Проведені комплексні дослідження вагітних жінок з різними ступенями тяжкості пізніх гестозів з метою вивчення гормонального статусу, соматотипологічних ознак, еритроцитарних антигенів крові і їх асоціацій, стану мікроциркуляторного русла, впливу ендо- і екзогамії. При цій патології, було встановлено значні зміни показників естріола, естрадіола, плацентарного лактогену, пролактину, кортизолу, гормонів щитовидної залози. Встановлено особливості соматотипу жінок досліджуваних груп, та вплив ендо- та екзогамії на виникнення пізніх гестозів. Було також встановлено зміни в мікроциркуляторному руслі вагітних. З урахуванням результатів гормональних, інструментальних та генетичних методів дослідження було розроблено індивідуальний метод моделювання і прогнозування пізніх гестозів, який дозволив з високим ступенем точності передбачати результат вагітності і родів. З метою лікування і профілактики пізнього гестозу запропоновано особистий метод з комплексним використанням системних ензимних препаратів (вобензим). Його застосування дозволило покращити клінічні і лабораторні показники стану матері і плода, зменшити кількість ускладнень.

  Скачати повний текст

Розглянуто патогенетичні процеси, асоційовані з урогенітальною інфекцією, особливості перебігу вагітності та пологів, стану плоду та новонародженого у жінок, що мали раніше трубно-перитонеальну безплідність (ТПБ), розроблено математичну модель і алгоритм прогнозування даних порушень. Визначено клініко-параклінічні критерії виникнення ускладнень у вагітних залежно від проведеної прегравідарної підготовки. Удосконалено диференційовану тактику ведення вагітності, що дозволило знизити частоту ускладнень вагітності, пологів і стану плода у даного контингенту жінок.

  Скачати повний текст

Вивчено прогностичні фактори ризику перинатального інфікування плода у ВІЛ-інфікованих вагітних. За результатами обстеження 577-ми ВІЛ-інфікованих вагітних виявлено, що підвищують частоту передачі ВІЛ від матері до дитини певні фактори ризику, а саме: стадія ВІЛ-хвороби (СНІД-АК), споживання ін'єкційних наркотиків і тютюнопаління, низьке набування маси тіла під час вагітності, обтяжений акушерський анамнез, загроза переривання вагітності, розвиток плацентарної недостатності та затримка розвитку плода, маловоддя, патологічний стан мікробіоцинозу статевих шляхів, безводний період більше 4-х год, інвазивні втручання під час пологів. Відзначено, що профілактична комбінована антиретровірусна терапія (АРТ) ("Ретровір" + "Рамун") зменшила частоту перинатального ВІЛ-інфікування до 7,75 % у порівнянні з 26,96 % у вагітних без АРТ. З'ясовано, що плановий елективний кесарів розтин сприяв зменшенню частоти передачі ВІЛ від матері до дитини у 4,8 разів. Установлено, що комбінована АРТ та розродження шляхом кесаревого розтину зменшило частоту передачі ВІЛ від матері до дитини до 5,6 %. Показано, що впровадження комплексного підходу, визначення та запобігання несприятливих факторів ризиків утричі знижує частоту передачі ВІЛ від матері до дитини.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зменшення частоти виникнення прееклампсії у вагітних групи ризику. Проаналізовано особливості перебігу в них цієї патології на сучасному етапі. Доведено, що розвиток прееклампсії пов'язаний з ушкодженням ендотелію (за винятком легкої прееклампсії) та його дисфункцією. Дисфункція має прояв у зниженні продукції NO і збільшенні продукції ендотеліну-1 (ЕТ-1). З'ясовано, що за більшого ступеня ушкодження ендотелію, що оцінюється за рівнем фактора Віллебранта (фВ), дисфункція є більш вираженою. Запропоновано розглядати порушення матково-плацентарного кровотоку як об'єктивний показник ступеня тяжкості прееклампсії незалежно від її клінічних проявів. Запропоновано комплекс профілактики та диференційованого лікування різних ступенів тяжкості прееклампсії, що дозволяє зменшити частоту її виникнення, а вірогідні позитивні зміни показників стану ендотелію та показників доплерометричного дослідження стану матково-плацентарного та плодово-плацентарного комплексів свідчать про високу ефективність застосованого методу профілактики та лікування. Створено алгоритм і математичну модель прогнозування прееклампсії, ступенів її тяжкості та визначено фактори ризику розвитку цієї патології.

  Скачати повний текст

Визначено соціальні та медичні фактори ризику розвитку перинатальної патології у разі недоношування вагітності. Встановлено їх окрему та поєднану значимість, завдяки чому розроблено систему індивідуального підходу до прогнозування, тактики ведення вагітності та пологів, проведення лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів щодо попередження перинатальних ускладнень. Встановлено прогностичну роль мікробіоценозу статевих шляхів - фактора ризику виникнення перинатальних ускладнень інфекційного генезу. Визначено ступінь впливу імунологічних плодово-материнських взаємовідносин в індукції загрози недоношування вагітності та розвитку перинатальності патології. Використано функціональні методи дослідження для вивчення впливу загрози недоношування на функціональний стан адаптаційно-гомеостатичних механізмів плода залежно від терміну гестації та продовжуваності перебігу патологічного процесу. Встановлено взаємообумовленість показників біофізичного профілю плода від ступеню важкості страждання плода та терміну гестації. Визначені фактори ризику перинатальної патології у випадку недоношування вагітності зумовлюють доцільність проведення пренатальної диспансеризації. Науково обгрунтовано та впроваджено у клінічну практику систему організаційних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів для антенатальної охорони плода та профілактику перинатальних ускладнень.

  Скачати повний текст

На основі комплексного статистичного аналізу багатьох факторів ризику розвитку фетоплацентарної недостатності (ФПН) у вагітних розроблено метод індивідуального прогнозування розвитку ФПН у різні терміни вагітності. Визначено найінформативніші методи діагностики ФПН у групах з різним ступенем ризику розвитку піддослідної патології та розроблено діагностичний алгоритм.

  Скачати повний текст

Визначено показник середньостатистичної частоти недоношування у вагітних з йододефіцитними захворюваннями. Виділено основні перинатальні чинники ризику недоношування за умов йододефіциту. Встановлено пряму залежність між йододефіцитним станом у матері, функціональним станом щитовидної залози та фетоплацентарним комплексом у випадку недоношування вагітності на тлі дифузного еутиреоїдного зоба. Підтверджено, що нормалізація спонтанної активності матки з одночасною ліквідацією йодної нестачі найкраще досягається призначенням вагітним препаратів з вмістом калію йодиду та поліненасичених омега-3 жирних кислот у комплексі з препаратами, які впливають на скоротливу здатність матки.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зниження частоти виникнення плацентарної недостатності у вагітних групи високого ризику її розвитку на підставі результатів вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу, а також розробки та впровадження прогностичних і лікувально-профілактичних заходів. Виявлено та підтверджено даними досліджень чинники ризику розвитку плацентарної недостатності, якими є ускладнення вагітності анемією, пізнім гестозом та запальними захворюваннями нирок. Показано, що у вагітних з зазначеними ускладненнями мають місце порушення гемодинаміки й ендокринної функції фетоплацентарного комплексу, які зумовлюють формування плацентарної недостатності, гіпоксії та синдрому затримки розвитку плодів. Розроблено прогностичні критерії для прогнозування розвитку дослідженої патології і народження дітей у стані гіпоксії у вагітних групи високого ризику розвитку плацентарної недостатності. Представлено наукове обгрунтування та доведено ефективність застосування удосконаленого лікувально-профілактичного комплексу для вагітних з запальними захворюваннями нирок, що належать до цієї групи.

  Скачати повний текст

З метою зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з міомою матки розроблено диференційовані алгоритми ведення таких пацієнток на прегравідарному етапі, під час вагітності та після пологів. Проведено ретроспективний і проспективний аналіз факторів ризику виникнення міоми у вагітних і розроблено прогностичні критерії виникнення плацентарної дисфункції, ЗВУР плода та інших ускладнень вагітності, а також перинатальних наслідків. Досліджено хромосомні аномалії у вигляді транслокацій, делецій і фрагільних ділянок, які є діагностичними та прогностичними ознаками у пацієнток з міомою матки. Встановлено, що перебіг вагітності за наявності міоми матки збільшує частоту розвитку ускладнень під час вагітності та в пологах, ускладнює перебіг післяопологового періоду. Показано, що розвиток акушерських і перинатальних ускладеннь відбувається на фоні виразних розладів у системі матково-плодово-плацентарного кровотоку та морфологічних змін у плаценті та міометрії. Розроблено алгоритм ведення вагітних з міомою матки (у межах протоколу МОЗ України), який дозволив зменшити частоту акушерських ускладнень, покращити перинатальні наслідки та розробити оптимальну тактику диспансерного спостереження та лікування таких пацієнток на прегравідарному етапі, під час вагітності та після пологів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження мікробіоценозу пологових шляхів, посліду і зовнішнього слухового проходу немовлят, особливостей гормональної функції плаценти та морфологічних особливостей тканин шийки матки після проведення корекції недостатньої затульної функції шийки матки у жінок з істміко-цервікальною недостатністю і вивчено стан їх немовлят. Встановлено, що до проведення лікувальних заходів мають місце порушення функціонування фетоплацентарного комплексу, а також підвищення мікробного обсіменіння пологових шляхів. Розроблено метод корекції недостатньої затульної функції шийки матки медичним клеєм. Доведено, що проведення комплексної терапії з використанням даного методу сприяє зменшенню мікробного обсіменіння пологових шляхів і нормалізації балансу гормонів фетоплацентарного комплексу. Встановлено, що впровадження розробленого методу лікування істміко-цервікальної недостатності підвищує ефективність лікування даної патології на 9,8 %, знижує частоту народження недоношених дітей на 48,4 %, а немовлят у стані асфіксії - на 82,34 %, зменшує травматизм у пологах на 42,9 %, післяпологові ускладнення - на 82,34 %.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у жінок з гіперандрогенією в анамнезі та розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо попередження наслідків даної патології. На підставі одержаних результатів розширено уявлення про патогенез гіперандрогенії та функціональних порушень у системі мати - плацента - плід. Показано роль дисгормональних змін і порушень синтезу плацентарних білків у генезі ускладнень гестаційного процесу. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності та функціональним станом фетоплацентарного комплексу в жінок з гіперандрогенією. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження акушерської та перинатальної патології у жінок з гіперандрогенією на основі використання комплексної медикаментозної терапії.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи вирішення актуальної задачі акушерства - покращання перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у пацієнток з гестаційною патологією нирок на підставі клініко-лабораторного вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів, епідеміології захворювання нирок, оцінки мікробного спектра сечі, дослідження деяких показників цитокінів, гормонів, імуноглобулінів, розробки діагностичного та лікувального алгоритмів. Доведено, що безсимптомна бактеріурія зустрічається у 30,38 % випадків і вперше діагностується під час вагітності. Виявлено, що підвищений рівень цитокінів і зниження вмісту імуноглобулінів під час вагітності сприяє частішому виникненню інфекції сечовивідних шляхів. Виявлено, що у разі наявності безсимптомної бактеріурії під час вагітності відбуваються імунологічні зсуви, характерні для її фізіологічного перебігу. Показано, що проведення комплексного лікування безсимптомної бактеріурії з використанням діагностичного та лікувального алгоритмів сприяє зниженню ускладнень перебігу вагітності з 57,20 % до 27,27 %, пологів - з 49,38 % до 25,00 %, перинатальних ускладнень - з 46,09 % до 29,09 %.

  Скачати повний текст

Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок з прееклампсією різного ступеня тяжкості та визначено фактори ризику виникнення даної патології. Вперше проведено комплексне вивчення імунологічних і гемодинамічних змін у вагітних з групи високого ризику розвитку прееклампсії. На підставі одержаних результатів визначено ранні діагностичні критерії прееклампсії (показники комплексної сенсибілізації до фетальних антигенів плаценти, печінки та нирок, індексу залишкового тиску, достатнього для гломерулярної фільтрації, а також імунорегуляторного індексу хелпери/супресори та індексу резистентності маткової артерії). Показано можливість визначення зазначених показників до появи клінічних симптомів прееклампсії. Вперше розроблено математичну модель прогнозування прееклампсії, яка грунтується на зміні найбільш інформативних імунних та гемодинамічних показників на ранній стадії розвитку захворювання. Вперше використано антигомотоксичні препарати для профілактики важких форм прееклампсії у вагітних групи високого ризику. Уточнено методи оцінки стану плода у жінок з групи високого ризику розвитку прееклампсії у динаміці вагітності та за прееклампсії різного ступеня тяжкості з виділенням найбільш цінних прогностичних показників (пульсаторного індексу артерії пуповини плода, індексу резистентності маткової артерії та залишкового тиску, достатнього для гломерулярної фільтрації). Вивчено ефективність запропонованого комплексу діагностичних заходів з використанням математичної моделі прогнозування прееклампсії та профілактичних заходів з застосуванням антигомотоксичних препаратів. Доведено, що запропонований діагностично-профілактичний комплекс дозволяє знизити частоту розвитку тяжких форм прееклампсії у вагітних групи високого ризику.

  Скачати повний текст

Розроблено нові критерії прогнозування та ранньої діагностики невиношування вагітності на основі виявлення патологічних змін центральної та вегетативної нервової системи, зниження рівня гормонів фетоплацентарного комплексу, магнію в сироватці крові. Запропоновано курс комплексної терапії невиношування з застосуванням піхвових супозиторіїв з магнійвмісним мінералом бішофіт. Доведено, що місцеве застосування супозитарної маси з бішофітом не викликає патологічних змін внутрішніх органів вагітних щурів та сприяє посиленню кровопостачання матки. Висвітлено високу ефективність лікування, що реалізується пролонгацією вагітності та терміновими пологами, зменшенням відсотку гестаційних і перинатальних ускладнень на фоні зниження патологічних дисфункцій центральної та нервової систем, нормалізацією функціонування фетоплацентарного комплексу, за даними гормональних, метаболічних, ультразвукових, кардіотокографічних методів обстеження.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне багаторівневе дослідження маркерів запалення та інфекції в жінок із загрозою переривання вагітності. Вивчено вплив ендотоксину на суфрактантну систему плода та протекторну дію амброксолу на легеневу тканину за умов експерименту. На підставі результатів досліджень та даних літератури запропоновано схему патогенезу ендотоксин-індукованого ураження легень, в якій провідне місце належить цитотоксичній дії інфекційних чинників та медіаторів на тканину легень. Розроблено нові прогностичні системи зі своєчасного виявлення загрози переривання вагітності запального генезу, що базуються на визначенні рівнів інтерлейкінів у цервікальному секреті, сироватці крові та амніотичній рідині. Обгрунтовано принципи профілактичної корекції загрози переривання вагітності запального генезу в поєднанні з фетоплацентарною недостатністю з урахуванням призначення антоксидантно-антигіпосичного комплексу з пульмопротекторною дією.

  Скачати повний текст

Встановлено, що частота невиношування вагітності в першому триместрі складає 14,7 % і має тенденцію до зростання. Виявлено вірогідний внесок 3-місячної компоненти у формування динаміки частоти самовільних викиднів. Вивчено відсоток впливу основних клініко-анамнестичних факторів ризику невиношування вагітності в першому триместрі, що дозволяє прогнозувати патологію. Доведено провідну роль урогенітальної інфекції у виникненні невиношування вагітності в першому триместрі. Поглиблено розуміння патогенезу невиношування вагітності в першому триместрі інфекційного генезу, доведено значення стану місцевого (цервікального) імунітету та гормонального статусу організму у розвитку патології. Удосконалено програму комплексного лікування та профілактики невиношування вагітності в першому триместрі на фоні урогенітальної інфекції. Доведено, що включення санації вагіни до комплексу лікування патології дозволяє зменшити репродуктивні втрати та прискорити одужання вагітних.

  Скачати повний текст

Вивчено та доведено роль гіпергомоцистеїнемії в генезі анембріонії, завмерлої вагітності, самовільного її переривання. Визначено основні фактори ризику виникнення синдрому втрати плода, які можуть обумовлювати розвиток акушерських ускладнень, мати прямий чи опосередкований зв'язок з гіпергомоцистеїнемією й її проявами, а також бути предикторами в прогнозуванні ускладнень гестаційного періоду та наслідків вагітності. Встановлено активацію тромбоцитарної та плазмово-коагуляційної ланки гемостазу, достовірне підвищення рівня молекулярних маркерів тромбофілії (комплексів тромбінантитромбін (ТАТ), Д-Димер) в 1,6 та 2,1 раза. Доведено роль змін у системі гомеостазу в контексті гіпергомоцистеїнемії у виникненні основних акушерських ускладнень. Розроблено патогенетичний комплекс корекції гіпергомоцистеїнемії та спричинених нею тромбофілічних порушень у жінок з невиношуванням вагітності за допомогою фолієвої кислоти, вітамінів групи B, аспірину, низькомолекулярного гепарину сулодексиду та доведено його ефективність. Запропоновано та впроваджено моніторинг вагітності у жінок з гіпергомоцистеїнемією шляхом прентального скринінгу І та ІІ тримерів, нагляду за внутрішньоутиробним станом плода протягом гестації, контролю рівня антифосфоліпідних антитіл, оцінкою наслідків вагітності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи оптимізації ведення вагітності у жінок зі сполучнотканинною дисплазією (СТД), яку визначено перинатально значимим патологічним станом. На підставі суцільного ретроспективного дослідження встановлено популяційну частоту СТД, знайдено асоціативні зв'язки СТД у жінки з патологією вагітності та пологів, формуванням перинатальних ускладнень, схильністю новонароджених до розладів неонатальної адаптації та гіпоксично-ішемічних церебральних уражень. За результатами проспективних спостережень встановлено типові симптомокомплекси СТД у жінок репродуктивного віку, конкретизовано фактори ризику перинатальної патології, асоційованої із СТД. Доведено, що основним чинником фето-плацентарних порушень у даного контингенту жінок є дисморфогенез плаценти, сутність якого полягає у розладах метаболізму колагену та природжених судинних аномаліях. Запропоновано формалізовану методику поетапного прогнозування перинатальної патології у жінок із СТД. Обгрунтовано доцільність застосування Детралексу як способу патогенетичного впливу на фето-плацентарний комплекс та оптимізації результатів вагітності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему перинатальної охорони плода та новонародженого у вагітних з груп високого ризику. Уточнено та конкретизовано основні методичні та соціальні фактори ризику перинатальних втрат на сучасному етапі. Вперше встановлено особливості генезу перинатальних втрат, що полягають у переважанні гіпоксичного пошкодження плода та новонародженого, особливо в інтранатальному періоді. Уточнено основні наукові аспекти впливу супутньої акушерської та екстрагенітальної патології на частоту, структуру та причини перинатальних втрат на сучасному етапі. Показано необгрунтованість значного росту застосування кесарева розтину з метою зниження перинатальної смертності. Розроблено та впроваджено нову методику прогнозування втрат плоду на підставі бальної оцінки основних клінічних і лабораторно-функціональних показників. Показано можливість зміни тактики розродження з урахуванням одержаних прогностичних даних. Запропоновано диференційований підхід з метою профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності на підставі використання сучасних лікарських засобів (хофітолу, актовегіну, мілдронату) як базисної терапії у поєднанні з ситуаційною (антибактеріальною, противірусною, гормональною, спазмолітичною, седативною терапією, а також комплексом мікроелементів і вітамінів). Запропоновано модель зниження перинатальних втрат, що дозволяє суттєво поліпшити безпосередні результати розродження жінок з високим перинатальним ризиком.

  Скачати повний текст