Вивчено особливості клінічного перебігу, функціонального стану шлунку та психоемоційного статусу й удосконалено методи діагностики та лікування синдрому функціональної диспепсії (СФД) у дітей шкільного віку. Запропоновано засоби профілактики розвитку хронічного гастродуоденіту. Наведено характеристику психологічного статусу та функціонування вегетативної нервової системи у дітей шкільного віку з СФД, встановлено наявність психоемоційного стресу. На підставі визначення медико-біологічних та соціальних факторів ризику створено математичну модель прогнозування розвитку хронічного гастродуоденіту у дітей шкільного віку з СФД та розроблено комплекс диференційованих лікувально-профілактичних заходів щодо запобігання виникненню даної патології з застосуванням психотерапевтичних методів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення та оптимізації профілактики та реабілітації хронічного гастродуоденіту (ХГД) у дітей на основі вивчення клініко-параклінічних особливостей перебігу та факторів ризику виникнення захворювання в різних клімато-географічних регіонах, шляхом розробки методу прогнозування вірогідності формування ХГД та Hp-інфікованості, розробки удосконаленої схеми первинної профілактики ХГД у дітей групи ризику його розвитку та розробки диференційованих методів етапного комплексного лікування та реабілітації. Встановлено особливості клінічного перебігу ХГД у дітей м.Києва, що відрізняється від перебігу хвороби у дітей, які мешкають у м. Бішкеці. Виявлено, що діти-кияни мають більш тяжкий перебіг захворювання. Визначено основні фактори ризику формування ХГД та досліджено їх характерні відмінності у дітей, які мешкають у м. Києві та Бішкеці. Розроблено диференційовані математичні моделі прогнозування можливості виникнення ХГД та Hp-інфікування у дітей Києва та Бішкеку. Удосконалено схему первинної профілактики ХГД у дітей групи ризику його розвитку. Висвітлено методику етапного комплексного лікування та реабілітації ХГД із включенням пробіотиків на стаціонарному етапі лікування та застосуванням біогенних стимуляторів і продуктів лікувального харчування на поліклінічному етапі реабілітації, диференційовано до дітей м. Києва та Бішкеку. Доведено ефективність запропонованого комплексного методу етапного лікування та реабілітації дітей.

  Скачати повний текст

Наведено результати клініко-лабораторних та інструментальних досліджень, проведених у 158-ми пацієнтів з хронічним гастродуоденітом (ХГД). Розглянуто особливості клінічних проявів та клініко-ендоскопічні варіанти хвороби з урахуванням рівня пепсиногену-1, кислотоутвірної функції шлунка, фукози шлункового соку та показників лектинової гістохімії. Доведено діагностичну цінність визначення фукози шлункового соку, встановлено високу чутливість і специфіку зазначеного методу. Доведено перевагу послідовної ерадикаційної терапії у разі ХГД, асоційованого з Hp, у дітей зі зниженою гастропротекцією. Створено бальні прогностичні таблиці виникнення ранніх рецидивів у дітей з ХГД, неасоційованим з Hp, та ефективності ерадикальної терапії ХГД, асоційованого з Hp, на основі предикторів з урахуванням їх інформативності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності діагностування та лікування синдрому подразненого кишечнику з використанням диференційованого підходу до корекції рухових порушень товстої кишки (ТК) з урахуванням її біоелектричної активності. Запропоновано шляхи вдосконалення діагностування стану рухової активності ТК, які базуються на реєстрації її біопотенціалів з поверхні тіла дитини. Запропоновано нові методи оцінювання моторної функції та тонусу ТК, нормативи біоелектричної активності ТК у дітей. Розглянуто особливості рухових порушень ТК у дітей з різним клінічним перебігом синдрому подразненого кишечнику. Відзначено, що на характер рухових дисфункцій ТК впливають її анатомо-фізіологічні властивості. Проаналізовано роль біогенних амінів і катехоламінів у формуванні рухових порушень ТК, а саме: характеру їх впливу на показники біоелектричної активності ТК у дітей у разі синдрому подразненого кишечнику. Обгрунтовано принципи корекції порушень її рухової активності. Конкретизовано показання до призначення дуспаталіну залежно від біоелектричного стану ТК у дітей з синдромом позразненого кишечнику.

  Скачати повний текст

Виявлено, що перебіг карієсу у дітей з дисбактеріозом кишечнику розвивається на фоні погіршення гігієни порожнини рота, зниження швидкості слиновиділення, погіршення мікрокристалізації ротової рідини та показника тесту емалевої резистентності. Спостережено погіршення показників гомеостазу ротової рідини, зниження вмісту кальцію, неорганічного фосфору, pH у порівнянні з практично здоровими дітьми, що створює карієсогенну ситуацію в порожнині рота дітей цієї групи. У дітей з дисбактеріозом кишечнику виявлено зниження відсотка рухомих клітин букального епітелію, показника відношення амплітуди плазмолеми й амплітуди ядра клітин букального епітелію, що свідчить про послаблення захисних реакцій у порожнині рота та виявлений дисбіоз порожнини рота.

  Скачати повний текст

Встановлено суттєві порушення в мукозальному імунітеті кишечнику, а саме в механізмах синтезу та транспорту секреторного IgA, на фоні високого рівня IgG і особливо IgM, що може свідчити про суттєве порушення функції слизової оболонки кишечнику. Проаналізовано, що проведене лікування має позитивний вплив на місцевий імунітет, про що свідчить підвищення секреторного IgA в копрофільтрах, і на показники мікробіоценозу кишечнику.

  Скачати повний текст

Досліджено питання прогнозування, профілактики та лікування мікроекологічних порушень кишечнику в дітей першого року життя. Вивчено залежність стану здоров'я та фізичного розвитку дітей першого року життя з наявністю дисбіотичних змін кишечнику. Установлено вплив ступеня бактеріального навантаження, спричиненого потенційно-патогенними бактеріями (ППБ) кишечнику на тяжкість клінічного перебігу, розвиток ускладнень, рецидивів основного захворювання, функціональну активність шлунково-кишкового тракту, нутрітивний статус. Виявлено основні предиктори мікроекологічних порушень та створено математичну модель прогнозування розвитку кишечного дисбіозу, яка дозволяє своєчасно проводити індувідуалізовані профілактично-лікувальні заходи. Вивчено біохімічні маркери захисного слизового бар'єру кишечнику (pH, глікозаміноглікани, фукоз, гексоз), рівні про- та протизапальних цитокінів, локального імунного захисту за різних ступенів бактеріальної агресії кишечнику. Установлено основні патогенетичні механізми дисбіотичних розладів, зумовлених кількісними та молекулярно-структурними змінами окремих складових вуглеводовмісних комплексів, дисбалансом Th1- і Th2-лімфоцитів, про що свідчить відповідний цитокіновий профіль, зниження рівня локальних захисних специфічних (SIgA) і неспецифічних (лізоцим) механізмів. Розроблено алгоритм лікувально-профілактичних заходів з застосуванням біопрепаратів і продуктів функціонального харчування для дітей першого року життя з високим ризиком розвитку порушень мікроекології та доведено його ефективність у катамнезі протягом 12-ти місяців.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано новий напрямок в комплексному лікуванні хворих на муковісцидоз, який базується на впровадженні діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, розроблених на підставі досліджень особливостей ураження гепато-біліарної системи. Розширено уявлення щодо патофізіології біліарного тракту у випадку муковісцидозу. Встановлено взаємозв'язок його генотипу, клінічної форми з віком та статтю хворої дитини з ураженням печінки. Виділено ультразвукові (розміри лівої частки печінки, діаметри ворітної та селезінкової вен, коефіцієнт співвідношення правої та лівої часток печінки) та біохімічні (активність лактатдегідрогенази-5 та лужної фосфатази) показники, які найбільш об'єктивно відображають морфо-функціональний стан печінки, стадію захворювання. Удосконалено систему ведення хворих на муковісцидоз дітей шляхом оптимізації патогенетичної терапії на госпітальному та амбулаторному етапах, спрямованої на корекцію гепато-біліарних порушень. Обгрунтовано використання урсодезоксихолевої кислоти залежно від ступеня ушкодження гепато-біліарної системи у випадку муковісцидозу в дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клінічного перебігу поєднаних хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту(ШКТ) у дітей, вивчено особливості клініко-анамнестичних даних та результати об'єктивного та інструментальних досліджень. На підставі результатів ультразвукової денситомерії вивчено зміни структурно-функціонального стану кісткової тканини(КТ) у дітей на фоні хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту(ХЗ ШКТ). З'ясовано, що у дітей з ураженням тільки верхніх відділів ШКТ відбувається зниження показника кісткової тканини(КТ), у той час, як у дітей з хронічним неспецифічним невиразковим колітом(ХННК) зниження показника широкосмугового ослаблення ультразвуку(ШОУ) свідчить про значні зміни з боку трабекулярних компонентів КТ. Аналіз біохімічних маркерів кісткового ремоделювання показав, що у дітей з хронічно поєднаною патологією ШКТ гальмування темпів мінералізації та прискорення кісткової резорбції взаємопов'язане з наявністю ХННК та залежить від тривалості захворювання та ступеня ОП, а під час ХН НК пояснюється наявністю хронічного запального процесу та підтверджується підвищеним вмістом протизапальних та прозапальних інтерлейкінів (Іл-6) та ФНО-alpha сироватки крові. Виявлено, що під час проведення комплексної корекції ОП порушень з використанням комбінованих препаратів кальцію та вітаміну Д, виявлено доцільність застосування в комплексній терапії ХЗ ШКТ препараті з Ca після закінчення терапії основного захворювання, що дозволить підвищити ефективність лікувальних заходів щодо ОП порушень.

  Скачати повний текст

На підставі результатів обстеження 126-ти дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГ) водночас з порушенням кислототвірної функції шлунка, зміною активності ферментів (пепсину, трипсину та їх інгібіторів), болісним синдромом, диспептичними розладами, виявлено функціональні порушення вегетативної нервової системи, більш виразні в дітей з несприятливих регіонів. З урахуванням виявлених порушень розроблено диференційовані методики відновлювального лікування дітей, хворих на ХГ з комплексним послідовним використанням на санаторно-курортному етапі вакуумультрафонофорезу лікарської суміші, електросну та перлистих ванн, залежно від особливостей перебігу захворювання. Установлено, що застосування опрацьованих лікувально-реабілітаційних комплексів сприяє поліпшенню клінічної картини захворювання, стабілізації показників вегетативного гомеостазу, подовженню періоду ремісії, зменшенню медикаментозного навантаження, поліпшенню життя дітей, хворих на ХГ.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності заходів профілактики та лікування хронічних хвороб гастродуоденальної зони у дітей молодшого шкільного віку з урахуванням взаємозв'язків між індивідуально-психологічними особливостями та основними ланками патогенезу хвороби. Одержано нові дані, які розширюють уявлення про патогенетичні особливості формування хвороб гастродуоденальної зони у дітей. Встановлено, що перебіг хронічного гастриту та хронічного гастродуоденіту (ХГД) у дітей характеризується високим нейротизмом, наявністю алекситимії, високою тривожністю, перешкодно-домінантним типом реакції на фрустраційні ситуації інтропунітивної спрямованості, стриманими агресивними та автоагресивними реакціями та субдепресією. Створено систему прогнозування ризику формування хронічних гастродуоденальних захворювань (ХГДЗ) у практично здорових дітей шкільного віку та розроблено профілактичну програму на базі використання психотерапевтичної корекції та застосування (за показаннями) ноотропних препаратів. Доведено високу ефективність використання психотерапевтичних технологій у комплексному лікуванні (з застосуванням схем ерадикації) хронічного Hp-асоційованого гастродуоденіту у дітей.

  Скачати повний текст

Установлено, що розповсюдженість синдрому подразненого кишечнику (СПК) у дітей шкільного віку становить 21,2 %. Для поліпшення діагностики СПК у дитячому віці створено диференціально-діагностичний алгоритм з використанням Римських критеріїв II та базуючись на визначенні термографічних ознак і порога ректальної чутливості кишечнику. З урахуванням виявлених у хворих факторів ризику за методом покрокового дискримінантного аналізу розроблено математичну модель прогнозування розвитку підвищеного рівня тривожності, порушень стану вегетативної нервової системи у патогенезі захворювання. На підставі результатів експериментальних і клінічних досліджень визначено особливості нейроендокринної регуляції скоротливої функції кишечнику, зокрема стану нітроергічної системи у патогенезі захворювання, що дало змогу створити диференційовані схеми терапії різних форм СПК у дітей внаслідок застосування препаратів седативної дії та прекурсорів оксиду азоту на госпітальному та постгоспітальному етапах реабілітації.

  Скачати повний текст

Вперше у здорових дітей молодшого шкільного віку вивчено особливості функціонального стану шлунку та встановлено неоднорідність даної групи за типами моторно-евкуаторної та секреторної функцій, досліджено вплив на їх формування вегетативного гомеостазу та рівня адаптаційних можливостей організму. Визначено соціально-економічні та медико-біологічні фактори фізичного розвитку дитини та його гармонічності, а також функціонального стану шлунку та ризику виникнення функціональної диспепсії. З урахуванням даних факторів вперше зроблено порівняльну клінічну характеристику дітей групи ризику формування функціональної дисперсії за наявності синдрому дезадаптації. Встановлено, що пацієнти з дезадаптаційним синдромом і функціональною диспепсією мають вихідну ваготонію, але процеси регуляції функціонування шлунку в них різні. Найбільш виражені порушення вегетативного гомеостазу виявлено у дітей з синдромом дезадаптації та часом евакуації вмісту шлунку на 30-й хвилині. Вперше вивчено ефективність профілактично-лікувальних схем, в яких використано лікарські засоби корекції для змін вегетативного гомеостазу в поєднанні з прокінетиками та гомеопатичними препаратами для лікування дітей з синдромом дезадаптації. Доведено, що застосування запропонованих схем сприяє запобіганню розвитку у даній групі дітей функціональної диспепсії в 92,9 % випадків і підвищенню ефективності лікування досліджуваної патології у 68,2 %.

  Скачати повний текст

Установлено особливості клінічного перебігу ерозивного гастродуоденіту (ЕГ) залежно від локалізації ерозивного процесу, інфікування Helicobacter pylori, проявів ендогенної інтоксикації та генетичної обтяженості організму. Визначено розповсюдженість ЕГ в дітей залежно від груп крові за системами AB0 і резус. Досліджено та математично доведено внесок кожного медико-біологічного, соціально-економічного та генетичного факторів ризику у виникненні ЕГ в дітей. За факторами ризику розроблено математичну модель індивідуального прогнозування в них рецидивів цієї хвороби. Запропоновано вдосконалений індивідуальний комплекс антисекреторної терапії з використанням лансопразолу (Хеліколу) і ранітидин гідрохлориду, який поліпшує якість лікування та запобігає виникненню таких рецидивів, показано його ефективність.

  Скачати повний текст

Захищається науково-практична робота, у якій на основі пренатального ультразвукового дослідження плоду втілена в клінічну практику етапна діагностична програма "генетик - дитячий хірург - акушер - дитячий хірург". Розроблені лікувально-діагностичні критерії, вивчені алгоритми сполученості природжених вад розвитку (ПВР) підвищили ефективність лікування дітей цієї категорії. При цьому скорочені строки надходження новонароджених з ПВР шлунково-кишкового тракту (ШКТ) на 20,05 години та знижена післяопераційна летальність на 31%. У дітей з ПВР сечовидільної системи (СВС) зменшені строки початку лікування з 5,6 років до 5,8 місяців, проявлення пієлонефриту знижені на 73%. Встановлено, що ПВР ШКТ та СВС зустрічалися в складі множинних природжених вад розвитку у 31,15% та 18,49% відповідно.

  Скачати повний текст

Уперше проаналізовано та систематизовано санітарно-епідеміологічні дані забруднення фтором території Полтавської області у взаємозв'язку з показниками наявності в дітей патології шлунково-кишкового тракту та виявлено, що захворюваність дітей на хронічний гастрит (ХГ), гастродуоденіт (ХГД) та виразкову хворобу дванадцятипалої кишки вище в регіонах, де вміст фтору у питній воді перевищує гранично допустиму концентрацію (1,5 мг/л). Вперше у вітчизняній медицині встановлено, що збільшення надходження фтору з питною водою є одним з факторів, що сприяє росту хронічної гастродуоденальної патології серед дитячого населення. Одержано нові дані, які розширюють уявлення про вплив хронічної фтористої інтоксикації на дитячий організм, а саме - про патогенетичний механізм пошкоджуючої дії фтору на слизову оболонку шлунку (СОШ). Вперше показано, що підвищене споживання фтору зумовлює атрофічні зміни СОШ дітей, свідченням чого є поступове зниження кислотоутворення. Вперше виявлено конституційні особливості кислотоутворення у шлунку дітей з ХГ та ХГД, які проживають у ендемічних за фтором регіонах. На основі визначених закономірностей розроблено патогенетично обгрунтований комплекс реабілітаційних заходів у разі ХГ та ХГД у дітей з ендемічних регіонів з застосуванням уперше в педіатричній практиці препарату антиоксидантної та цитопротективної дії "Альтан".

  Скачати повний текст

На підставі комплексного дослідження з використанням специфічних алергологічних, імунологічних, бактеріологічних методик отримано нові дані про особливості розвитку та проявів харчової алергії у дітей віком від місяця до 3-х років. Визначено значимі алергени й основні клінічні еквіваленти даного захворювання. Доведено залежність важкості та гостроти проявів даної патології від дисбіотичних зсувів. Вперше створено математичну модель індивідуального прогнозування харчової алергії.

  Скачати повний текст

Досліджено ендоскопічні, морфологічні та клінічні особливості перебігу хронічних захворювань верхніх відділів травної системи, асоційованих з H.pylori у дітей. За допомогою скринінг-анкетування вивчено вікову поширеність гастроентерологічних скарг у школярів. Проаналізовано умови проживання, харчування та навчання дітей. Здійснено порівняльне дослідження ефективності основних інвазивних і неінвазивних методів діагностики H. pylori у дітей за допомогою ендоскопії, мазків-відбитків, уреазного тесту, морфологічного та бактеріологічного дослідження, імуноферментного та хроматографічного аналізу та "Stool-тесту". За допомогою методики якісної діагностики антигенів Helicobacter pylori у випорожненнях дитини "H. pylori Stool antigens test" визначено порівняльну ефективність різних методів ерадикаційної терапії (потрійної та квадротерапії) на основі препаратів бісмуту та інгібіторів протонної помпи. Досліджено сприймання і частоту побічних явищ під час застосування ерадикаційної терапії. Удосконалено принципи діагностики та лікування дітей з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони, асоційованими з Helicobacter pylori.

  Скачати повний текст

Уперше на підставі результатів проведеного комплексного дослідження встановлено частоту порушень ліпідного обміну в дітей, хворих на хронічний гепатит C (ХГC) у взаємозв'язку з генотипом вірусу та величиною вірусного навантаження. Показано діагностичну цінність певних показників ліпідного обміну в дітей з ХГC і наявністю їх взаємовпливу з показниками цитолізу, хеолестазу та порушенням білково-синтетичної функції печінки. Оцінено взаємозв'язок ступеня морфологічних змін у печінці в дітей, хворих на ХГC, з показниками ліпідного обміну. Вперше показано, що не всі показники ліпідного обміну адекватно відображають морфологічні зміни у печінці у хворих на ХГC. Доведено, що підвищені рівні ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів у сироватці крові можуть бути лабораторними маркерами під час визначення порушень ліпідного обміну у хворих на ХГC. Виявлено відповідність ступеня стеатозу активності цитолітичних ферментів і показникам холестазу. З урахуванням установлених механізмів розвитку стеатозу печінки в дітей, хворих на ХГC, науково обгрунтовано й оцінено ефективність гепатопротекторної та метаболічної фармакотерапії у разі порушення ліпідного обміну.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми інструментальної діагностики змін периферичної гемодинаміки у дітей із патологією сполучної тканини, гепатобіліарної та бронхолегеневої систем на підставі вивчення стану кровотоку у судинах середнього та дрібного калібру, ехографічної структури судинної стінки. Розкрито діагностичне значення особливостей мікроциркуляцій у дітей з хронічними гепатитами, бронхіальною астмою, ювенільним ревматоїдним артритом, синдромом Елерса-Данлоса та недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Адаптовано класифікацію типів післяоклюзійної реакції судин середнього калібру у дітей під час дослідження ендотелійзалежної вазодилатації. Визначено порогові значення показників структурно-функціонального стану судин різного калібру. Одержано докази порушення ендотеліальної функції та периферичної гемодинаміки у дітей з патологією сполучної тканини, гепатобіліарної та бронхолегеневої систем. Оцінено можливості неінвазивної діагностики порушень мікроциркуляції у новонароджених. Запропоновано комплексний алгоритм інструментального дослідження судинної системи у дітей, який дозволяє діагностувати порушення структурно-функціонального стану судин усіх ланок кровообігу, виявляти ендотеліальну дисфункцію, а також аналізувати гемодинамічні зміни для оцінки ефективності лікування.

  Скачати повний текст