілактики цих захворювань. Розроблено високоефективний алгоритм обстеження пацієнтів з урогенітальним хламідіозом та його асоціаціями з застосуванням комплексу лабораторних методів. Доведено необхідність серологічного моніторингу з визначенням IgG, IgA, IgM для підтвердження діагностики стадії перебігу захворювання та ефективності лікування. Установлено значення системи фактора некрозу пухлини та його розчинних рецепторів для діагностики характеру враження та оцінки ефективності лікування хронічної урогенітальної патології хламідійної етіології.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зменшення частоти випадків дисменореї у жінок, що не народжували, за поєднаних форм урогенітальної інфекції. Вивчено клініко-мікробіологічні, імунологічні й ендокринологічні особливості клінічного стану таких жінок, а також удосконалено лікувальну методику. Розроблено метод лікування дисменореї за поєднаних форм урогенітальної інфекції, який дозволяє запобігти прогресуванню захворювання та зберегти якість життя молодих жінок. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зменшення частоти дисменореї в досліджених жінок шляхом використання комплексної медикаментозної терапії з застосуванням антигомотоксичних засобів мулімену, генікохелю, енгістолу й ехінацеї-композитум.

  Скачати повний текст