Проаналізовано синдромологічні особливості перебігу невиношування вагітності у II - III триместарх у разі верифікації хламідійної інфекції. Виявлено зміни в імунній відповіді, локальному захисному бар'єрі слизових оболонок генітального тракту, системах гемокоагуляції та фібринолізу залежно від етіології урогенітального інфікування у разі невиношування вагітності. Висвітлено патогістологічні зміни у плацентах породіль у випадку детекції хламідійної інфекції та невиношування вагітності в анамнезі. Розглянуто питання покращення терапевтичної ефективності патогенетичного лікування невиношування вагітності у разі урогенітального хламідіозу з диференційованим призначенням лікування з застосуванням протефлазиду та хофітолу. З'ясовано його високу ефективність на підставі наявності пролонгації вагітності й терміновості пологів, зменшення відсотка гестаційних і перинатальних ускладнень на фоні нормалізації процесів кооперації лімфоцитарних субпопуляцій, системи інтерлейкінів, ендогенних інтерферонів, а також локального захисту слизових оболонок генітального тракту, гемокоагуляції, фібринолізу, мофрологічних і морфометричних ознак ушкодження плацентарного комплексу.

  Скачати повний текст

З'ясовано роль патогенних, умовно-патогенних і сапрофітних мікроорганізмів в розвитку загрози переривання вагітності. Показано, що ця загроза спричинена порушенням мікробіоценозу піхви внаслідок збільшення числа окремих патогенних збудників, а також різних асоціацій на фоні зниження числа лактобактерій, і супроводжується порушенням гормональної функції плаценти та порушенням кровотоку в маткових судинах. Установлено, що порушення мікробіоценозу піхви під час вагітності найчастіше викликають мікробні асоціації (27 %), ніж представники TORCH-групи інфекцій. Розроблено й апробовано диференційний комплексний метод лікування дисбіоценозу піхви у жінок з загрозою переривання вагітності, який передбачає використання антибіотиків пеніцилінового ряду.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності методів прогнозування та профілактики плацентарної недостатності (ПН) у вагітних з антифосфоліпідним синдромом (АФС) та урогенітальною інфекцією з метою зниження перинатальної патології. Проведено проспективний аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного статусу у 89-ти вагітних з АФС та урогенітальною інфекцією. Визначено роль генітальної інфекції у розвитку АФС. Вивчено клінічні, гемостазіологічні, імунологічні та мікробіологічні особливості перебігу вагітності й пологів, функціональний стан плода та новонароджених. Розроблено програму прогнозування затримки внутрішньоутробного розвитку у вагітних з АФС та урогенітальною інфекцією. Вперше встановлено частоту та форму ПН за АФС, пов'язаному з генітальною інфекцією. Створено експериментальну біологічну модель АФС з застосуванням у якості антигену компонентів клітинної стінки St. aureus. Розроблено схему профілактичного лікування ПН у жінок з АФС з використанням дальтепарину натрію, мікродозованого аспірину та есенційних фосфоліпідів. Створено та впроваджено комплекс профілактичних і лікувальних заходів, що дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст