Шляхом вивчення ранніх проявів порушення мінеральної щільності кістки, мінерального обміну досліджено стан кісткової системи у дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт. Встановлено клініко-параклінічні особливості перебігу хвороби у дітей з різною мінеральною щільністю кісткової тканини та виділено чинники ризику виникнення остеопенічного синдрому, зумовлені вказаною патологією. Показано, що у хворих на хронічний гастродуоденіт з остеопенічним синдромом, тривалість якого більше трьох років, захворювання супроводжувалося затримкою фізичного та статевого розвитку, зниженою кислоутворювальною функцією шлунка дуоденогастральним рефлюксом, субатпрофічними й атрофічними змінами слизової шлунка, дисбактеріозом II ступеня тяжкості. У дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, остеопенічний синдром спостережено у 50,2 %, причому в хлопчаків остеопенію діагностовано на 15,3 % частіше, ніж у дівчаток. Запропоновано та впроваджено методики клінічної та прараклінічної діагностики, корекції остеопенії та остеропорозу дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт. З'ясовано, що корекція остеопенії препаратами кальцію ефективна лише у дітей молодшого віку. Серед дівчаток 12 - 15 років позитивний ефект мав місце лише у разі комплексного застосування препаратів кальцію та "Відеїну 3", а для поліпшення стану хлопчиків доцільно застосовувати препарати, що позитивно впливають на стан кісткової тканини та активізують руховий режим.

  Скачати повний текст

Визначено клінічні, морфологічні, імунологічні особливості хронічних гастродуоденальних захворювань у підлітків із системною дисплазією сполучної тканини. Розроблено пропозиції щодо профілактики та лікування даної патології з урахуванням одержаних даних. Показано провідну роль генетично обумовленої недостатності інтерстиціальних колагенів I, III, V типів у власній пластинці слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки з формуванням рефлюкс-гастритів за наявності дисплазії сполучної тканини. Встановлено, що рівень інфікованості Helicobacter pylori та частота деструктивних уражень слизової оболонки мають низькі показники. На підставі даних системного аналізу виявлено значні відмінності як в системогенезі, так і в режимах функціонування системи імунітету та обміну сполучної тканини у разі гастродуоденальної патології залежно від наявності ознак дисплазії сполучної тканини, за яких встановлено гіпокомпенсаторний з явищами виснаження варіант функціонування гомеостатичних механізмів компенсації. З'ясовано, що компенсаторне підвищення рівня секреторного IgA спрямовано на нормалізацію параметрів імунної системи. Доведено, що рефлюкси дуоденального вмісту сприяють зниженню місцевого імунітету ротоглоткового секрету. Обгрунтовано доцільність застосування у пацієнтів з ознаками системної дисплазії сполучної тканини різноспрямованих реабілітаційних заходів з профілактики прогресування рефлюкс-гастритів та корекції імунологічного гомеостазу з обов'язковим включенням до традиційного терапевтичного комплексу, крім препаратів прокінетичної дії, стимуляторів синтезу колагену та метаболітів-енергетиків.

  Скачати повний текст

Встановлено залежність наявності Helicobacter pylori (HP)-інфекції від віку, статі дитини та тривалості захворювання. Визначено клінічні та ендоскопічні критерії для виявлення хронічного гастродуоденіту (ХГД), асоційованого з HP. Визначено, що морфологічні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ) та дванадцятипалої кишки залежить від ступеня обсіювання слизової оболонки HP. Відмічено, що ХГД перебігає на фоні зміненого місцевого та загального імунітету, у разі HP-асоційованого ХГД відбувається значне підвищення імуноглобуліну A. Доведено, що діагноз HP-інфекції є достовірним лише за умов проведення не менше двох методів діагностики (уреазного та цитологічного; уреазного та гістоморфометричного). Вперше за умов експерименту на інтактних тваринах і з модельованим деструктивним ураженням СОШ доведено відсутність ознак гострої та хронічної токсичності озонованої обліпихової олії, визначено її позитивну лікувальну дію. Вперше доведено, що оптимізовані лікувальні комплекси мають вищу ерадикаційну ефективність, ніж терапія загальновизнаними антихелібактерними засобами.

  Скачати повний текст

На підставі результатів обстеження 126-ти дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГ) водночас з порушенням кислототвірної функції шлунка, зміною активності ферментів (пепсину, трипсину та їх інгібіторів), болісним синдромом, диспептичними розладами, виявлено функціональні порушення вегетативної нервової системи, більш виразні в дітей з несприятливих регіонів. З урахуванням виявлених порушень розроблено диференційовані методики відновлювального лікування дітей, хворих на ХГ з комплексним послідовним використанням на санаторно-курортному етапі вакуумультрафонофорезу лікарської суміші, електросну та перлистих ванн, залежно від особливостей перебігу захворювання. Установлено, що застосування опрацьованих лікувально-реабілітаційних комплексів сприяє поліпшенню клінічної картини захворювання, стабілізації показників вегетативного гомеостазу, подовженню періоду ремісії, зменшенню медикаментозного навантаження, поліпшенню життя дітей, хворих на ХГ.

  Скачати повний текст

Установлено особливості клінічного перебігу ерозивного гастродуоденіту (ЕГ) залежно від локалізації ерозивного процесу, інфікування Helicobacter pylori, проявів ендогенної інтоксикації та генетичної обтяженості організму. Визначено розповсюдженість ЕГ в дітей залежно від груп крові за системами AB0 і резус. Досліджено та математично доведено внесок кожного медико-біологічного, соціально-економічного та генетичного факторів ризику у виникненні ЕГ в дітей. За факторами ризику розроблено математичну модель індивідуального прогнозування в них рецидивів цієї хвороби. Запропоновано вдосконалений індивідуальний комплекс антисекреторної терапії з використанням лансопразолу (Хеліколу) і ранітидин гідрохлориду, який поліпшує якість лікування та запобігає виникненню таких рецидивів, показано його ефективність.

  Скачати повний текст

Досліджено питання оптимізації діагностичних і лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з функціональною диспепсією (ФД) і хронічним гастритом (ХГ) на фоні харчової алергії (ХА). Вивчено особливості клінічного перебігу, вегетативної нервової системи (ВНС), ендоскопічної та цитоморфологічної картини слизової оболонки шлунка, реакцій перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОЗ) у крові та шлунковій слизі, а також стану імунітету у дітей з ФД або ХГ і ХА. Встановлено, що у даній групі дітей у разі більш тяжкого перебігу захворювань гастродуоденальної зони (ГДЗ) існують особливі реакції з боку ВНС і слизової оболонки шлунка, а також активізації процесів ПОЛ, імунної системи, послаблення АОЗ. Проаналізовано дані особливості, які є інформативними маркерами алергічного процесу у дітей з патологією ГДЗ, з метою встановлення характеру запалення верхніх відділів шлунково-кишкового тракту з обгрунтуванням диференційного використання прокінетиків ІІ і ІІІ генерацій.

  Скачати повний текст

Визначено шляхи підвищення ефективності діагностики та лікування хронічного гастродуоденіту у дітей на базі вивчення мікроелементного гомеостазу, факторів шлункової цитопротекції, стану вільно-радикального окиснювання ліпідів та обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення терапевтичних заходів. Виявлено достовірні порушення в концентрації есенційних і умовно-токсичних мікроелементів у пристінковому слизовому гелі й у крові, що відіграє важливу роль у патогенезі розвитку захворювання. Встановлено, що збільшення активності вільно-радикального окиснювання ліпідів, зниження рівня антиокисного ферменту - супероксидисмутази у крові та складі шлункового соку, а також порушення синтезу фукози на рівні захисного слизового бар'єру шлунка призводить до порушення бар'єрної функції його слизової оболонки.

  Скачати повний текст

Показано, що вплив хронічної гастродуоденальної патології (ХГДП) на вегетативну нервову систему (ВНС) складає 70,7 %. Уперше за допомогою дисперсійного аналізу виявлено фактори, що впливають на формування вегетативної дисфункції у разі хронічних захворювань органів травлення. Установлено, що на стан ВНС у випадку ХГДП впливає спадкоємний фактор і нозологічна форма захворювання. Визначено, що значну роль за умов хронічних захворювань верхніх відділів травлення відіграють відхилення в характері функціонування ВНС. Виявлено значну напругу обох відділів ВНС і компенсаторно-пристосувальних механізмів. Доведено, що характер вегетативної дисфункції впливає на клінічну форму захворювання, малосимптомний перебіг хвороби у дітей з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони свідчить про послаблення парасимпатичного впливу. У дітей з ХГДП виявлено різні варіації терморегуляції та установлено наявність різних рівнів ураження ВНС: сегментарних та надсегментарних. Уперше з урахуванням стану мозкового кровообігу в даних дітей виявлено вегето-вісцеральну дисфункцію та нейроциркуляторну дистонію. Визначено різноманітний вплив різних методів фізіотерапевтичного впливу на стан ВНС. Обгрунтовано показання й протипоказання для застосування розробленої фізіотерапії в дітей з ХГДП з урахуванням особливостей стану ВНС.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше на підставі клініко-параклінічних, лабораторних та інструментальних методів обстеження доведено доцільність динамічної оцінки стану слизового бар'єру шлунка у дітей, які страждають на хронічну гастродуоденальну патологію, шляхом визначення вмісту фукози, що не зв'язана з білками, а також в крові та шлунковому слизу. Виявлено підвищення її рівня у шлунковому слизу та зниження у крові відповідно до зростання тяжкості клінічних проявів та ступеня деструкції. Вивчено та зіставлено особливості клінічного перебігу залежно від характеру ендоскопічних та морфологічних змін слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, порушення функції, глибини недостатності місцевого захисту у випадку хронічної гастродуоденальної патологоії у дітей Буковинського та Слобожанського регіонів. На підставі факторного аналізу сформульовано критерії ризику інфікування Helicobacter pylori дітей з хронічною гастродуоденальною патологією. Розроблено й апробовано методику проведення внутрішньопорожнинного електрофорезу у разі захворювань гастродуоденальної зони у дітей. Обгрунтовано доцільність включення до комплексної терапії засобів, що сприяють покращанню функціонування слизового бар'єру з урахуванням його початкового стану.

  Скачати повний текст

Удосконалено прогностичні та лікувально-діагностичні заходи, спрямовані на підвищення ефективності патогенетичних підходів до фармакотерапії хронічних захворювань гастродуоденальної зони в сполученні з тиреоїдною патологією в дітей. У 170-ти дітей віком від 7-ми до 15-ти років, з них 87 дітей, хворих на хронічний гастрит (ХГ), хронічний гастродуоденіт (ХГД) у поєднанні з тиреоїдною патологією (автоімунний тиреоїдин (АІТ) і дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ)), а також 83 дитини з ХГ, ХГД без ураження щитовидної залози вивчено особливості клінічних проявів патології, даних ендоскопічної та морфологічної картини ХГ і ХГД, динамічні показники імунної системи в період загострення та ремісії. Подано характеристику динаміки концентрації тиреоїдних гормонів у периферичній крові дітей, хворих на ХГ і ХГД у сполученні з патологією щитовидної залози. Оцінено клініко-імунологічну ефективність і вплив на рівень тиреоїдних гормонів препарату системної ензимотерапії "Вобензим" (Mucos Farma - Німеччина) в дітей з ХГ та ХГД у сполученні з АІТ.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано диференційований підхід до вибору антисекреторних препаратів, який базується на визначенні резистентності слизового бар'єру шлунка та 12-палої кишки, активності патологічного процесу, а також ефективності цитопротективної дії антисекреторних препаратів. Запропоновано диференціально-діагностичні критерії основних клініко-морфологічних форм хронічного гастродуоденіту (ХГД) у дітей, алгоритм побудови діагнозу ХГД з урахуванням стану резистентності слизової оболонки шлунка та 12-палої кишки, показання з метою диференційованого призначення блокаторів М1-холінорецепторів та Н2-гістамінових рецепторів.

  Скачати повний текст

Запропоновано удосконалену методику патогенетичного лікування ерозивних гастродуоденітів і виразкової хвороби у дітей та оптимізації диспансерного нагляду за хворими цієї групи. Визначено вплив ряду чинників на виникнення ерозивно-виразкових уражень (ЕВУ) гастродуоденальної зони в дітей, вивчено особливості клінічного перебігу, показано взаємозв'язок органної патології з порушенням імунологічного, психоемоційного та вегетативного статусу хворого. На підставі отриманих даних модифіковано програму НВЧ-пунктури шляхом впливу на біологічно активні точки, функціонально співвіднесені з надсегментарними структурами вегетативної нервової системи. Доведено, що включення даної методики до програми комплексного лікування дітей з ЕВУ гастродуоденальної зони позитивно впливає на швидкість зникнення основних клінічних проявів хвороби, морфофункціональний стан слизової оболонки шлунка та верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, на показники психовегетативного й імунологічного гемеостазу. Розроблено програму медико-соціального моніторингу дітей з даною патологією, що дозволяє створити регіональний банк пацієнтів, планувати, своєчасно проводити й оцінювати ефективність лікувальних і профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

Встановлено високий ступінь розповсюдженості карієсу та катарального гінгівіту серед дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГД), в регіоні з помірно підвищеним вмістом фтору у питній воді. Виявлено пряму залежність між тривалістю перебігу загально соматичного захворювання, віком дитини, розповсюдженістю основних стоматологічних захворювань. Зазначено, що перебіг карієсу у дітей, хворих на ХДГ, супроводжується змінами у ротовій порожнині - знижується мінералізувальний потенціал, спостерігається дисбаланс вмісту кальцію та магнію, відзначається значна інтенсифікація процесів ліпопероксидації на фоні зниження активності антиоксидантних ферментів. Констатовано, що гінгівіти у дітей, хворих на ХГД, мають переважно хронічний перебіг, легкий або середній ступінь тяжкості. Застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу, до складу якого входили пластівці з зародків пшениці, ремтерапія, полоскання розчином "Полімінерол", дозволило знизити приріст інтенсивності карієсу на 37,2 %, зменшити поширеність запальних явищ у тканинах пародонта.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічного перебігу, функціонального стану шлунку та психоемоційного статусу й удосконалено методи діагностики та лікування синдрому функціональної диспепсії (СФД) у дітей шкільного віку. Запропоновано засоби профілактики розвитку хронічного гастродуоденіту. Наведено характеристику психологічного статусу та функціонування вегетативної нервової системи у дітей шкільного віку з СФД, встановлено наявність психоемоційного стресу. На підставі визначення медико-біологічних та соціальних факторів ризику створено математичну модель прогнозування розвитку хронічного гастродуоденіту у дітей шкільного віку з СФД та розроблено комплекс диференційованих лікувально-профілактичних заходів щодо запобігання виникненню даної патології з застосуванням психотерапевтичних методів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку поширеності та захворюваності на хронічну гелікобактер-асоційовану гастродуоденальну патологію серед дітей Чернівецької області та встановлено поступове їх зростання. Визначено інформаційну цінність статистично значущих комбінацій ендогенних і екзогенних факторів ризику формування гелікобактер-асоційованої гастродуоденальної патології в дітей (за найбільш значимими факторами рекомендується використовувати таблицю багатофакторного аналізу як математичної моделі). Визначено генетичну структуру гелікобактеріозу серед дітей із гастродуоденальною патологією, проведено регіональний розподіл генів патогенності Helicobacter pylori (CagA та VacA), встановлено особливості розподілу патогенних генотипів збудника за різних захворювань гастродуоденальної ділянки в дітей. Подано порівняльну топологічну характеристику бактеріального засівання шлунка різними генотипами пілоричних гелікобактерій. Досліджено взаємозв'язки між показниками клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунної системи дітей, хворих на гелікобактер-асоційовану гастродуоденальну патологію залежно від генотипу збудника та фази захворювання. Встановлено детерміновані токсигенними штамами особливості імунної відповіді організму залежно від генотипу пілоричних гелікобактерій. Підтверджено, що токсигенні штами Helicobacter pylori спричиняють більш виражену ушкоджувальну дію на слизову оболонку гастродуоденальної ділянки та пов'язані з максимальним підвищенням кислотоутворення в шлунку. Обгрунтовано та проведено оцінювання ефективності диференційованого підходу до призначення антигелікобактерної терапії в дітей, що дозволяє підвищити ефективність лікування, зменшити лікарське навантаження, покращити якість життя пацієнтів і запобігти розвитку ускладнень.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення діагностики та лікування хронічного гастродуоденіту, асоційованого з Helicobacter pylori (Hp) інфекцією. Висвітлено результати клініко-лабораторних та інструментальних досліджень, проведених у 137 хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГД): 81 дитини з ХГД, асоційованим з Hp, та 56 дітей з ХГД, неасоційованим з Hp. Вивчено особливості клінічних проявів та наведено клініко-ендоскопічні варіанти хвороби з урахуванням рівня гастрину та пепсиногену-І, моторно-евакуаторних порушень і кислотоутворюючої функції шлунка. Виявлено антигени Hp у випорожненнях, доведено перевагу ерадикаційної терапії під час ХГД, асоційованого з Hp-інфекцією, у дітей з латентним дефіцитом заліза, за неефективної феротерапії у хворих з підвищеним рівнем пепсиногену-І та гастрину без дуоденогастрального та гастроезофагеального рефлюксу. Відзначено, поєднання ерадикаційної терапії з актиферином у дітей з залізодефіцитною анемією ліквідує сидеропенію та гематологічні прояви анемії.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження стану вегетативного гомеостазу, наведено його порівняльну оцінку в дітей з гастроезофагеальним рефлюксом (ГЕР), конкретизовано характер даних вегетативних порушень та визначено їх роль в патогенетичних механізмах формування ГЕР. Уточнено залежність між виразністю вегетативної дисфункції (ВД) та ступенем поширеності порушень моторно-евакуаторної функції (МЕФ) верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). З використанням сучасних методів статистичного та спектрального аналізу варіабельності ритму серця (ВРС) за результатами холтерівського моніторування електрокардіограми (ХМ ЕКГ) проведено динамічний аналіз вегетативного балансу протягом доби та надано оцінку хронобіологічним особливостям вегетативного гомеостазу в даного контингенту хворих дітей. Запропоновано метод корекції виявлених порушень шляхом застосування цизаприда, визначено його ефективність.

  Скачати повний текст

За даними результатів дослідження стану органів гастродуоденальної зони та товстої кишки встановлено, що особливістю перебігу хронічних захворювань органів гастродуоденальної зони у підлітків є наявність патологічного процесу товстої кишки. Виявлено зміни товстої кишки запального (47 %) та функціонального характеру (42 %). Визначено клінічні та морфологічні особливості запальних і функціональних змін товстої кишки, встановлено залежність структурно-функціональних порушень від тривалості основного захворювання. Встановлено порушення стану імунної та мікробної регуляторних ланок гомеостазу. Показано, що зміни стану товстої кишки у підлітків із хронічними захворюваннями органів гастродуоденальної зони виникають на фоні пригнічення Т-системи, активації В-системи імунітету та порушень процесів імунорегуляції. У 58 % підлітків з хронічними захворюваннями органів гастродуоденальної зони встановлено порушення мікробіоценозу кишечнику. Доведено відмінності у виразності дисбіотичних зрушень залежно від стану товстої кишки. Показано, що хронічні захворювання органів гастродуоденальної зони в підлітків супроводжуються змінами шкірної аутофлори, яка є сумарним показником неспецифічної резистентності організму, встановлено зв'язок між мікроекологічними зрушеннями та структурно-фунціональним станом товстої кишки. На підставі одержаних результатів обгрунтовано диференційоване застосування препаратів, які нормалізують моторику кишки, препаратів пробіотичної та імунотропної дії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст