Досліджено патоморфологічні особливості головного мозку, внутрішніх органів і послідів мертво-, новонароджених і дітей першого року життя, інфікованих внутрішньоутробно TORCH-інфекціями. Вивчено патоморфологічні особливості головного мозку, внутрішніх органів і послідів дітей першого року життя, інфікованих і померлих у постнатальному періоді від вірусної інфекції. Проведено порівняльний аналіз одержаних результатів між досліджуваними групами залежно від перебігу вагітності з урахуванням особливостей акушерсько-гінекологічного анамнезу матерів, розвитку дітей у нео- та постнатальному періодах. Проведено порівняльне вивчення змін головного мозку між досліджуваними групами залежно від терміну інфікування. Визначено морфологічні закономірності уражень головного мозку мертво-, новонароджених і дітей до року у разі внутрішньоутробних TORCH-інфекцій. Виявлено особливості змін головного мозку у порівнянні зі змінами посліду у разі внутрішньоутробних інфекцій. Встановлено морфологічні критерії внутрішньоутробного інфікування плода за змінами посліду. Виявлено, що внутрішньоутробне інфікування з ураженням головного мозку та його оболонок є частою патологією, що характеризується тяжким перебігом. Встановлено, що менінгоенцефаліти є одними з основних проявів внутрішньоутробної інфекції, перебіг яких супроводжується імунодефіцитом або акцидентальною інволюцією вилочкової залози. З'ясовано, що залежно від виду збудника, періоду інфікування та стану імунної системи прояв патології може виникнути відразу після народження, через декілька днів, місяців, років. Обгрунтовано необхідність проведення обстеження жінок групи ризику до та під час вагітності, а також дослідження посліду з метою своєчасного виявлення внутрішньоутробної інфекції, розробки прогнозу розвитку дитини та призначення превентивного лікування.

  Скачати повний текст

У ході дослідження обстежено 70 дітей різного віку (1 - 16 років), хворих на епілепсію: 50 - з фармакорезистентними нападами та 20 - з курабельними формами. Всі діти отримували конвульсантну терапію. Були проведені клінічні та інструментальні обстеження (транскраніальна ультразвукова доплерографія судин голови та шиї, ультразвукове дуплексне сканування судин, електроенцефалокартування, магнітно-резонансна ангіографія), які дозволили виявити ряд вроджених аномалій головного мозку (скроневий гетерогенез, нейрональні дисплазії, агненезії мозолистого тіла, атрофія кори) та аномалії судин (гіпо- та аплазія, патологічна звивистість). Вперше встановлено роль патологічної звивистості, гіпо- та аплазії магістральних судин головного мозку у формуванні терапевтичної резистентності в перебігу епілепсії. Обгрунтовано необхідність проведення додаткових інструментальних обстежень та розроблено модифіковані підходи до лікування цих хворих. Розроблено методику адитивної терапії за поєднання епілепсії з патологічною звивистістю, гіпо- та аплазіями прецеребральних судин і порушеннями церебральної гемодинаміки. Розроблено методи клініко-інструментальної діагностики та медикаментозної корекції цереброваскулярних порушень.

  Скачати повний текст

За резльтатами дослідження встановлено, що порушення рухової активності дітей за спастичного церебрального паралічу залежать від нозологічної форми захворювання та є одним з важливих синдромів, що визначають ступінь його тяжкості. Розроблено комплексний метод лікування з використання лікувальної гімнастики у м'якій ігровій кімнаті та рефлекторного масажу кистей і стоп. Зазначено, що для верифікації ефективності проведеного у дітей лікування доцільно вивчити динаміку сили м'язів, клініко-неврологічних показників, електричної активності головного мозку, а також активність відділів вегетативної нервової системи хворих на ДЦП. Розроблений та застосований метод дозволив підвищити ефективність відновлювального лікування хворих на спастичний церебральний параліч. Відзначено, що позитивний ефект лікування мав прояв у підвищенні сили м'язів, збільшенні об'єму активних рухів, зниженні проявів парезу та гіпертонусу, а також змінах в електричній активності головного мозку хворих дітей.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості 120-ти хворих на епілепсію дітей і підлітків з різним інтелектуальним рівнем. Розроблено принципи диференційованої терапії. На підставі експерименально-психологічного підходу до вивчення психічних розладів висвітлено клініко-психопатологічні прояви зазначеної патології у віковому аспекті. Установлено кореляцію розладів у дітей і підлітків, виявлено відмінності у частоті симптоматики за різних ступенів інтелектуального зниження. Установлено особливості виявлених розладів та обгрунтовано необхідність застосування комплексного лікування, яке передбачає використання медикаментозних, психотерапевтичних і психокорекційних методів. Доведено, що такий комплекс сприяє зменшенню психічних проявів, стабілізації їх стану, особливо у хворих на епілепсію за легкого та помірного рівнів зниження інтелекту.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне клініко-нейрорадіологічне обстеження 4270 новонароджених і дітей грудного віку. Вивчено й уточнено променеву анатомію мозкових структур у віковому аспекті, систематизовано радіоморфометрію. Розроблено оптимальну методику седації немовлят для проведення комп'ютерної томографії (КТ) і магнітно-резонансної томографії (МРТ) - обстежень, що не викликають ускладнень. На підставі верифікації результатів дослідження уточнено радіологічну семіотику різних типів перинатальних мозковосудинних уражень у дітей. Доведено, що для підвищення ефективності діагностики доцільність використання окремого методу променевого обстеження немовлят чи застосування комплексу методів (нейросонографія, КТ, МРТ,) залежить від стадії перебігу перинатального мозковосудинного ураження. Розроблено науково-обгрунтовану тактику променевої діагностики, диференціювання й прогнозу перебігу перинатальних мозковосудинних уражень у новонароджених і дітей грудного віку з визначенням оптимальних строків, послідовності й обсягу нейрорадіологічних досліджень. Обгрунтовано і апробовано оптимальні диференціально-діагностичні програми променевого обстеження немовлят, що підвищує точність діагностики, диференціальної діагностики й клініко-нейрорадіологічного прогнозу виникнення віддалених наслідків перинатальних мозковосудинних уражень.

  Скачати повний текст

Досліджено пато- та нейропсихологічні прояви особливостей функціональної асиметрії головного мозку, пов'язані з ліворукістю й амбідекстрією, а також вплив статевого диморфізму. Вперше встановлено зв'язок ліворукості й особливо амбідекстрії з підвищенням частоти несприятливого перебігу вагітності, патології пологів, резус-конфліктних ситуацій. Показано, що амбідекстрія тісно пов'язана з несприятливим прогредієнтним типом перебігу епілепсії та значним зниженням адаптаційних можливостей організму як до самого захворювання, так і до зовнішніх несприятливих впливів. Описано ознаки нейропсихологічного інтерактивного дефіцитарного міжнапівкульового синдрому зі складною багаторівневою організацією, який більшою мірою виявлено у ліворуких дітей як наслідок компенсаторної перелатералізації вищих інтегративних мозкових функцій.

  Скачати повний текст

З використанням комплексної діагностичної методики виявлено специфічні шляхи формування Я-образу в дітей з церебральним паралічем від молодшого шкільного до підліткового віку: когнітивна спрощеність різноаспектних уявлень про власне Я; недостатня автономія когнітивних та афективних структур; уповільненість формування Я-ідеального як конструкту, відмінного від Я-реального; порушення адекватності у сприйнятті власної особистості; проблематичність позитивного самоприйняття внаслідок інтеріоризації чужих негативних ставлень; включення захисно-компенсаторних механізмів, що впливає на усвідомленість уявлень про себе. З урахуванням виявлених особливостей Я-образу у школярів з церебральним паралічем розроблено психокорекційну програму, яка являє собою єдину структуровану систему в сукупності послідовних блоків. На підставі результатів апробації цієї програми показано, що розроблена методика цілеспрямованого впливу на формування Я-образу у хворих дітей зумовлює позитивні зміни в їх самосвідомості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З використанням клінічних, рентгенологічних методів дослідження та методу комп'ютерної плантографії вивчено структурні та функціональні зміни стопи за спастичної еквіноплосковальгусної деформації та проаналізовано результати запропонованих удосконалених методів лікування. За допомогою стандартних і розробленого нового методу рентгенометричного оцінювання поздовжнього склепіння стопи, а також комп'ютерного плантографічного дослідження встановлено, що виражена еквінусна деформація супроводжувалася менш значною пронацією п'яткової кістки та сплощенням поздовжнього склепіння, однак після оперативного усунення еквінусу стопи плосковальгусна деформація прогресувала. Розроблено комплексний метод ортопедичного лікування еквіноплосковальгусної деформації стопи в дітей дошкільного віку, який передбачає використання препарату ботулотоксину типу A "Диспорт" за подальшого курсу реабілітаційного лікування, а також застосування ортопедичних засобів. Удосконалено методику коригувальної кістковопластичної остеотомії за еквіноплосковальгусної деформації стопи у хворих віком 8 - 12 років, що дозволило здійснювати корекцію відхилення п'яткової кістки назовні та сплощення поздовжнього склепіння. Запропоновано технологію трисуглобового артродезу стопи з додатковим доступом до надп'ятково-човновидного зчленування та подовженням латеральної колони.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості психофізичного розвитку дітей з дитячим церебральним паралічем (ДЦП) на початковому етапі навчання, що суттєво впливають на ефективність організації навчального процесу. Досліджено фізичний і психомоторний розвиток, психологічну зорієнтованість, формування навчально значущих функцій і пізнавальних можливостей у дітей з ДЦП. Вперше розроблено корекційну методику спеціальної організації індивідуального навчання молодших школярів з ДЦП, використання якої сприяє розвитку в учнів рухової сфери, сенсорних функцій, розширює й уточнює уявлення про навколишнє середовища, активізує пізнавальну діяльність та коригує мовленнєвий і емоційно-особистісний розвиток. Удосконалено освітньо-реабілітаційний процес навчання дітей з ДЦП на підставі доцільного структурування змісту індивідуальної програми з основних освітніх галузей, використання адекватних психофізичним можливостям учнів методів, прийомів, засобів і видів роботи для системного навчання. Розроблено своєрідну структуру уроку, виявлено та проаналізовано складові взаємодії у системі учень - учитель - батьки. Конкретизовано організаційно-педагогічні умови індивідуального навчання, які враховують збережені функціональні системи дитини, забезпечують психолого-педагогічну підтримку особистісного розвитку та початкової освіти учня з ДЦП за умов сім'ї.

  Скачати повний текст

Виявлено залежність фізичного та психомоторного розвитку у дітей дошкільного віку від перенесеної перинатальної патології, досліджено вплив на дані показники зовнішніх факторів. Обгрунтовано гіпотезу про роль порушень допамінергічної нейротрансмісії у патогенезі залишкових перинатальних явищ. З'ясовано, що діти дошкільного віку, які зазнали перинатальних уражень ЦНС, мають вірогідне відставання у психомоторному розвитку. У таких дітей більш часто діагностовано дисгармонійний фізичний розвиток, синдром вегетативної дисфункції та порушення мікроциркуляції в кінцівках. Визначено фактори ризику виникнення порушень у дітей дошкільного віку, які зазнали перинатальних уражень ЦНС, запропоновано методи їх корекції. Розширено уявлення про віддалені наслідки перинатальної патології та розроблено нові способи запобігання її виникненню. З метою корекції виявлених порушень обгрунтовано доцільність використання препаратів сульпіриду та тіоктової кислоти. З'ясовано, що застосування сульпіриду сприяє ліквідації синдрому вегетативної дисфункції, покращанню сну та загального самопочуття дітей, зникненню головного болю. Показано ефективність застосування тіоктової кислоти, що забезпечує ліквідацію функціональних порушень мікроциркуляції, зникнення синдрому похолодання кінцівок і парестезій.

  Скачати повний текст

Розширено попередньо одержані дані про особливості та закономірності психічного розвитку дітей дошкільного віку з церебрально-органічною патологією. Вперше експериментально встановлено, що специфічні закономірності порушень психічного розвитку дошкільників зумовлені структурно-функціональним дефектом переважно лобних та тім'яно-скроневих відділів півкуль. При цьому своєрідність порушень психічного розвитку визначається локалізацією та глибиною органічного ураження та поліморфізмом похідних порушень. Одержано додаткові дані про найважливіші для сучасних умов негативні біосоціальні чинники, які впливають на розвиток дитини в дошкільному віці, а також нові відомості про генезис біосоціальної дезінтеграції дошкільників у разі церебрально-органічної патології. Розроблено, апробовано й запроваджено теоретично обгрунтований алгоритм комплексного обстеження дітей з церебрально-органічною патологією на підставі результатів експериментально-психологічного, нейрофізіологічного та нейровізуального досліджень, що дозволило уточнити структурно-функціональну локалізацію ураження головного мозку у випадку церебрально-органічної патології в дошкільників. Експериментально встановлено особливості психічного розвитку дошкільників з церебрально-органічною патологією, що полягають у зниженні темпів їх розвитку, затримці формування електрогенезу, наявності вторинних порушень, які спричинюють недостатню сформованість емоційних, пізнавальних, рухових і мовленнєвих функцій, своєрідність яких за різних видів аномалій підтверджено нейрофізіологічними та нейровізуальними даними. Розроблено та експериментально підтверджено ефективність нової моделі комплексної психолого-медико-педагогічної реабілітації дітей з церебрально-органічними порушеннями в межах сучасного освітнього простору з запровадженням нових технологій корекції психічного розвитку дітей дошкільного віку та науково-обгрунтованою системою психопрофілактики та превентативної корекції психічного розвитку дошкільників з церебрально-органічною патологією.

  Скачати повний текст

Проведено детальний клінічний аналіз особливостей перебігу анте-, інтра- та раннього неонатального періодів у новонароджених дітей на підставі вивчення акушерського анамнезу матерів. Вивчено чутливість, специфічність та прогностичну цінність перинатальних факторів ризику щодо імовірності виникнення гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС у новонароджених. Представлені результати обстеження новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням мозку. Визначено діагностичне значення методу дистанційної реєстрації інтенсивності теплового потоку з поверхні тіла у новонароджених. Оцінено ефективність використання алопуринолу в комплексній терапії гострого періоду гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС у новонароджених. Представлені результати нагляду в катамнезі.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження стану статомоторних і вищих психічних функцій - гнозису й інтелектуального рівню, вегетативної регуляції у дітей з церебральним паралічем (ДЦП). Зроблено порівняльне дослідження інструментальних критеріїв напруження вегетативного балансу з показниками церебральної, периферичної гемодинкаміки та статомоторних і гностичних функцій у таких хворих, обгрунтовано диференційований підхід щодо їх реабілітації. Сформовано індивідуальну модель реабілітації та перебудови системи рухів залежно від дефіциту функцій рівнів регуляції стереотипу рухів у разі ДЦП з одночасним впливом на біологічно активні точки низько інтенсивним лазерним випромінюванням. Розроблено алгоритм обстеження таких хворих з урахуванням уражень біодинамічного стереотипу та ступеня напруження адаптації, запропоновано схему їх реабілітації.

  Скачати повний текст

Установлено, що у 84,6 % дітей з церебральним паралічем (ДЦП) у молодшому шкільному віці діагностується сколіотична хвороба різного ступеня тяжкості, прогресування якої підсилюється у віці 8 - 10 років. Наведено біогеометричні характеристики сагітального та фронтального профілю постави дітей молодшого шкільного віку з ДЦП, ускладненим сколіозом I - II ступеня. Виявлено особливості функціонального стану хребетного стовпа та порушення фізичного розвитку. Наведено дані стосовно стану дихальної та серцево-судинної систем. Обгрунтовано й експериментально підтверджено ефективність програми фізичної реаблітації дітей з ДЦП. Під час виконання фізичних вправ використано профілактор Євмінова з метою розвантаження хребетного стовпа, запобігання торсії хребців і зміцнення глибоких м'язів, що формують м'язовий корсет.

  Скачати повний текст

Визначено три ступеня ГІУ ЦНС, показано зв'язок неврологічних та екстраневральних симптомів зі ступенем тяжкості захворювання. Розроблено прогностичні критерії захворювання. Показано зв'язок чинників ризику та клінічних симптомів ГІУ ЦНС доношених новонароджених зі зростанням рівня сироваткових цитокінів протягом першої доби після народження. Розроблено алгоритм діагностики захворювання.

  Скачати повний текст

Доведено, що одним з етіологічних чинників церебрального паралічу в дитини є антифосфоліпідний синдром матері. Уперше виявлено клінічні особливості зазначеної хвороби, мозкового кровообігу та структурних змін головного мозку в дітей, народжених від матерів з серопозитивним та серонегативним варіантом антифосфоліпідного синдрому. Розроблено принципи ранньої діагностики церебрального паралічу в цих дітей, які базуються на виявленні передгравідарних і гравідарних, пре- і перинатальних факторів ризику та клінічних особливостей захворювання. Запропоновано модель патогенезу з урахуванням основних чинників розвитку органічного ураження центральної нервової системи в дітей, народжених від матерів з антифософліпідним синдромом: фетоплацентарна недостатність, трансплацентарний перехід антифосфоліпідних антитіл і малий строк гестації.

  Скачати повний текст

Вивчено функції дихальної системи у хворих на різні форми дитячого церебрального паралічу (ДЦП) і вплив на них системи інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації (СІНР). Встановлено, що для хворих на ДЦП характерні захворювання бронхо-легеневої системи. Виділено клінічні ознаки дихальних порушень у хворих на ДЦП як за допомогою клінічних, так і параклінічних методів. Показано, що для хворих на ДЦП типовими є розлади функції дихання з розвитком прихованої або явної дихальної недостатності, ступінь якої безпосередньо залежить від важкості проявів ДЦП. Доведено позитивний вплив СІНР на функцію зовнішнього дихання у хворих на ДЦП.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування навичок ходьби у дітей дошкільного віку зі спастичними формами дитячого церебрального паралічу (ДЦП). Обгрунтовано й експериментально доведено ефективність методики диференційованої поетапної корекції порушень ходьби в процесі її формування в дітей дошкільного віку зі спастичними формами ДЦП, нездатних до самостійного пересування. Визначено особливості та рівні сформованості навичок ходьби у дошкільників з ДЦП. Встановлено, що організація корекційно-педагогічного процесу, спрямованого на формування локомоторних функцій у дітей з ДЦП, є поетапною структурою, яка включає такі елементи: зниження патологічного м'язового тонусу та впливу тонічних рефлексів, корекцію патологічної пози та деформації кінцівок, розвиток рухових передумов, що лежать в основі зазначеної локомоції, формування структурних компонентів ходьби.

  Скачати повний текст

Досліджено структурно-функціональний стан кісткової тканини (СФСКТ) у дітей, хворих на дитячий церебральний параліч і розроблено методи корекції його порушень на етапі реабілітації. Встановлено порушення СФСКТ у всі вікові періоди. Виявлено зниження індексу міцності в загальній групі на 18 % у дівчаток і хлопчиків, найбільш низькі показники зафіксовано у дівчаток 9-ти та 14-ти років, у хлопчиків - 10, 12 - 14 років. У дітей, хворих на дитячий церебральний параліч, виявлено погіршення стану кісткової тканини (КТ) і відставання фізичного розвитку (зросту, маси тіла, індексу маси тіла, кісткового віку) зі збільшенням тяжкості рухових розладів та у разі спастичної диплегії (як варіанта важких рухових порушень). Виявлено тісний взаємозв'язок показників стану КТ, кровообігу гомілок і стану нейро-м'язового апарата. Встановлено, що традиційне санаторно-курортне лікування сприяє покращанню стану КТ у дітей з легкими формами рухових порушеннь, з формою дитячої геміплегії та з остеопенією до 10 %, а включення біорезонансної вібростимуляції у реабілітаційний курс сприяє корекції остеопенії у дітей, що мають легкі та помірно виражені рухові порушення, у разі дитячої геміплегії та спастичної диплегії, а також з остеопенією до 10 %.

  Скачати повний текст