Запропоновано удосконалену методику патогенетичного лікування ерозивних гастродуоденітів і виразкової хвороби у дітей та оптимізації диспансерного нагляду за хворими цієї групи. Визначено вплив ряду чинників на виникнення ерозивно-виразкових уражень (ЕВУ) гастродуоденальної зони в дітей, вивчено особливості клінічного перебігу, показано взаємозв'язок органної патології з порушенням імунологічного, психоемоційного та вегетативного статусу хворого. На підставі отриманих даних модифіковано програму НВЧ-пунктури шляхом впливу на біологічно активні точки, функціонально співвіднесені з надсегментарними структурами вегетативної нервової системи. Доведено, що включення даної методики до програми комплексного лікування дітей з ЕВУ гастродуоденальної зони позитивно впливає на швидкість зникнення основних клінічних проявів хвороби, морфофункціональний стан слизової оболонки шлунка та верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, на показники психовегетативного й імунологічного гемеостазу. Розроблено програму медико-соціального моніторингу дітей з даною патологією, що дозволяє створити регіональний банк пацієнтів, планувати, своєчасно проводити й оцінювати ефективність лікувальних і профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження стану вегетативного гомеостазу, наведено його порівняльну оцінку в дітей з гастроезофагеальним рефлюксом (ГЕР), конкретизовано характер даних вегетативних порушень та визначено їх роль в патогенетичних механізмах формування ГЕР. Уточнено залежність між виразністю вегетативної дисфункції (ВД) та ступенем поширеності порушень моторно-евакуаторної функції (МЕФ) верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). З використанням сучасних методів статистичного та спектрального аналізу варіабельності ритму серця (ВРС) за результатами холтерівського моніторування електрокардіограми (ХМ ЕКГ) проведено динамічний аналіз вегетативного балансу протягом доби та надано оцінку хронобіологічним особливостям вегетативного гомеостазу в даного контингенту хворих дітей. Запропоновано метод корекції виявлених порушень шляхом застосування цизаприда, визначено його ефективність.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі клініко-параклінічних, лабораторних та інструментальних методів обстеження доведено доцільність динамічної оцінки стану слизового бар'єру шлунка у дітей, які страждають на хронічну гастродуоденальну патологію, шляхом визначення вмісту фукози, що не зв'язана з білками, а також в крові та шлунковому слизу. Виявлено підвищення її рівня у шлунковому слизу та зниження у крові відповідно до зростання тяжкості клінічних проявів та ступеня деструкції. Вивчено та зіставлено особливості клінічного перебігу залежно від характеру ендоскопічних та морфологічних змін слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, порушення функції, глибини недостатності місцевого захисту у випадку хронічної гастродуоденальної патологоії у дітей Буковинського та Слобожанського регіонів. На підставі факторного аналізу сформульовано критерії ризику інфікування Helicobacter pylori дітей з хронічною гастродуоденальною патологією. Розроблено й апробовано методику проведення внутрішньопорожнинного електрофорезу у разі захворювань гастродуоденальної зони у дітей. Обгрунтовано доцільність включення до комплексної терапії засобів, що сприяють покращанню функціонування слизового бар'єру з урахуванням його початкового стану.

  Скачати повний текст

Досліджено ендоскопічні, морфологічні та клінічні особливості перебігу хронічних захворювань верхніх відділів травної системи, асоційованих з H.pylori у дітей. За допомогою скринінг-анкетування вивчено вікову поширеність гастроентерологічних скарг у школярів. Проаналізовано умови проживання, харчування та навчання дітей. Здійснено порівняльне дослідження ефективності основних інвазивних і неінвазивних методів діагностики H. pylori у дітей за допомогою ендоскопії, мазків-відбитків, уреазного тесту, морфологічного та бактеріологічного дослідження, імуноферментного та хроматографічного аналізу та "Stool-тесту". За допомогою методики якісної діагностики антигенів Helicobacter pylori у випорожненнях дитини "H. pylori Stool antigens test" визначено порівняльну ефективність різних методів ерадикаційної терапії (потрійної та квадротерапії) на основі препаратів бісмуту та інгібіторів протонної помпи. Досліджено сприймання і частоту побічних явищ під час застосування ерадикаційної терапії. Удосконалено принципи діагностики та лікування дітей з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони, асоційованими з Helicobacter pylori.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано диференційований підхід до вибору антисекреторних препаратів, який базується на визначенні резистентності слизового бар'єру шлунка та 12-палої кишки, активності патологічного процесу, а також ефективності цитопротективної дії антисекреторних препаратів. Запропоновано диференціально-діагностичні критерії основних клініко-морфологічних форм хронічного гастродуоденіту (ХГД) у дітей, алгоритм побудови діагнозу ХГД з урахуванням стану резистентності слизової оболонки шлунка та 12-палої кишки, показання з метою диференційованого призначення блокаторів М1-холінорецепторів та Н2-гістамінових рецепторів.

  Скачати повний текст

Встановлено високий ступінь розповсюдженості карієсу та катарального гінгівіту серед дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГД), в регіоні з помірно підвищеним вмістом фтору у питній воді. Виявлено пряму залежність між тривалістю перебігу загально соматичного захворювання, віком дитини, розповсюдженістю основних стоматологічних захворювань. Зазначено, що перебіг карієсу у дітей, хворих на ХДГ, супроводжується змінами у ротовій порожнині - знижується мінералізувальний потенціал, спостерігається дисбаланс вмісту кальцію та магнію, відзначається значна інтенсифікація процесів ліпопероксидації на фоні зниження активності антиоксидантних ферментів. Констатовано, що гінгівіти у дітей, хворих на ХГД, мають переважно хронічний перебіг, легкий або середній ступінь тяжкості. Застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу, до складу якого входили пластівці з зародків пшениці, ремтерапія, полоскання розчином "Полімінерол", дозволило знизити приріст інтенсивності карієсу на 37,2 %, зменшити поширеність запальних явищ у тканинах пародонта.

  Скачати повний текст