Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення лікування та діагностики хронічних захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей. Розроблено новий напрямок у патогенетичній терапії за результатами комплексного фазового дослідження функціональних моторних взаємозв'язків органів проксимального відділу шлунково-кишкового тракту під час гастродуоденальних захворювань у дітей та підлітків. Визначено фазові показники pH, моторики та внутрішньопорожнинного тиску шлунка і дванадцятипалої кишки, а також фазові зміни жовчного міхура і підшлункової залози у нормі та під час захворювань гастродуоденальної зони у дітей і підлітків. Запропоновано принципи диференційної корекції рухових порушень органів травлення під час захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей та підлітків.

  Скачати повний текст

Вперше зафіксовано ступені порушень екзокринної функції підшлункової залози (ЕФПЗ) у дітей з хронічними гастродуоденітами залежно від етіології захворювання. Встановлено, що найбільше ЕФПЗ порушується у пацієнтів з хронічною гастродуоденальною патологією (ХГДП) алергічного генезу, найменше - у хворих з функціональною диспепсією (ФД). Досліджено вплив ступеня порушення ЕФПЗ на динаміку клініко-об'єктивних показників, тривалість захворювання та стабільність ремісії у даної категорії дітей. Виявлено відмінності морфологічних форм гастродуоденальної патології (ГДП), досліджено цитологічний склад біоптатів слизової облонки шлунка (СОШ) залежно від етіології патологічного процесу. Проаналізовано особливості періоду ремісії залежно від етіології захворювання, його морфологічних форм, характеру лікування, а також ступеня екзокринної недостатності підшлункової залози (ЕНПЗ). Обгрунтовано доцільність корекції комплексного лікування хронічної патології верхніх відділів травної системи з супутньою вторинною екзокринною недостатністю підшлункової залози (ВЕНПЗ) шляхом включення препарату системної ензимотерапії (СЕ). Тривалість курсу даної терапії рекомендовано встановлювати залежно від генезу основного захворювання та ступеня порушеня ЕФПЗ. Показано позитивний вплив препарату СЕ на перебіг хронічної патології верхніх відділів травної системи у дітей та усунення ЕНПЗ, яка є закономірною за даної патології.

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку поширеності та захворюваності на хронічну гелікобактер-асоційовану гастродуоденальну патологію серед дітей Чернівецької області та встановлено поступове їх зростання. Визначено інформаційну цінність статистично значущих комбінацій ендогенних і екзогенних факторів ризику формування гелікобактер-асоційованої гастродуоденальної патології в дітей (за найбільш значимими факторами рекомендується використовувати таблицю багатофакторного аналізу як математичної моделі). Визначено генетичну структуру гелікобактеріозу серед дітей із гастродуоденальною патологією, проведено регіональний розподіл генів патогенності Helicobacter pylori (CagA та VacA), встановлено особливості розподілу патогенних генотипів збудника за різних захворювань гастродуоденальної ділянки в дітей. Подано порівняльну топологічну характеристику бактеріального засівання шлунка різними генотипами пілоричних гелікобактерій. Досліджено взаємозв'язки між показниками клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунної системи дітей, хворих на гелікобактер-асоційовану гастродуоденальну патологію залежно від генотипу збудника та фази захворювання. Встановлено детерміновані токсигенними штамами особливості імунної відповіді організму залежно від генотипу пілоричних гелікобактерій. Підтверджено, що токсигенні штами Helicobacter pylori спричиняють більш виражену ушкоджувальну дію на слизову оболонку гастродуоденальної ділянки та пов'язані з максимальним підвищенням кислотоутворення в шлунку. Обгрунтовано та проведено оцінювання ефективності диференційованого підходу до призначення антигелікобактерної терапії в дітей, що дозволяє підвищити ефективність лікування, зменшити лікарське навантаження, покращити якість життя пацієнтів і запобігти розвитку ускладнень.

  Скачати повний текст

За даними результатів дослідження стану органів гастродуоденальної зони та товстої кишки встановлено, що особливістю перебігу хронічних захворювань органів гастродуоденальної зони у підлітків є наявність патологічного процесу товстої кишки. Виявлено зміни товстої кишки запального (47 %) та функціонального характеру (42 %). Визначено клінічні та морфологічні особливості запальних і функціональних змін товстої кишки, встановлено залежність структурно-функціональних порушень від тривалості основного захворювання. Встановлено порушення стану імунної та мікробної регуляторних ланок гомеостазу. Показано, що зміни стану товстої кишки у підлітків із хронічними захворюваннями органів гастродуоденальної зони виникають на фоні пригнічення Т-системи, активації В-системи імунітету та порушень процесів імунорегуляції. У 58 % підлітків з хронічними захворюваннями органів гастродуоденальної зони встановлено порушення мікробіоценозу кишечнику. Доведено відмінності у виразності дисбіотичних зрушень залежно від стану товстої кишки. Показано, що хронічні захворювання органів гастродуоденальної зони в підлітків супроводжуються змінами шкірної аутофлори, яка є сумарним показником неспецифічної резистентності організму, встановлено зв'язок між мікроекологічними зрушеннями та структурно-фунціональним станом товстої кишки. На підставі одержаних результатів обгрунтовано диференційоване застосування препаратів, які нормалізують моторику кишки, препаратів пробіотичної та імунотропної дії.

  Скачати повний текст

Встановлено високий ступінь розповсюдженості карієсу та катарального гінгівіту серед дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГД), в регіоні з помірно підвищеним вмістом фтору у питній воді. Виявлено пряму залежність між тривалістю перебігу загально соматичного захворювання, віком дитини, розповсюдженістю основних стоматологічних захворювань. Зазначено, що перебіг карієсу у дітей, хворих на ХДГ, супроводжується змінами у ротовій порожнині - знижується мінералізувальний потенціал, спостерігається дисбаланс вмісту кальцію та магнію, відзначається значна інтенсифікація процесів ліпопероксидації на фоні зниження активності антиоксидантних ферментів. Констатовано, що гінгівіти у дітей, хворих на ХГД, мають переважно хронічний перебіг, легкий або середній ступінь тяжкості. Застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу, до складу якого входили пластівці з зародків пшениці, ремтерапія, полоскання розчином "Полімінерол", дозволило знизити приріст інтенсивності карієсу на 37,2 %, зменшити поширеність запальних явищ у тканинах пародонта.

  Скачати повний текст

Доведено, що поєднана патологія гастродуоденальної та гепатобіліарної систем (ППГГС) супроводжується порушенням мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ). Досліджено, що зростання відсотка поширених та тяжких форм ураження слизової оболонки шлунка у дітей визначається наростанням остеопенічного синдрому. Встановлено частоту синдрому (56,6 %) в дітей з ППГГС. Виявлено залежність МЩКТ від ступеня ураження жовчовивідних шляхів та слизової оболонки шлунку. Доведено, що в патогенезі розвитку остеопорозу важливу роль відіграє тривалість грудного вигодовування, якість харчування в наступні роки життя та характер протирецидивного лікування захворювань травної системи. На підставі взаємозв'язку між дефіцитом кісткової тканини, величиною кісткової маси, отриманих за допомогою денситометрії розроблено математичну комп'ютерну програму прогнозування ступеня дефіциту та контролю за ефективністю корекції остеопенічного синдрому.

  Скачати повний текст

Визначено шляхи підвищення ефективності діагностики та лікування хронічного гастродуоденіту у дітей на базі вивчення мікроелементного гомеостазу, факторів шлункової цитопротекції, стану вільно-радикального окиснювання ліпідів та обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення терапевтичних заходів. Виявлено достовірні порушення в концентрації есенційних і умовно-токсичних мікроелементів у пристінковому слизовому гелі й у крові, що відіграє важливу роль у патогенезі розвитку захворювання. Встановлено, що збільшення активності вільно-радикального окиснювання ліпідів, зниження рівня антиокисного ферменту - супероксидисмутази у крові та складі шлункового соку, а також порушення синтезу фукози на рівні захисного слизового бар'єру шлунка призводить до порушення бар'єрної функції його слизової оболонки.

  Скачати повний текст

Доведено, що у дітей з хронічними гастродуоденітами (ХГД) у стадії ремісії, які прибувають на санаторно-курортне лікування, відмічаються порушення мікробіоценозу кишок різних ступенів важкості, а також пригнічення місцевого імунітету та дефіцит водорозчинних вітамінів. Встановлено, що застосування курсу бальнеотерапії з використанням мінеральних вод "Нафтуся" і "Марія" не приводить до нормалізації дисбіозу кишок, місцевого імунітету та балансу водорозчининх вітамінів. Науково обгрунтовано доцільність використання у комплексній санаторно-курортній реабілітації дітей з ХГД комбінованого застосування пре- та пробіотиків, полівітамінно-мінерального комплексу, що приводить до корекції вітамінного балансу, нормалізації мікрофлори товстих кишок та покращення показників місцевого імунітету. Запропоновано комплекс реабілітаційних заходів для дітей з ХГД з використанням бальнеотерапії та мінеральних вод, пробіотиків та полівітамінно-мінерального комплексу на курорті Трускавець, встановлено ефективність даного методу лікування ХГД.

  Скачати повний текст

Шляхом вивчення ранніх проявів порушення мінеральної щільності кістки, мінерального обміну досліджено стан кісткової системи у дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт. Встановлено клініко-параклінічні особливості перебігу хвороби у дітей з різною мінеральною щільністю кісткової тканини та виділено чинники ризику виникнення остеопенічного синдрому, зумовлені вказаною патологією. Показано, що у хворих на хронічний гастродуоденіт з остеопенічним синдромом, тривалість якого більше трьох років, захворювання супроводжувалося затримкою фізичного та статевого розвитку, зниженою кислоутворювальною функцією шлунка дуоденогастральним рефлюксом, субатпрофічними й атрофічними змінами слизової шлунка, дисбактеріозом II ступеня тяжкості. У дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, остеопенічний синдром спостережено у 50,2 %, причому в хлопчаків остеопенію діагностовано на 15,3 % частіше, ніж у дівчаток. Запропоновано та впроваджено методики клінічної та прараклінічної діагностики, корекції остеопенії та остеропорозу дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт. З'ясовано, що корекція остеопенії препаратами кальцію ефективна лише у дітей молодшого віку. Серед дівчаток 12 - 15 років позитивний ефект мав місце лише у разі комплексного застосування препаратів кальцію та "Відеїну 3", а для поліпшення стану хлопчиків доцільно застосовувати препарати, що позитивно впливають на стан кісткової тканини та активізують руховий режим.

  Скачати повний текст

Показано, що вплив хронічної гастродуоденальної патології (ХГДП) на вегетативну нервову систему (ВНС) складає 70,7 %. Уперше за допомогою дисперсійного аналізу виявлено фактори, що впливають на формування вегетативної дисфункції у разі хронічних захворювань органів травлення. Установлено, що на стан ВНС у випадку ХГДП впливає спадкоємний фактор і нозологічна форма захворювання. Визначено, що значну роль за умов хронічних захворювань верхніх відділів травлення відіграють відхилення в характері функціонування ВНС. Виявлено значну напругу обох відділів ВНС і компенсаторно-пристосувальних механізмів. Доведено, що характер вегетативної дисфункції впливає на клінічну форму захворювання, малосимптомний перебіг хвороби у дітей з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони свідчить про послаблення парасимпатичного впливу. У дітей з ХГДП виявлено різні варіації терморегуляції та установлено наявність різних рівнів ураження ВНС: сегментарних та надсегментарних. Уперше з урахуванням стану мозкового кровообігу в даних дітей виявлено вегето-вісцеральну дисфункцію та нейроциркуляторну дистонію. Визначено різноманітний вплив різних методів фізіотерапевтичного впливу на стан ВНС. Обгрунтовано показання й протипоказання для застосування розробленої фізіотерапії в дітей з ХГДП з урахуванням особливостей стану ВНС.

  Скачати повний текст

На підставі результатів обстеження 126-ти дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГ) водночас з порушенням кислототвірної функції шлунка, зміною активності ферментів (пепсину, трипсину та їх інгібіторів), болісним синдромом, диспептичними розладами, виявлено функціональні порушення вегетативної нервової системи, більш виразні в дітей з несприятливих регіонів. З урахуванням виявлених порушень розроблено диференційовані методики відновлювального лікування дітей, хворих на ХГ з комплексним послідовним використанням на санаторно-курортному етапі вакуумультрафонофорезу лікарської суміші, електросну та перлистих ванн, залежно від особливостей перебігу захворювання. Установлено, що застосування опрацьованих лікувально-реабілітаційних комплексів сприяє поліпшенню клінічної картини захворювання, стабілізації показників вегетативного гомеостазу, подовженню періоду ремісії, зменшенню медикаментозного навантаження, поліпшенню життя дітей, хворих на ХГ.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності заходів профілактики та лікування хронічних хвороб гастродуоденальної зони у дітей молодшого шкільного віку з урахуванням взаємозв'язків між індивідуально-психологічними особливостями та основними ланками патогенезу хвороби. Одержано нові дані, які розширюють уявлення про патогенетичні особливості формування хвороб гастродуоденальної зони у дітей. Встановлено, що перебіг хронічного гастриту та хронічного гастродуоденіту (ХГД) у дітей характеризується високим нейротизмом, наявністю алекситимії, високою тривожністю, перешкодно-домінантним типом реакції на фрустраційні ситуації інтропунітивної спрямованості, стриманими агресивними та автоагресивними реакціями та субдепресією. Створено систему прогнозування ризику формування хронічних гастродуоденальних захворювань (ХГДЗ) у практично здорових дітей шкільного віку та розроблено профілактичну програму на базі використання психотерапевтичної корекції та застосування (за показаннями) ноотропних препаратів. Доведено високу ефективність використання психотерапевтичних технологій у комплексному лікуванні (з застосуванням схем ерадикації) хронічного Hp-асоційованого гастродуоденіту у дітей.

  Скачати повний текст

Установлено особливості клінічного перебігу ерозивного гастродуоденіту (ЕГ) залежно від локалізації ерозивного процесу, інфікування Helicobacter pylori, проявів ендогенної інтоксикації та генетичної обтяженості організму. Визначено розповсюдженість ЕГ в дітей залежно від груп крові за системами AB0 і резус. Досліджено та математично доведено внесок кожного медико-біологічного, соціально-економічного та генетичного факторів ризику у виникненні ЕГ в дітей. За факторами ризику розроблено математичну модель індивідуального прогнозування в них рецидивів цієї хвороби. Запропоновано вдосконалений індивідуальний комплекс антисекреторної терапії з використанням лансопразолу (Хеліколу) і ранітидин гідрохлориду, який поліпшує якість лікування та запобігає виникненню таких рецидивів, показано його ефективність.

  Скачати повний текст

Наведено результати клініко-лабораторних та інструментальних досліджень, проведених у 158-ми пацієнтів з хронічним гастродуоденітом (ХГД). Розглянуто особливості клінічних проявів та клініко-ендоскопічні варіанти хвороби з урахуванням рівня пепсиногену-1, кислотоутвірної функції шлунка, фукози шлункового соку та показників лектинової гістохімії. Доведено діагностичну цінність визначення фукози шлункового соку, встановлено високу чутливість і специфіку зазначеного методу. Доведено перевагу послідовної ерадикаційної терапії у разі ХГД, асоційованого з Hp, у дітей зі зниженою гастропротекцією. Створено бальні прогностичні таблиці виникнення ранніх рецидивів у дітей з ХГД, неасоційованим з Hp, та ефективності ерадикальної терапії ХГД, асоційованого з Hp, на основі предикторів з урахуванням їх інформативності.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення та оптимізації профілактики та реабілітації хронічного гастродуоденіту (ХГД) у дітей на основі вивчення клініко-параклінічних особливостей перебігу та факторів ризику виникнення захворювання в різних клімато-географічних регіонах, шляхом розробки методу прогнозування вірогідності формування ХГД та Hp-інфікованості, розробки удосконаленої схеми первинної профілактики ХГД у дітей групи ризику його розвитку та розробки диференційованих методів етапного комплексного лікування та реабілітації. Встановлено особливості клінічного перебігу ХГД у дітей м.Києва, що відрізняється від перебігу хвороби у дітей, які мешкають у м. Бішкеці. Виявлено, що діти-кияни мають більш тяжкий перебіг захворювання. Визначено основні фактори ризику формування ХГД та досліджено їх характерні відмінності у дітей, які мешкають у м. Києві та Бішкеці. Розроблено диференційовані математичні моделі прогнозування можливості виникнення ХГД та Hp-інфікування у дітей Києва та Бішкеку. Удосконалено схему первинної профілактики ХГД у дітей групи ризику його розвитку. Висвітлено методику етапного комплексного лікування та реабілітації ХГД із включенням пробіотиків на стаціонарному етапі лікування та застосуванням біогенних стимуляторів і продуктів лікувального харчування на поліклінічному етапі реабілітації, диференційовано до дітей м. Києва та Бішкеку. Доведено ефективність запропонованого комплексного методу етапного лікування та реабілітації дітей.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічного перебігу, функціонального стану шлунку та психоемоційного статусу й удосконалено методи діагностики та лікування синдрому функціональної диспепсії (СФД) у дітей шкільного віку. Запропоновано засоби профілактики розвитку хронічного гастродуоденіту. Наведено характеристику психологічного статусу та функціонування вегетативної нервової системи у дітей шкільного віку з СФД, встановлено наявність психоемоційного стресу. На підставі визначення медико-біологічних та соціальних факторів ризику створено математичну модель прогнозування розвитку хронічного гастродуоденіту у дітей шкільного віку з СФД та розроблено комплекс диференційованих лікувально-профілактичних заходів щодо запобігання виникненню даної патології з застосуванням психотерапевтичних методів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано диференційований підхід до вибору антисекреторних препаратів, який базується на визначенні резистентності слизового бар'єру шлунка та 12-палої кишки, активності патологічного процесу, а також ефективності цитопротективної дії антисекреторних препаратів. Запропоновано диференціально-діагностичні критерії основних клініко-морфологічних форм хронічного гастродуоденіту (ХГД) у дітей, алгоритм побудови діагнозу ХГД з урахуванням стану резистентності слизової оболонки шлунка та 12-палої кишки, показання з метою диференційованого призначення блокаторів М1-холінорецепторів та Н2-гістамінових рецепторів.

  Скачати повний текст

Досліджено ендоскопічні, морфологічні та клінічні особливості перебігу хронічних захворювань верхніх відділів травної системи, асоційованих з H.pylori у дітей. За допомогою скринінг-анкетування вивчено вікову поширеність гастроентерологічних скарг у школярів. Проаналізовано умови проживання, харчування та навчання дітей. Здійснено порівняльне дослідження ефективності основних інвазивних і неінвазивних методів діагностики H. pylori у дітей за допомогою ендоскопії, мазків-відбитків, уреазного тесту, морфологічного та бактеріологічного дослідження, імуноферментного та хроматографічного аналізу та "Stool-тесту". За допомогою методики якісної діагностики антигенів Helicobacter pylori у випорожненнях дитини "H. pylori Stool antigens test" визначено порівняльну ефективність різних методів ерадикаційної терапії (потрійної та квадротерапії) на основі препаратів бісмуту та інгібіторів протонної помпи. Досліджено сприймання і частоту побічних явищ під час застосування ерадикаційної терапії. Удосконалено принципи діагностики та лікування дітей з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони, асоційованими з Helicobacter pylori.

  Скачати повний текст

Уперше проаналізовано та систематизовано санітарно-епідеміологічні дані забруднення фтором території Полтавської області у взаємозв'язку з показниками наявності в дітей патології шлунково-кишкового тракту та виявлено, що захворюваність дітей на хронічний гастрит (ХГ), гастродуоденіт (ХГД) та виразкову хворобу дванадцятипалої кишки вище в регіонах, де вміст фтору у питній воді перевищує гранично допустиму концентрацію (1,5 мг/л). Вперше у вітчизняній медицині встановлено, що збільшення надходження фтору з питною водою є одним з факторів, що сприяє росту хронічної гастродуоденальної патології серед дитячого населення. Одержано нові дані, які розширюють уявлення про вплив хронічної фтористої інтоксикації на дитячий організм, а саме - про патогенетичний механізм пошкоджуючої дії фтору на слизову оболонку шлунку (СОШ). Вперше показано, що підвищене споживання фтору зумовлює атрофічні зміни СОШ дітей, свідченням чого є поступове зниження кислотоутворення. Вперше виявлено конституційні особливості кислотоутворення у шлунку дітей з ХГ та ХГД, які проживають у ендемічних за фтором регіонах. На основі визначених закономірностей розроблено патогенетично обгрунтований комплекс реабілітаційних заходів у разі ХГ та ХГД у дітей з ендемічних регіонів з застосуванням уперше в педіатричній практиці препарату антиоксидантної та цитопротективної дії "Альтан".

  Скачати повний текст