Встановлено високий рівень захворюваності на папіломавірусну генітальну інфекцію (ПВГІ) серед жінок хворих на запальні процеси сечостатевих органів. Виявлено існування взаємозв'язку між формами перебігу ПВГІ й інфікованістю генітальними типами вірусу папіломи людини (ВПЛ) різного ступеня онкогенного ризику. Розроблено патогенетично обгрунтований індивідуалізований метод противірусної й імунокоригувальної терапії ПВГІ, який передбачає у разі клінічної форми інфекції системне введення препарату противірусної дії - панавір з одночасним змащуванням гострокінцевих кондилом препаратом панавір (гель) і проведення аплікацій на кондиломи препаратом подофілотоксин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зниження частоти патології продуктивної системи у жінок з урогенітальним мікоплазмозом (УГМ) на підставі вивчення клініко-імунологічних і мікробіологічних особливостей, а також досконалення лікувально-профілактичних заходів. Вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу УГМ та урогенітального уреаплазмозу (УГУ) в жінок репродуктивного віку залежно від мікробіологічної характеристики збудника. Надано оцінку стану системного та місцевого імунітету у пацієнток з УГМ і УГУ з урахуванням варіанта антибактеріальної та імуномодулювальної терапії. Уточнено певні аспекти патогенезу мікоплазменної інфекції в жінок, що обумовлюють механізми резистентності, персистенції збудника, прогресування захворювання, тканних пошкоджень, приєднання нозокоміальних інфекцій. Удосконалено методику лікувально-профілактичних заходів за умов УГМ, застосування яких не призводило до позитивного ефекту після лікування з використанням антибактеріальних та імуномодулювальних препаратів. Запропоновано методи контролю за ефективністю етіотропної терапії за використання основних параметрів місцевого імунітету.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито проблеми підвищення ефективності лікування хворих хронічним сечостатевим хламідіозом (ХССХ) з урахуванням порушень метал-металоферментних систем і функціонального стану печінки. У хворих ХССХ встановлено розбалансованість мікроелементного гомеостазу (дефіцит цинку та заліза, збільшення вмісту міді у крові), порушення балансу оксидантно-антиоксидантної системи (посилення процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження антиоксидантної системи захисту). Запропоновано метод комплексного лікування хворих ХССХ з використанням гепатопротекторної (глутаргін) і антиоксидантної терапії (кверцетин), який дозволяє скоротити терміни нормалізації клінічних ознак захворювання та санації організму від хламідій, а також нормалізації біохімічних показників організму.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зменшення частоти випадків дисменореї у жінок, що не народжували, за поєднаних форм урогенітальної інфекції. Вивчено клініко-мікробіологічні, імунологічні й ендокринологічні особливості клінічного стану таких жінок, а також удосконалено лікувальну методику. Розроблено метод лікування дисменореї за поєднаних форм урогенітальної інфекції, який дозволяє запобігти прогресуванню захворювання та зберегти якість життя молодих жінок. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зменшення частоти дисменореї в досліджених жінок шляхом використання комплексної медикаментозної терапії з застосуванням антигомотоксичних засобів мулімену, генікохелю, енгістолу й ехінацеї-композитум.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування жінок репродуктивного віку, хворих на рецидивуючий генітальний герпес (РГГ). Узагальнено дані клініко-лабораторного обстеження 115-ти жінок репродуктивного віку, хворих на РГГ. Доведено патогенетичну роль імунологічних і метаболічних порушень в рецидиві захворювання, встановлено їх взаємообумовленість. Патогенетично обгрунтовано доцільність використання нової схеми лікування жінок, хворих на РГГ, що базується на застосуванні сучасного імуноактивного препарату з антиоксидантними, мембранностабілізувальними та детоксикуючими властивостями, та спрямована на нормалізацію імунологічної реактивності та відновлення метаболічного гомеостазу організму. Доведено ефективність розробленої схеми лікування жінок, хворих на РГГ, яка проявляється досягненням стійкої та повноцінної клініко-лабораторної ремісії захворювання.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано оригінальний спосіб лікування неспицифічного бактеріального та кандидозного вульвовагінітів, який дозволяє досягти ефективної ерадикації й елімінації патогенної та умовно-патогенної мікрофлори. Обгрунтовано вибір фотосенсибілізатора, діапазон довжин хвиль некогерентного світлового випромінювання видимого спектра й експозицію впливу. Доведено, що метод фотодинамічної терапії має переваги у порівнянні з традиційною терапією, дозволяє уникнути формуванню мультирезистентних штамів мікроорганізмів, сприяє стимуляції факторів клітинної та гуморальної ланки локального та системного імунітету.

  Скачати повний текст

На підставі визначення особливостей гормонального й імунного гомеостазу поглиблено існуючі уявлення щодо патогенезу розвитку порушень репродуктивної функції у жінок з урогенітальними інфекціями. Доведено, що наявність внутрішньоклітинних урогенітальних інфекцій супроводжується змінами клітинної та гуморальної відповіді, що проявляється реакціями системного та місцевого імунітету й обумовлює дисбаланс субпопуляцій T-лімфоцитів, B-лімфоцитів, зміну рівнів імуноглобулінів G, M, A та циркулюючих імунних комплексів, зміну рівня NK-клітин, вмісту лізоциму і sig A. Встановлено, що характерні зміни цитокінового балансу (підвищення рівня прозапальних цитокінів IL-1, TNFalpha, INFgamma і зниження синтезу IL-10) відображують співвідношення регуляторних Th -клітин з хелперною функцією. Визначено, що переважання Th хелперів 1 типу, особливо на фоні зниженної продукції IL-10 та NK-клітин внаслідок перенесеної урогенітальної інфекції, створює умови для запобігання настанню вагітності й її успішного завершення. Визначені імунні зсуви поглиблюють дисбаланс статевих стероїдних гормонів, що обумовлює порушення репродуктивної функції. Встановлено фактори ризику розвитку порушень репродуктивної функції на фоні урогенітальних інфекцій і визначено показники, що можуть бути критеріями оцінювання формування їх різних форм. Доведено ефективність етіотропної терапії урогенітальних інфекцій з включенням гормонотерапії й імуномодуляторів, що мають протизапальну дію, яка здійснюється за рахунок пригнічення надлишкового синтезу активованими макрофагами прозапальних цитокінів (IL-1, TNFalpha, INFgamma) і посилення синтезу IL-10, що сприяє відновленню рівноваги в імуногормональних взаємовідношеннях і нормалізації репродуктивної функції.

  Скачати повний текст

Дано оцінку впливу урогенітальної інфекції обох статевих партнерів на формування ускладнень гестаційного процесу та розвиток перинатальної патології. Розроблено метод диференційованої санації подружжя в різні періоди вагітності з подальшою реабілітацією біоценозу шлунково-кишкового тракту й урогенітальних органів за використання еубіотиків для зняття побічної дії антибіотиків і відновлення нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту та статевих шляхів. Розроблено алгоритм діагностики урогенітальних інфекцій в подружній парі та створено програму санації партнерів в різні терміни вагітності з урахуванням трансформації мікробіоценозу, що відбувається на фоні лікування.

  Скачати повний текст

Визначено роль самостійної та поєднаної хламідійно-вірусної інфекції у розвитку перинатальної патології. Уточнено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, кардіотокографічними, доплерометричними, ендикринологічними, імунологічними та вірусологічними змінами у жінок з хламідійною інфекцією, що зустрічається самостійно та в поєднанні. Встановлено зв'язок між функціональними та морфологічними змінами фетоплацентарного комплексу після загальноприйнятої та запропонованої методик лікування хламідійно-вірусної інфекції. Розроблено та впроваджено методику індивідуального прогнозування акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з хламідійно-вірусною інфекцією на підставі використання нейросіткової комп'ютерної програми з використанням клінічних, імунологічних, ехографічних, ендокринологічних і мікробіологічних даних.

  Скачати повний текст