На підставі результатів аналізу імунологічних зрушень у вагітних з хламідіозом на фоні ожиріння встановлено вищий ступінь вираженості дисфункції імунної системи на відміну від зрушень у вагітних з нормальною вагою тіла. Доведено, що одноразовий прийом азітроміцину є високоефективним способом терапії хламідійної контамінації, який не має імуносупресивного впливу на фракції лімфоцитів периферичної крові та вірогідно підвищує фагоцитарну активність нейтрофілів. Розроблено оптимальні терміни проведення специфічної терапії у вагітних жінок, показано негативний вплив хламідійної контамінації на перебіг вагітності та стан новонароджених за відсутності лікування хламідіозу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано синдромологічні особливості перебігу невиношування вагітності у II - III триместарх у разі верифікації хламідійної інфекції. Виявлено зміни в імунній відповіді, локальному захисному бар'єрі слизових оболонок генітального тракту, системах гемокоагуляції та фібринолізу залежно від етіології урогенітального інфікування у разі невиношування вагітності. Висвітлено патогістологічні зміни у плацентах породіль у випадку детекції хламідійної інфекції та невиношування вагітності в анамнезі. Розглянуто питання покращення терапевтичної ефективності патогенетичного лікування невиношування вагітності у разі урогенітального хламідіозу з диференційованим призначенням лікування з застосуванням протефлазиду та хофітолу. З'ясовано його високу ефективність на підставі наявності пролонгації вагітності й терміновості пологів, зменшення відсотка гестаційних і перинатальних ускладнень на фоні нормалізації процесів кооперації лімфоцитарних субпопуляцій, системи інтерлейкінів, ендогенних інтерферонів, а також локального захисту слизових оболонок генітального тракту, гемокоагуляції, фібринолізу, мофрологічних і морфометричних ознак ушкодження плацентарного комплексу.

  Скачати повний текст

З'ясовано роль патогенних, умовно-патогенних і сапрофітних мікроорганізмів в розвитку загрози переривання вагітності. Показано, що ця загроза спричинена порушенням мікробіоценозу піхви внаслідок збільшення числа окремих патогенних збудників, а також різних асоціацій на фоні зниження числа лактобактерій, і супроводжується порушенням гормональної функції плаценти та порушенням кровотоку в маткових судинах. Установлено, що порушення мікробіоценозу піхви під час вагітності найчастіше викликають мікробні асоціації (27 %), ніж представники TORCH-групи інфекцій. Розроблено й апробовано диференційний комплексний метод лікування дисбіоценозу піхви у жінок з загрозою переривання вагітності, який передбачає використання антибіотиків пеніцилінового ряду.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду в жінок зі змішаною інфекцією генітальних органів в анамнезі з використанням клініко-лабораторних мікробіологічних, функціональних розладів і дезадаптивних змін стану психоемоційної системи у розвитку ускладнень. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду у зазначених жінок. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти ускладнень завдяки корекції мікробіоценозу генітального тракту, застосування низькоінтенсивного лазерного випромінення на фоні вживання природних біологічно активних препаратів та методів раціональної психокорекції.

  Скачати повний текст

Доведено прогностичну цінність серологічного скринінгу вагітних щодо перинатальних інфекцій. Уперше проведено серологічне, гормональне, імунологічне, ультрасонографічне вивчення динаміки формування плацентарної недостатності у вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням у різні гестаційні періоди. Виявлено особливості перебігу гестаційного процесу, морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу у разі вірусно-хламідійного інфікування до та під час вагітності. Досліджено ультразвукові, гормональні й імунологічні параметри функціонування системи мати - плацента - плід за вірусно-хламідійного інфікування. Уперше здійснено лектиногістохімічне дослідження плацент за цих умов, уточнено їх гістологічні й ультраструктурні характеристики. Розроблено комплекс діагностично-лікувальних заходів для підвищення ефективності ранньої діагностики, профілактики та терапії ускладнень гестаційного процесу у вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням. Вивчено ефективність прегравідарної підготовки таких вагітних. Доведено доцільність і ефективність комплексного застосування антибіотикотерапії й ангіопротекторних середників у разі розвитку плацентарної недостатності інфекційного генезу.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності методів прогнозування та профілактики плацентарної недостатності (ПН) у вагітних з антифосфоліпідним синдромом (АФС) та урогенітальною інфекцією з метою зниження перинатальної патології. Проведено проспективний аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного статусу у 89-ти вагітних з АФС та урогенітальною інфекцією. Визначено роль генітальної інфекції у розвитку АФС. Вивчено клінічні, гемостазіологічні, імунологічні та мікробіологічні особливості перебігу вагітності й пологів, функціональний стан плода та новонароджених. Розроблено програму прогнозування затримки внутрішньоутробного розвитку у вагітних з АФС та урогенітальною інфекцією. Вперше встановлено частоту та форму ПН за АФС, пов'язаному з генітальною інфекцією. Створено експериментальну біологічну модель АФС з застосуванням у якості антигену компонентів клітинної стінки St. aureus. Розроблено схему профілактичного лікування ПН у жінок з АФС з використанням дальтепарину натрію, мікродозованого аспірину та есенційних фосфоліпідів. Створено та впроваджено комплекс профілактичних і лікувальних заходів, що дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження наслідків застосування препаратів "Рефортану" та "Актовегіну" в комплексному лікуванні вагітних зі звичним невиношуванням вагітності на тлі інфекційних процесів геніталій. Встановлено полімікробний характер мікробіоценозу геніталій з перевагою мікробних і вірусних асоціацій у жінок зі звичним невиношуванням вагітності, наявність у них розладів загального та місцевого імунного статусу. Вперше експериментально in vitro обгрунтовано доцільність застосування рефортану та актовегіну в післяабортному періоді з урахуванням їх метаболічної та імунокоригувальної дії. Зазначено, що застосування запропонованої схеми лікування призводить до швидкої та стійкої регресії симптомів запального процесу геніталій та регенерації ендометрія.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи вирішення актуального питання сучасного акушерства та гінекології - підвищення ефективності профілактики перинатальної патології у вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного генезу. Визначено особливості перебігу гестаційного періоду за даної патології. Охарактеризовано стан мікробіоценозу статевих шляхів у вагітних з плацентарною недостатністю за наявності інфекції у матері. Розкрито механізми впливу перинатальних інфекцій на стан плода і плаценти. Встановлено особливості клітинної, гуморальної та інтерферонової ланок імунної системи у вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного генезу, досліджено їх зміни під впливом комплексного лікування з використанням людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 та внутрішньовенної озонотерапії. Розроблено метод профілактики перинатальної патології вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного генезу шляхом включення в комплексне лікування людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 та внутрішньовенної озонотерапії та доведено його більшу ефективність у порівнянні з традиційним лікуванням. Показано, що своєчасна діагностика та корекція плацентарної недостатності інфекційного генезу дозволяє мінімізувати частоту ускладнень вагітності та пологів, інтранатальної асфіксії, внутрішньоутробного інфікування, покращити перебіг післяпологового і раннього неонатального періодів, зменшити показники перинатальної захворюваності та смертності, покращити віддалені наслідки для новонароджених.

  Скачати повний текст

Уперше з використанням методу визначення у вагітних ступеня імунних розладів (СІР) за відхиленням індивідуальних імунологічних показників від контрольних одержано об'єктивне підтвердження наявності у здорових вагітних фізіологічної імуносупресії, яка відповідає I СІР (за 67,6 % показників клітинного імунітету, 54,2 % - гуморального імунітету, 46,2 % - неспецифічного захисту організму), що не потребує імунокорекції. У вагітних з рецидивуючим генітальним герпесом (РГГ) метод визначення СІР адаптовано для системи неспецифічного захисту організму. Установлено найбільш інформативні показники клітинного, гуморального імунітету та неспецифічного захисту, які достовірно змінюються у вагітних з РГГ, виведено формулу розладу імунної системи, типову для вагітних з РГГ. Розроблено критерії показання щодо застосування специфічної імунокоригувальної терапії. Наведено дані про гемостазіологічні порушення у вагітних з РГГ, які характеризуються як хронічний синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання. На підставі кореляційного аналізу підтверджено наявність взаємозв'язку ступеня тяжкості РГГ з відхиленням імунологічних показників. Доведено, що застосування розробленого науково обгрунтованого комплексу лікувальних заходів з використанням плазмаферезу, імуноглобуліну для внутрішньовенного введення, інтерферону (віферону) як свічок, антиагрегантів або антикоагулянтів, антивірусних засобів місцевого призначення за наявності локальних вражень дозволяє покращити стан імунної системи та гемостазу у вагітних з РГ, що сприяє поліпшенню перебігу вагітності та зниженню репродуктивних втрат.

  Скачати повний текст