Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на хронічний урогенітальний хламідіоз шляхом застосування у комплексній терапії вітчизняного рекомбінантного інтерферонового препарату "Лаферон" на підставі визначення його імуномодулювальних властивостей. Запропоновано розроблену схему терапії використовувати для лікування пацієнтів, хворих на хронічний урогенітальний хламідіоз, у випадку, коли традиційні схеми лікування були не ефективні.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження встановлено особливості акушерської та перинатальної патології за наявності у вагітних сифілітичної та хламідійної інфекції у "чистому" та в поєднаному варіанті. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень на підставі використання вільпрофена та хофітола за розробленою схемою, що дозволило знизити частоту перинатальної смертності та захворюваності у вагітних з поєднаною сифілітичною та хламідійною інфекціями.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного порівняльного експерименту надано оцінку антисептичним супозиторіям з декаметоксином і бензалконієм хлориду. Наведено результати дослідження щодо швидкості формування резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів. В експерименті досліджено сперміцидну, токсичну й алергізувальну дії супозиторіїв. Експериментально доведено антимікробну активність супозиторіїв з декаметоксином, визначено спектр їх дії щодо музейних і клінічних штамів мікроорганізмів, відмічено відсутність у речовин алергізувальної та токсичної дії на макроорганізми, а також сперміцидний ефект.

  Скачати повний текст

Обстежено 113 пацієнток, хворих на урогенітальний хламідіоз, і 111 здорових жінок. Здійснено порівняння діагностичної цінності методів визначення хламідіозу (культурального, реакції зв'язування комплементу (РЗК), імуноферментного аналізу (ІФА), методу прямої імунофлюоресценції (ПІФ) і полімеразної ланцюгової реакції (ПАР)). Відзначено високу інформативність методів ПІФ та ІФА. Значну кількість псевдопозитивних результатів (20 %) отримано методом ПЛР. Висвітлено роль гіпоетрогенії, зниженого рівня прогестерону та імунних зрушень у патогенезі урогенітального хламідіозу. Відзначено високу ефективність комплексного з аміксином лікування хламідіозу у порівнянні з використанням традиційних імуномодуляторів. Доведено, що використання аміксину в комплексному лікуванні хламідіозу сприяє раціональній підготовці жінок до вагітності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено головні патогенетичні чинники, що призводять до розитку безплідності в жінок з цитомегаловірусною інфекцією (ЦМВІ). Визначено вплив цитомегаловірусу (ЦМВ) на рівень неспецифічного імунологічного захисту організму, ендокринну функцію яєчників, гіпофіза у інфертильних жінок. Досліджено зміни фолікулогенезу, анатомічний стан і функціональну активність маткових труб, лапароскопічну картину маткових труб, особливості ураження матки і яєчників, ступінь вираження спайкового процесу у випадку ЦМВІ. Встановлено, що ступінь виразності патологічних змін зростає пропорційно тривалості безплідності. Зазначено, що традиційний метод лікування ЦМВІ левамізолом за схемою Фарбера недостатньо ефективний як у клінічному відношенні, так і за здатністю нормалізувати імунні й ендокринні порушення. Запропоновано комплексне етіопатогенетичне лікування ЦМВІ, що враховує клінічний перебіг захворювання, локалізацію ЦМВІ, ступінь активності процесу та включає специфічну і неспецифічну імунокоригувальну, антиоксидантну, мембраностабілізувальну й загальнозміцнювальну терапію та фізіотерапію. Зроблено висновок, що використання запропонованого комплексного алгоритму обстеження інфертильних жінок з ЦМВІ та комплексного етіопатогенетичного лікування ЦМВІ забезпечує досягнення стійкого терапевтичного ефекту і значного поліпшення показників відновлення репродуктивної функції.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльне вивчення поширеності хламідійної інфекції, з'ясовано спектр патології та клініко-епідіміологічні особливості хламідіозу серед різних вікових груп неповнолітніх. Показано залежність виявлення хламідійної інфекції від фаз менструального циклу: у разі циоскопії імовірність виявлення хламідій чітко зростає в лютеіновій фазі та в передменструальний період. Найбільшу величину титру хламідійних антитіл визначено у фолікулярній фазі, а найменшу - у периовулярний період; виявлення хламідійного антигену зростає в периовулярний період і зберігається протягом лютеінової фази. Одержані докази залежності виявлення хламідійної інфекції від фази менструального циклу дали змогу обгрунтувати новий підхід у діагностуванні хламідіозу в дівчат-підлітків та жінок дітородного віку, який передбачає під час проведення діагностичних досліджень враховувати фази фізіологічного менструального циклу, забір матеріалу для досліджень з осередків уражень, використовувати не окремі лабораторні тести, а їх комплекси. Оцінено ефективність та переносимість еритроміцину та макролідів нового покоління (азітроміцину, кларитроміцину, спіроміцину, джозаміцину) під час лікування різних форм хламідійної інфекції у вагітних, що годують грудьми, дітей та підлітків. Аргументовано їх правильне дозування, дотримання режиму прийому, що забезпечує стійкий терапевтичний ефект (95,2 %) макролідних антибіотиків за відсутності побічної дії в цього контингенту хворих. На підставі результатів дослідження обгрунтовано комплекс специфічних заходів щодо профілактики поширення хламідійної інфекції серед дітей і підлітків з урахуванням соціально-психологічних вікових особливостей; створення системи первинної медико-санітарної допомоги цьому контингентові хворих.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження стану 101-го хворого на генітальний хламідіоз (ГХ) установлено порушення балансу оксидантно-антиоксидантної системи та підвищення рівня малонового діальдегіду в плазмі крові, в еритроцитах і мононуклеарах, а також спостережено посилення перекисного гемолізу еритроцитів та порушення функціонального стану клітинних мембран імунокомпетентних клітин, що виявляється в підвищенні активності АТФази в лімфоцитах. Розроблено ефективний, зручний метод лікування хворих на хронічний генітальний хламідіоз - джозаміцином у сполученні з ехінацином і сілібініном. Не виявлено негативного впливу на печінку. Розроблений метод лікування призводить до відновлення балансу між перекисним окисненням і антиоксидантним захистом і до нормалізації функціонального стану мембран лімфоцитів у хворих на ГХ. Зроблено висновок, що визначення малонового діальдегіду в плазмі крові, еритроцитах, мононуклеарах, перекисного гемолізу еритроцитів, а також активності каталази еритроцитів і активності ферментних комплексів Na/K-АТФази і Ca-АТФази в лімфоцитах дає змогу оцінити стан неспецифічних факторів захисту та визначити показання для застосування антиоксидантів і гепатопротекторів у хворих на генітальну хламідійну інфекцію.

  Скачати повний текст

Проаналізовано статистичні дані щодо поширення хламідійної та мікстхламідійних урогенітальних інфекцій в Одеському та деяких інших регіонах України. Вивчено клініко-епідеміологічні особливості змішаних урогенітальних інфекцій, доведено необхідність їх реєстрації у зв'язку з можливістю значного поширення. Визначено групи ризику в Одеському регіоні, що сприяють поширенню хламідійної інфекції та її асоціацій: комівояжери, безробітні, працівники автомобільного транспорту, сфери харчування. Досліджено патоморфоз клінічного перебігу та особливості імунологічного статусу в хворих на хламідійну та містхламідійну урогенітальні інфекції. Запропоновано комплексну систему заходів для діагностики, лікування та профілактики цих захворювань. Розроблено високоефективний алгоритм обстеження пацієнтів з урогенітальним хламідіозом та його асоціаціями з застосуванням комплексу лабораторних методів. Доведено необхідність серологічного моніторингу з визначенням IgG, IgA, IgM для підтвердження діагностики стадії перебігу захворювання та ефективності лікування. Установлено значення системи фактора некрозу пухлини та його розчинних рецепторів для діагностики характеру враження та оцінки ефективності лікування хронічної урогенітальної патології хламідійної етіології.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості патогенезу екскреторно-токсичного безпліддя у чоловіків під час хронічного бактеріального простатиту, трихомоніазу, хламідіозу, бруцельозу. Визначено взаємозв'язок патоспермії з нейрогуморальними та імунними порушеннями, печінковим і нирковим комлексом. Досліджено особливості патогенезу екскреторно-токсичного безпліддя залежно від етіології, що виявляються в різному ступені залучення органів і систем у патологічний процес. Відзначено, що зміни спермограми олігоастенотератозооспермії різної виразності є загальними для даного захворювання. Доведено, що хронічний простатит (бактеріальної, хламідійної, трихомонадної, бруцельозної) етіології призводить до зниження запліднювальної здатності еякуляту у результаті сполученого порушення складових репродуктивної функцій: гепотобіліарної системи, ендокринного статусу та розвитку вторинного імунодефіциту. Розроблено трьохетапне обстеження та лікування хворих на екскреторно-токсичне безпліддя, зокрема, діагностика та припинення запального процесу зі санацією статевих органів, діагностика і корекція всіх складових репродуктивної функції, стимуляція сперматогенезу.

  Скачати повний текст

Досліджено стан мікрофлори піхви, клінічний перебіг, стан специфічного та неспецифічного імунітету, ендокринного статусу у жінок з хронічними запальними процесами геніталій трихомонадно-хламідійної етіології, зокрема, з неплідністю. Встановлено, що за хронічної трихомонадно-хламідійної інфекції спостерігаються різні типи мікробіоценозу піхви. Вивчено взаємозв'язок між типом мікробіоценозу, клінічними проявами та функціональним станом імунної та ендокринної систем, розроблено алгоритм відповідності типу мікробіоценозу вираженості анатомічних та функціональних змін геніталій, імунної та гормональної систем. Запропоновано, обгрунтовано та впроваджено раціональну поетапну комплексну терапію залежно від типу мікробіоценозу. Наведено порівняльну характеристику гормональних та імунологічних показників до та після проведеного лікування за розробленими схемами. Встановлено, що їх застосування сприяє підвищенню відсотка клінічної та етіологічної виліковності та відновленню репродуктивної функції.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексний аналіз імунного стану та функціональної активності клітин, що його формують, за хламідіозу, уреа- та мікоплазмозу. Встановлено, що імуноагресивні особливості збудників урогенітальних інфекцій (УІ) суттєво впливають на різні ланки природної резистентності макроорганізму. Доведено недостатність Т-клітинної ланки імунітету, обумовлену пригніченням кількості 3D+ і CD4+ целюлярних елементів і функціональної активності лімфоцитів, що залежить від спектра етіологічних факторів. Продемонстровано домінуючий серед представників мікоплазм імуноагресивний вплив Ureaplasma urealyticum. Вперше у хворих на УІ виявлено імунологічний дисбаланс: підвищену кількість клітин-попередників реалізації антитілоутворення, пригнічення вмісту імуноглобулінів і стану компенсаторних можливостей організму зв'язування антигенів. Доведено дестабілізувальний вплив на фагоцитарну реакцію урогенітальної мікст-інфікованості. Виявлено дискоординацію змін цитокінового профілю у хворих на УІ. Встановлено клініко-імунологічну ефективність сумісного застосування імунотропних засобів спорідненої та, частково, різновекторної дії - циклоферону та ехінацеї композитум.

  Скачати повний текст

Удосконалено заходи комплексної терапії та попередження розвитку ускладнень і рецидивів сечостатевого трихомоніазу у жінок з урахуванням показників стану піхвового середовища та характеру клінічного перебігу захворювання. Доведено діагностично-прогностичну значимість комбінованого дослідження показників стану загального та місцевого імунітету репродуктивного тракту у хворих на сечостатевий трихомоніаз жінок для своєчасної індивідуалізованої корекції терапевтичних заходів. Розроблено новий патогенетично обгрунтований комплексний метод лікування сечостатевого трихомоніазу у жінок, спрямований на повну ерадикацію збудників запального процесу, нормалізацію загального та місцевого імунного статусу в організмі, відновлення фізіологічної піхвової мікрофлори та нормальне функціонування уражених органів і тканин.

  Скачати повний текст

Здійснено клініко-лабораторне дослідження ефективності лікування різними протигерпетичними препаратами рецидивуючого генітального герпесу (РГГ) та РГГ в асоціації з мікоплазменною та уреаплазменною інфекціями. Підтверджено наявність патогенетичного зв'язку розвитку РГГ зі змінами імунологічного статусу організму жінок та порушеннями імунологічної реактивності. Показано, що застосування сучасних протигерпетичних препаратів (ватрекса, циклоферона, полівалентної герпетичної вакцини, мазі "Герпевір - КМП") забезпечує високий клінічний ефект у разі лікування РГГ, але спричинює побічні дії: нудоту, головний біль, діарею, алергоподібні реакції. Установлено, що протефлазід за запропонованою схемою усуває дисбаланс між гуморальною та клітинною ланками імунітету, що є наявний внаслідок РГГ, знижує частоту рецидивів на 19 %, нормалізує мікробіоценоз піхви, вдвічі прискорює реепітелізацію у разі герпетичних ендоцервіцитів, зменшує психоемоційну напругу і не спричинює побічні явища. Виявлено позитивний клінічний ефект протефлазіду стосовно мікс-інфекції. Обгрунтовано доцільність та переваги застосування у комплексній терапії протефлазіду для лікування РГГ в асоціації з мікоплазменною й уреаплазменною інфекціями.

  Скачати повний текст

Комплексно обстежено жінок з хронічною рецидивуючою хламідійною інфекцією, установлено поліморфізм клінічної симптоматики та ускладнень заданого захворювання. Установлено порушення продукції найважливіших регуляторів антиген-специфічної імунної відповіді цитокінів IL-2, IL-3, IL24 та IL-6, пригнічення проліферації та зниження функціональної активності Т-хелперів I і II типів у разі хронічного сечостатевого хламідіозу. Показано, що внаслідок зниження рівня IL-2 у 1,52 рази пригнічується продукція цитокінів, проліферація та диференціювання Т-лімфоцитів, цитотоксичність Tcyt-лімфоцитів і диференціювання D-лімфоцитів, мікробоцидна і цитотоксична активність і продукція цитокінів моноцитами, а також порушується біосинтез IgM і IgG B-лімфоцитами. Уперше у комплексі показано підвищення рівнів: IL-6 у 3,35 разів, що свідчить про посилену проліферацію та диференціювання B-лімфоцитів, синтез і секрецію імуноглобулінів та проліферацію і диференціювання цитотоксичних T-лімфоцитів (CD-8); протизапального IL-4 у 1,55 разів, що дозволяє зробити висновок щодо загострення, хронізації гострого запального процесу та його прояву, за цього відзначено, що IL-4 посилює диференціювання TH-0-лімфоцитів у TH-2-клітини, гуморальну імунну відповідь опосередкованою участю TH-2-лімфоцитів, диференціювання цитотоксичних T-лімфоцитів, а також пригнічує звільнення цитокінів з активованих моноцитів і продукцію IL-2 TH-1-лімфоцитами. Зазначено щодо підвищення рівнів IL-3 у 1,33 разів, який може мати вплив на дозрівання T-лімфоцитів, проліферацію та фагоцитарну активність макрофагів. Розроблено оригінальний метод комплексного лікування хворих жінок з хронічною рецидивною сечостатевою хламідійною інфекцією з використанням доксицикліну у поєднанні з вобензимом, гепатопротектором - дарсілом і місцевою терапією за допомогою свічок і метронідазолом.

  Скачати повний текст

Установлено особливості поширення хламідіозу, мікоплазмозу та генітального герпесу впродовж 11-ти років у 7-ми західних областях. Уперше визначено території, групи та час ризику, тенденції розвитку епідеміологічного процесу на заході України. Показано, що існуюча система обліку інфекції невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, неадекватно відтворює розвиток епідеміологічного процесу через невідповідність організації лабораторної верифікації цих захворювань. Охарактеризовано виявлені патології та патогени з урахуванням віку та статі населення. Обгрунтовано необхідність введення лабораторного обстеження осіб, що належать до груп ризику. Установлено провідні чинники ризику, що сприяють поширенню зазначених інфекцій. Доведено необхідність залучення профілактичних програм серед населення.

  Скачати повний текст

Встановлено еколого-епідеміологічні особливості зоонозних та антропонозних хламідіозів у південному регіоні України. Вперше в даному регіоні виявлено широку циркуляцію хламідій C.psittaci, C.trachomatis, C.pneumoniae в популяціях птахів, тварин та людей. Встановлено високу залежність C.psittaci диких птахів та ссавців, визначено етіологічну роль C.psittaci, C.trachomatis, C.pneumoniae за широкого спектру патології у жінок, чоловіків та дітей. Удосконалено специфічну діагностику хламідіозів. Розрозроблено алгоритм діагностики хламідійної інфекції у хворих з різним перебігом інфекційного процесу. Наведено порівняльну характеристику біологічних властивостей регіональних штамів C.trachomatis і C.psittaci. Виявлено нові ензоотичні території з орнітозу, підтверджено високий епізоотичний потенціал природного осередку орнітозу в Чорноморському біосферному заповіднику. Встановлено антропургічний осередок зоонозних хламідіозів на території тваринницького комплексу. Виявлено високу інфікованість хламідіями осіб, що віднесені до "груп епідризику". Зареєстровано широке розповсюдження урогенітальних та екстрагенітальних форм хламідійної інфекції серед хворих з різною патологією, підтверджено можливість формування родинних осередків хламідіозів. Вперше встановлено in vitro антихламідійна активність мірамістину та показано високу ефективність етіопатогенетичного лікування хворих на різні форми хламідіозів у разі місцевого застосування препарату. Розроблено комплекс науково обгрунтованих рекомендацій з удосконалення системи профілактики зоонозних та антропонозних хламідіозів.

  Скачати повний текст