У підлітків, хворих на дифузний нетоксичний зоб, вивчено тиреоїдний статус (розміри щитовидної залози та рівень тиреоїдних гормонів у крові), антропометричні та дерматогліфічні показники та стан здоров'я. Запропоновано математичну модель визначення належного об'єму щитовидної залози у підлітка залежно від статі, антропометричних, соматотипологічних і дерматологічних ознак з метою ранньої діагностики дифузного нетоксичного зоба. Показано можливість його виникнення на тлі певних факторів, а саме: недостатності йодозабезпечення, забруднення навколишнього середовища та спадкової схильності. Розроблено математичну модель прогнозу виникнення захворювання в дітей для формування груп ризику. Показано необхідність застосування йодних препаратів у пубертатному віці для профілактики виникнення дифузного нетоксичного зоба та лікування захворювання. В осіб, хворих на цю патологію, визначено ефективність покрокової терапії на її перебіг.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу клінічних даних і перебігу дифузного токсичного зоба (ДТЗ) установлено, що в осіб дитячого та підліткового віку наявна певна залежність розмірів щитовидної залози (ЩЗ) від ступеня тяжкості перебігу тиреотоксикозу. З'ясовано, що значно рідше, ніж у дорослих, мають місце супутні вогнищеві ураження, важкі ураження органів зору. У дітей виявлено переважну кількість випадків гістологічної будови зоба, а саме: мікрофолікулярного - 24,2 % випадків, нормофолікулярного - 19,5 % та змішаного мікрофолікулярно-солідного - 16,8 %. У понад 50 % прооперованих дітей і підлітків виявлено папілярну гіперплазію тиреоїдного епітелію (54,4 %), що переважно була локальною (43,6 %), а також у 26,8 % випадків - ознаки локального тиреоїдиту. Визначено можливі чинники ризику розвитку гіпотиреозу після хірургічного лікування ДТЗ, а саме: чоловіча стать, тривалість консервативного лікування, наявність морфологічних ознак вираженого хронічного тиреоїдиту та фіброзних змін строми залози, маса тиреоїдного залишку.

  Скачати повний текст