Визначено клініко-морфологічні особливості синдрому гострої ниркової недостатності та вплив факторів ризику на його розвиток. Вивчено клінічний перебіг гострої ниркової недостатності, виниклої внаслідок різноманітних причин, у новонароджених різного гестаційного віку. Описано морфологічні зміни в нирках обстежених немовлят різного гестаційного віку, зумовлені гострою нирковою недостатністю. Досліджено фактори ризику антенатального та постнатального періоду стосовно розвитку гострої ниркової недостатності, що дозволяє визначити ймовірність її виникнення, провести вчасну профілактику та лікування ранніх проявів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в дітей, які проживають у районах із високим рівнем забруднення довкілля, спостерігається збільшення захворюваності та поширеності хвороб сечовивідної системи, ніж у дітей, що мешкають у районах з низьким рівнем забруднення довкілля. У всіх дітей, хворих на нефропатію, виявлено зміни фосфоліпідного складу крові та сечі. Особливо порушення структурно-функціональної організації клітинних мембран виявлено у хворих, які проживають у районах з високим рівнем забруднення довкілля. Доведено, що розвиток і прогресування нефропатій у дітей супроводжується порушеннями макро- та мікроелементного складу крові та волосся. Розроблено алгоритм діагностичного пошуку з використанням анамнестичних, клінічних і лабораторних критеріїв для визначення кола дітей, хворих на еконефропатію.

  Скачати повний текст

Уперше в дітей з хронічними гломерулонефритом, пієлонефритом і тубулоінтерстиціальним нефритом виявлено взаємозв'язок змін тубулоінтерстиціальної тканини, активності та стадії захворювань з концентраційною та фільтраційною функціями. Установлено провідну роль змін тубулоінтерстиціальної тканини у прогресуванні хронічного гломерилонефриту та патогенетичне значення несприятливих (клінічного і/або морфологічного) типів захворювання стосовно тубулоінтерстиціального ушкодження. У дітей з хронічним пієлонефритом і хронічним тубулоінтерстиціальним нефритом визначено несприятливі фактори (часте рецидивування, персистенція сечового синдрому, і зокрема протеїнурії 0,5 - 1 г/доб), що сприяють прогресуванню тубулоінтерстиціальних змін. Обгрунтовано доцільність визначення рівнів прозапальних і протективного цитокінів, просклеротичного фактора росту, сумарних метаболітів оксиду азоту в сироватці крові та сечі дітей з хронічними захворюваннями нирок з метою з'ясування ступеня тубулоінтерстиціального ушкодження без проведення біопсії нирок. Визначено критерії діагностики ступеня тубулоінтерстиціальних змін у хворих на хронічний гломерулонфрит.

  Скачати повний текст