Проаналізовано динаміку поширеності та захворюваності на хронічну гелікобактер-асоційовану гастродуоденальну патологію серед дітей Чернівецької області та встановлено поступове їх зростання. Визначено інформаційну цінність статистично значущих комбінацій ендогенних і екзогенних факторів ризику формування гелікобактер-асоційованої гастродуоденальної патології в дітей (за найбільш значимими факторами рекомендується використовувати таблицю багатофакторного аналізу як математичної моделі). Визначено генетичну структуру гелікобактеріозу серед дітей із гастродуоденальною патологією, проведено регіональний розподіл генів патогенності Helicobacter pylori (CagA та VacA), встановлено особливості розподілу патогенних генотипів збудника за різних захворювань гастродуоденальної ділянки в дітей. Подано порівняльну топологічну характеристику бактеріального засівання шлунка різними генотипами пілоричних гелікобактерій. Досліджено взаємозв'язки між показниками клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунної системи дітей, хворих на гелікобактер-асоційовану гастродуоденальну патологію залежно від генотипу збудника та фази захворювання. Встановлено детерміновані токсигенними штамами особливості імунної відповіді організму залежно від генотипу пілоричних гелікобактерій. Підтверджено, що токсигенні штами Helicobacter pylori спричиняють більш виражену ушкоджувальну дію на слизову оболонку гастродуоденальної ділянки та пов'язані з максимальним підвищенням кислотоутворення в шлунку. Обгрунтовано та проведено оцінювання ефективності диференційованого підходу до призначення антигелікобактерної терапії в дітей, що дозволяє підвищити ефективність лікування, зменшити лікарське навантаження, покращити якість життя пацієнтів і запобігти розвитку ускладнень.

  Скачати повний текст

Наведено результати клініко-лабораторних та інструментальних досліджень, проведених у 158-ми пацієнтів з хронічним гастродуоденітом (ХГД). Розглянуто особливості клінічних проявів та клініко-ендоскопічні варіанти хвороби з урахуванням рівня пепсиногену-1, кислотоутвірної функції шлунка, фукози шлункового соку та показників лектинової гістохімії. Доведено діагностичну цінність визначення фукози шлункового соку, встановлено високу чутливість і специфіку зазначеного методу. Доведено перевагу послідовної ерадикаційної терапії у разі ХГД, асоційованого з Hp, у дітей зі зниженою гастропротекцією. Створено бальні прогностичні таблиці виникнення ранніх рецидивів у дітей з ХГД, неасоційованим з Hp, та ефективності ерадикальної терапії ХГД, асоційованого з Hp, на основі предикторів з урахуванням їх інформативності.

  Скачати повний текст

Вперше зафіксовано ступені порушень екзокринної функції підшлункової залози (ЕФПЗ) у дітей з хронічними гастродуоденітами залежно від етіології захворювання. Встановлено, що найбільше ЕФПЗ порушується у пацієнтів з хронічною гастродуоденальною патологією (ХГДП) алергічного генезу, найменше - у хворих з функціональною диспепсією (ФД). Досліджено вплив ступеня порушення ЕФПЗ на динаміку клініко-об'єктивних показників, тривалість захворювання та стабільність ремісії у даної категорії дітей. Виявлено відмінності морфологічних форм гастродуоденальної патології (ГДП), досліджено цитологічний склад біоптатів слизової облонки шлунка (СОШ) залежно від етіології патологічного процесу. Проаналізовано особливості періоду ремісії залежно від етіології захворювання, його морфологічних форм, характеру лікування, а також ступеня екзокринної недостатності підшлункової залози (ЕНПЗ). Обгрунтовано доцільність корекції комплексного лікування хронічної патології верхніх відділів травної системи з супутньою вторинною екзокринною недостатністю підшлункової залози (ВЕНПЗ) шляхом включення препарату системної ензимотерапії (СЕ). Тривалість курсу даної терапії рекомендовано встановлювати залежно від генезу основного захворювання та ступеня порушеня ЕФПЗ. Показано позитивний вплив препарату СЕ на перебіг хронічної патології верхніх відділів травної системи у дітей та усунення ЕНПЗ, яка є закономірною за даної патології.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено перебіг хронічного гастриту (ХГ) та хронічного гастродуоденіту (ХГД) за неповної та повної клінічної ремісії у взаємозв'язку з клініко-ендоскопічною формою захворювання, інфікуванням Helicobacter pylori (HP). З'ясовано залежність деструктивних варіантів патології від віку. Наведено оцінку морфофункціонального стану шлунка в дітей у період неповної клінічної ремісії, який характеризується порушенням кислотопродукції, кислотонейтралізувальної функції шлунка, збереженням запальної інфільтрації та дистрофічно-альтернативних змін епітелію та власної пластини слизової оболонки шлунка (СОШ), ступінь та інтенсивність яких залежить від клініко-ендоскопічної форми захворювання. Доведено, що клініко-морфологічні форми ХГ та ХГД у дітей є фазами єдиного процесу, морфогенез яких характеризується поступовим збільшенням дистрофічних і некробіотичних змін, прогресуючим склерозом та гіпотрофією епітелію. На підставі результатів клініко-фізіологічних досліджень одноразової дії слабосульфідної маломінералізованої води на функціональний стан шлунка розроблено методику її питного застосування. Удосконалено систему вторинної профілактики загострень ХГ та ХГД у дітей шляхом питного використання слабосульфідної маломінералізованої води у реабілітаційному курсі, ефективність якого доведено позитивною динамікою клінічних проявів хвороби, покращанням кислотопродукції та кислотонейтралізації, зменшенням запальних і дистрофічних змін у СОШ та дванадцятипалої кишки, зниженням рівня антитіл до HP. Обгрунтовано доцільність питного використання даної води під час лікування дітей, хворих на ХГ і ХГД за запропонованою методикою.

  Скачати повний текст

Установлено особливості клінічного перебігу ерозивного гастродуоденіту (ЕГ) залежно від локалізації ерозивного процесу, інфікування Helicobacter pylori, проявів ендогенної інтоксикації та генетичної обтяженості організму. Визначено розповсюдженість ЕГ в дітей залежно від груп крові за системами AB0 і резус. Досліджено та математично доведено внесок кожного медико-біологічного, соціально-економічного та генетичного факторів ризику у виникненні ЕГ в дітей. За факторами ризику розроблено математичну модель індивідуального прогнозування в них рецидивів цієї хвороби. Запропоновано вдосконалений індивідуальний комплекс антисекреторної терапії з використанням лансопразолу (Хеліколу) і ранітидин гідрохлориду, який поліпшує якість лікування та запобігає виникненню таких рецидивів, показано його ефективність.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі клініко-параклінічних, лабораторних та інструментальних методів обстеження доведено доцільність динамічної оцінки стану слизового бар'єру шлунка у дітей, які страждають на хронічну гастродуоденальну патологію, шляхом визначення вмісту фукози, що не зв'язана з білками, а також в крові та шлунковому слизу. Виявлено підвищення її рівня у шлунковому слизу та зниження у крові відповідно до зростання тяжкості клінічних проявів та ступеня деструкції. Вивчено та зіставлено особливості клінічного перебігу залежно від характеру ендоскопічних та морфологічних змін слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, порушення функції, глибини недостатності місцевого захисту у випадку хронічної гастродуоденальної патологоії у дітей Буковинського та Слобожанського регіонів. На підставі факторного аналізу сформульовано критерії ризику інфікування Helicobacter pylori дітей з хронічною гастродуоденальною патологією. Розроблено й апробовано методику проведення внутрішньопорожнинного електрофорезу у разі захворювань гастродуоденальної зони у дітей. Обгрунтовано доцільність включення до комплексної терапії засобів, що сприяють покращанню функціонування слизового бар'єру з урахуванням його початкового стану.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності заходів профілактики та лікування хронічних хвороб гастродуоденальної зони у дітей молодшого шкільного віку з урахуванням взаємозв'язків між індивідуально-психологічними особливостями та основними ланками патогенезу хвороби. Одержано нові дані, які розширюють уявлення про патогенетичні особливості формування хвороб гастродуоденальної зони у дітей. Встановлено, що перебіг хронічного гастриту та хронічного гастродуоденіту (ХГД) у дітей характеризується високим нейротизмом, наявністю алекситимії, високою тривожністю, перешкодно-домінантним типом реакції на фрустраційні ситуації інтропунітивної спрямованості, стриманими агресивними та автоагресивними реакціями та субдепресією. Створено систему прогнозування ризику формування хронічних гастродуоденальних захворювань (ХГДЗ) у практично здорових дітей шкільного віку та розроблено профілактичну програму на базі використання психотерапевтичної корекції та застосування (за показаннями) ноотропних препаратів. Доведено високу ефективність використання психотерапевтичних технологій у комплексному лікуванні (з застосуванням схем ерадикації) хронічного Hp-асоційованого гастродуоденіту у дітей.

  Скачати повний текст

Визначено клінічні, морфологічні, імунологічні особливості хронічних гастродуоденальних захворювань у підлітків із системною дисплазією сполучної тканини. Розроблено пропозиції щодо профілактики та лікування даної патології з урахуванням одержаних даних. Показано провідну роль генетично обумовленої недостатності інтерстиціальних колагенів I, III, V типів у власній пластинці слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки з формуванням рефлюкс-гастритів за наявності дисплазії сполучної тканини. Встановлено, що рівень інфікованості Helicobacter pylori та частота деструктивних уражень слизової оболонки мають низькі показники. На підставі даних системного аналізу виявлено значні відмінності як в системогенезі, так і в режимах функціонування системи імунітету та обміну сполучної тканини у разі гастродуоденальної патології залежно від наявності ознак дисплазії сполучної тканини, за яких встановлено гіпокомпенсаторний з явищами виснаження варіант функціонування гомеостатичних механізмів компенсації. З'ясовано, що компенсаторне підвищення рівня секреторного IgA спрямовано на нормалізацію параметрів імунної системи. Доведено, що рефлюкси дуоденального вмісту сприяють зниженню місцевого імунітету ротоглоткового секрету. Обгрунтовано доцільність застосування у пацієнтів з ознаками системної дисплазії сполучної тканини різноспрямованих реабілітаційних заходів з профілактики прогресування рефлюкс-гастритів та корекції імунологічного гомеостазу з обов'язковим включенням до традиційного терапевтичного комплексу, крім препаратів прокінетичної дії, стимуляторів синтезу колагену та метаболітів-енергетиків.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічного перебігу, функціонального стану шлунку та психоемоційного статусу й удосконалено методи діагностики та лікування синдрому функціональної диспепсії (СФД) у дітей шкільного віку. Запропоновано засоби профілактики розвитку хронічного гастродуоденіту. Наведено характеристику психологічного статусу та функціонування вегетативної нервової системи у дітей шкільного віку з СФД, встановлено наявність психоемоційного стресу. На підставі визначення медико-біологічних та соціальних факторів ризику створено математичну модель прогнозування розвитку хронічного гастродуоденіту у дітей шкільного віку з СФД та розроблено комплекс диференційованих лікувально-профілактичних заходів щодо запобігання виникненню даної патології з застосуванням психотерапевтичних методів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення діагностики та лікування хронічного гастродуоденіту, асоційованого з Helicobacter pylori (Hp) інфекцією. Висвітлено результати клініко-лабораторних та інструментальних досліджень, проведених у 137 хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГД): 81 дитини з ХГД, асоційованим з Hp, та 56 дітей з ХГД, неасоційованим з Hp. Вивчено особливості клінічних проявів та наведено клініко-ендоскопічні варіанти хвороби з урахуванням рівня гастрину та пепсиногену-І, моторно-евакуаторних порушень і кислотоутворюючої функції шлунка. Виявлено антигени Hp у випорожненнях, доведено перевагу ерадикаційної терапії під час ХГД, асоційованого з Hp-інфекцією, у дітей з латентним дефіцитом заліза, за неефективної феротерапії у хворих з підвищеним рівнем пепсиногену-І та гастрину без дуоденогастрального та гастроезофагеального рефлюксу. Відзначено, поєднання ерадикаційної терапії з актиферином у дітей з залізодефіцитною анемією ліквідує сидеропенію та гематологічні прояви анемії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано взаємовплив психічної та соматичної сфер у дітей і підлітків з хронічними гастродуоденітами (ХГД). На підставі аналітичного співставлення клініко-параклінічних особливостей хронічного перебігу в них зазначеної хвороби з'ясовано, що у патогенезі захворювання одну з найважливіших ролей відіграють розлади психоемоційної сфери. Визначено вплив негативних емоцій на стан пізнавальної діяльності, вищої нервової системи, гемодинаміки, а також на співвідношення кислотоутворення та кислотонейтралізації у хворих з хронічним запаленням слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки. Установлено, що стосовно поверхневої форми ХГД характерним є хронічний стрес за компенсованої та/або субкомпенсованої стадії. Ерозивні форми ХГД перебігають на тлі хронічного декомпенсованого стресу. З'ясовано найбільш вагомі фактори ризику виникнення психоемоційних розладів у дітей з ХГД впродовж життя та розвитку. Досліджено показники серцевої та регіональної гемодинаміки (печінкової та нижньої порожньої вен) у дітей за різних форм ХГД. Виявлено за підвищеного рівня тривожності гіперкінетичний тип загальної гемодинаміки та зниження кровотоку у портальних судинах й посилення тиску у нижній порожній вені. Розроблено програму психореабілітаційної немедикаментозної корекції за використання рослинного психовегетомодулятора "Танакан". Доведено ефективність корекції психоемоційних, вегетативних і гемодинамічних змін у підлітків, що страждають на ХГД.

  Скачати повний текст

Досліджено питання оптимізації діагностичних і лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з функціональною диспепсією (ФД) і хронічним гастритом (ХГ) на фоні харчової алергії (ХА). Вивчено особливості клінічного перебігу, вегетативної нервової системи (ВНС), ендоскопічної та цитоморфологічної картини слизової оболонки шлунка, реакцій перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОЗ) у крові та шлунковій слизі, а також стану імунітету у дітей з ФД або ХГ і ХА. Встановлено, що у даній групі дітей у разі більш тяжкого перебігу захворювань гастродуоденальної зони (ГДЗ) існують особливі реакції з боку ВНС і слизової оболонки шлунка, а також активізації процесів ПОЛ, імунної системи, послаблення АОЗ. Проаналізовано дані особливості, які є інформативними маркерами алергічного процесу у дітей з патологією ГДЗ, з метою встановлення характеру запалення верхніх відділів шлунково-кишкового тракту з обгрунтуванням диференційного використання прокінетиків ІІ і ІІІ генерацій.

  Скачати повний текст

Досліджено ендоскопічні, морфологічні та клінічні особливості перебігу хронічних захворювань верхніх відділів травної системи, асоційованих з H.pylori у дітей. За допомогою скринінг-анкетування вивчено вікову поширеність гастроентерологічних скарг у школярів. Проаналізовано умови проживання, харчування та навчання дітей. Здійснено порівняльне дослідження ефективності основних інвазивних і неінвазивних методів діагностики H. pylori у дітей за допомогою ендоскопії, мазків-відбитків, уреазного тесту, морфологічного та бактеріологічного дослідження, імуноферментного та хроматографічного аналізу та "Stool-тесту". За допомогою методики якісної діагностики антигенів Helicobacter pylori у випорожненнях дитини "H. pylori Stool antigens test" визначено порівняльну ефективність різних методів ерадикаційної терапії (потрійної та квадротерапії) на основі препаратів бісмуту та інгібіторів протонної помпи. Досліджено сприймання і частоту побічних явищ під час застосування ерадикаційної терапії. Удосконалено принципи діагностики та лікування дітей з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони, асоційованими з Helicobacter pylori.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження стану вегетативного гомеостазу, наведено його порівняльну оцінку в дітей з гастроезофагеальним рефлюксом (ГЕР), конкретизовано характер даних вегетативних порушень та визначено їх роль в патогенетичних механізмах формування ГЕР. Уточнено залежність між виразністю вегетативної дисфункції (ВД) та ступенем поширеності порушень моторно-евакуаторної функції (МЕФ) верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). З використанням сучасних методів статистичного та спектрального аналізу варіабельності ритму серця (ВРС) за результатами холтерівського моніторування електрокардіограми (ХМ ЕКГ) проведено динамічний аналіз вегетативного балансу протягом доби та надано оцінку хронобіологічним особливостям вегетативного гомеостазу в даного контингенту хворих дітей. Запропоновано метод корекції виявлених порушень шляхом застосування цизаприда, визначено його ефективність.

  Скачати повний текст

Доведено, що у дітей з хронічними гастродуоденітами (ХГД) у стадії ремісії, які прибувають на санаторно-курортне лікування, відмічаються порушення мікробіоценозу кишок різних ступенів важкості, а також пригнічення місцевого імунітету та дефіцит водорозчинних вітамінів. Встановлено, що застосування курсу бальнеотерапії з використанням мінеральних вод "Нафтуся" і "Марія" не приводить до нормалізації дисбіозу кишок, місцевого імунітету та балансу водорозчининх вітамінів. Науково обгрунтовано доцільність використання у комплексній санаторно-курортній реабілітації дітей з ХГД комбінованого застосування пре- та пробіотиків, полівітамінно-мінерального комплексу, що приводить до корекції вітамінного балансу, нормалізації мікрофлори товстих кишок та покращення показників місцевого імунітету. Запропоновано комплекс реабілітаційних заходів для дітей з ХГД з використанням бальнеотерапії та мінеральних вод, пробіотиків та полівітамінно-мінерального комплексу на курорті Трускавець, встановлено ефективність даного методу лікування ХГД.

  Скачати повний текст

Визначено шляхи підвищення ефективності діагностики та лікування хронічного гастродуоденіту у дітей на базі вивчення мікроелементного гомеостазу, факторів шлункової цитопротекції, стану вільно-радикального окиснювання ліпідів та обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення терапевтичних заходів. Виявлено достовірні порушення в концентрації есенційних і умовно-токсичних мікроелементів у пристінковому слизовому гелі й у крові, що відіграє важливу роль у патогенезі розвитку захворювання. Встановлено, що збільшення активності вільно-радикального окиснювання ліпідів, зниження рівня антиокисного ферменту - супероксидисмутази у крові та складі шлункового соку, а також порушення синтезу фукози на рівні захисного слизового бар'єру шлунка призводить до порушення бар'єрної функції його слизової оболонки.

  Скачати повний текст

Показано, що вплив хронічної гастродуоденальної патології (ХГДП) на вегетативну нервову систему (ВНС) складає 70,7 %. Уперше за допомогою дисперсійного аналізу виявлено фактори, що впливають на формування вегетативної дисфункції у разі хронічних захворювань органів травлення. Установлено, що на стан ВНС у випадку ХГДП впливає спадкоємний фактор і нозологічна форма захворювання. Визначено, що значну роль за умов хронічних захворювань верхніх відділів травлення відіграють відхилення в характері функціонування ВНС. Виявлено значну напругу обох відділів ВНС і компенсаторно-пристосувальних механізмів. Доведено, що характер вегетативної дисфункції впливає на клінічну форму захворювання, малосимптомний перебіг хвороби у дітей з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони свідчить про послаблення парасимпатичного впливу. У дітей з ХГДП виявлено різні варіації терморегуляції та установлено наявність різних рівнів ураження ВНС: сегментарних та надсегментарних. Уперше з урахуванням стану мозкового кровообігу в даних дітей виявлено вегето-вісцеральну дисфункцію та нейроциркуляторну дистонію. Визначено різноманітний вплив різних методів фізіотерапевтичного впливу на стан ВНС. Обгрунтовано показання й протипоказання для застосування розробленої фізіотерапії в дітей з ХГДП з урахуванням особливостей стану ВНС.

  Скачати повний текст

На підставі результатів обстеження 126-ти дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГ) водночас з порушенням кислототвірної функції шлунка, зміною активності ферментів (пепсину, трипсину та їх інгібіторів), болісним синдромом, диспептичними розладами, виявлено функціональні порушення вегетативної нервової системи, більш виразні в дітей з несприятливих регіонів. З урахуванням виявлених порушень розроблено диференційовані методики відновлювального лікування дітей, хворих на ХГ з комплексним послідовним використанням на санаторно-курортному етапі вакуумультрафонофорезу лікарської суміші, електросну та перлистих ванн, залежно від особливостей перебігу захворювання. Установлено, що застосування опрацьованих лікувально-реабілітаційних комплексів сприяє поліпшенню клінічної картини захворювання, стабілізації показників вегетативного гомеостазу, подовженню періоду ремісії, зменшенню медикаментозного навантаження, поліпшенню життя дітей, хворих на ХГ.

  Скачати повний текст